Завершення становлення держави в Афінах
- 27-04-2022, 11:51
- 331
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Голованов (інтегрований курс) 2019
§ 24. Завершення становлення держави в Афінах
Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.
- 1. Цикл
- 2. Оливки
- 3. Реформа
- 4. Політика
- а) докорінна перебудова
- б) сукупність чогось (творів, наук, лекцій тощо), об'єднаних спільною темою
- в) діяльність органів державної влади, партій, громадських організацій; назва походить від грецького слова politike — державна діяльність
- г) вічнозелена рослина, з плодів якої отримують високоякісну олію
1. Об'єднання Аттики
Афінський Акрополь сьогодні. Він розташований на природній вапняковій скелі заввишки 156 м над рівнем моря, із плоскою вершиною
ЕВПАТРИДИ — родова знать, аристократи.
АКРОПОЛЬ — від грец. «верхнє місто», або «міська фортеця».
АГОРА — ринкова площа міста, центр громадського життя.
Аттика, територія Афінської держави, — найбільша країна Середньої Греції. Спекотний клімат, кам'янисті, малородючі ґрунти — характерні ознаки природних умов цієї землі. Населення тут вирощувало виноград та оливкові дерева, видобувало срібло, глину, на яку така щедра земля Аттики. Це сприяло розвиткові ремесел, зокрема гончарства.
Ще за появи ахейців в Аттиці утворилася держава як поліс із центром в Афінах. За укріпленими мурами були квартали помешкань трудового люду — демосу. Цей район мав назву Керамік і був лабіринтом вузьких, кривих вулиць, затиснених високими огорожами будинків. Афінські евпатриди мали просторі й зручні житла, хоча все місто було сплановано безладно, що спричиняло тісняву й скупченість населення.
Житлові квартали зусібіч оточили скелястий пагорб, на якому височів Акрополь — фортеця з головними храмами, скарбницею міста. У часи родоплемінних відносин там мешкав басилей — вождь. Унизу, поблизу Акрополя, розкинулася, вируючи життям, агора.
АРЕОПАГ — рада, що складалася з родової аристократії; головний державний орган, потім судовий трибунал для розгляду релігійних і карних злочинів.
АРХОНТ (від грец. «правитель») — аристократ-урядовець в Афінах.
Розмаїтий афінський демос поділявся на селян, ремісників, матросів, дрібних торгівців. Окрім громадян держави, у місті мешкали метеки — переселенці, позбавлені громадянських прав. Вони не мали землі, будинків, не брали участі в народних зборах. За таких умов їм залишалося бути хіба що міняйлами. Збагатившись на міняльних операціях, вони ставали лихварями, які давали позику за відсотки (11-50 % на рік).
Під час вторгнення дорійців Аттика відстояла незалежність, але населення, переважно аристократи, зазнало великих втрат. Це посилило вплив демосу на державні справи й привело до формування засад демократичного управління. Державні питання вирішували на народних зборах — еклесіях, але поступово аристократія прибрала владу до своїх рук. Основним політичним органом аристократії був ареопаг, який складався з представників родової знаті. Щорічно афінський народ обирав архонтів, які очолювали державу. Родова аристократія загарбала кращу землю. Селяни бідніли, потрапляли в борги. Боржників перетворювали на рабів.
Незадоволення засиллям евпатридів загрожувало спалахом обурення демосу та кровопролиттям. Необхідно було ухвалити закони, що задовольнили б водночас демос та евпатридів.
Управління Аттикою
2. Законодавча реформа
У 594 р. до н. е. першим архонтом обрали Солона, знатну людину, до якого демос ставився з довірою за його чесність і порядність. Солон здійснив кілька реформ, що ґрунтовно змінили весь суспільний устрій Афінської держави.
Першим своїм законом він скасував боргове рабство. Селянам повернули землю, яку відібрали за борги. Відтепер афінським громадянам не загрожувало рабство за борги, а всіх рабів-боржників було викуплено на волю за державний кошт.
Усе громадянське населення за кількістю майна було поділено на чотири групи.
Виступ Солона перед греками
До першої належали найбагатші з афінян, яких називали п'ятсотмірниками. Вони мали право бути обраними на вищі державні посади. Під час війни п'ятсотмірники ставали полководцями.
Друга група — ті, хто за свої кошти міг придбати коня. Їх називали вершниками.
Третя група, чисельніша, мала назву зевгіти. Це була головна маса афінського селянства. Не надто багаті, але й не бідні, вони на прибутки із земельного наділу мали купувати собі озброєння й служити у важкій піхоті гоплітами (важкоозброєними піхотинцями).
Четверта група — найбідніші з громадян — фети; їх не обирали на державні посади, але вони могли голосувати за рішення народних зборів. У війську фети становили легку піхоту або служили матросами на бойових кораблях.
БУЛЕ (від грец. «рада») — державна рада з 400 громадян, яка керувала державою в період між народними зборами в Афінах.
Солон запровадив Раду чотирьохсот — буле та суд присяжних — геліея, який розбирав судові справи між громадянами.
Закони Солона закріпили приватну власність за громадянами, надавши право заповідати майно за власним бажанням. Вони також пожвавили розвиток ремесел, бо батьків зобов'язували навчати дітей ремеслу.
Управління Афінським полісом (Аттикою) за Солона
Перетворення, що здійснив Солон в афінському суспільстві, підірвали основи влади родової знаті. Вони створили умови для розвитку господарства середніх верств селян. Тепер селянам дозволяли продавати вино й олію власного виробництва за кордон. Водночас евпатрідам заборонили вивозити на продаж із держави своє зерно. Вони мусили продавати його в Афінах за невисокою ціною.
Закони Солона сприяли розвиткові рабовласницьких відносин в Афінах. Відтепер рабами ставали тільки іноземці.
3. Тиранія Пісистрата
Закони Солона сприяли економічному розвиткові Афінської держави. Але родова знать прагнула повернути собі втрачене. Небезпека повернення евпатридів до влади зумовлювала потребу суворішої форми управління для захисту інтересів демосу.
У 560 р. до н. е. владу захопив Пісистрат, який захищав селян, хоча сам належав до знаті. З власною вартою він захопив Акрополь і став тираном. Аристократія двічі усувала його від влади й виганяла з міста, але він повертався. Зовнішня політика Пісистрата була спрямована на зміцнення торговельних зв'язків із країнами, у яких Афіни купували хліб.
Пісистрат
Діоніс у човні
ДІОНІС — грецький бог, покровитель виноробів.
ТЕАТР — від грец. «місце для видовищ».
ФІЛА — об'єднання сімей одного роду.
СТРАТЕГ — воєначальник із широкими військовими й політичними правами; вища державна посада в Афінах.
Пісистрат надавав позики незаможним для зміцнення господарства. Для власних і державних потреб установив податок — 1/10 від прибутків. В Афінах будували чимало громадських споруд, пожвавився економічний і культурний розвиток держави. Щоб догодити селянам, Пісистрат узаконив свято на честь Діоніса (Діонісії). Згодом святкові обряди під час Діонісій породили новий вид мистецтва — театр.
4. Повалення тиранії, реформи Клісфена та завершення формування Афінської держави
Після смерті Пісистрата (527 р. до н. е.) в Афінах правили його сини Гіпій і Гіпарх. Їх свавілля та жорстокість викликали обурення й прагнення помсти. Під час замаху в 510 р. до н. е. Гіпарха вбили, а Гіпій урятувався, сховавшись у Персії. Замість нього в 509 р. до н. е. першим архонтом було обрано Клісфена.
Реформи Клісфена були продовженням перетворень Солона. Але він у своїх реформах пішов ще далі, наважившись на адміністративний переділ держави. Раніше в Аттиці існувало 4 родових філи. Клісфен запровадив 10 територіальних філ, до кожної з яких належали громадяни з різних родів.
Ця реформа остаточно підірвала силу аристократів, які тепер не мали впливу на родичів при голосуванні. Народ став без страху висловлювати власну думку.
Клісфен запровадив Раду п'ятисот, до якої обирали 50 представників від кожної з 10 філ. Щоб краще управляти військовими справами, було створено колегію з 10 стратегів, які керували афінськими армією та флотом.
Для запобігання поверненню тиранії запровадили звичай остракізму (від давньогр. ostrakon — черепок, жереб). Афіняни писали на глиняних черепках ім'я найнебезпечнішої для держави людини. Той, хто отримував найбільшу кількість голосів, мав на 10 років залишити державу. Остракізм став могутнім засобом політичної боротьби, він сприяв вилученню з політичного життя небажаних політиків.
Реформи Клісфена привели до остаточного знищення родового ладу в Афінах і прискорили формування рабовласницької держави у формі демократії.
- 1. Як природні умови Аттики вплинули на господарче життя Афін?
- 2. Покажіть на картосхемі Аттику, Афіни.
- 3. Поясніть сутність демократичного управління.
- 4. Назвіть причини та зміст реформ Солона.
- 5. Що зробив Пісистрат для Афінської держави? Який зв'язок між Пісистратом і театральними виставами?
- 6. Перерахуйте реформи Клісфена.
- 7. Чим вигідний остракізм демосу?
- 8. Установіть відповідність між подіями й датами.
- 1 Об'єднання Аттики
- 2 Реформи Солона
- 3 Тиранія Пісистрата
- 4 Реформи Клісфена
- А 594 р. до н. е.
- Б VI ст. до н. е.
- В 509 р. до н. е.
- Г 560 р. до н. е. - 527 р. до н. е.
- 9. Підготуйте і проведіть для товаришів екскурсію стародавніми Афінами.
Коментарі (0)