Турецька держава: через загарбання до імперії

§ 26. ТУРЕЦЬКА ДЕРЖАВА: ЧЕРЕЗ ЗАГАРБАННЯ ДО ІМПЕРІЇ

Зміст

§26. ТУРЕЦЬКА ДЕРЖАВА: ЧЕРЕЗ ЗАГАРБАННЯ ДО ІМПЕРІЇ

§27. ІНДІЯ: КРАЇНА СКАРБІВ І МУДРОСТІ

§28. ПІДНЕБЕСНА ІМПЕРІЯ

Який термін об’єднує історичні та географічні поняття: Мекка, Медина, мечеть, Коран, мінарет, хадж?

1. Утворення Османської держави. Наприкінці XIII ст. в північно-західній частині Малої Азії, на землях колишнього Сельджуцького султанату, виникла невелика, але войовнича держава. Її засновник - вождь Осман об’єднав під своєю владою декілька племен, які пізніше стали називати турками-османами, або просто османами. Ці завойовники не просто вчиняли грабіжницькі набіги, а й прагнули встановити на загарбаних територіях власне панування. Водночас вони й самі здебільшого відмовлялися від кочового способу життя й переходили до осілості.

Син Османа Орхан з 12 років брав участь у військових походах батька, а ставши правителем, захопив великі території в Малій Азії - до Мармурового й Чорного морів. Легка кіннота турків була дуже рухливою. Це давало змогу османським полководцям легко й швидко перекидати в потрібне місце великі військові сили й вигравати битви.

Для зміцнення військової могутності османів Орхан, який уже мав титул султана, провів низку важливих законодавчих перетворень.

XVII ст. Літопис Хусейна «Дивні події» про військово-законодавчу діяльність Орхана

За Орхана слава османської династії піднеслася. Одного разу візир (перший міністр) Алаеддін сказав султану Орхану: «Хвала Всевишньому, прапор перемоги і султанату піднято. Відтепер за правилами султанів належить скласти декілька законів. Насамперед треба почати карбувати монету від Вашого імені».

Друге міркування Алаеддіна. У всіх самостійних володіннях Руму (візантійські території в Малій Азії) та в їхнього війська є особливий одяг і відмітні знаки. Султан Орхан прийняв цю пораду і видав наказ, щоб його воїни вдягали білі ковпаки.

Третє міркування Алаеддіна. Унаслідок ворожнечі між мусульманами і немусульманами необхідно обов'язково збільшити військо для ведення численних війн проти невірних на великому просторі.

Султан Орхан прийняв цю пораду і віддав наказ про створення нового війська.

Алаеддін вибрав деяку кількість близьких до змужніння хлопчиків із слов'ян, розподілив їх поміж турками, щоб вони навчалися турецької мови і рабського служіння. Через декілька років цих хлопчиків відібрали в турків і цьому новому загону дали назву «нове військо» («єні чері», яничари). У походах і при султанах вони стали найнадійнішими слугами династії Османів.

Чому візир дав султану поради в першу чергу щодо реорганізації війська?

Яничари - це постійне піше військо, яке утримувалося за рахунок держави. З дитинства вони досконально оволодівали військовою справою і виховувалися у сліпій відданості ісламу. Яничарам заборонялося одружуватися і мати сім’ю, усе їхнє життя підпорядковувалося суворій дисципліні. Відбірні фанатичні воїни, яничари становили особисту гвардію турецьких султанів.

Чому яничар набирали саме із слов'янських хлопчиків?

До озброєння яничар входили списи, криві шаблі та кинджали (ятагани). На чолі яничарського війська стояв обраний командир - ага, який мусив пройти всі яничарські посади, починаючи з найнижчої. Ага був удостоєний особливої честі знімати взуття із султана, коли той входив до мечеті. В одному з яничарських приміщень стояв трон для султана.

Із середини XV ст. до яничарських правил увійшов звичай при вступі султана на трон вимагати від нього нагороду. Якщо плата здавалася недостатньою, яничари бунтували і ставили на престол догідливого султана.

2. Завойовницькі походи. Османські султани виявилися талановитими полководцями. Основою їхнього війська була численна кіннота, причому кожний вершник мав при собі двох коней (одного для себе, другого для здобичі). Османи рано усвідомили переваги вогнепальної зброї і створили найкращу в тогочасній Європі артилерію.

Підкоривши більшу частину Малої Азії, турецька держава із середини XIV ст. перейшла до завоювань на Балканах. Упродовж 30 років османи захопили значну частину півострова, оволоділи Адріанополем і зробили його столицею своєї держави.

Вирішальна битва із сербами відбулася в 1389 р. на Косовому полі. Хоча турки мали велику перевагу в силах, слов’яни билися запекло й самовіддано. Турки здобули повну перемогу. На Косовому полі з обох сторін загинуло безліч воїнів, у полон потрапив сербський князь Лазар. Сербська держава перетворилася на турецьку провінцію.

Серби вважають Мілоша Обіліча героєм, турки - ворогом. Як ви можете оцінити його вчинок?

У Західній Європі з жахом чекали османського нашестя, але на заклики пап до війни з «невірними» не дуже поспішали відгукнутися.

Під впливом османських завоювань Захід нарешті зрозумів усю серйозність турецької загрози. У 1396 р. Папа організував проти османів Хрестовий похід, але в битві під Нікополем (на Дунаї) турки вщент розгромили 60-тисячне хрестоносне військо. Переможець, султан Баязид І, якого за швидкість дій прозвали Блискавкою, узявся до втілення такого плану - завоювання Константинополя. Побудувавши флот, султан узяв візантійську столицю в облогу. Проте несподівано падіння Константинополя було відкладено на 50 років: на володіння султана в Малій Азії обрушилися полчища завойовника Тимура.

Син дрібного князька, Тимур, якого через каліцтво називали ще Тамерланом (перс. - кульгавий), завоював місто Самарканд і проголосив себе верховним правителем - еміром. Тимур не вмів читати, але знав напам’ять біографії всіх великих полководців і розповідями про них розпалював бойовий дух своїх воїнів. «Увесь світ не вартий того, щоб мати двох царів!» - любив повторювати Тимур.

Як ви розумієте цей вислів Тимура?

Поступово завойовник підкорив усю Середню Азію, Сирію, Персію, розгромив Золоту Орду, здійснив похід на Індію.

Щоразу, здобувши перемогу, жорстокий завойовник повертався до свого улюбленого Самарканда. Тимур прикрасив місто чудовими палацами й мечетями, називав його найкращою частиною світу. Там могутній емір проводив час у бесідах з мудрецями і легендарним жартівником Ходжею Насреддіном.

У 1402 р. біля міста Анкари Тимур розгромив непереможне доти турецьке військо. Султан Баязид потрапив у полон і від такого приниження невдовзі помер. Пройшовши спустошувальним рейдом османськими володіннями, Тимур повернувся в Середню Азію. Знесилена Османська держава заліковувала рани.

Мехмед II Завойовник. XV ст.

Хто в першу чергу страждав від постійних завойовницьких війн?

3. Османська імперія та її творець.

Наступні півстоліття після навали Тимура османи накопичували сили для досягнення своєї головної мети - завоювання Константинополя. Перш ніж узяти місто в облогу, султан Мехмед II (1451-1481) здобув контроль над Босфором. Для цього правитель побудував на європейському боці укріплену фортецю. Відтепер усі кораблі мусили отримувати від Туреччини дозвіл на проходження протокою.

XVI ст. Османський історик Саад ед Дин про взяття Константинополя

Наприкінці першого дня облоги, як тільки встановили гармати, султан наказав піддати стіни потужному обстрілу, не кажучи вже про безперервний град стріл і каміння, яке кидали метальні машини і яке подібно до дощу засипало місто.

Обложені, у свою чергу, давали безперервні залпи з мушкетів і заряджених кам’яними ядрами гармат, які завдавали великих страждань багатьом мусульманам.

І ось султан сказав, що оскільки місто обнесене мурами з трьох боків, то осаджувати його із суходолу - марна справа. Доводилося шукати засоби для атаки з моря. Це було важко, адже гавань міцно захищав ланцюг, що через нього не могло пройти жодне судно.

Тоді султанові спало на думку перетягти галери суходолом і напасти на місто з боку моря, піддавши його гарматному обстрілу. Візантійці були впевнені, що це єдине місце, через яке мусульмани не зможуть на них напасти. Коли галери вдалося переправити, з них спорудили міст, і він став шляхом для нападу з боку гавані. Місто було взято.

Хто з київських князів використовував тактику перетягування кораблів суходолом і як це було зроблено?

Навесні 1453 р. Константинополь опинився в руках Мехмеда. Султан увійшов до собору Св. Софії і помолився. Християнська церква стала мечеттю Айя Софія. Мехмед II перейменував завойоване місто на Істанбул (Стамбул), переніс сюди свою столицю й наново її перебудував. Тепер баню храму Святої Софії увінчував турецький півмісяць, а над Босфором майорів зелений прапор пророка Мухаммада.

Після загибелі Візантії утворилася Османська імперія. У своєму складі вона об’єднала європейську й азіатську Туреччину. Відтоді султан Мехмед почав уживати титул Володар двох земель і двох морів (Середземного і Чорного). Розгром Візантії перетворив Османську імперію на одну з наймогутніших держав середньовічного світу, яка наводила жах на всіх своїх сусідів.

Мехмеда II недарма йменували Фатих (Завойовник). За нього османи підкорили дві імперії - Візантійську і Трапезундську, завоювали шість князівств і королівств, у тому числі Сербію, Боснію, Албанію. Войовничий султан витіснив із Чорного моря основних торгових суперників Туреччини - венеціанців і генуезців, а також захопив генуезькі колонії в Криму. Одна з них - Кафа (Феодосія) стала опорним пунктом турецького володарювання на Кримському півострові. На місці іншої турки заснували в гирлі Дону фортецю Азов, яка впродовж трьох століть слугувала їм базою для наступу на Росію і Кавказ.

Підпорядкування Криму турками обернулося на справжнє лихо для України, Польщі і Московської держави. За підтримки османської Туреччини кримські татари ледве не щорічно влаштовували грабіжницькі набіги на слов’янські землі. Безліч людей забирали в полон, щоб потім продати в турецьке рабство.

Фортеця, побудована за наказом Мехмеда II. Стамбул. Сучасний вигляд

4. Мирні турботи Завойовника. Підносячи військову могутність Туреччини, Мехмед II водночас приділяв велику увагу вдосконаленню державного управління. Султан створив центральний уряд - Порту і видав звід основних законів - «Канун», в основу якого поклав роздуми і вислови з Корану. «Канун» встановлював головні державні посади і винагороду за них, правила користування землею, урочисті свята. У зводі законів містилися також правила поведінки.

Грізний і безжальний завойовник, Мехмед II був освіченою людиною. Султан знав шість мов, цікавився науками і мистецтвом, запрошував до себе вчених європейців. При своєму дворі Мехмед охоче приймав гуманістів і вчених. Велику увагу приділяв османський правитель навчанню та вихованню молоді. За його наказом вісім християнських церков у Стамбулі було перетворено на школи-медресе. У них 600 учнів вивчали граматику, логіку, астрономію, право, основи ісламу.

Захопивши Константинополь, Мехмед II проголосив: «Віднині моїм троном є Стамбул». Завойовник наказав побудувати для себе розкішний палац з видом на Босфор і Мармурове море, звів Велику мечеть.

Дбав султан і про створення комфортних умов життя для мешканців і гостей своєї столиці. У місті побудували чимало зручних готелів і громадських лазень. Доброї слави зажили стамбульська лікарня і аптека, що діяла при ній. Сюди приймали хворих, які не могли дозволити собі викликати лікаря додому або придбати за власний кошт ліки. Один із тогочасних істориків мав усі підстави стверджувати: «Султан Мехмед створив Стамбул».

За звичаєм в османських містах завжди існували окремі квартали для мусульман, християн та іудеїв. Проте чоловікам-мусульманам ніхто не забороняв одружуватися з християнками. Жінки в такому шлюбі навіть мали право зберігати свою віру. Щоправда, їхні діти ставали тільки мусульманами. Султанський закон забороняв немусульманам носити однакове з мусульманами вбрання, купувати невільників та їздити верхи на конях. Але в реальному житті цих правил не надто дотримувались. Багаті єврейські, грецькі та вірменські купці вдягалися і поводилися так само, як і мусульмани.

Інколи Мехмеда II намагаються поставити в один ряд з тогочасними ренесансними правителями, однак це - явне перебільшення. Завойовник насамперед залишався ісламським володарем і понад усе прагнув зробити свою державу наймогутнішою у світі. За правління Мехмеда Османська імперія не тільки стала провідною країною мусульманського Сходу, а й кинула виклик християнському Заходу. Європейські монархи не зуміли об’єднатися для боротьби проти турків і були змушені ставитися до Османської держави як до впливової сили на міжнародній арені.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Як поводилися турки на завойованих землях?

2. Як вплинули на османську державу завойовницькі походи Тимура?

3. Що полегшило завоювання османами Балкан?

4. Як відбулося перетворення візантійського Константинополя на турецький Стамбул?

5. На якій підставі султан називав себе Володарем двох земель і двох морів?

6. У якій формі в Османській імперії існувала релігійна терпимість?

7. Чому, попри всю його освіченість, Мехмеда II не можна вважати людиною Відродження?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. Спираючись на літопис Хюсейна, спробуйте встановити: чому Орхан приділяв особливу увагу реформуванню армії? На яких засадах створювалось яничарське військо?

2. На контурній карті позначте кордони Османської держави в різні періоди. Розфарбуйте різними кольорами території, завойовані турками. Позначте місця найважливіших битв.

3. Використовуючи матеріал підручника, новий та раніше пройдений, та ілюстрації, напишіть розповідь про облогу і взяття Константинополя.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙМО

Складіть історичні портрети Мехмеда II та Тимура з усіма їхніми позитивними та негативними рисами. Порівняйте їх.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно