2. Ознайомтеся з нарисом про архітектуру Стародавньої Греції. Розгляньте ілюстрації.

Ордери (архітектурні стилі): Дорійський. Іонічний. Коринфський

Капітелі

У VIII ст. до н. е., за часів, що настали після «гомерівського періоду», в грецькій архітектурі перевагу надавали дереву. Тому до наших часів споруди того періоду не збереглися, оскільки деревина — матеріал недовговічний.

У конструкціях грецькі архітектори застосовували дерев'яні стовпи для підпирання стелі й даху. Коли згодом, у VII—VI ст. до н. е., почали будувати з каменю, звичні прийоми залишилися, тому кам'яні колони стали важливим елементом будь-якої споруди. Особливо це помітно в еллінських храмах, багато з яких можна побачити в сучасній Греції.

Зрештою, склалося два основних ордери: доричний та іонічний. Спочатку виник доричний стиль у Спарті. Він утілював чоловічу силу й красу. Щоб споруда не виглядала надто масивною, колону прорізали вертикальні жолобки. Капітель складалася з розширення догори у вигляді конуса і кам'яної прямокутної подушки.

Іонічний стиль набув значення в грецьких містах на узбережжі Малої Азії — Іонії. Порівняно з доричним він був вишуканішим, втілюючи жіночу стрункість і легкість. Капітелі його колон нагадували аркуш пергаменту, покладений зверху на стовп. Створювалося враження, що вільні краї аркуша скрутилися в сувої.

У IV ст. до н. е. з іонічного ордеру розвинувся коринфський стиль. Капітелі мали вигляд букета квітів, обгорненого листям водяної рослини аканфу.

Грецькі храми нітрохи не скидалися на храми Стародавнього Єгипту і Сходу: це були не колосальні, що вселяють релігійний страх, таємничі капища грізних, жахливих божеств, а веселі, привітні оселі людиноподібних богів, облаштовані на зразок жител простих смертних, але тільки витонченіші й багатші.

Афіна Парфенос. Скульптор Фідій

Парфенон — храм богині Афіни на Акрополі. Скульптурне оздоблення виконали Фідій та його учні

3. Перемалюйте в зошит таблицю. Доповніть її.

4. Розподіліться з товаришами на шість груп і, використовуючи поданий матеріал, ілюстрації, комп'ютер і власну фантазію, розкажіть про славетних архітекторів (від першої особи чи у вигляді інтерв'ю або бесіди з мандрівниками в часі).

Давньогрецькі архітектори увічнили свої імена, створивши прекрасні міста, спроектувавши і спорудивши шедеври світової архітектури.

Іктін жив за доби Перикла. Найвідоміша його робота (спільно з Каллікратом) — Парфенон, зведений у 447-438 рр. до н. е. До його творчого спадку належать Одеон Перикла в Афінах, храм Аполлона в Бассах, де використано коринфський капітель. Іктіновим спорудам притаманні пластичність, органічність поєднання різних форм.

Каллікрат — афінський архітектор. Він створював стіни Афінського акрополя. Спільно з Іктіном побудував Парфенон і маленький іонічний храм Ніки Аптерос.

Іпподам Мілетський, або Гіпподам був не лише відомим архітектором, а й іменитим метеорологом і філософом. Надзвичайною заслугою Іпподама є розробка системи містобудування (Іпподамова система). Іпподам спланував афінський порт Пірей, міста Фурії та Родос. Фурії, перша робота Іпподама, були невеликим містом. Архітектор розділив поселення поздовжніми і поперечними вулицями на 12 кварталів, що забезпечувало комфорт мешканців. Складнішим завданням була забудова Пірея на високому морському березі. Довелося розділити місто на чотири зони: портову, адміністративну, приватну й військову, в кожній застосувавши своє планування.

Мнесікл — архітектор доби Перикла, спроектував і будував Пропілеї — монументальні вхідні ворота до Афінського акрополя. Однак Пропілеї залишилися незавершеними внаслідок Пелопоннеської війни: кошти, призначені для їх спорудження, довелося використати на військові потреби.

Поліклет Молодший — архітектор, працював у 4 столітті до н. е. в Епідаврі. Найвідомішими будівлями майстра є Фімела (толос) із колонадою — доричною зовні та коринфською всередині; театр на 14 000 місць (350-330 до н. е.), який відрізняється красою загальної композиції (тло для дії — природний краєвид) та окремих елементів (урочисті портали проходів, що відокремлюють скену від театрону), а також чудовим відтворенням звуку, що забезпечено особливостями споруди.

Філон Афінський — видатний архітектор та письменник IV століття до н. е. Серед його праць відомо про Портик з 12-ти доричних колон у Великій залі містерій в Елевсіні та військово-морський арсенал у порту Пірей (347-329 роки до н. е.). Цю споруду знищили римляни під проводом Луція Корнелія Сулли у 88 році до н. е., про що дізнаєтеся трохи згодом — вивчаючи Стародавній Рим.

ІІ. Давньогрецька скульптура.

5. Прочитайте і запишіть план відповіді на тему «Давньогрецькі скульптори і скульптури».

Мистецтво скульптури греки запозичили в єгиптян. Саме на статуї фараонів і вельмож, витесані з кам'яної брили, були схожі найдавніші куроси (статуї юнаків-атлетів). Та греки вміли швидко опановувати будь-яку нову справу. Невдовзі вони перевершили зразки єгипетської скульптури. Основною темою всього еллінського мистецтва було зображення людини. Елліни прагнули відтворити зовнішню красу й гармонію душі вільного громадянина, зобразити все найкраще, що є в кожній людині.

Одним із видатних митців Еллади був скульптор Мірон з Елевсина (середина V ст. до н. е.). Він майстерно відображав тварин, але тема людини також втілена в статуї «Дискобол». Атлета, який кидає диск, зображено в мить найбільшого напруження м'язів. При цьому обличчя його спокійне та зосереджене, воно підкреслює гармонію та красу людини.

Великий грецький скульптор Поліклет (460-410 рр. до. н. е.) прагнув знайти ідеальні пропорції людського тіла. Статуї «Дорифор», «Поранена амазонка», «Богиня Гера» збереглись у вигляді копій, які створили римляни. Якщо для Мірона зразком людської краси були легкі, стрімкі й сильні тіла ахейців, то для Поліклета кращим відтворенням краси стали сильні, важкуваті, кремезні дорійці.

Дискобол. Скульптор Мірон

Поранена амазонка. Скульптор Поліклет

Перикл. Скульптор Кресилай

Кресилай з о. Крит (450-400 рр. до н. е.) працював у Афінах. Він створив скульптурний портрет Перикла, статую амазонки. Митець прагнув правдиво передавати характер і зовнішність людей.

Одним із геніальних творців у Елладі був Фідій з Афін (близько 496-432 рр. до н. е.) — скульптор, архітектор, друг Перикла, керівник перебудови Акрополя й автор окремих споруд цього меморіалу. Саме він створив статуї богів Зевса, Афіни, Афродіти Уранії, амазонки, надавши їм чарівної величі й краси. Невдячні афіняни засудили Фідія до ув'язнення, хибно звинувативши у святотацтві. Про його подальшу долю складено чимало легенд; за однією з яких видатний скульптор потрапив до Олімпії, де створив статую Зевса — одне із семи чудес світу.