ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3

Наслідки хрестових походів

• Прочитайте уривок із джерела з описом подій 1098 р. Дайте відповіді на запитання.

«Голодні, ми жували цілісінький день нашими зубами медові тростини, подібні до комишів, що росли на оброблених полях, повз які ми проходили; простолюд називає ці рослини тростинним медом» (Фульхерій Шартрський. Єрусалимська історія, перша чверть XII ст.).

1. З якою господарською культурою тут уперше познайомилися хрестоносці?

2. Які ще господарські культури стали поширюватися в Європі внаслідок хрестових походів?

• Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання.

«У тому ж [1118) році декілька шляхетних мужів з рицарського стану, віддані Богу, набожні й богобійні, віддаючи себе на службу Христу, дали владиці патріархові... обітницю завжди жити в цнотливості, послуху й не мати власності... Позаяк у них не було ані церкви, ані відповідного приміщення, то король падав їм тимчасове житло в тій частині свого палацу, яка на півдні прилягає до храму Господнього... Головним заняттям, яке покладалося на них патріархом та іншими єпископами за відпущення гріхів, полягало в тому, аби вони, у міру своїх сил, оберігали шляхи й дороги, передусім задля безпеки паломників, від підступних розбійників і нападників. Перші десять років після заснування ордену вони ходили в світському одязі, використовуючи те вбрання, яке їм жертвував заради спасіння душі народ. Нарешті на дев’ятому році, на соборі, що проходив у Труа у Франції, за дорученням Папи Гонорія та пана Стефана, Єрусалимського патріарха, для них було встановлено правила й затверджено одяг, причому білого кольору. Упродовж цих перших дев’яти років їх [рицарів) було не більше дев’яти. Однак згодом, під час правління Папи Євгенія, вони стали пришивати на свої плащі хрести з червоної тканини... їх орден збільшився настільки, що нині їх конвент нараховує майже триста рицарів, одягнених у білі плащі, не враховуючи простих братів, число яких майже безмірне» (Вільгельм Трірський. Історія священної війни, XII ст.).

1. Про який духовно-рицарський орден тут ідеться? Після якого хрестового походу він сформувався і з якою метою?

2. Які ще духовно-рицарські ордени було створено на Сході під час хрестових походів?

3. Складіть більш докладну розповідь про духовно-рицарські ордени тогочасності, залучивши додаткову літературу.

• Уважно прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання.

«Чимало франків оселилося в наших землях і приятелювало з мусульманами. Ці франки куди кращі за тих, які відносно недавно прибули з франкських країн...

Одного разу я відіслав свого товариша в справах до Антіохії. Начальником там був Теодор ібн ас Сафі, з яким я приятелював. Якось він розказав таке: "Один із моїх франкських друзів запросив мене на гостину... Я пішов з ним, і ми увійшли в будинок рицаря. Це був дім одного із старожилів, які прибули сюди ще під час перших походів франків... У нього були в Антіохії володіння, прибутками з яких він жив. Нас запросили до багато накритого столу, на якому були смачно приготовлені страви. Рицар, побачивши, що я утримуюся від їжі, сказав мені: "їж, удовольни свою душу. Я сам не їм нічого з франкських страв і тримаю єгипетських куховарок. Я їм тільки те, що вони мені приготують. У моєму домі не буває свинячого м’яса”» (Усама ібн Мункиз. Книга повчання, XII ст.).

1. Поміркуйте, чому франки поступово переймали спосіб життя й побут іновірців.

2. Чи можна на основі наведеного джерела охарактеризувати стосунки християн і мусульман? Чи завжди вони були ворожими?

• Прочитайте уривок із джерела про захоплення хрестоносцями Константинополя в 1204 р. Чи демонструє цей уривок справжню мету хрестових походів?

«...Вороги проводили час у розпусті й забавах, причому в забавах здебільшого безчесних, чинили наругу над римськими (візантійськими) звичаями. Так, одні походжали вулицями, загорнувшись у дорогий, з широкими обшивками, одяг, — не задля потреби, а заради сміху... Інші носили тростинки для писання й чорнильниці, тримаючи в руці книжки, так висміюючи нас як занадто освічених. Кожного дня вони пиячили й об’їдалися: одні, перенасичуючися витонченими стравами, інші, уживаючи їжу батьків своїх — розварені в казанах бичачі хребти, горохову кашу зі свинячим салом, приправлену часником, і соус, що був приготовлений з найрізноманітніших гострих приправ. Поділивши здобич, вони не бачили жодної різниці між начинням і посудом звичайним і священним — усе однаково вживали для тілесних потреб, не зважаючи пі на Бога, ні на закон. Так само образи Христа Спасителя та святих Його використовувалися для сидіння і як ослінчики під ноги» (Нікіта Хоніат. Історія з часів царювання Іоанна Комніна, початок XIII ст.).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно