Організація християнської церкви в Середньовіччі у V–XI ст.
- 18-04-2022, 01:31
- 422
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Васильків 2020
§ 9. Організація християнської церкви в Середньовіччі у V–XI ст.
Чи знаєте ви, що...
- ... княгиня Русі Ольга одночасно налагоджувала контакти з представниками сповідників східного та західного християнських обрядів;
- ... мати та, ймовірно, дружина галицько-волинського князя Романа Мстиславовича сповідували католицтво, а Папи Римські Інокентій III, Гонорій III і Григорій IX раз по раз закликали галицько-волинських правителів переходити на західний обряд?
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:
Догма — від однойменного грецького слова, що означає «думка», «учення», «постанова»; вчення або твердження, яке сприймається як вічна незмінна й незаперечна правда; основне твердження якої-небудь релігії.
Єпархія — від однойменного грецького слова, що означає «уділ», «округ»; церковно-адміністративний округ, що ним управляє єпископ.
Єресь — від грецького слова «айресіс» — «вибір», «напрямок», «школа», «переконання», «осягання» тощо; те, що позбавлене здорового глузду, дурниця; відступ від загальновизнаних поглядів; учення, що суперечить догмам, правилам панівної церкви.
Інвеститура — від латинського слова «інвестіо» — «одягати»; урочиста процедура надання васалові феоду чи посади.
Церковна ієрархія — від поєднання слів «церковний» та «ієрархія» — «священна влада»; ступені (сходинки, щаблі) священства та підлеглості в християнських церквах.
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/io1PA4
- QR 9.1. Як обирали Пап Римських?
- QR 9.2. Хто такі монахи-пустельники?
9.1. Як християнська Церква впливала на життя людини в добу Середньовіччя?
У добу Середньовіччя повсякденне життя більшості європейців нерозривно було пов’язано з християнською церквою. Адже саме їй належала єдина й визначальна роль у духовному світогляді людини.
Ранньосередньовічна церква постійно конфліктувала з численними єресями, що їй суперечили. Такі конфлікти не тільки урізноманітнювали релігійну мапу Європи, а й зміцнювали церковну структуру та «відсіювали» тих, хто сумнівався в догмах первинного християнства. Після того, як франкські королі стали надійними союзниками Риму, церква взялася долати ідейних ворогів ще й воєнними способами. Після впокорення єретиків, хрещення язичників вона значно посилила свою міць і розширила простори панування християнства. Якщо станом на кінець V ст. воно зосереджувалося на території Західної Римської імперії та Візантії, то вже до Х-ХІ ст. посунулося на північ та схід, охопивши терени германських племен (сучасної Німеччини), частково країни Скандинавії, князівства Польщі та Чехії, Угорське королівство, Русь, Болгарію, держави Балканського півострова. Водночас відбувався зворотний «обмін». Скажімо, коли араби відвоювали у візантійців Північну Африку, Сирію, Месопотамію, то підкорене населення прийняло мусульманство. Проте й донині серед нащадків тих жителів залишилося чимало християн. Наприклад, копти — нащадки давніх єгиптян, які тепер проживають у Єгипті, Судані, США, Італії, Канаді, Австралії.
Загалом церква діяла як «позитивна» організація. Вона розвивала богослов’я; запроваджувала періоди «Божого миру», коли припинялися війни; навчала господарювати; піклувалася про знедолених та бідних; оберігала пам’ятки культури, зокрема хроніки, аннали. Однак вона часто втручалася в управління державами, перешкоджала розвиткові наук, гальмувала технічний поступ, обмежувала волю і вибір людей. Релігійність середньовічних людей часто була поверховою та показовою. Середньовічні християни геть погано орієнтувалися в церковних догмах, не розуміли проповідей, вірили в забобони, магію, поєднуючи язичницькі обряди з християнськими. Зокрема й досі, 7 липня, під час святкування народження Івана Предтечі, слов’яни проводять ігри й забави, звані купальськими.
Думаємо і діємо!
1. Покажіть на мані території поширення світових релігій у Середньовіччі. Які простори охоплювало християнство? 2. Як ви гадаєте, чому в будь-якій релігії виникають єресі? 3. Назвіть «позитивні» і «негативні» вчинки християнської церкви в Середньовіччі.
9.2. Чому і як відбувся церковний розкол? Якою є ієрархія західної церкви?
Про це ще йтиметься в наступних параграфах, але й тут не зайве нагадати, що в середні віки християнську церкву спіткав великий розкол. Ще від моменту заснування Константинополя він став суперничати з Римом, зокрема, як столиця християн. Духовенство з обох центрів колись єдиної імперії по-своєму відповідало на єресі та по-своєму хрестило язичників. У ранньому Середньовіччі конкуренція лишень посилилася. Скажімо, у Великій Моравії (країні, що існувала на території сучасної Чехії), спершу відчувалися впливи візантійців. Однак невдовзі Чехія визнала зверхність Рима. Схоже вчинила руська княгиня Ольга, яка запросила місію зі Священної Римської імперії, щоб тиснути на Візантію. Розбіжності, крім усього, виявлялися в догмах та богослужіннях. Для прикладу, на Заході молилися латинською мовою, а на Сході — грецькою. «Західні» віряни хрестилися п’ятьма пальцями, складеними разом, тоді як «східні» — трьома. Навіть священники відрізнялися зовнішнім виглядом. Тому й природно, що в 1054 р. християнська церква поділилася на дві незалежні гілки: західну (католицьку під проводом Папи Римського) та східну (православну під проводом Вселенського патріарха Константинопольського). Обидві вели постійні суперечки, явно або таємно протистояли одна одній.
Східна церква не мала єдиної столиці. У містах Александрія, Антіохія, Єрусалим, Константинополь перебували кілька її очільників — патріархів. Після експансії арабів найавторитетнішим поводирем став Патріарх Константинопольський. Він зазвичай корився імператорові Візантії. З одного боку, це гарантувало підтримку та захист, а з другого — означало залежність від влади. Для християн західного обряду головним містом був Рим, тому західну церкву очолювали Папи Римські. Спочатку вони теж корилися королям. Проте в 754 р. Піпін Короткий спеціальним документом затвердив папу Стефана керівником незалежної держави в Центральній Італії. В історії той документ відомий як «Пітнів дар». Завдяки йому Папи Римські, по суті, зрівнялися з європейськими володарями та почали відігравати першорядні ролі в ухваленні урядових рішень. Від X ст. в духовне життя Рима втручалися німецькі правителі. Вони домоглися для себе права інвеститури, коли на церковні посади призначали довірених людей. Щоправда, в наступні століття вищому католицькому духовенству вдалося звільнитися з-під надокучливої залежності.
Благословення від Папи Римського, мініатюра, XIV ст.
У західній церкві століттями формувалася власна ієрархія. Це своєрідна посадова «драбина», на щаблях якої розташовувалися священнослужителі: від нижчих до вищих за титулами (посадовими ступенями). До вищого духовенства належали кардинали, архієпископи, митрополити, єпископи — ті, які отримували титули безпосередньо від Папи Римського. На кожного з обраних та посвячених покладалися певні обов’язки. Єпископи, приміром, управляли церковними округами (територіями) — єпархіями. Вони також надавали посадові ступені служителям культу нижчих щаблів.
Думаємо і діємо!
1. Обговоріть у групах, чому християнська церква розкололася на західну та східну? Чи пов’язані причини розколу з поділом Римської імперії? 2. Пригадайте і зіставте «посадові драбини» служителів західної та східної християнських церков. Що в них спільного, а що відмінного? Доповніть схему «Розкол церкви». 3. Розгляньте мініатюру. Чому чоловік приймав благословення від Папи Римського в такій позі? Що вона означала?
Ще раз про головне
Перевірте себе!
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:
Коли ____ ? Що ____ ? Хто ____ ? Де ____ ? Звідки ми можемо дізнатися про ____ ? Чому ____ ? Як ____ ? Який результат ____ ? Запропонуйте свої запитання однокласникам.
2. А. Розкажіть про християнську церкву в Середньовіччі, використовуючи слова та словосполучення «догма», «єпархія», «єресь», «інвеститура», «церковна ієрархія». Б. З’ясуйте походження і значення слів «православ’я», «католицизм». В. Як ви розумієте, яку роль відігравала християнська церква в житті «тих, які воюють» та «тих, які працюють»?
3. Уявіть, що ви — християнин-католик, який забажав помандрувати Євразією. З якого королівства ви могли би вирушити? Використовуючи мапу, назвіть країни, де ви могли б зайти в мечеть, костел, церкву, пагоду, синагогу.
4. У параграфі ви прочитали про «Піпінів дар». Свого часу зародилося поняття «Костянтинів дар». З’ясуйте історичні передумови появи та достовірність «дарунка» Костянтина Великого. Як ви гадаєте, чому виник такий міф?
5. Яке значення має церква в житті сучасних українців? Наведіть приклади.
6. Укладіть порівняльну таблицю: «Християнська церква та її вплив на європейське Середньовіччя: позитивні й негативні сторони». Поміркуйте, як ви її заповните. Покажіть свою роботу в класі.
Коментарі (0)