Римська республіка
- 28-04-2022, 02:21
- 455
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Гісем (інтегрований курс) 2019
Зверніть увагу!!!
§ 44. Римська республіка
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Що таке демократія?
- 2. Порівняйте суспільний устрій Рима та грецьких полісів.
1. Римське суспільство. Вільні жителі Рима поділялися на дві великі групи: патриціїв та плебеїв. У V ст. до н. е. патриції становили меншість населення міста. Це були нащадки родів, які заснували Рим. Вони мали великі земельні володіння, могли брати участь в управлінні містом.
Більшість населення Рима належала до плебеїв (плебсу). Це люди, які приїхали до Рима після його заснування, — землероби, ремісники, торговці, що не мали власних земельних володінь. Плебеї могли бути бідними або багатими, але однаково не мали права брати участь в управлінні містом.
У Римі було досить багато рабів. Вони вважалися частиною сім’ї свого власника. Рабами ставали військовополонені або місцеві жителі, які не змогли виплатити борги. Господар міг відпустити раба на волю, тоді їх називали вільновідпущеними. Такі люди не мали політичних прав.
Плебеї, вільновідпущені або іноземці могли перейти під покровительство могутніх патриціїв (патронів) і стати їх клієнтами (у перекладі з латини — залежні люди). Клієнт був членом роду свого патрона і в усьому йому підкорявся. Він працював на його землях, супроводжував його у військовому поході та на публічних виступах. У свою чергу, патрон надавав клієнту захист і заступництво. Відносини між патронами та клієнтами вважалися в Римі священними й непорушними.
Із якою метою жителі Рима ставали клієнтами?
У 451—449 рр. до н. е. у Римі було ухвалено перші писані закони — Закони XII таблиць. Вони регулювали різні сторони життя римлян, а також вводили в обіг мідні гроші — аси. Їхній текст, викарбуваний на 12 мідних таблицях, було виставлено на загальний огляд.
Мармурова статуя римського патриція. У руках він тримає погруддя своїх предків.
Із часом, до I ст. до н. е., належність до тієї чи іншої групи римського суспільства почали визначати не за походженням, а за доходами. Найзаможніша верхівка патриціїв та плебеїв утворила нобілітет. Для того щоб стати нобілем, потрібно було хоча б раз бути обраним на посаду вищого магістрата. Усі нобілі мали рівні права. Інші заможні сім’ї, загальне майно яких становило понад 200 тис. сестерціїв (срібна монета), належали до вершників. Решта вільного населення Рима — до плебсу.
Як визначалася належність громадянина до плебсу в V ст. до н. е., а як — у I ст. до н. е.?
2. Встановлення республіки. У 509 р. до н. е. у результаті народного повстання було повалено владу останнього римського царя, і Рим перетворився на республіку (у перекладі з латини — загальна справа). Організація влади Римської республіки поєднувала риси монархії (влада консулів), аристократії (влада Сенату) і демократії (влада Народних зборів).
Римська республіка не була демократичною в сучасному розумінні цього слова. Лише заможні та почесні громадяни могли брати участь в управлінні та обіймати державні посади.
- 1) Коли Рим став республікою?
- 2) Назвіть основні органи влади в Римі.
Органи влади в Римській республіці.
У 494 р. до н. е. плебеї отримали право обирати своїх представників — народних трибунів. Вони захищали інтереси плебеїв, могли пропонувати закони для голосування і зупинити дію рішення магістратів, промовивши слово «вето» («забороняю»). Особа народного трибуна була недоторканною. Двері його будинку завжди мали бути відчиненими, щоб у будь-який час дня і ночі громадяни могли звернутися до нього по захист. Також трибун не мав права залишати Рим більш ніж на добу.
Органи управління в Римі
- Народні збори — зібрання громадян, які голосуванням ухвалювали закони та обирали магістратів.
- Магістрати керували містом. Найголовнішими серед них були консули. Консули мали рівні повноваження й могли скасувати рішення одне одного. Їх обирали Народні збори терміном на один рік.
- Сенат складався із 300 колишніх магістратів. Він втілював у життя ухвалені Народними зборами закони, здійснював зовнішню політику та відав скарбницею.
- За надзвичайних обставин (війна, повстання) Сенат міг на шість місяців призначити диктатора — магістрата, який здійснював повноваження одразу всіх органів влади Рима, крім народних трибунів.
Висновки
- Вільне населення Рима поділялося на дві групи: патриціїв та плебеїв.
- У 509 р. до н. е. Рим став республікою.
- Республіканським Римом управляли Народні збори, магістрати та Сенат.
Запитання та завдання
1. У чому полягала суть відносин між патроном та клієнтом?
2. Якими були функції Народних зборів? Магістратів? Сенату?
3. Виправте помилки в реченнях.
- 1) Народні трибуни представляли інтереси всього населення Рима.
- 2) Римська республіка була демократичною.
Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 6 клас Гісем (інтегрований курс) 2019", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)