Осередки знань і культури

Європейське середньовіччя запозичило систему шкільництва в античності, але збагатило її, пристосувало до нових умов.

У середні віки відкривалися і церковні (при монастирях і міських соборах), і світські школи. У них навчалися діти феодалів, городян, духовенства, заможних селян. У школах викладали «сім вільних мистецтв»: граматику (її вважали матір’ю всіх наук), риторику (красномовство), діалектику (так називали логіку), арифметику, геометрію, астрономію (наука про будову Всесвіту) та музику. Аж до пізнього середньовіччя викладання здійснювалося латиною і лише з XIV ст. — народними мовами.

Урок. Мініатюра XIV ст.

У школі і діти, і дорослі навчалися в одному класі. Жодної волі дітям не давали, їм забороняли голосно розмовляти, співати, гратися, за найменшу провину їх карали. Школярі самі добували собі шматок хліба. Вони підробляли, а ще частіше — просили милостиню. Вночі вони співали під вікнами городян релігійні пісні. Власне, не співали, горлали, щоб «враз підняти з ліжка доброчинного бюргера й змусити його поспішно відкупитися від страхітливої мелодії кинутим через вікно шматком ковбаси чи сиру».

Читати в школі вчилися по Біблії, працях Св. Августина, Кодексу Юстиніана. Перевіркою знань служили диспути учня з учнем, учня з учителем.

Бібліотека

У ХІІІ ст. школи в найбільших містах перетворилися у вищі навчальні заклади — університети («сукупність», «спільнота»). Перший європейський університет виник в італійському містечку Болоньї (він став визнаним центром юридичної науки). Університет в італійському місті Салерно став центром медичних знань, у французькому місті Парижі — центром богослов’я. У 1500 р. в Європі вже нараховувалося близько 70 таких осередків знань і культури. У ХІV—ХV ст. в країнах Європи, особливо в Англії, з’явилися також колегії (пізніші коледжі).

Найдавніші університети Європи

Довідайся, які середньовічні університети діють до сьогодення?

Диспут — усний науковий спір.

Колегії — закриті середні або вищі навчальні заклади.

Університет — вищий навчальний заклад, який поєднує підготовку фахівців з багатьох галузей знань із науковою роботою.

Викладання в середньовічних університетах здійснювалося так. Професор («учитель») читав латиною рукописний фоліант, пояснюючи складні місця в тексті. Учні мирно дрімати. Користі від такого викладання було мато, але до появи в середині XV ст. книгодрукування по-іншому організувати викладання не могли, бо рукописних книг було обмаль і коштували вони дуже дорого. Видруковані книги стали доступним джерелом знань і здійснили справжній переворот у системі навчання.

До XII ст. книги зберігалися переважно в невеликих монастирських бібліотеках. Вони були такими рідкісними й дорогими, що їх іноді приковувати ланцюгом. Пізніше ними обзавелися й університети, королівські двори, великі феодали, навіть заможні городяни. У XV ст. у великих містах з’явилися публічні бібліотеки.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно