Тема 3–4. Монгольська навала. Новгородська боярська республіка і Московське князівство

Пригадайте:

• Які держави Центрально-Східної Європи зазнали навали монголів?

1. Монгольська навала

Далеко на схід від Європи, у степах на північ від Китаю, мешкали племена кочовиків-монголів. Європейці часто називали монголів «татарами», за назвою одного з племен, яке підкорили монголи. На початку XIII ст. монгольські племена об’єднав під своєю владою правитель на ім’я Темуджин (1155-1227). Монголи проголосили його Чингісханом — «великим ханом».

Чингісхан наказав усе доросле населення поділити на тумени (10 тис. осіб), тисячі, сотні й десятки. Зазвичай десяток відповідав одній монгольській родині. Такий поділ зберігався як у мирний, так і у воєнний час. На чолі кожного загону (десятку, сотні тощо) стояли командири — кращі воїни. Це дозволило Чингісхану створити могутнє військо, яке завоювало буквально пів світу. Спочатку воно захопило Китай, після чого рушило на захід і швидко підкорило всю Центральну Азію та частину Месопотамії, у результаті дійшовши до берегів Каспійського моря.

Завоювання продовжили сини та онуки Чингісхана. У 1236-1241 рр. онук Чингісхана Бату (Батий) вперше повів своє сорокатисячне військо у великий похід на захід. У 1237 р. воно вийшло до кордонів Північно-Східної Русі. Монголи розграбували Владимиро-Суздальське князівство, вбили князя та його сім’ю.

Чингісхан

У 1220 р. Чингісхан наказав збудувати нову столицю для своєї імперії — місто Каракорум. Своєю розкішшю Каракорум вражав сучасників, але зараз про його існування нагадують лише дві кам’яні черепахи, яких за легендою було чотири

Монголи ведуть полонених зі спаленого Хорезма. Хорезм був великим торговим містом на «Великому шовковому шляху» (сучасне зображення)

У верхній течії Оки монгольська орда несподівано наразилася на відчайдушний опір мешканців містечка Ковельська. Зрештою, монголи захопили, як вони його назвали, «зле місто» і вирізали всіх його жителів.

У 1239 р. орда знову рушила в похід, тепер уже на південь. Розоривши Чернігівське і Переяславське князівства, взимку 1240 р. монголи після облоги взяли і розграбували Київ. Після загарбання Києва Батий рушив далі на захід: військо Батия спалило Володимир, Галич та інші міста. Далі орда спустошила південь Польського королівства, Угорщину, Чехію, Сербію, Болгарію і вийшла до берегів Адріатичного моря.

Після цього походу Батий повернувся у прикаспійські степи. Там у 1242 р. він заснував державу, яка називалась Золота Орда (Улус Джучі). Золота Орда була складовою частиною величезної монгольської імперії, що простягалась від Тихого океану до Чорного моря.

Від пограбованих земель монголи вимагали регулярної сплати данини, в іншому випадку погрожували новою навалою. Крім того, монгольські хани видавали дозволи на правління місцевим князям — ярлики. Лише той, хто мав ханський ярлик, міг уважитися законним правителем.

Монгольська навала призвела до численних кривавих жертв, загибелі безлічі поселень, руйнації зв’язків між містами та країнами. Було втрачено не лише матеріальні цінності, а й секрети ремесла, порушено соціальну структуру різних народів, зруйновано традиційну систему управління.

• Що таке ярлик?

2. «Пан Великий Новгород»

На торговому шляху «з варяг у греки» виникло чимало торгових поселень, але жодне з них не досягло такого піднесення, як Новгород. Сучасники називали його «пан Великий Новгород». Новгородські землі охоплювали величезну територію: від Балтійського моря на заході до Уральських гір на сході.

Вже у 1044 р. кам’яними стінами обнесли дитинець — центр міста, а не пізніше XII ст. — дерев’яними стінами на земляному валу оточили ціле місто. Новгород був для свого часу містом високої культури. Його вулиці вкривали дерев’яні настили, що постійно оновлювалися, існували складні дренажні системи для відведення ґрунтових вод.

Новгород був одним із міст у середньовічній Європі, де більшість населення була письменною. Відомо про більш як 1000 записок на шматках березової кори — так званих «берестяних грамотах». На них робили ділові та побутові записи, навчали грамоті дітей, писали нотатки, заповіти, вірші, листи коханим, боргові розписки тощо.

Новгородські бояри володіли землями, лісами, рибними угіддями, що давали їм хутра, мед, віск, рибу та інші продукти. Бояри були дуже заможними, вони нерідко позичали гроші купцям. Також саме з бояр у Новгородській республіці обиралися вищі посадові особи. Багатими дарами новгородської землі торгували купці, що також відігравали вирішальну роль у житті міста. Зовнішня та внутрішня торгівля була основним джерелом багатства Новгорода. Саме в Новгороді раніше, ніж в інших містах Русі, з’явилися об’єднання купців, розвинулася система надавання кредитів і позик.

На задньому плані — п’ятсотрічний зріз настилів новгородської вулиці з X по XV ст.

Берестяна грамота. Малюнок 6-7-річного хлопчика на ім’я Онфим

Новгород. Малюнок XX ст.

Золота пластина із зображенням Святого Георгія, XII ст.

Вищим органом влади в Новгороді було віче. До його складу входило 400-500 новгородців — бояр і найзаможніших купців. На новгородському вічі обирали основних представників міської влади: посадника, тисяцького і владику (архієпископа). Вони, разом з деякими іншими посадовцями та впливовими боярами утворювали окрему раду, яка традиційно займалася фінансами, була вищою судовою інстанцією, формувала зовнішню політику.

Віче запрошувало до Новгорода князя. Князь був передусім головою військової дружини, яку приводив із собою. Новгородці могли прогнати князя, якщо вважали, що він погано їх захищає. Оскільки влада у Новгороді належала передусім боярам, то Новгород історики називають боярською республікою.

Вирішальне значення для визначення стосунків між новгородцями та їхнім князем мали події 1136 р., коли новгородці визнали князя Всеволода Мстиславича (онука Володимира Мономаха) неспроможним захищати місто і прогнали його. Відтоді, у разі запрошення нового князя, із ним укладали спеціальну угоду — ряд. За цим договором князеві заборонялося втручатися у справи міського управління, несправедливо карати новгородців, змінювати посадових осіб і здобувати власність у новгородських землях. Князь остаточно перетворився на посадову особу, яка не мала вищої влади та була підпорядкована вічеві.

• Коли в Новгороді утвердилась республіканська форма правління?

Основними ворогами та суперниками Новгорода були племена балтів, Пруссіє, угро-фінів, Ганза, Тевтонський орден, а також Московське царство, яке, зрештою, його і здолало.

• Поміркуйте, за що Новгород міг суперничати з Ганзою?

3. Велике князівство Московське

Через те, що монголи зруйнували, пограбували і знелюднили більшу частину Київської Русі, віднині політичний вплив здобули ті князівства, які найменше постраждали від монгольської навали. Одним з них було Московське князівство. Перша згадка про Москву датується 1147 р. Вона розташовувалася серед лісів та боліт, осторонь тогочасних густозаселених територій, тому менше постраждала від нападів монголів. Саме слово «москва» місцевою говіркою означає «болотиста місцевість».

Самостійним Московське князівство стало у 70-х рр. XIII ст. Спочатку до нього входили околиці Москви радіусом 40 км, але дуже швидко московські князі змогли здійснити величезні територіальні надбання. Цьому сприяла слабкість сусідів, розорених монголами, а також гарні стосунки московських правителів з ханами Золотої Орди.

Свого найбільшого територіального зростання Велике князівство Московське (ця назва вперше з’явилась у XIV ст.) досягло за правління Івана III (1462-1505). Його військо захопило і пограбувало давні міста-суперники Москви — Новгород і Твер. У 1492 р. новгородський вічевий дзвін — символ незалежності міста — зняли й відвезли до Москви. Також Іван III перестав сплачувати данину монголам. На той час Золота Орда перебувала у занепаді, тому її хан не зміг нічого протиставити зміцнілому Великому князівству Московському.

За правління Івана III Велике князівство Московське перетворилося на централізовану державу. Спочатку вдалось упорядкувати систему управління князівством: видано єдину збірку законів — «Судебник», а також створено органи управління державою — прикази. Частина з них відповідала за функціонування княжого двору, а решта — за організацію влади на новоприєднаних землях. Дорадчим органом при царі була Дума — зібрання бояр — аристократичної верхівки князівства.

Іван III прагнув, аби його вважали кимось на зразок імператора Священної Римської імперії. У 1485 р. він оголосив себе «государем всея Русі».

Укріплення Москви на поч. XIV ст. Малюнок XIX ст.

Зображення візантійського стяга з гербом Палеологів, XIV ст.

Іван III одружився з родичкою візантійського імператора для того, аби довести, що віднині Москва є спадкоємицею Візантії, а тому — центром східного християнства (православ’я). Щоб ще більше підсилити свої претензії, він присвоїв герб династії візантійських імператорів Палеологів — двоголового орла.

Висновки

Монгольська навала середини XIII ст. дуже вплинула на подальший розвиток руських князівств. У наступний період досягли піднесення ті з них, які монголи не розорили через їхню віддаленість: і Москва, і Новгород стояли посеред лісів та боліт Новгород був торговельною аристократичною республікою, де справами міста завідувала верхівка з купців та бояр. Велике князівство Московське, навпаки, перетворилося на централізовану державу із сильною князівською владою. Визначну роль у цьому зіграло правління Івана III.

Закріпимо знання та вміння

Перевірте себе

1. Коли відбувалося нашестя монголів до Європи? Які це мало наслідки? 2. Хто такий Чингісхан? Завдяки чому він увійшов в історію? 3. Що було джерелом багатства Новгорода? 4. Яку функцію виконував князь у Новгородській республіці? 5. Поясніть, яку роль в організації влади виконували Дума та прикази. 6. Хто такий Іван III? Які перетворення він здійснив у Великому князівстві Московському?

Опрацюйте разом

1. За допомогою додаткових джерел підготуйте повідомлення про долі різних країн та народів, які зачепила монгольська навала. 2. Як Чингісхан організував соціальний та військовий устрій монголів? 3. Порівняйте організацію влади і суспільства у Венеції та Новгороді. 4. Чому монгольська навала не зачепила Новгород? 5. Обговоріть у групах, чому Іван III прагнув перетворити Велике князівство Московське на спадкоємця Візантії. Що він зробив для досягнення цієї мети? 6. Доведіть, що Московське царство за правління Івана III було централізованою державою.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 7 клас Сорочинська, Гісем 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)