Володимиро-Суздальське князівство

На схилку середньовіччя в Східній Європі з’явилася й посилилася нова держава — Московська, з якою історична доля тісно пов’язала Україну. Склалася вона довкола Москви, перша літописна згадка про яку датується 1147 роком.

Ростово-суздальський князь Юрій Долгорукий, молодший син київського князя Володимира Мономаха, оточив Москву дерев’яними стінами, перетворивши її на «град» — фортецю. Це була частина території нинішнього Московського Кремля.

Князь Юрій Долгорукий. Мініатюра XVII ст.

Золоті ворота у Володимирі на Клязьмі. Сучасний вигляд

Князь Андрій Боголюбський. Реконструкція М. Герасимова

Москва лежала в центрі північно-східних руських земель, на перехресті торгових шляхів. Про її безпеку подбала сама природа — з півдня її захищали дрімучі ліси. Входила Москва до складу Владимиро-Суздальського князівства — одного з найсильніших на території колишньої Київської держави.

Столицею Владимиро-Суздальського князівства стало місто Владимир на Клязьмі (його заснував київський князь Володимир Мономах). У цьому лісистому краї проживали фінно-угорські племена, які поступово злилися зі слов’янськими кривичами та в’ятичами.

Після смерті Володимира Мономаха Владимиро-Суздальське князівство дісталося Юрію Долгорукому, який і започаткував місцеву князівську династію. Його син Андрій переніс свою столицю у Владимир і заклав там величний собор. Поки будувався собор, Андрій жив у сусідньому селі Боголюбове, тому його нарекли Боголюбським. Андрій Боголюбський перший назвався «великим князем усієї Русі». Відтоді, як остаточно занепало Київське князівство, владимирського князя вважали «великим» — тобто першим серед руських князів.

Андрій Боголюбський був пихатим і жорстоким. У боротьбі за київський престол він захопив у 1169 р. Київ і спустошив його. Багатство й могутність перейшли до окраїнних земель Київської держави — Владимиро-Суздальської, Новгородської та Галицької.

Андрій Боголюбський не ладив зі своїми дружинниками і боярами. Зрештою змовники-бояри вбили його. Великим князем став його брат — Всеволод Велике Гніздо. Він ще тримав у руках непокірних місцевих бояр. Але після його смерті князівство розпалося на самостійні уділи. Та згодом воно знову посилилося. В середині ХІІІ ст. владимиро-суздальський князь Ярослав став також київським князем і домігся того, щоб його син Олександр (його пізніше назвуть Невським) посів князівський престол у Великому Новгороді.

Після смерті Олександра на території Владимиро-Суздальського князівства виникло невеличке Московське князівство, яке дісталося його сину — Данилу Олександровичу. Він і започаткував династію московських князів.

Уділи — дрібні князівства.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно