Король помер — хай живуть королі!

Хоч Карл Великий, здавалося, все зробив задля зміцнення своєї держави, вона виявилася нежиттєздатною. Її послаблювали бунтівні феодали, яких імператору доводилося силоміць приводити до покори. А головне, племена і народи, що населяли імперію, жили самі по собі й не хотіли коритися завойовникам-франкам.

У 814 р. 71-річний Карл Великий, як кажуть англійці, «приєднався до більшості» — помер. Незадовго до смерті він поділив імперію між своїми синами, підписавши цим їй смертний вирок. Сини, яким не терпілося дорватися до влади, поховали батька вже в день його смерті. Не пошматували вони імперію лише тому, що двоє з них раптово померли. Але те, що не встигли зробити з державою сини Карла, успішно доробили його онуки. У 843 р. ці «корольки» (так зневажливо назвав їх сучасник) зібралися у Вердені й там поділили між собою імперію. За умовами Верденської угоди один з них, Карл Лисий, одержав на заході ледь не всю територію майбутньої Франції. Середньому брату, Людовику Німецькому, дісталася на сході територія майбутньої Німеччини. Найстарший же брат, Лотар, обзавівся імператорським титулом, більшою частиною Італії та вузькою смугою земель уздовж Рейну (між володіннями Карла Лисого та Людовика Німецького). «Держава Лотаря» була впродовж століть яблуком розбрату між Францією та Німеччиною, поки вони не поділили її між собою. Так Верденська угода заклала підмурок для утворення трьох західноєвропейських держав — Франції, Німеччини та Італії і, відповідно, трьох народів: французького, німецького та італійського.

Верденська угода 843 р.

Історики не проливають сліз із приводу загибелі імперії Каролінгів. Вони вважають її приреченою самою історією. Своєю загибеллю вона зумовила більш гармонійний політичний розвиток Західної Європи.

Хто із нащадків Карла Великого здобув найкращі землі імперії?

IV—VII cт. — час Великого переселення народів.

476 р. — Падіння Західної Римської імперії.

486 р. — Утворення Франкської Імперії.

813 р. — Верденський поділ імперії Карла Великого.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. З наведених нижче тверджень з’ясуй: де причини, а де наслідки загибелі Римської імперії.

1) Зниження продуктивності праці;

2) Знецінення грошей;

3) Завмирання торгівлі;

4) Зближення між державою та церквою;

5) Велике переселення народів;

6) Утворення варварських королівств;

7) Політичні смути, перетворення державної влади в деспотичну;

8) Варваризація армії;

9) Зменшення притоку рабів;

10) Наростаюче безправ’я римських громадян;

11) Зневіра громадян у тому, що державна влада захищає їхні інтереси й справедлива до них.

2. За допомогою схеми розкажи, хто і як управляв германськими племенами.

3. Чому IV—VII ст. назвали добою Великого переселення народів?

4. Кого і за що народ влучно прозвав «лінивими королями»?

5. Обери фрази, які, на твою думку, вказують на причини загибелі імперії Карла Великого:

1) племена і народи, які проживали в імперії, були слабо згуртовані;

2) державу послаблювали бунтівні феодали;

3) Карл Мартелл за допомогою бенефіційної реформи створив постійне військо;

4) населення імперії мало неоднакові звичаї, мову, релігійні уявлення;

5) імперія стала надто обширною, щоб нею можна було надійно керувати;

6) прийняття християнства, тісний союз між державою і церквою;

7) традиція каролінзьких монархів ділити територію держави між синами.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно