«Держави в державі»

Середньовіччя було для Європи епохою феодальної роздробленості. Місцеві володарі — герцоги, графи та інші барони, тобто васали короля — були можновладцями, погано слухалися монарха, їхні володіння були державами в державі. Королю часто-густо доводилося застосовувати до них силу.

Джерело

ХІ—ХІІ ст. Із праці середньовічного автора Сюжера «Життєпис короля Людовика Товстого»

Могутній і навіжений барон Ебль де Русі та його син Гіш розбазарювали майно поважної церкви Реймса та прилеглих до неї храмів. Вони віддалися нестримній і згубній тиранії. Його (барона) старанність у воєнній справі (а пихатість його була такою непомірною, що він пішов в Іспанію на чолі завеликої армії, яку годилося б мати лише королю) могла змагатися лише з його неймовірною жадібністю, яка спонукала його до грабунків, безчинства і великих злочинів...

(Король Людовик)... зібрав... військо чисельністю приблизно в сім сотень рицарів — найродовитіших і наймогутніших французьких баронів; на чолі цього війська він попрямував до Реймса... Упродовж двох місяців він покарав розбійників, які грабували церкви, спустошив землі цього тирана та його спільників, спалив їх вогнем і віддав на пограбування...

Ця війна велася не лише проти барона Ебль, а й проти всіх сусідніх баронів, які разом з їхніми родичами... були досить численними.

1. Чи всьому можна вірити в розповіді Сюжера? Що в ній видається тобі сумнівним?

2. Поміркуй, що спонукало короля Людовика Товстого піти війною на барона та його прихильників?

3. Чи виступає король у розповіді Сюжера взірцем справедливості і милосердя? Поміркуй, хто найбільше потерпав від феодальних чвар у середньовічній Європі?

Феодальна роздробленість — розпад єдиної держави на багато незалежних чи майже незалежних від монарха феодальних володінь.

Але до політичного безладу на середньовічному Заході справа не дійшла. Король не став пішаком у руках своїх васалів, бо вони, не кажучи вже про простий люд, не хотіли руйнації держави.

Що ж зумовило слабкість королівської влади в середньовічній Європі та феодальну роздробленість? По-перше, згубна традиція розподілу державних володінь між усіма синами монарха. Сини потім воювали за батьківський спадок і раз-у-раз перекроювали кордони держави. По-друге, надання королем земельних по жалувань своїм васалам плодило незалежних від нього можновладців. Адже великий землевласник міг побудувати замок, обзавестися своїми васалами, мати власне військо, тобто тримати себе незалежно від королівської влади. Своє життя ці «корольки» здебільшого марнували у війнах та розвагах.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно