Форми господарювання первісних людей
- 27-04-2022, 23:03
- 816
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Сорочинська, Мартинюк (інтегрований курс) 2019
§ 2—3. Форми господарювання первісних людей
Після вивчення матеріалу параграфа ви зможете:
• характеризувати форми господарювання первісних людей
• називати основні періоди в історії первісності та заняття людей на різних етапах розвитку суспільства
• застосовувати і пояснювати на прикладах поняття «привласнювальні та відтворювальні форми господарювання».
Пригадайте:
1. Які існують теорії походження людини?
2. Який континент вважають прабатьківщиною людства?
3. Назвіть основні етапи антропогенезу людини.
1. Основні періоди в історії первісності
Найдавнішим і найтривалішим періодом в історії людства є кам’яний вік. Він тривав із часу появи людини (близько 3 млн років тому) і до V тис. до н.е., коли вона почала використовувати перші метали.
Кам’яний вік названо за основним матеріалом, із якого людина виготовляла знаряддя праці. Його умовно поділяють на три періоди.
Найдавніший і найдовший із них — палеоліт. Ця назва походить від грецьких слів palaios — стародавній та lithos — камінь. Наступним періодом був мезоліт — середній кам’яний вік (mesos — середній, lithos — камінь). За мезолітом розпочався неоліт (neos — новий та lithos— камінь).
Кам’яний вік — одна з найважливіших епох в історії людства. Протягом тисячоліть людина, пізнаючи світ, здійснила важливі для свого існування відкриття. Вона опанувала вогонь, спорудила перші житла, пошила перший одяг, винайшла лук і стріли. Пізнаючи властивості дерева, каменю, кістки, вона полегшувала своє життя і перетворювала навколишнє середовище.
З часом люди навчилися використовувати метали, і вже наступні періоди дістали назви: енеоліт (мідно-кам’яний вік), епоха бронзи, ранній залізний вік.
2. Зміни природного середовища. Льодовиковий період
Життя первісної людини безпосередньо залежало від навколишнього середовища: клімату, рослинного і тваринного світу. Наша планета упродовж історії не раз змінювала своє обличчя. З’являлись і зникали гори, моря та океани, змінювали свої русла річки. Надзвичайно мінливим був клімат Землі. Минали тисячі років, періоди потеплінь чергувалися з часами, коли клімат ставав холодним.
Мамонти
Під час похолодань, що їх учені називають льодовиковими періодами, значна частина поверхні планети вкривалася шаром льоду і снігу. Моря замерзали і століттями лишалися під потужною кригою. За льодовикового періоду рівень води у Світовому океані був нижчим від сучасного майже на 100 м. Останній льодовиковий період розпочався близько 100 тисяч років тому і закінчився 12 тисяч років тому.
Під час льодовикового періоду значна частина поверхні планети вкривалася шаром льоду і снігу
Зі зниженням температури повітря льодовик поступово просувався з півночі на південь. Земля перетворювалася на величезну снігову пустелю. У деяких місцях товщина льодовика сягала декількох кілометрів. Але землі поблизу льодовика не були пусткою. До холодного клімату пристосувалися мамонт, північний олень, шерстистий носоріг, вівцебик, печерний ведмідь, шаблезубий тигр та ін. Вони жили поряд із первісною людиною, для якої часом були здобиччю, а часом — безжальним ворогом.
У періоди потепління льодовики танули і відступали на північ. Рівень води в річках, морях і океанах значно підвищувався. Знову змінювалися тваринний і рослинний світ. Із закінченням останнього льодовикового періоду вимерли великі холодостійкі тварини, які не змогли пристосуватися до нових умов. Природа планети стала близькою до сучасної.
3. Заняття людей і перші знаряддя праці
Як уже зазначалося, головними заняттями первісних людей було збиральництво і полювання. Життя людей мало чим відрізнялося від життя тварин. Вони «брали» від природи все те, що створено нею. Вчені такі види заняття називають привласнювальними. Вже тоді люди навчилися виготовляти знаряддя праці. Саме праця, а тим більше — праця зі знаряддям, з інструментом, вирізнила людину з тваринного світу.
Рубила
На думку вчених, першою людиноподібною істотою, яка почала виготовляти знаряддя, була людина вміла. Вона виготовляла примітивні кам’яні рубила для розмелювання їжі, подрібнення кісток та скребла для білування туш. Окрім того, використовувала палицю-копачку — спеціально загострену з одного кінця палицю, яку застосовували в процесі збирання, а також важкий дрюк — палицю з потовщенням на одному кінці.
Згодом люди значно вдосконалили знаряддя праці. Змінився і їх асортимент. Але за кам’яної доби головним матеріалом, з якого виготовлялися знаряддя праці, залишався камінь, а також дерево, кістки тварин.
Опишіть малюнок, давши характеристику заняттям первісних людей.
4. Вогонь у житті людини
Важливою віхою у розвитку людини стало оволодіння вогнем. Достеменно не відомо, коли це сталося. Особливо він знадобився людям за часів льодовикового періоду.
Неандертальці, які жили в умовах холодного клімату, навчилися використовувати вогонь, що з’являвся під час природних явищ (блискавки, пожеж тощо).
У печері Чжоу-Коудянь, що на території Китаю, знайдено кострище з товщею попелу 6 м. Сотні років люди підтримували вогонь, день у день вартуючи біля нього. Вони боялися втратити те, від чого залежало їхнє існування.
Вогонь сприяв збільшенню тривалості життя. Він не лише давав людині тепло, а й захист від хижаків та можливість готувати їжу.
5. Життя та заняття неандертальців і кроманьйонців
Знаряддя праці неандертальців були досконалішими, ніж ті, що їх використовували пітекантропи. А згодом вони почали виготовляти кам’яні ножі, зазубрені пилки, списи, молоти тощо. Як і їхні попередники, неандертальці вели привласнювальний тип господарювання. Але переважало полювання (індивідуальне або загінне). У кроманьйонців (людина розумна), що мешкали поряд з неандертальцями, заняття і знаряддя праці були подібними.
Виготовлення знаряддя праці притисканням
Полювання за часів мезоліту. Наскельний малюнок
Грізною зброєю в руках давніх мисливців був спис, який давав змогу поцілити здобич на безпечній відстані. Спочатку це була обпалена та загострена палиця. Згодом до неї прикріплювали вістря із каменю або кістки.
Під час загінного полювання кроманьйонці, лякаючи звірів вогнем і шумом, виганяли їх на край урвища. Тварини зривались униз, падали і розбивалися, стаючи легкою здобиччю мисливців.
Списометалка
З часом знаряддя полювання вдосконалювалися. У період мезоліту (X-VI тис. до н.е.) первісна людина винайшла лук і стріли.
Вдалому полюванню також допомагала списометалка, яка удвічі збільшувала дальність польоту списа.
Списи з кам’яними наконечниками
Людина розумна досягла великих успіхів у обробці каменю та кістки.
Уже наприкінці палеоліту людина вміла розщепляти кремінь двома способами: ударом по заготовці й притисканням. Відщеплені пластини використовували як ножі й скребла. Така обробка кременю економила матеріал, якого ставало все менше.
Загінне полювання
Мікроліти
Рибальські знаряддя доби мезоліту
У мезоліті поширилось виготовлення невеликих (розміром до 2 см) загострених каменів, учені називають їх мікролітами. Ці камені вкладали в дерев’яні та рогові оправи, які було зручно тримати в руці.
Вижити людині розумній допомагало також рибальство, яке теж належить до привласнювального типу господарювання. Спочатку людина збирала водорості й молюсків. Згодом навчилася забивати рибу за допомогою списів і гарпунів і, нарешті, ловити її сітками та вудками. Кроманьйонці майстрували дерев’яні човни зі стовбура, вперше застосовуючи для цього тесла. Також навчились робити плоти з дерева або в’язок очерету.
1. Порівняйте за малюнком спис і гарпун. У чому їх відмінність?
2. Чому гарпун був особливо важливий під час полювання на велику рибу?
Які переваги лука і стріл порівняно зі списом і великою палицею?
6. Житло первісних людей
Первісні люди вели досить рухливий спосіб життя. Вони змушені були мандрувати в пошуках їжі й тому на одному місці перебували недовго. Селилися переважно біля водойм. Місця, де зупинялися первісні люди, вчені називають стоянками. Перші такі стоянки знайдено в Африці, в Олдувайській ущелині. Там відкрито і перше відоме в історії житло первісної людини. Припускають, що воно мало вигляд навісу, зробленого з жердин і трави.
Житло первісних людей із кісток мамонта (реконструкція)
Неандертальська людина, на відміну від людини вмілої та пітекантропа, робила житла з кісток мамонта та інших тварин, рогів оленів, адже в Європі за льодовикового періоду майже не було дерев. Черепи мамонтів, вкопані в землю, слугували міцною основою житла. У них вставляли бивні й зверху клали роги оленів, кістки тварин і палиці. Потім житло вкривали шкурами тварин. Біля помешкань археологи знаходять господарські ями для зберігання м’яса тварин і кісток. Кістки використовувалися не лише як будівельний матеріал, а й як паливо. Житло надійно захищало первісних людей від хижаків і негоди. У гірських районах люди пристосовували під житла печери.
7. Перехід первісної людини до землеробства та скотарства
Завдяки використанню вогню, винайденню лука і стріл, освоєнню рибальства первісні люди урізноманітнили своє харчування, навчилися захищати себе від холоду та хижаків. Поступово їхнє життя ставало тривалішим, в результаті чого зросла чисельність населення планети. Якщо австралопітеків 3 млн років тому, за оцінками вчених, налічувалося близько 1 млн, то кроманьйонців — 8 тис. років тому — близько 5,5 млн осіб.
Озброєний луком і стрілами, списом і ножем первісний мисливець впольовував уже більше тварин. Він спустошував природу тієї місцевості, де проживав. Тварин ставало все менше, камінь, придатний для виготовлення знарядь праці, було все важче знайти. Поставала проблема виживання первісної людини.
Зрештою, тисячолітній досвід і нагромаджені знання про навколишній світ підказували вихід із складного становища. Первісна людина почала не тільки брати в природи, а й відновлювати її багатства. Відбувся перехід до відтворювального господарства.
Люди давно помітили, що насіння рослин, яке потрапляло в пухкий ґрунт, за якийсь час проростало. Також вони зрозуміли, що маленьких звірят, знайдених під час полювання, не слід вбивати. Люди почали свідомо висівати насіння та приручати і розводити тварин. У мезоліті, однією з найперших, приручили собаку.
Стоянка мисливців
Будівництво житла
Поступово люди одомашнили вівцю, свиню, козу, велику рогату худобу, коня, одногорбого верблюда. Свійські тварини давали людям м’ясо, молоко, хутро, вовну.
Так поступово в неоліті первісні люди перейшли від збиральництва і полювання до землеробства і скотарства, тобто від привласнювальних методів господарювання до відтворювальних. Цей перехід англійський археолог Гордон Чайлд (1892-1957 рр.) назвав неолітичною революцією. Землеробство поширилося на землях із найбільш сприятливими умовами: теплим кліматом, родючими ґрунтами, там, де були в наявності дикі злаки. Такі умови були на територіях, які отримали назву «родючий півмісяць». Тут вирощували горох, жито, ячмінь, пшеницю. На берегах річки Хуанхе у Китаї 7 тис. років тому почали вирощувати просо та сою. На Американському континенті 5 тис. років тому навчилися культивувати кукурудзу, гарбуз, квасолю тощо.
«Родючий півмісяць» —так називають територію Палестини, Лівану, Сирії, Центральної і Південної Туреччини, частини Дворіччя, Ірану та Середньої Азії. Саме тут уперше почали вирощувати зернові культури та одомашнили тварин.
Перехід до землеробства й скотарства, на думку вчених, визначив майбутнє людства. Відтепер з’явилися перспективи для збільшення необхідної для життя людини їжі. Землеробство забезпечувало людину постійною кількістю необхідних продуктів, виробництво яких вона могла контролювати. Скотарство було не лише джерелом м’яса, шкіри й жирів, але, згодом, коли людина навчилася доїти худобу, і молочних продуктів. Худоба стала також використовуватися під час оранки, перевезення вантажів, а значно пізніше для верхової їзди. Нові форми господарювання зробили можливим осіле життя. Внаслідок цього з’явилися селища з добротними оселями й господарськими спорудами.
Неолітична революція — історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, це пов’язано з виникненням землеробства і скотарства.
Успішний розвиток відтворювального господарства в добу неоліту зробив можливим значне зростання населення земної кулі: за цей час воно збільшилося з 5 до 80 млн осіб.
• Дику вівцю було одомашнено 1 тис. років тому на землях Туреччини, Ірану, Іраку, дику козу — 10 тис. років тому на території Ірану, дикого тура — 8,5 тис. років тому в Туреччині, дикого кабана — 9 тис. років тому.
8. Знаряддя праці періоду неоліту
У неоліті з’явилися кам’яні сокири для вирубування чагарників і дерев.
Із каменю виготовляли й землеробські знаряддя праці. Замість палиці-копачки, що слугувала для викопування із землі поживних корінців, землероб почав користуватися мотикою. Це була палиця із загнутим кінцем чи гачком із кості або рогу.
Згодом з’явилося рало. До гострої палиці прив’язували мотузку. Одна людина тягла за мотузку, а інша палицею розпушувала землю. У борозни, які утворювалися, кидали насіння. Збирали врожай серпом, виготовленим із дерева або кістки з крем’яними вставками. Потім зерно розмелювали на пласкому камені-зернотерці, а пізніше винайшли жорна.
9. Виникнення ремесел
Ще однією формою відтворювального господарства, що набуло поширення у неоліті, стало ремесло — гончарство, ткацтво тощо.
У неоліті людина для виготовлення посуду почала використовувати новий матеріал — глину. Спочатку зроблений із глини посуд люди висушували на сонці. Через деякий час вони зрозуміли, що глиняні вироби, обпалені на вогні, набагато міцніші, а отже, слугуватимуть довше. Так людство винайшло перший штучний матеріал — кераміку.
Перший глиняний посуд був простим за формою, мав гостре або округле дно. Ліпили його руками з глиняних стрічок у так званий джгутовий спосіб й обпалювали на відкритих вогнищах. Для міцності у глиняне тісто додавали пісок, траву, товчені черепашки.
Зовнішню поверхню посуду прикрашали орнаментами з різноманітних ямок, прокреслених ліній, відбитків гребінцевого штампу тощо.
Рало
Мотика
Неолітична кераміка (посуд)
Гончарний круг
Ткацький верстат
Із винайденням у IV тис. до н.е. (понад 5 тис. років тому) гончарного круга посуд виготовляли у більшій кількості, урізноманітнюючи та вдосконалюючи його форми.
З плетіння народилося мистецтво ткацтва. Спочатку плели з вовни або волокон диких рослин, сукали міцні мотузки, сплітали сітки для риболовлі. Поступово навчилися прясти нитки. їх виготовляли з тих самих матеріалів, що й мотузки. Тонкі нитки, щільно переплетені, утворювали тканину, яка була еластичнішою, приємнішою на дотик, аніж шкіра, з якої раніше виготовляли одяг. Тканину також легше було зшити. Давні ткачі робили дерев’яну раму, на ній прив’язували рядами багато ниток, які слугували основою тканини, а потім їх переплітали іншими нитками. Цей пристрій був найдавнішим ткацьким верстатом.
10. Обмін
Не завжди у людини було все потрібне для виготовлення знарядь праці чи для обробітку землі. Інколи не вистачало матеріалу, або людина не мала достатньо часу чи вмінь, щоб виготовити необхідні речі. Між окремими родами зароджується обмін матеріалами, знаряддями та результатами праці. Так, археологи дослідили, що вже в палеоліті камінь від місць добування у Середземномор’ї перевозили за сотні кілометрів. Скотарі й землероби також обмінювалися виробленою ними продукцією: шкурами, вовною, м’ясом, молоком, зерном, овочами, а також ремісничими виробами. Можливо, тоді й виникло запитання: «Скільки кам’яних сокир потрібно віддати, щоб отримати взамін бика?». Так з’явилася потреба в предметах, якими первісна людина користувалася так само, як ми користуємося грошима. Ними могли бути як невеличкі мушлі каурі, так і великі тварини, наприклад бики. Обмін був першим кроком до виникнення торгівлі.
Перевірте, як ви запам’ятали
- 1. На які періоди поділяється кам’яний вік? Що покладено в основу періодизації?
- 2. Які були основні заняття первісних людей?
- 3. Назвіть перші знаряддя праці первісної людини.
- 4. Що таке стоянка?
- 5. Які найважливіші винаходи зробила людина в палеоліті та мезоліті?
- 6. З яких більш давніх занять виникли землеробство і скотарство?
Подумайте і дайте відповідь
- 7. Які нові способи обробки каменю було винайдено в неоліті?
- 8. Де вперше з’явилось землеробство?
- 9. Які нові знаряддя праці з’явились із поширенням землеробства?
- 10. Як перші ремесла змінили життя людини?
Подумайте і дайте відповідь
- 11. Що спонукало первісних людей у періоди палеоліту й мезоліту часто змінювати місце проживання?
- 12. Як вплинуло на життя людини оволодіння вогнем?
- 13. Чому в народів, що вели осілий спосіб життя, керамічні вироби були з плоским дном?
- 14. Чому в первісних людей виникла потреба в обміні?
Виконайте завдання
- 15. Використовуючи ілюстрації, опишіть житло неандертальців.
- 16. Обговоріть у групах. Чому зміни, що сталися у житті людей у період неоліту, назвали «неолітичною революцією»?
Завдання для допитливих
- 17. Чому давні люди займалися небезпечним полюванням на великих тварин?
- 18. Чому первісні люди перейшли до землеробства, адже їхній досвід збиральництва та мисливські знаряддя надавали можливість прохарчуватися і мати вільний час?
- 19. Які причини швидкого розвитку ремесел в епоху неолітичної революції?
Коментарі (0)