Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Васалітет — відносини особистої залежності одних землевласників (васалів) від інших (сеньйорів). Васал — землевласник, який одержав від заможнішого землевласника (сеньйора, сюзерена) сільськогосподарські угіддя, маєтки й заступництво, за що виконував повинності й зобов’язання. Сеньйор, сюзерен — великий землевласник, якому належали обширні сільськогосподарські угіддя, маєтки і право влади на підлеглих територіях.

Міська комуна — від латинського слова «комуна» — «спільнота», «громада»; міська громада, яка домоглася від власника права самостійно управляти, тобто розв’язувати свої внутрішні та зовнішні проблеми.

Суспільний стан — велика група людей, які наділені спільними правами, обов’язками, мають приблизно рівні майнові можливості.

Феод — від давньонімецьких слів «фе» — «вірність» та «од» — «володіння»; грошова плата або земельні володіння, які надавалися у спадкову власність і за які потрібно було нести службу (здебільшого військову) та виконувати повинності.

Феодалізм — суспільний устрій, коли заможні власники (феодали) розпоряджалися великими земельними угіддями, маєтками й підданими та здійснювали владу на підлеглих територіях і в державі.

Феодальна драбина — по-іншому «феодальна ієрархія», «феодальна піраміда», «феодальні сходи»; система взаємозалежностей за правилом «сеньйор-васал», де на вищих «щаблях», «сходах» перебували найбагатші та найвпливовіші, на нижчих — «середні», на ще нижчих — «дрібні» й невпливові феодали.

Додаткова інформація з теми

https://is.gd/WKoJXh

• QR 6.1. Як відбувалася клятва васала?
• QR 6.2 Жінки та їх суспільні ролі у середньовіччі

6.1. Що таке «феод» і «феодалізм»?

У попередніх параграфах ішлося про існування бенефіціїв — земельних ділянок, що їх дарували на період служби. У VIII ст. бенефіції почав роздавати франкський мажордом Карл Мартел, унаслідок чого забезпечив існування потужного кінного війська. Однак, дуже скоро стало зрозуміло, що він дещо прорахувався. Адже землями, на яких жили селяни та містяни, можна було володіти лише тимчасово. Якщо власник гинув, зазнавав травми чи поранення і припиняв служити або досягав поважного віку й не міг воювати, то він позбавлявся володінь на користь молодшого воїна. Бенефіції не можна було передавати в спадок, тому дітям і дружині у разі втрати годувальника (а війни відбувалися повсякчасно!) доводилося дуже скрутно. Аби відновити справедливість, наступники Карла Мартела стали наділяти тих, хто служив у війську, феодами. Воїни нового типу називалися феодалами.

Феод — земельна власність або фіксовані доходи з певних територій, що ними «віддячували» за службу при дворі, у владі чи у війську. Від бенефіцію феод відрізнявся тим, що передавався в спадок (якщо нащадки продовжували служити). Таким чином, зародився васалітет, коли «дрібні» феодали залежали від впливовіших і багатших, які роздавали землі чи права на прибутки. Отримуючи дар, васал (слуга) складав клятву своєму сеньйорові (панові, сюзеренові). Щоправда, часто васал теж отримував право передавати землю своїм слугам, що створювало складну й заплутану систему взаємин у суспільстві. Історики назвали такі взаємини феодалізмом, коли стосунки між власниками вибудовувалися на основі підпорядкування, володіння феодами та використання праці підданих.

Феодальна система змінила тогочасне європейське суспільство. Поступово виокремилися три суспільні стани — групи населення, що відрізнялися своїми статками, правами та обов’язками. Знатні, панівні, багаті та воїни згрупувалися в привілейований стан «людей, які воюють». Церква й собі заволоділа величезними земельними угіддями, від яких отримувала величезні прибутки. Тому вона зазвичай підтримувала владу. Її керівники та духівники теж належали до привілейованого стану — «людей, які моляться». Натомість селяни, містяни, ремісники, купці і решта простого люду, які не отримали феодів, втрапили до непривілейованого стану «людей, які працюють». Отож життя кожного залежало від належності до того чи того стану.

Думаємо і діємо!

1. Що означає слово «феодалізм»? 2. Як ви розумієте значення своєрідного правила для середньовічних феодалів: «Васал мого васала — не мій васал»? 3. Поясніть, чим різняться бенефіцій та феод.