Виникнення найдавніших держав Стародавнього Сходу
- 28-04-2022, 00:26
- 548
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Мороз (інтегрований курс) 2019
§ 9. Виникнення найдавніших держав Стародавнього Сходу
Мабуть, вам, друзі, вже відомо слово «держава». А чи знаєте, коли і як виникли найдавніші у світі держави? Тож помандруймо разом Стародавнім Сходом, щоб знайти відповідь на це запитання.
Стародавній Схід - це умовна назва. Давні греки та римляни називали Сходом країни, розташовані на схід від їхньої батьківщини. Ця назва прижилася в історичній науці. Стародавній Схід охоплював величезну територію, яка включала Північно-Східну Африку, Передню Азію, Середню Азію, Індію і Китай. Хронологічні межі періоду - від появи перших держав (кінець IV тис. до н. е.) до середини І тис. н. е.
Розгляньмо карту «Найдавніші держави та цивілізації Стародавнього Сходу». Де розташований Стародавній Схід відносно території України? Припустіть, який там був клімат. Покажіть місця виникнення найдавніших держав. Яку особливість ви помітили?
1. Як і коли виникли перші держави Стародавнього Сходу?
У далекій давнині життя людей величезною мірою залежало від природних умов. Перші держави виникали там, де основним заняттям ставало землеробство, яке спонукало населення до осілості. На півночі планети клімат був суворим і несприятливим для вирощування рослин. А в тропічному кліматі не потрібно було великих зусиль для пошуку їжі, тому не виникало потреби обробляти землю. Недарма й нині в цих районах деякі племена живуть в умовах первісності.
• Обговоріть у класі!
На основі прочитаного тексту та аналізу карти зробіть власне припущення, чому перші держави виникали біля великих річок.
Для виникнення землеробства потрібні були певні умови. У країнах Стародавнього Сходу природні умови сприяли ранньому розвитку землеробства і скотарства. Особливо успішно люди займались землеробством поблизу великих річок, де м’який клімат і родючий ґрунт, природні добрива (річковий намул) давали змогу збирати щедрі врожаї.
Та нерідко великі повені або занадто посушливе літо зводили працю людей нанівець, і тоді населенню загрожували голод і смерть. Отож, щоб регулювати річки, люди почали будувати дамби, греблі, канали, тобто створювали систему штучного зрошення. Такі роботи вимагали зусиль великої кількості людей. Окрім того, бракувало будівельних матеріалів - дерева, руд металів, каменю. Усе це потрібно було купувати у жителів інших країн, тобто зародилася зовнішня торгівля.
Дуже часто за сировину велися війни, тому доводилося утримувати велике військо для оборони кордонів чи військових походів. Тож деякі племена почали об’єднуватися в потужні племінні союзи.
• Поміркуйте!
Розгляньте давньоєгипетське зображення. Опишіть, що на ньому зображено. Які природні умови потрібні для такого виду господарювання?
Давньоєгипетське зображення
Великі колективи потребують управління, відтак змушені доручати його певним особам - вождям. Поступово управління ставало професійною справою - вожді перетворювались на правителів. Все це привело до виникнення держави - особливої організації суспільства для підтримання внутрішнього порядку та оборони від зовнішніх ворогів. Перші держави Стародавнього Сходу з’явилися на межі IV—III тис. до н. е.
Зверніть увагу, що слова «держава» та «країна» відрізняються за змістом. Країна - це місцевість, частина поверхні земної кулі. Країна може бути «маленькою» і «великою», «рівнинною» і «гористою» тощо. Держава завжди пов’язана зі словом «влада».
2. Які особливості держав Стародавнього Сходу?
На чолі держав Стародавнього Сходу зазвичай стояв правитель - цар, фараон. Його вже не вибирали, як племінних вождів і старійшин. Влада правителя була спадковою і часто обожнювалась, він вважався ставлеником богів.
• Працюймо в парі!
Випишіть у зошит та поясніть нові поняття, що зустрілися в тексті.
Кожна держава мала визначену територію, де проживало її населення, будувались міста з міцними мурами. Для оборони держави та завоювання нових територій на службі у правителя було військо. У головному місті держави - столиці — розташовували палац правителя і державну скарбницю. Для ведення державних справ (обліку багатств у скарбниці, запису наказів правителя тощо) була необхідна писемність. У державі встановлювались закони - правила, які обов’язково мали виконуватись усім населенням, усіма царськими підданими. (Зверніть увагу, що у первісних людей законів не було, старійшини судили за звичаями, які передавалися усно від старших до молодших). Закони стояли на сторожі наявного в державі порядку. Їх записували на каменях, папірусі, глиняних табличках тощо.
Отже, державою називають країну, що має єдину систему влади, єдині закони, армію, скарбницю, податки, певну територію та кордони.
Держава - це особлива організація суспільства для підтримання внутрішнього порядку та оборони від зовнішніх ворогів.
Державою називають країну, що має єдину систему влади, єдині закони, армію, скарбницю, податки, визначені територію та кордони.
Ассирійська кіннота (рельєф з палацу ассирійського царя Ашшурбаніпала)
Найдавніші держави виникли в долинах річок Тигр, Євфрат, Ніл, Інд і Хуанхе. З виникненням держав період первісності в окремих районах Стародавнього Сходу завершився. На зміну йому прийшов період, який вчені називають цивілізацією.
3. Що означає слово «цивілізація»?
Латинською мовою «цивіліс» означає «громадянський», «державний». Цивілізація - це вищий ступінь розвитку людського суспільства, ніж первісність.
Показниками переходу від первісності до цивілізації є: виникнення держави, писемності, розвиток міст, монументальних споруд (великих храмів, будівель, скульптур), культури, наукових знань, нових форм релігійного життя. Держава формується зазвичай раніше самої цивілізації. Саме держава створює умови для господарського й культурного розвитку суспільства та переходу до цивілізації.
Визначень поняття «цивілізація» є багато. У загальних рисах, цивілізація - це об’єднання людей, які поєднані між собою спільними духовними цінностями та ідеалами, мають спільні риси в суспільному житті, організації влади, культурі, господарстві та відчуття належності до цієї спільноти.
Цивілізації різних народів стародавнього світу мали відмінності в культурі, побуті, звичаях, релігії, організації суспільного життя та ін. Це зумовлено різними природними умовами, у яких формувалась та чи інша цивілізація, іншими чинниками, що діяли на кожну з них. Тому зазвичай учені говорять не про одну цивілізацію, а про давні цивілізації Єгипту, Дворіччя, Індії, Китаю і т. д. Проте давні цивілізації мали й багато спільного.
Уже в глибоку давнину, попри величезні відстані та відмінності в розвитку, цивілізації, племена та народи перебували в тісних контактах, переймаючи досягнення культури, наукові знання, способи виробництва тощо.
ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ
ЗНАЮ Що називається Стародавнім Сходом?
РОЗУМІЮ
- 1. Як ви розумієте значення поняття «держава»?
- 2. Що означає поняття «цивілізація»? Які показники переходу від первісності до цивілізації ви знаєте?
ВМІЮ
- 1. Назвіть і покажіть на карті річки, у долинах яких у найдавніші часи розвинулося землеробство. Що сприяло цьому?
- 2. Які ознаки держави ви знаєте? Чим держава відрізняється від союзу племен?
ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ
- 1. Висловіть судження, про що б ви хотіли дізнатися з історії давніх цивілізацій.
- 2. Як ви вважаєте, які зміни відбулись у житті людей з переходом від первісності до цивілізації?
ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ
Висловіть думку, чому в людей виникла необхідність у державі. Яку роль відіграє держава в житті сучасної людини? Які потреби людина задовольняє через державу?
Коментарі (0)