§ 4. Господарство первісних людей

Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.

• 1. Знаряддя праці
• 2. Бронза
• 3. Мідь
• 4. Залізо
• а) сплав міді та інших металів (чи неметалів)
• б) ковкий, в'язкий сріблясто-білий метал
• в) ковкий, в'язкий червонувато-коричневий метал
• г) предмет, пристосування, прилад для полегшення трудових зусиль

1. Спосіб життя первісних людей, форми їхнього господарювання

Перші знаряддя праці були дуже примітивними. Ручними рубилами первісні люди перерубували стовбури дерев. Будуючи собі житла, вони розщеплювали кістки вбитих тварин. Палицею-копачкою розкопували землю, шукаючи їстівні ягоди та коріння, або збивали плоди з дерев. Головними заняттями первісних людей були збиральництво та полювання. У такий спосіб люди брали від природи в готовому вигляді те, що було їм потрібно. Вони робили це спільно, допомагаючи одне одному, що робило їх значно сильнішими від тварин.

Поступово змінювався зовнішній вигляд первісних людей. Зменшувались їхні щелепи, ікла перетворювалися на зуби, зникла паща. Вони вже не були схожими на тварин, бо завдяки пошукам нових прийомів праці збільшувався обсяг мозку.

Розвивався і мозок, стаючи складнішим, що робило людей розумнішими. Саме праця сприяла розвиткові мозку, створенню сучасної людини. Знаряддя праці вміє виготовляти лише людина. Так само, як і використовувати їх для своїх потреб.

Розвиток людського мозку

Перші спроби праці

Виготовлення знарядь люди постійно вдосконалювали. Від найпростіших витворів поступово переходили до складніших і зручніших. За мільйони років змінювався і матеріал, з якого їх виготовляли. Тому епоху існування найдавніших людей учені поділяють на періоди, що відрізняються матеріалом для знарядь праці.

Одразу зауважимо, що в таблиці, з якою ви щойно ознайомилися, мабуть, є невідомі вам слова (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт). Але їхнє лексичне значення важливо знати, щоб розуміти перебіг історичних процесів. Як запам'ятати ці слова, підкажуть словники, а також отака схема:

Первісне стадо

Наші предки постійно боролися за життя. На них чатували небезпека від хижаків, загроза голоду, хвороби. Люди гинули, не доживаючи й до тридцяти років. Природа не знає жалю — виживали найсильніші й найрозумніші. Збираючись у гурти, люди почувалися безпечніше. Так утворилися первісні стада, гуртуючись у яких люди здобували їжу і захищалися.

Життя в умовах похолодання змушувало людей пристосовуватися до суворого клімату. Тоді головним джерелом харчування стало полювання, бо малокалорійна їжа, яку давали рибальство та збиральництво, не забезпечувала виживання людей.

2. Привласнювальна форма господарювання

Давні люди вчилися господарювати. Холодний клімат спонукав людину шити собі одяг і взуття зі шкір тварин. Сильні та вправні пальці рук могли тримати вдосконалені знаряддя праці.

Прив'язавши загострений камінь до палиці-копачки, людина отримала сокиру. Поєднання палиці та кістки створило гарпун. У вжитку були також проколки, шила, голки, різноманітні наконечники, кам'яні ножі, шкребла, різці, товкачки. Найпоширенішим каменем для виготовлення знарядь праці був кремінь (твердий, але ламкий камінь, який можна розколоти й отримати потрібну форму).

Прилад для свердління

Знаряддя праці: від давнини до сьогодення

Виробляти продукти харчування люди ще не вміли. Вони знаходили їх у довкіллі в готовому вигляді. Таку форму господарювання історики назвали привласнювальною.

3. Становлення суспільної організації

Наприкінці льодовикового періоду сталися зміни у тваринному світі. У лісах зникли великі тварини — мамонти, носороги, ведмеді. Замість них з'явилися малі тварини, полювання на яких потребувало від мисливців не сили, а спритності.

РІД — форма об'єднання людей, які мали спільного предка.

СІМ'Я — згуртування чоловіків і жінок для спільного проживання, продовження роду, організації побуту.

РОДОВА ГРОМАДА — об'єднання членів одного роду, які спільно господарювали. У роді могло бути кілька громад.

ПЛЕМ'Я — об'єднання кількох родів, які мали між собою господарські та родинні стосунки.

Пристосування до нових умов змушувало вдосконалювати засоби полювання. Так, 10 тис. років тому, як свідчать археологи, люди винайшли лук зі стрілами — перший пристрій, який давав змогу вполювати дичину на відстані. Використання лука та списа значно поліпшило умови мисливства і надало надійніший засіб забезпечення їжею. З кісток і шкір убитих тварин люди виготовляли знаряддя праці, одяг, будували житло.

Археологи стверджують, що близько 40 тис. років тому між людьми в первісних стадах склалися родові відносини. Люди, які жили разом, усвідомили, що більшість із них є родичами — батьками й дітьми, братами та сестрами. Цьому сприяло те, що людські стада припиняли мандрувати в пошуках їжі та переходили до осілого життя — постійного проживання на певній території. За таких умов склад стада ставав постійнішим і згуртованішим.

Тримаючись разом, люди утворювали рід. Це була стійкіша форма об'єднання людей, на відміну від стад, які часто розпадалися чи змішувалися. Щоб вистояти в боротьбі за життя, люди згуртовувалися. Тому утворення родових стосунків було закономірним і неминучим явищем. Складання родових відносин прискорило розвиток людства. Коли рід зростав кількісно, він поділявся на родові громади (общини). Кілька родів, що постійно зналися між собою, згодом об'єднувались у племена.

Перед нами — поселення первісних людей. Це — громада, тобто об'єднання людей, які спільно господарюють. Якщо мешканці поселення є родичами, живуть під спільним дахом, працюють на землі разом, худобу випасають на одному пасовищі, тоді це — родова громада. На такі громади поділявся рід, якщо кількість родичів ставала великою — до кількасот осіб.

Життєвий уклад родової громади

4. Родовий лад

Полювання з використанням луків і стріл

МАТРІАРХАТ (від давньогрец. — «влада матерів») — первісна форма родового ладу, у якому жінкам належала провідна роль в управлінні та господарстві відповідно до умов кліматичних зон.

Розвиток господарювання та стосунків людей спричинив виникнення нової форми людського суспільства — родових об'єднань (родів і племен). Форму організації суспільства у такому вигляді називають родовим ладом.

У роді й племені господарювали нарівні жінки й чоловіки. Заняття чоловіків — мисливство, воно забезпечувало смачну й поживну їжу, але не завжди було вдалим. Справою жінок було збиральництво. Щодня вони приносили їстівні плоди та коріння. Це було постачання хоч і не дуже поживної їжі, зате надійніше, ніж мисливство.

Інша важлива роль жінок — материнство; вони давали життя членам роду, кожен з яких добре усвідомлював, хто його мати. Тому становище матерів у роді було шанованим. Вони відігравали виняткову роль у догляді за дітьми, підтриманні домашнього вогнища, а також господарювали за відсутності чоловіків. Жінки були стабільною, постійною частиною колективу, тоді як чоловіки здебільшого гинули на полюванні чи в сутичках. За цих умов добробут роду залежав від праці жінок. Тому саме вони посіли провідне місце в людських колективах — родах і громадах.

Так склалася перша форма родових відносин, що отримала назву матріархат. Як свідчать дослідження, матріархат був неминучою формою розвитку людського суспільства — усі народи без винятку пройшли через неї у своєму історичному розвиткові.

Кожне плем'я і громада жили далеко одне від одного — мали свою визначену (обмежену) територію, на якій мешкали, полювали та збирали дари природи. Кількість людей у родах і громадах поступово зростала. Ставало дедалі важче здобувати харчування для всіх членів роду самим лише мисливством і збиральництвом. Потрібно було знайти надійніший спосіб забезпечувати себе харчами.

Ставав неминучим перехід від збирання (привласнювання) продуктів харчування до їх виготовлення. Період привласнювальної форми господарювання завершувався. Вихід був один — удосконалювати знаряддя праці, шукати способи вирощувати, виробляти продукти харчування, одомашнювати диких тварин.

• 1. Поясніть, що таке привласнювальна форма господарювання.
• 2. Яка різниця між родом і родовою громадою?
• 3. Які види діяльності властиві первісним людям? Як це їх характеризує?
• 4. Поясніть терміни, що є в схемі, та доповніть її хронологічними межами.

• 5. Як ви розумієте, що таке мартріархат?
• 6. Чому рід виникає у формі матріархату?
• 7. Складіть режим дня за родового ладу: а) жінки; б) чоловіка; в) дітей.
• 8. Чому в боротьбі за виживання виграв «хомо сапієнс», а не неандерталець?
• 9. Прочитайте уривок з казки, придумайте її закінчення. Дайте відповіді на запитання: а) що свідчить про те, що автор уже вивчав історію первісних людей? б) про які пригоди міг розповісти тато Грізний Мисливець? в) чому саме таких наук навчали Бешкетуна в школі? г) чого ще, на вашу думку, варто було б навчитися хлопцю, щоб його життя було успішним?

Якихось сто тисяч років тому в долині повноводної річки жило плем'я — Спритні Бізони. Кілька хиж, укритих шкурами мамонтів, притулилися до скелястих гір. Там жив хлопчик Бешкетун з мамою Блискавкою, татусем Грізним Мисливцем та маленькою сестричкою Зариною.

Татусь щодня ходив на полювання з чоловіками і приносив частку здобичі. Іноді біля вогнища він розповідав про свої пригоди. Матуся Блискавка поралась по господарству, берегла Гарячий Вогонь, збирала гриби, їстівне коріння та ловила в тенета пташок для юшки.

Бешкетун ходив до школи (так-так — саме до школи!), де діти вивчали мисливство й рибальство, довкілля, наскельний малюнок, будівництво хиж, видобування вогню. А ще — вичинювати шкури, збирати корінці, долати річку, швидко бігати та долати струмки...

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 6 клас Голованов (інтегрований курс) 2019", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)