Практична робота № 11. «Особистість і діяльність Александра Великого за історичними джерелами»

І. Александр Македонський як непересічна особистість.

1. Проаналізуйте таблицю з електронної енциклопедії й складіть на її основі повідомлення про Александра.

Бюст Александра елліністичної доби, Британський музей

Александр III Македонський, 19-й цар Македонії (династія Аргеади). Час правління: 336-323 рр. до н. е. Інші титули: гегемон Коринфського союзу, фараон (імператор) Єгипту, шах Персії

2. Прочитайте нарис про Александра. Поміркуйте, чи прагнете ви здобути таку ж освіту, як у нього. Чому?

Виховання Александра, очевидно, не відрізнялося від виховання інших знатних македонян: спочатку за ним доглядала знатна македонянка Ланіка, потім дядько Леонід. Хлопчик з дитинства чудово володів зброєю і був вправним вершником.

Александрові дали елементарні знання з граматики, математики, музики і риторики. Це була свого роду початкова школа. Для отримання подальшої освіти батько закликав до сина Арістотеля. У гаю поблизу міста Мієза знаменитий філософ читав Александрові лекції з філософії, етики, політики, літератури, риторики, фізики, ботаніки, біології, географії та медицини.

Цікавинка про те, як Александр приборкав коня — за посиланням https://is.gd/jDiWPV або за QR-кодом

Александр став добрим музикантом і книголюбом. Він дуже любив твори Гомера. З Арістотелем запальний, себелюбний, але вдумливий і проникливий підліток знайшов спільну мову. Юнак казав: якщо батькові він зобов'язаний життям, то Арістотелеві — тим, що живе гідно.

Вісімнадцятирічним, беручи участь у битві при Херонеї, Александр очолив кавалерійську атаку, яка вирішила успіх битви. Перемога македонців остаточно закріпила панування македонського царя Філіппа ІІ в центральній Греції.

3. Прочитайте дослідження французького історика П'єра Левека про особисті якості Александра Великого. Складіть таблицю за цим дослідженням, а також відомими вам фактами з попередніх параграфів, інших джерел.

В особі Александра Македонського дивним чином поєднувалися такі якості, як обережність і ризик, розсудливість та інтуїція.

Занурившись у світ міфології (хлопцеві казали, що мати його походить із роду Ахілла, батько — з роду Геракла), Александр уявив, що в його жилах тече кров героїв. Оскільки він вважав себе надлюдиною, то й поводився як надлюдина.

Він втратив відчуття міри, а дух надмірності наче перекреслив уроки Арістотеля, який вважав поміркованість правителя єдиною гарантією існування держави.

Із самого початку царювання Александр сміливо й енергійно розправлявся зі супротивниками. Він ліквідував претендентів на престол і придушив заколот на Балканах. Греція непокоїлася, але Александр не залишив жодної надії, руйнуючи непокірні Фіви. А потім вирушив до Азії.

Вражає невелика кількість бойової сили, якою було завойовано світ: близько 40 тис. солдатів в Азії, 120 тис. — в Індії, 80 тис. — наприкінці його життя. Невтомний Александр був усюди — він надихав армію особистою хоробрістю й водночас керував нею з майстерністю справжнього стратега. Досвідчений вершник, грізний повелитель, найбільший з усіх полководців, він проявив себе і як геніальний організатор.

Імперія трималася на одній людині, щоправда, людина ця була нелюдської працездатності. Для оспівування своїх подвигів він запрошував відомих художників Лісіппа й Апеллеса, організовував музичні та спортивні змагання. Вшановуючи олімпійських богів, Александр виявляв терпимість до інших вірувань.

Александр цікавився духовним життям; тверезо мислив, але й довіряв своїй геніальній інтуїції. Александровій діяльності легко можна дати негативну оцінку: непотрібні насильства; пристрасть до надмірностей, надзвичайне честолюбство, проте Александр був новатором, який заперечував відмінність між варварами й греками, творцем єдиної імперії та єдиної культури. Його діяння спрямували історію людства іншим шляхом.

Поєднання надбань цивілізацій Стародавнього Сходу й Стародавньої Греції, яке відбулося в результаті діянь Александра, піднесли людство та його культуру на значно вищий рівень.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно