1. Причини греко-перських війн

У V ст. до н.е. настав період найвищого розквіту грецького світу. Але на початку століття грекам довелося зі зброєю в руках відстоювати свою свободу і незалежність у боротьбі з могутньою Перською державою, яка намагалася підкорити Елладу. Походи персів проти греків ми називаємо греко-перськими війнами (500-449 рр. до н.е.).

Головними причинами війни були:

• опір грецьких полісів на Іонійському узбережжі Малої Азії загарбницькій політиці Персії;
• намагання володарів Персії підкорити грецькі поліси Ватіканського півострова.

2. Іонійське повстання

У 500 р. до н.е. грецькі міста-держави, що розташовувалися на узбережжі Малої Азії, повстали проти влади своїх тиранів і персів. На чолі повстання стало багате місто Мілет. Проти бунтівників рушило величезне перське військо. На заклик повстанців про допомогу відгукнулися лише два міста: Афіни, що послали 20 кораблів, і Еретрея — 5 кораблів. Попервах успіх був на боці повсталих, вони навіть здійснили зухвалий похід на столицю перського намісництва в Малій Азії — місто Сарди і спалили його. Але боротьба була нерівною. Після шести років опору повстання придушили.

3. Марафонська битва

Підтримка Афінами та іншими полісами Мілету стала приводом для нападу персів на Ватіканські поліси Греції. Перський цар Дарій І розіслав своїх посланців у грецькі міста з вимогою «землі і води». Деякі міста визнали владу персів. Але Афіни і Спарта відмовилися це зробити, вони вбили посланців Персії. Дарій розпочав активну підготовку до походу.

У 490 р. до н.е. за 42 км від Афін на рівнині поблизу Марафона висадилася перська армія. Назустріч їй із десятьма тисячами піхотинців виступив афінський полководець Мільтіад. Він розташував війська таким чином, щоб позбавити персів їхньої головної сили — кінноти, яка нападала з флангів і змикала їх.

Мільтіад

Мільтіад зосередив головні сили по боках фаланги. Перси наблизилися до греків і почали атакувати їх градом стріл. Назустріч рушила зімкнута група гоплітів.

Від першої атаки постраждало багато перських вершників, але потім вони почали тіснити греків, і центр фаланги не витримав натиску. Противник уже готувався святкувати перемогу, та обидва боки грецького строю висунулися вперед і зімкнули перське військо з флангів. Ворог кинувся втікати на кораблі. У Марафонській битві греки здобули перемогу над ворогом, який значно перевищував їх чисельно. Це пояснюється тим, що вони билися, захищаючи своїх матерів, дружин, дітей.

Радісну звістку в Афіни приніс посланець, який пробіг 42 км і впав мертвим. На честь цієї події на Олімпійських іграх запровадили змагання з бігу на марафонську дистанцію.

4. Похід Ксеркса в Грецію

Через 10 років після Марафонської битви перси розпочали новий похід проти греків. Очолював перське військо Ксеркс, син Дарія І.

Навесні 480 р. до н.е. Ксеркс із військом переправився з Азії в Європу через протоку Геллеспонт.

Більшість грецьких міст-держав об’єдналася в єдиний союз, його очолила Спарта. Загалом 31 держава брала участь у спільній боротьбі проти персів. Кожна з них давала воїнів та кораблі в спільну армію та флот.

Ксеркс відправив посланців до греків з вимогою скласти зброю. Спартанський цар Леонід відповів: «Прийди і візьми». Тоді посланець, сподіваючись налякати греків чисельністю перського війська, сказав: «Наші стріли і дротики закриють вам сонце». Леонід відповів: «Ну що ж, ми будемо битися в затінку».

Перські воїни

Військо під командуванням спартанського царя Леоніда розташувалося у вузькому Фермопільському проході. Грецькі війська, таким чином, закрили шлях в Середню Грецію.

Ксеркс наказав атакувати прохід. Наступ відбірного перського війська не мав успіху. Захисники Фермопіл використовували тактику виманювання й винищування ворога невеличкими групами. Вони удавали, що відступають, і заманювали частини перського війська в міжгір’я, вступаючи з ними в рукопашний бій.

Ксеркс

Два дні тривали запеклі бої. Перси не могли нічого вдіяти грекам. Вночі третього дня зрадник провів персів у тил грецького війська. Леонід наказав відступити всім союзникам, окрім спартанців. Мужньо билися триста спартанців на чолі з Леонідом. Всі вони загинули, захищаючи рідну землю.

Прорвавшись через Фермопільський прохід, перси зайняли Середню Грецію. Мешканці Афін залишили своє місто.

28 вересня 480 р. до н.е. відбувся важливий морський бій поблизу острова Саламін. У ньому брало участь 370 грецьких кораблів, 200 з яких належали афінянам, і 700 перських кораблів.

Відступаючи, грецький флот заманив противника у найвужче місце протоки. Тут неповороткі перські кораблі не могли зберегти свій стрій, і почався розлад у їхніх діях. У них не було простору для маневру. У цій битві перський флот втратив понад 200 кораблів.

Після поразки в Саламінській битві Ксеркс залишив більшу частину армії в Греції, а сам вирушив до Малої Азії.

5. Завершення і результати греко-перських війн

У 479 р. до н.е. об’єднані війська греків зійшлися у двобої із залишками перського війська поблизу міста Платеї. Саме Платейська битва відіграла вирішальну роль у греко-перських війнах. Здобувши перемогу, греки остаточно розгромили противника і вигнали його з Греції.

Битви при Саламіні і Платеях поклали край походам персів у Європу. Греки настільки повірили у свої сили, що самі перейшли у наступ проти персів. Упродовж наступних 30 років вони відвойовували у персів острови і береги Егейського моря, здійснювали рейди на Кіпр і в Єгипет.

Вирішальним у переході греків у наступ стало створення могутнього флоту. Поступово керівництво над флотом грецьких держав перейшло до Афін. Завдяки воєнному таланту полководця Арістида греки здобували одну перемогу за іншою, повністю витіснивши перський флот з Егейського моря. Крім того, Арістид уславився своїм благородством і непідкупною чесністю, і тому грецькі держави довірили йому визначати внесок кожної країни на утримання спільного флоту. На основі цього в 478-477 рр. до н.е. виник Делоський союз (згодом його назвали Перший афінський морський союз за домінування в ньому Афін). Афіни, як одна з наймогутніших держав Еллади, поступово привласнили спільну скарбницю союзу і стали поводитися з союзниками як зі своїми підданими: ставили до влади потрібних правителів, чинили суд тощо. Наприкінці греко-перських війн союз об’єднував більш ніж 400 грецьких полісів.

Зрештою, у 449 р. до н.е. сторони уклали між собою Каліїв мир. За цим миром Персія утримала за собою Кіпр, проте відмовилася від островів і малоазійського узбережжя Егейського моря. Персидському флоту було заборонено з’являтися в Егейському морі.

Для Греції війна мала величезні наслідки. Так, Афіни вийшли з війни могутньою морською державою, главою Делоського союзу. В Афінах остаточно утвердилася демократія. Було дано поштовх господарському розвитку Афін та всій Греції. Водночас став набирати сили конфлікт зі Спартою, яка не бажала бачити Афіни домінуючим чинником в Елладі.

Перевірте, як ви запам’ятали

• 1. Яка країна була ініціатором війн (агресором)?
• 2. Яку мету ставили собі перси у війні?
• 3. Які події загострили відносини між Персією й Афінами?
• 4. Хто очолив перший похід персів у Грецію?
• 5. Коли відбулась Марафонська битва? Чому вона отримала таку назву?
• 6. Назвіть основні битви греко-перських війн.
• 7. Коли було створено Перший афінський морський союз?

Поміркуйте і дайте відповідь

• 8. З якою метою було створено Афінський морський союз?
• 9. Чому грекам вдалося перемогти персів?
• 10. Які основні результати і підсумки греко-перських війн?

Виконайте завдання

• 11. За допомогою додаткового матеріалу складіть розповідь про А) Марафонську битву; Б) Фермопільську битву; В) Саламінську битву; Г) битву при Платеях. Поясніть, чому греки пишалися цими битвами?

Завдання для допитливих

• 12. Як війни з персами вплинули на подальший розвиток Греції?