Войти
Закрыть

Стародавній Китай

6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Голованов (інтегрований курс) 2019

 

§ 18. Стародавній Китай

Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.

  • 1. Реформа
  • 2. Шовкопряд
  • 3. Деспот
  • а) метелик, гусінь якого звиває кокони з виділеного слинними залозами шовкового волокна
  • б) у монархіях Стародавнього Сходу — верховний правитель, наділений необмеженою владою
  • в) докорінна перебудова

1. Природно-географічні умови

Китай — дуже велика країна, клімат тут різноманітний: на заході в степах, напівпустелях і пустелях він дуже сухий, а якщо рухатися далі на схід — стає вологішим, м'якшим: тут випадає більше опадів, земля щедріша на рослинність.

Для китайців небо було своєрідним божеством, а імператор — його представником на землі, володарем усього, що є під небом, власне, китайської держави. Від цього й утворилася назва держави «Піднебесна».

ЛЕСОВІ ҐРУНТИ складаються з гірської осадової породи сірувато-жовтого, іноді бурого або червонувато-бурого кольору.

Китай переважно — гірська країна: 80 % поверхні займають височини й гори (висота Тибетського нагір'я сягає 4000-5000 м). Гори захищають східні рівнинні землі від північних вітрів. Високо в горах розташовані витоки двох великих річок — Хуанхе і Янцзи. Береги Хуанхе утворюють лесові ґрунти, і тому їх легко розмивають дощі: ріка розливається, поглинаючи селища, сади й лани. «Жовта ріка», «ріка бідувань», «горе Китаю» — так називали Хуанхе. Вона іноді обирала нове русло й продовжувала шлях до моря за кілька кілометрів від попереднього. Мабуть, життя тут було б неможливим, якби не висока родючість лесових ґрунтів, які, зволожуючись, дають високі врожаї. Саме це здавна приваблювало людей у долини Хуанхе та Янцзи.

Давні люди заселили цей край за раннього й середнього палеоліту. У ІІ тис. до н. е. вони вже вміли обробляти землю. Відтоді поміж тутешнім населенням, яке складалося з численних народностей, дуже різних і несхожих одна на одну, стала утворюватися нерівність, а згодом виникла й держава. «Серединне царство» — так називали свою країну китайці.

2. Давньокитайська імперія Цінь (221 р. до н. е. - 202 р. до н. е.)

Сучасна назва Китаю в європейських мовах походить від назви царства Цінь. Латиною ця назва звучить як Сіна. Англійці називають цю країну Чайна, німецькою ця назва звучить як Хіна. А назва «Китай» походить із тюркської мови. Так тюрки називали територію сучасної Монголії та Південно-Західного Китаю. З XVIII ст. до н. е., в епоху правління династії Шан (Інь), утворилася держава з такою самою назвою. Про попередню династію Ся відомо тільки з давніх рукописів, але жодних її слідів археологи не знайшли.

Відгук історика Сима Цяня про правління Цінь Шіхуанді — за посиланням https://is.gd/lryGwC або QR-кодом

В ХІ ст. до н. е. державу Шан завоювали племена чжоу. Населення епохи Шан мало писемність — піктографію, обробляло бронзу. Згодом китайці навчилися обробляти й залізо (значно раніше від європейців). Працю селян поділяли на жіночу та чоловічу. Якщо чоловіки переважно обробляли землю, полювали, то жінки розводили шовкопрядів, а також займалися ткацтвом. Китайці приручили тяглову та в'ючну худобу, свиней, собак, домашню птицю.

У V-ІІІ ст. до н. е. на території Китаю, було кілька малих держав, які ворогували. Це був період «воюючих царств» (403-221 рр. до н. е.). 221 р. до н. е. володар держави Цінь спромігся об'єднати дрібні князівства в імперію Цінь, прийнявши титул Першого імператора Цінь Шіхуанді. Його правління тривало 11 років і відзначилося глибокими реформами.

Після смерті імператора держава проіснувала ще вісім років. Реформи, що здійснив Цінь Шіхуанді, були значними. Вони змінили суспільство. Імператор створив централізовану державу, ставши повновладним деспотом. Він наказав збудувати зрошувальну систему, що дало змогу значно підвищити врожайність. У Китаї почали виробляти високоякісний шовк і торгувати ним.

3. Велика Китайська стіна

Імператор наказав з'єднати окремі прикордонні укріплення на півночі країни і створив єдину оборонну споруду у вигляді суцільного фортечного муру — Велику Китайську стіну, що захищала країну від нападу диких кочових племен. Для її побудови була створена трудова армія кількістю два мільйони осіб, яка складалася з бідноти та в'язнів. Непосильна праця загубила життя безлічі людей. За словами старовинної легенди, «кожен камінь, покладений у стіну, коштував одного людського життя». Спорудження стіни тривало понад десять років.

Велика Китайська стіна — штучна споруда, яку видно з космічної орбіти; загальна довжина — близько 6700 км, заввишки вона 4-16 м, завширшки — 4-8 м

Глиняні фігури воїнів та коней із гробниці імператора Цінь Шіхуанді. Усі скульптури було виліплено в зріст людини, кожен воїн був озброєний, мав обладунки

Коли імператор помер, його поховали у величезній гробниці, навколо якої була вишикувана армія глиняних вояків — 300 лучників, 6 тисяч піхотинців і численні фігури коней. Голови із зачісками створювали окремо і потім прилаштовували до тулуба. Поміж цих воїнів немає двох з однаковим обличчям.

4. Імперія Хань (202 р. до н. е. — 220 р. н. е.)

ПРИВІЛЕЇ — особливі переваги, пільги, надані окремим особам, групам людей або певному станові, класу.

ТЮРКИ — велика група споріднених за мовою народів (татари, узбеки, казахи, киргизи, якути, турки, азербайджанці тощо).

АЛЕБАРДА — сокира у вигляді півмісяця, насаджена на спис.

АРБАЛЕТ — сталевий лук, укріплений на дерев'яному ложі; тятиву натягували воротом - коліщатком особливої форми.

ПАРФЯНСЬКЕ ЦАРСТВО — держава (250 р. до н. е. — 224 р. н. е.), територія якої охоплювала землі між Дворіччям і річкою Інд. Назва походить від іранського племені парфян.

ГОСПОДАРЧІ ВІДНОСИНИ — взаємодія між людьми та державами для забезпечення своїх життєвих потреб.

Жорстока влада Цінь Шіхуанді, яка трималася на силі зброї та залякуванні, не могла тривати довго. По його смерті повсюдно спалахнули повстання селян, міської бідноти, а також старої, родової знаті, яка втратила свої привілеї і прагнула повернути їх.

Сталося так, що на чолі держави не було людини, яка могла б згуртувати її сили проти повсталих. Селянська армія завдала поразки державним військам і захопила столицю. Ватажок повстання Лю Бан став правителем держави під титулом імператора Гао-цзу (202 р. до н. е. - 195 рр. до н. е.) і проголосив нову династію — Хань.

Ця династія правила в Китаї протягом чотирьох століть. Вона успадкувала від династії Цінь централізоване управління, яке забезпечувало порядок і спокій. Але країна була виснажена війнами, господарство занепало, населення голодувало, повсюди лютували епідемії та неврожаї.

До того ж сусідні тюрко-монгольські кочові народи, відчувши послаблення імперії, об'єдналися в союз під владою династії Сюнну й почали нападати на землі Китаю. Це змусило імператора Гао-цзу провести реформи в армії. Він створив легку, рухливу кінноту. Для торгового обміну із Заходом було створено Великий шовковий шлях.

Важке озброєння — списи й алебарди — було замінено на мечі й арбалети. Імператор створив у прикордонні поселення — захисну смугу від нападу. Поступово китайські гарнізони закріпились у Середній Азії аж до кордонів Парфянського царства. За часів імператора Гао-цзу було зменшено податки, звільнено від рабства боржників. Народ відчув певне полегшення. Більшість привілеїв правитель держави змушений був віддати знаті, яку в такий спосіб удалося підкорити своїй владі.

Наприкінці І тис. до н. е. на території Китаю розвинулася работоргівля. Ремісництво розвивалося тоді переважно завдяки експлуатації рабів. У сільському господарстві рабство застосовували значно менше — тут використовували працю селян-общинників.

Селяни також сплачували податки й повинні були служити у війську.

КРУГОВА ПОРУКА — взаємна відповідальність у певному середовищі, групі тощо; взаємне приховування, порятунок.

У II ст. до н. е. Ханьська імперія поширила свої кордони на територію Кореї та В'єтнаму. Китай підтримував активні господарчі відносини з державами Середньої Азії та Близького Сходу. Така активна зовнішня політика спричинила нове зростання податків, що призвело до погіршення становища населення. Обурення народу вилилося в нові повстання.

У І ст. н. е. в Китаї спалахнуло повстання, унаслідок якого владу захопив Ван Ман (9-23 рр. н. е.). Він провів земельні реформи. Заборонив пд час збирання податків работоргівлю особам, прибравши її до рук держави. На селі запровадив систему «кругової поруки». Згідно з нею, податки збирали з кількох дворів («колодязя») разом. Кожен двір відповідав за сплату всіх податків «колодязем». Це виснажувало селянські господарства. Економічна ситуація в країні ще більше погіршилася.

У 23 р. н. е. в країні спалахнуло повстання «червонобрових». Столицю було захоплено, імператора Ван Мана вбито, держава опинилася на межі загибелі. Владу захопив Гуан У-ді (25 р. н. е.), нащадок династії Хань. Придушивши повстання «червонобрових», він спробував обмежити рабство, особливо співвітчизників, полегшити стан трудящого населення.

5. Господарське та повсякденне життя

Із II ст. н. е. розпочалося швидке закріплення селян на землі. Селянські господарства стали самі виробляти все необхідне для себе. Відпала потреба товарообміну між поселеннями. Це призвело до майже повного припинення торгівлі на всій території держави Хань. З обігу вилучили гроші, у яких тепер не було потреби.

Відбувалося зародження феодальних відносин. У Китаї цей процес розпочався на багато століть раніше від Європи. (Детальніше про утворення феодальних відносин ви дізнаєтеся з курсу «Історії середніх віків» наступного навчального року).

У ті часи виникла форма підписання мирних угод «про мир і спорідненість». У 162 р. н. е. було укладено договір, що оголошував Хань і Сюнну сусідніми рівноправними державами. Договір відкрив нову сторінку в міждержавних відносинах давнього Китаю.

Каліграф Ван Січжі (303-361 рр.) спостерігає за птахами в саду. Худ. Цянь Сюань

ФЕОДАЛЬНІ ВІДНОСИНИ — нові суспільні відносини, які передбачали експлуатацію не рабів, а залежних селян.

Відомо два основних типи відносин між державами, що характеризують давньокитайську цивілізацію. Перший тип — рівноправність держав, забезпечена «клятвеними договорами», укладеними перед духами. Другий тип — наявність заручників. Це звичайна форма у відносинах Ханьської імперії зі сусідніми країнами. Заручники свідчили про те, що країни, з яких вони походять, підкоряються імператорові.

Наприкінці ІІ ст. н. е. імперію струсонуло повстання «жовтих пов'язок». Повстанці виступали проти несправедливих порядків «Синього неба» (символ імперії Хань). Жовті пов'язки символізували «Жовте небо» — державу добробуту. Стотисячні лави повстанців кілька років воювали з імперською армією. Нарешті повстання придушили, але сили імперії Хань також були виснажені.

Цікавинка про спеціальний ритуал прийому послів — за посиланням https://is.gd/41YmEt або QR-код

У 220 р. Ханьська імперія розпалася на три нових царства, у яких стали активно розвиватися феодальні порядки.

Після падіння династії Хань у Китаї панували міжусобиці. Тоді за владу боролися три головні держави: Вей — на півночі; Шу — на південному заході; У — на низових землях Янцзи. Тому цей період названо «Три царства». Перемогла в цій боротьбі зовсім інша династія Цзинь — Західна Цзинь (265-316 рр.).

  • 1. Чому Хуанхе називали «горем Китаю», або «мандрівною рікою»?
  • 2. Чому перша держава в Китаї виникла в долині великих рік? Як вона називалася? Коли була заснована?
  • 3. Розкажіть про правління імператора Цінь Шіхуанді. Чому династія Цінь правила недовго? Що сталося після її падіння?
  • 4. Як змінилося становище в державі при династії Хань?
  • 5. Що таке Велика Китайська стіна? Хто і для чого наказав її спорудити? Розгляньте картосхему й доповніть текст підручника відомостями про цю споруду.
  • 6. Яке значення мало створення Великого шовкового шляху?
  • 7. Коли була утворена держава Шан? Хто тоді правив у Вавилоні?
  • 8. Чим різняться заняття й ремесла китайців та індійців у давнину?
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду