1. Сім’я, жінка та виховання дітей

Греки одні з перших стали дотримуватися звичаю, що в чоловіка повинна бути лише одна дружина. Але, як правило, майбутнього чоловіка обирав батько дівчини. Тобто шлюби укладалися за розрахунком батьків. Законним вважався шлюб тільки між вільними громадянами.

Шлюбу передували заручини, на яких обіцянки за дівчину давав батько або брат. У деяких полісах існувала традиція викрадення нареченої. Наречений був переважно набагато старшим від неї. На весілля запрошували родичів і друзів. Але на ньому не було нареченої, яка у цей час, одягнута в фату, сиділа вдома. Після бенкету наречені йшли до будинку нареченого. Наречений мав на руках внести обраницю до свого будинку, а родичі мали осипати їх фініками, горіхами, дрібними монетами.

Упродовж подружнього життя жінки підпорядковувалися родичам-чоловікам: спочатку батькові, потім чоловікові, а в разі його смерті — брату чи синові.

Жінки із заможних родин майже весь час проводили в жіночій частині будинку — гінекеї. Вони займалися не лише домашнім господарством, а й грою в м’яч, доглядом за зовнішністю, купанням, створенням вишуканих зачісок. У незаможних сім’ях жінки працювали нарівні з чоловіками.

Раб-педагог в Давній Греції

Народження дитини у грецькій родині відзначали пишним бенкетом. Якщо це був хлопчик, на дверях оселі вивішували оливкову гілочку, якщо дівчинка — стрічку. На десятий день дитина отримувала ім’я. Інколи сім’ї відмовлялися від дівчаток чи дітей, що мали фізичні вади.

Греки вважали, що у людині все повинно бути прекрасним — і душа, і розум, і тіло. Тому великого значення вони надавали освіті та вихованню. Хлопчиків до семи років виховували батьки. Потім їх передавали у руки педагога — раба, який водив дітей до школи та стежив за поведінкою їх на вулиці.

Всі повинності виконували рабині, а господиня розпоряджалася ними. Під її керівництвом рабині пряли вовну й виготовляли тканини. Майже весь час жінки проводили вдома, але вони брали участь у релігійних святах або сімейних урочистостях, іноді запрошували в гості подруг. На давньогрецьких вазах ми бачимо сцени з життя жінок. Жінки з бідних сімей володіли більшою свободою, ніж дружини і дочки багатіїв. їм доводилося працювати нарівні з чоловіками.

2. Навчання

До семи років про дітей піклувалася мати. У заможних сім’ях у дітей було багато іграшок: брязкальця, ляльки, свистульки, дзиґи.

У школі насамперед навчали читанню, письму та рахунку. Вивчати арифметику допомагали наочні посібники: камінчики, особлива дошка, на якій відзначені одиниці, десятки, сотні. Спочатку писали на покритих воском дерев’яних дощечках стилом — спеціальною металевою або кістяною паличкою.

Підручників тоді не було. їх замінювали вивченням поетичних текстів, зокрема поем Гомера «Іліада» і «Одіссея». У них містилося багато відомостей з географії та історії, але найважливіше — вони прославляли доблесть, героїзм, стійкість у боротьбі з труднощами. Школяреві слід було знати життєпис героїв і наслідувати їх. Найважливішим предметом в школах була музика. Кожен хлопчик вчився грати на флейті і кіфарі, співати.

Водночас хлопчики ретельно займалися гімнастикою. Вважалося, що здорова людина легше впорається із труднощами. Займалися спортом в палестрі (від давньогрецького слова «пале» — боротьба): бігом, стрибками, метанням диска і списа, боротьбою. Найталановитіші юнаки навчалися у відомих мислителів, таких як Піфагор, Сократ, Платон, Аристотель.

Навчання грі на музичних інструментах

Відомою була Академія Платона, заснована у 388 р. до н.е. в саду Академа. Над її входом був напис: «Нехай сюди не зайде той, хто не обізнаний з математикою». Тут вивчали математику, астрономію, основи музичного мистецтва. Академіки (учні) відточували свої знання у суперечках — диспутах. Визначалася тема, і всі по черзі висловлювали свої думки. З 18 років юнаки — ефеси — проходили військову службу. У 20 років їхні імена заносили до списків громадян міста. Перед цим вони складали присягу на вірність полісу. З цього часу вони мали право брати участь у політичному житті. Лише у 30 років чоловіки здобували право обиратися на керівні посади.

Дівчаток від народження і до 15 років, коли вони мали право виходити заміж, виховувала матір вдома. Так само, як і хлопчиків, їх навчали читати й писати, а ще шити, ткати, виконувати різноманітну домашню роботу.

Перевірте, як ви запам’ятали

• 1. Хто очолював грецьку родину?
• 2. Як відбувалось весілля?
• 3. Яким було становище жінки після одруження?
• 4. У скільки років мешканці міста набували прав громадянина?
• 5. Де здобували освіту афіняни? Які предмети вивчали хлопчики в афінській школі?

Подумайте і дайте відповідь

• 6. Чим принципово відрізнялась грецька родина від родин інших народів, що ви вивчали?
• 7. Якими були відносини між дружиною і чоловіком?
• 8. Як афіняни виховували своїх дітей?
• 9. Якою була мета виховання та освіти у грецьких полісах?
• 10. Чому потрібно було в грецьких школах вивчати поетичні тексти, зокрема поеми Гомера «Іліада» і «Одіссея»?

Виконайте завдання

• 11. Заповніть таблицю: «Родина афінянина»

Завдання для допитливих

• 12. Яка система виховання вам подобається більше: афінська чи спартанська? Поясніть свій вибір.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Господарське і повсякденне життя в Давній Греції