Зародження цивілізації. Епоха міді й бронзи
- 27-04-2022, 23:06
- 568
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Сорочинська, Мартинюк (інтегрований курс) 2019
§ 7. Зародження цивілізації. Епоха міді й бронзи
Після вивчення матеріалу параграфа ви зможете:
• визначити основні ознаки цивілізаційного розвитку;
• охарактеризувати роль доби енеоліту і бронзи у розвитку людського суспільства;
• оцінювати значення первісної доби в історії людства.
Пригадайте:
1. Які основні ознаки цивілізації?
2. Назвіть основні зрушення у житті людства в період неоліту.
1. Доба бронзи в Європі
У часи неоліту людство зробило величезний крок уперед у своєму розвитку. Подальший розвиток потребував усе більшої кількості різноманітних знарядь праці. Камінь, як матеріал для виготовлення, вже не задовольняв нових потреб людства. І тоді людина почала шукати, чим його замінити. Природним матеріалом, що мав інші властивості, ніж камінь, дерево, кістка, була мідь. У первісні часи вона траплялася на поверхні землі в чистому вигляді. Про виплавляння міді з руди свідчать знайдені археологами в давніх копальнях знаряддя праці — кайла із рогу, мідні сокири тощо.
Реконструкція горнів для плавлення мідної руди у носіїв зрубної культури. Автори А. Копил, С. Татаринов
Бронзова зброя
У IV тис. до н.е. давні металурги, мабуть, намагаючись надати міді міцності, додавали до неї різні домішки, поки не помітили, що міцнішою вона стає з додаванням ще одного металу — олова. Сплав міді й олова називають бронзою. Цінною її властивістю було те, що вона легше, ніж мідь, розливалася у форми. Так почалась епоха бронзи (поч. III - кін. II тис. до н.е.).
Бронза — це перший штучний метал. Бронзові знаряддя швидко витіснили мідні, оскільки були твердішими, а виробляти їх було легше.
Доба бронзи відіграла вирішальну роль у формуванні стародавнього населення Європи. На цей час припадає завершення першого великого переселення народів. Започаткували його на початку IV тис. до н.е. найдавніші індоєвропейці, які рушили з півдня України й опанували великі простори Європи та Азії.
Переселення відбувалися протягом усієї історії людства. Зміни клімату, зростання чисельності населення й інші причини спонукали людей шукати новий життєвий простір.
У добу бронзи в лісовій зоні України сформувалось праслов’янське населення, яке дало початок предкам українців.
Опанувавши метали, людина почала виготовляти з них окремі частини знарядь праці та зброї. Потреба у мідних і бронзових виробах постійно зростала, а отже, зростала потреба в людях, які вміли обробляти метали.
В енеоліті відбулася ще одна вагома зміна в житті людства — скотарство відокремилося від землеробства. Вчені назвали цей процес першим суспільним поділом праці. Тобто деякі племена стали займатися лише скотарством. Із зростанням кількості худоби вони пересувались у пошуках нових пасовищ. Так умови господарювання зумовили й інший спосіб життя племен скотарів — кочовий.
Ніхто не знає, де й коли винайдено колесо. Можливо, до цього людину наштовхнуло гончарне коло або прясло — перше маленьке колесо, що слугувало за маховичок і важок для веретена при прядінні. Серед трипільських старожитностей знайдені глиняні модельки коліс та зображення упряжок волів.
Перші вози — гарби — з’явилися наприкінці енеоліту в скотарів ямної культури, що поширювалася у степовій частині України. Вони мали суцільні (без спиць) колеса, зроблені з товстих дубових дощок, скріплених скобами. На цих наметових гарбах, запряжених биками, перевозили домашнє начиння, кочуючи за стадами. На них рушили до нових земель скотарі-індоєвропейці під час першого великого переселення народів.
Такі вози слугували індоєвропейцям за зразок для створення бойових колісниць, які зробили їх на той час непереможними. Залишки найдавнішої в стародавньому світі бойової колісниці, збудованої індоєвропейцями у XVII—XVI ст. до н.е., знайдено у могилі Синташта на південному Уралі. Поширення бойових колісниць у Передній Азії в середині 2 тис. до н.е. пов’язують із приходом туди індоєвропейців.
Чому виготовленням посуду займалися жінки?
Землероби ж, навпаки, змушені були триматися родючих земель, вести осілий спосіб життя. Використання тяглової сили і рала прискорило та поліпшило обробіток землі, збільшило врожаї.
Винайдення в епоху бронзи колеса було ще одним кроком до вдосконалення й ускладнення знарядь праці та пристроїв, що полегшували життя людини. Вози, поставлені на колеса, допомагали землеробам перевозити вантажі, а скотарям — долати великі відстані.
Водночас ускладнення знарядь праці, обробка металів й швидкий розвиток ремесел вимагали від людини більших знань, вправності, досвіду. З-поміж землеробів і скотарів виокремлювалися майстри, які займалися тільки ремеслом. Так відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від інших занять — землеробства і скотарства.
2. Ранні міста
Зміни в житті давнього суспільства, що сталися у період неоліту-енеоліту, поклали початок формуванню перших цивілізацій. Ознаками того, що давнє суспільство набувало нового, вищого рівня розвитку, були: поява міст, формування держав, майнове розшарування, певний рівень розвитку культури.
Мохенджо-Даро. Індія
Чатал-Гююк. Туреччина
Перехід до цивілізації стався у сприятливих для землеробства й скотарства частинах нашої планети. Тому колисками цивілізації, на думку більшості вчених, були місцевості, де виникло землеробство. Це родючі долини річок Ніл, Тигр і Євфрат, Інд і Ганг, Хуанхе та Янцзи.
Саме в цих місцевостях виникли перші міста. Вони формувалися на місці давніх поселень землеробів і скотарів. У таких поселеннях, крім землеробів, скотарів, ремісників, зосереджувалися старійшини, жерці, військові вожді. Поселення оточували укріпленнями — ровами, валами, частоколом і навіть цегляними або кам’яними мурами.
Місто вже мало чіткий поділ: у його центрі розташовувалися святилища, присвячені богам, будинки найзаможніших жителів, — житла рядових общинників, майстерні ремісників. Право називатися першим містом на планеті «виборюють» багато стародавніх міст, наприклад Єрихон у Палестині (виникло 11 тисяч років тому), Чатал-Гююк у Туреччині (виникло 9 тисяч років тому), Мохенджо-Даро в Індії (виникло 4-5 тисяч років тому) тощо.
Давнє місто, залишки якого археологи розкопали під пагорбом Чатал-Гююк, існувало в період неоліту, понад 9 тис. років тому. Воно мало площу близько 13 га, в ньому проживало від 2 до 6 тис. осіб.
Будинки мали вікна, але дверей не було, тому входили до них за допомогою драбини через отвір у пласкому даху. Тому це поселення ще називають «місто з дверима на дахах».
Мешканці Чатал-Гююка були вмілими землеробами, вирощували 14 видів культурних рослин, основні з яких: пшениця, ячмінь і горох. Займалися вони й скотарством та полюванням. Майстри виготовляли надзвичайно досконалі кам’яні вироби: поліровані дзеркала з обсидіану, кам’яне намисто з отворами, у які ледве проходить сучасна голка.
3. Виникнення найдавніших цивілізацій
Розвиток землеробства і скотарства, поява ремесел, будівництво найдавніших міст свідчать про те, що людина стала активно перетворювати природу, створювати штучне середовище проживання. Організація життя суспільства стала більш складною. З’явилися люди, які управляли іншими людьми.
Приблизно в середині IV тисячоліття до н.е. почався перехід людства від первісності до цивілізації.
Показниками цього переходу було виникнення перших держав, розвиток міст, писемності, нових форм релігійного і культурного життя.
Цивілізація — це більш висока ступінь розвитку людського суспільства, наступна за первісною. Слово «цивілізація» походить від латинського слова «цивіліса», що означає «громадянський, міський, державний». Цивілізація протилежна неорганізованому, дикому стану життя, грубому поводженню людини.
Навколо перших міст поступово об’єднувалися общини для спільного вирішення економічних проблем — проведення сільськогосподарських робіт, будівництва каналів і гребель, спорудження палаців і храмів. Об’єднувала їх і потреба протистояти зазіханню сусідніх общин на їхні родючі землі й пасовища.
З об’єднанням общин і зосередженням у містах великої кількості людей з’явилася потреба в нових способах управління й певних правилах (законах), які б упорядковували життя суспільства, що значно ускладнилося. З-поміж людей, наближених до старійшин і вождів, виокремилися групи індивідів, обов’язком яких було управляти містом, збирати податки, керувати військом, організовувати будівництво каналів, храмів, палаців.
До влади в містах прийшли найсильніші й найбагатші старійшини і племінні вожді. їхня влада вже спиралася не тільки на авторитет, а й на військову силу.
Держава — спосіб організації суспільного, економічного та культурного життя народу.
Отже, вже в епоху міді й бронзи давні міста разом із територіями навколо них у місцях розвинутого землеробства, скотарства і металургії набули перших ознак державності. Вони мали: верховну владу в особі царя; військо; групу людей, що займалися виключно організацією життя міста (тобто тих, кого сьогодні називають чиновниками); певну територію, яку вважали своєю і кордони якої захищали.
Із розширенням території найбільші й найсильніші міста перетворилися на економічні, військові та управлінські центри тогочасних могутніх держав.
Таким чином, у результаті тривалого розвитку стародавні народи створили на своїх землях великі організовані співтовариства з високорозвиненою культурою і релігією, які називають цивілізаціями. Історію стародавнього світу можна представити як співіснування і зміну різних цивілізацій.
Дослідження вчених показали, що найдавніші цивілізації зародилися в долинах найбільших річок. Сюди, в родючі долини Нілу, Євфрату, Тигра, Інду та Хуанхе, спрямовувалися великі маси людей. Вони створювали на їхніх берегах міста й поселення, які потім об’єднувалися в держави.
Незважаючи на великі відстані й відмінності в розвитку, древні цивілізації були пов’язані між собою. їх взаємодії зумовили певну єдність стародавнього світу при існуванні різних цивілізацій і культур.
Перевірте, як ви запам’ятали
- 1. Чому бронзу називають штучним металом?
- 2. Коли відбувся перший суспільний поділ праці?
- 3. Назвіть перші міста на планеті.
- 4. Де зародилися перші цивілізації?
- 5. Які ознаки переходу людства до цивілізації?
- 6. Що таке держава?
Подумайте і дайте відповідь
- 7. Які зміни у житті людства відбулися у період енеоліту і бронзової доби?
- 8. Чому виникли перші міста? Чим вони відрізнялися від поселень землеробів і скотарів?
- 9. Що сприяло суспільним поділам праці?
Виконайте завдання
- 10. Обговоріть у групах. Чому саме в долинах великих річок виникли перші держави?
- 11. Поясніть, як ви розумієте вислів: «перехід від первісності до цивілізації».
- 12. Виконайте малюнок, зобразивши світ первісності та цивілізації.
Завдання для допитливих
- 13. Чому поселення трипільців, які за чисельністю перевищували населення перших міст, не вважаються містами?
УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА ТЕМОЮ
Первісні спільноти. Археологічні культури
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ №1
Вступ. Первісні спільноти. Археологічні культури
Коментарі (0)