На крайній півночі Дворіччя, у степових передгір'ях жили землероби, скотарі та ремісники, відомі як семітські народи. Землероби вирощували великі врожаї без іригаційних споруд. Сім'ї общинників були заможними, зв'язки між общинами — міцні. Села гуртувалися навколо міст. Селяни постачали туди продукти й відряджали чоловіків до війська. Центром було місто Ашшур (Ассур).

Ассирійське військо в другій половині ІІ тис. до н. е. було нечисленним і слабким, це призвело до того, що у XVIII ст. до н. е. вавилонський цар Хаммурапі підкорив Ассирію. Протягом двох століть тут панували вавилоняни, аж поки їх не розбили й не підкорили хети й касити. Але ассирійцям поразка вавилонян волі не принесла: на півночі Дворіччя набирали сили племена хуритів. У XVI ст. до н. е. вони утворили державу Мітанні, що підкорила Ассирію.

Лише в XIV ст. до н. е. ассирійці звільнилися з-під влади чужоземців. Ассирія в XIII ст. до н. е. швидко міцніла. Наприкінці XII ст. до н. е., за правління Тіглатпаласара І (1115-1077 рр. до н. е.), вона досягла розквіту могутності. Створивши сильне, дисципліноване військо, ассирійські володарі розпочали завойовницькі походи проти народів, які мешкали в горах, де беруть початок Тигр та Євфрат.

Могутність Ассирії поширилася на південний захід до Фінікії. Ассирійцям не змогли перешкодити навіть загадкові «народи моря». Але вони витіснили з Малої Азії на схід племена амореїв, які подалися до Дворіччя, що становило загрозу для Ассирії та Вавилона. Тепер колишні вороги змушені були об'єднатися, щоб залишитися незалежними. Воєнні сутички вкрай виснажили Ассирію, для якої настав період занепаду, що тривав упродовж двох століть.

3. Ново-Ассирійська держава

Однак з IX ст. до н. е. Ассирія знову почала набирати силу. У VIII ст. до н. е. вона загарбала Сирію, Ізраїльське царство, фінікійські міста. Зміцненню Ассирії сприяли реформи в армії та в державному правлінні, які здійснив цар Тіглатпаласар ІІІ (745-727 рр. до н. е.). Була створена регулярна армія, яка разом з ополченням становила воєнну могутність країни. Ассирія славилася високою організацією військової справи. Армія була поділена за видами озброєння: колісниці, кіннота (зауважте: вершники вперше появилися саме в ассирійській армії), піхота — важка і легкоозброєна, сапери, штурмова артилерія (каменеметальні та стінобитні машини).

Захопивши ту чи іншу державу, ассирійці тепер не грабували її, не поневолювали населення: вони майже цілком переселяли жителів на нові землі, а натомість підкорену країну заселяли ассирійці. На цих землях утворювалися невеликі адміністративні округи на чолі з намісником, який підкорявся тільки цареві. Так було створено сильну централізовану владу над усією державою. У країні швидко розвивалася торгівля, що збагачувала Ассирію.

Ассирійці мали розвинену культуру. Вони уславилися не лише завоюваннями, військовим мистецтвом, а й знаннями з математики, біології, історії та географії. Величні палаци ассирійських царів перетворювали столицю Ніневію на казкове місто.

Ассирійська військова держава тільки ззовні була могутньою. Образно її можна порівняти з «колосом (велетнем) на глиняних ногах», якого здатен зруйнувати навіть несильний поштовх. Це фразеологізм про країну (а іноді й про людину), яка видається сильною, а насправді — слабка.

Що більше розросталася Ассирія («ставала колосом»), то слабшали її зв'язки («глиняні ноги») між окремими частинами. І нарешті неминуче сталося: у VII ст. до н. е. Ассирійська держава розпалася через недалекоглядність своїх володарів.

Політика переселення завойованих народів призвела до «розчинення» ассирійців. У різних частинах держави дії влади в господарських і політичних питаннях не були узгоджені. Розпочалися династичні міжусобиці, що зумовили втрату Ассирією першості у військовій справі та послаблення війська.

Зовнішня політика держави була загарбницькою, а військові походи — каральними. Останнім великим ассирійським царем став Ашшурбанапал (669-631 рр. до н. е.). Після його смерті почався розпад Ассирії на окремі області. Боротьба підкорених народів проти ассирійського гніту набирала дедалі більшого розмаху. У 612 р. до н. е. Ніневія була захоплена, а могутня Ассирійська держава — знищена.

4. Утворення Нововавилонського (Халдейського) царства

НОВОВАВИЛОНСЬКЕ (ХАЛДЕЙСЬКЕ) ЦАРСТВО

У VII ст. до н. е. у Вавилонії набрали сили аморейські племена халдеїв. І поступово країну почали називати Халдейським царством. На чолі з Набопаласаром халдеї зламали воєнний опір Ассирії.

Наступний цар Вавилона Навуходоносор ІІ (605-562 рр. до н. е.) захопив Сирію, Палестину та Іудею, забравши в полон до Вавилонії тисячі євреїв. За допомогою мідійців Навуходоносорові вдалося відбити загрозу скіфської навали.

Навуходоносору ІІ довелося багато воювати із сильною Єгипетською державою. Згодом між Єгиптом і Халдейським царством було укладено мирний договір. Опісля Навуходоносор посадив на єгипетський трон свого родича. Столиця Халдейського царства — Вавилон — переживала розквіт господарського та культурного життя.

За біблійною легендою, цареві Навуходоносору наснився сон. Він побачив колоса — велику потвору, яка мала золоту голову; груди й руки — срібні; живіт і стегна — мідні; коліна — залізні; а ноги — глиняні. Раптом уламок скелі розбив ноги колоса. Цар прокинувся і скликав жерців, які розтлумачили сон, пророкуючи загибель Вавилона. Мабуть, саме тоді правитель звелів укріпити столицю.

Місто було оточено міцними стінами, завдовжки 18 км, та 360-ма сторожовими вежами. Було споруджено головні Ворота богині Іштсір, за якими в серце міста вела Дорога процесій. Дивовижний вигляд мали висячі сади Семіраміди. Їх було розташовано на східчастих терасах, від чого здавалося, ніби вони піднесені в повітря (саме тому їх називали «висячими»). Сади — подарунок царя дружині — лідійській принцесі Амітиді (яку в Біблії помилково названо Семірамідою).

Після смерті Навуходоносора через певний час (у 556 р. до н. е.) царем став Набонід. Йому вдалося зміцнити становище Вавилона, але ненадовго.

Дорога процесій. Фрагмент

Ворота богині Іштар

Цікавинка про передбачення цареві Набоніду — за посиланням https://is.gd/RHuI6n або QR-кодом

5. Перська держава Ахеменідів

У середині VI ст. до н. е. на Вавилон рушили перські війська на чолі з Кіром ІІ. Його військо було створене на зразок ассирійського, кіннота і лучники не знали собі рівних. Єгипет не прийшов на допомогу Набонідові, й Вавилон залишився наодинці перед жорстокими завойовниками. Війська Кіра оточили місто. Люди, яких силоміць переселили колись на окраїни Нововавилонського (Халдейського) царства, не хотіли захищати столицю. Вони сподівалися, що перси відпустять їх на батьківщину.

Так позначилася на долі Халдейського царства загарбницька політика. Навіть вавилонська знать бажала, щоб царем став Кір ІІ. Жерці відчинили йому ворота, сподіваючись отримати підтримку своїй владі. Вавилон став столицею Перської держави.

У період найбільшої могутності Перська держава мала велику територію: Єгипет, Палестину, Ізраїль, Фінікію, Сирію, Халдейське царство, Ассирію, частину Індії.

Але Кір ІІ не припинив завоювань. Він підкорив ще Лідійське царство в Малій Азії та зробив його царя Креза своїм підданим. Креза вважали найбагатшим поміж царів, про його багатство складали легенди.

Згодом настала черга Нововавилонської держави. За допомогою воєнних хитрощів Кір II зумів майже без втрат захопити міцно укріплений Вавилон. Він звільнив понад 40 тисяч полонених євреїв і дозволив їм повернутися додому. В 529 р. до н. е., під час походу проти масагетів Кір II зазнав поразки й загинув у битві.

Син Кіра ІІ та його наступник, Камбіз ІІ, відзначався лютою жорстокістю. Він підкорив і приєднав до Перської держави Єгипет, Парфію, Вірменію. Камбіз II наказав стратити полоненого єгипетського фараона, у храмів і жерців забрав усі землі, навіть заколов священного єгипетського бика Апіса.

Під час походу цар дізнався, що, скориставшися його відсутністю, у Вавилоні підняли повстання. У 522 р. до н. е. розлючений Камбіз II негайно виступив з військом у Межиріччя, але дорогою несподівано помер.

ПЕРСЬКА ДЕРЖАВА

6. Царювання Дарія І

ІОНІЯ — західне узбережжя Малої Азії, де мешкали греки, які заснували колонії Мілет, Галікарнас, Смирна, Ефес.