Спартанська дівчина (а)

Жінка у гіматії (б)

Молода жінка (в)

Чоловічий одяг

Чоловічі зачіски (угорі), взуття (унизу)

Жіночі зачіски

2. Прочитайте текст, розгляньте ілюстрації. Ви живете в давньогрецькій родині. Опишіть оселю й кімнати усіх членів вашої родини.

Оселя грецької родини приховувала приватне життя від стороннього ока. Глухі стіни будинків з невеликими віконцями під карнизом — це все, що можна було побачити з вулиці. Двері та вікна кімнат виходили на внутрішній двір — перистиль, оточений тонкими колонами. Спершу житло складалося з трьох-чотирьох кімнат.

В оселях незаможних родин підлога була глиняна або кам'яна, багатії викладали її мармуром із мозаїкою. Згодом винайшли каналізацію.

Афіни мали щільну забудову, тому будинки афінян були малими й незручними. Міста з правильним плануванням мали просторіші житлові споруди. Будинок поділявся на чоловічу частину (андрон), у якій головною була бенкетна зала, і жіночу частину (гінекей), розташовану зазвичай на другому поверсі, де також містилися спальні кімнати. На першому поверсі разом із чоловічою половиною були господарчі приміщення та кімнати рабів. Діти жили в гінекеї разом із матерями. В андроні проводили бенкети або ділові зустрічі. Жінка могла зайти в андрон тільки як обслуга («з тацею»).

Також у будинку були комори і кухня. У великих будинках були окремі приміщення для рабів. Греки харчувалися здебільшого рибою, овочами, оливками, хлібом, часником, запиваючи їжу легким, розбавленим водою, вином. М'ясо вживали тільки багатії, та й то під час свят і жертвоприношень.

Раби, виконуючи тяжку роботу, вивільняли громадянам час для духовного розвитку: греки любили театр, присвячували свій час науці, філософії, мистецтву тощо.

Реконструкція античного будинку

Мозаїчна підлога житла в Олінфосі

Внутрішній двір — перистиль

ІІ. Сім'я, шлюб і виховання дітей.

3. Прочитайте текст і дайте відповідь на подані після нього запитання.

Усі члени сім'ї діяли як одна людина. Якщо щось купував один член родини, то це вважали власністю всіх. Якщо хтось брав у борг, то це був борг сім'ї. Якщо хтось ставав жертвою злочину, то родина вимагала відшкодування. Якщо ж хтось ставав злочинцем, то відповідала вся сім'я. Злочинця виганяли з країни, але збитки мала виплатити сім'я.

Жінку в грецькому суспільстві не шанували. Шлюб укладали тільки для продовження роду. Під час обряду, що відбувався в оселі чоловіка, співали шлюбні пісні та приносили жертви богам-покровителям. Чоловіки були, як правило, набагато старші від дружин. Діти та їхнє життя перебували під безмежною владою батька. Дружина відразу ж після весілля потрапляла у залежне становище. Вона була в домі на правах першої зі служниць, керувала прислугою, вела господарство. Грецькі жінки були малообізнані й малоосвічені. З дому вони виходили тільки в супроводі рабинь або прислужниць, не мали права розмовляти на вулиці ні з ким. Чоловіки більшу частину дня проводили за межами оселі — у місті, займаючись власними справами. Про виховання дітей дбала мати, яка майже не мала вільного часу. Щоправда, жінок допускали на театральні вистави, які залишали яскраве враження на тривалий час.

Одружуватися, мати родину могли тільки вільні люди. Якщо в родині юнака або дівчини хтось із батьків був невільником, то такий шлюб визнавали недійсним. Дітей від нерівного шлюбу визнавали незаконнонародженими, і вони не могли претендувати на спадок. Із таких нащадків створювався середній прошарок грецького суспільства.

Традицією на початку шкільного навчання в XI—IV ст. до н. е. було ознайомлення юних греків з текстами поем «Іліада» й «Одіссея». Поеми формували в дітей життєві цінності: перемагати, поважати працю, любити сім'ю, людей, бути патріотом, визволителем. Зразком мужності, розуму, винахідливості для молоді були герої поем: Гектор, Ахілл, Пріам, Одіссей, Аякс, Патрокл та ін.

• 1. Опишіть життя жінки в грецькому суспільстві.
• 2. Що обмежувало шлюб у давньогрецькому суспільстві?
• 3. Якою була мета виховання й освіти в грецьких полісах?

ІІІ. Господарство давніх греків.

4. Розгляньте стародавні ілюстрації, прочитайте нарис. Опишіть, які господарські заняття були поширені в Греції.

Збір оливок. Вазопис

Відкритий кар'єр для добування каменю або глини

Розпис посудини. Вазопис

Роботи в керамічній майстерні

Борошномельне виробництво

Сільськогосподарські роботи в рабовласницькому маєтку

Уся земля в грецькому полісі належала громадянському колективові. Кожен громадянин мав у власності земельний наділ — клер. Тому громадян-землевласників називали клерухами. Якщо нужденність змушувала елліна продавати землю, разом з нею він втрачав і громадянські права. Тож елліни — це переважно селяни. Звідси їхня пошана до землі й богів, від яких залежав успіх землеробської праці. Усе, що виробляли селяни, здебільшого споживали вони самі — на продаж витрачали дуже мало. Навіть на базарах селяни не продавали, а обмінювали; купували вони переважно хліб.

Рідкісним винятком із цього явища було господарство Перикла, який спрямував його на виготовлення продуктів на продаж. Господарства, подібні до маєтку Перикла, поширились у Греції переважно тільки в V-IV ст. до н. е.