«Не відразу Москва будувалась»

На межі ХІІІ— XIV ст. великі князівства Північно-Східної Русі подробилися на уділи — дрібніші самостійні князівства. У XIV ст. посилилися Московське і Тверське князівства. Вони розпочали між собою запеклу боротьбу за Велике князівство Владимирське. Перемогло князівство Московське, яке поширило свою владу на кількох сусідів. Московський князь Юрій Данилович (1303—1324 рр.) одружився з сестрою ординського хана й одержав від нього ярлик на владимирський трон. На свого конкурента, тверського князя Михайла, він звів наклеп в Орді і зжив його зі світу. Але радів зі своєї удачі Юрій Данилович недовго, бо загинув від руки юного месника — сина страченого ординцями Михайла Тверського.

Московський Кремль за Івана Калити. Художник А. Васнецов. Початок XX ст.

Після смерті московського князя Юрія Орда повернула ярлик на Велике князівство Владимирське тверському князю. Щасливий володар ярлика повернувся до Твері в супроводі татар, які відразу ж взялися за своє ремесло — пограбування міста. Тверці нерозважливо повстали, сподіваючись покласти край татарському кошмару. Цим скористався московський князь Іван, прозваний за ощадливість і комерційну жилку Калитою — «мішком з грошима». Він з допомогою татар приборкав твердів, заслуживши цим у хана ярлик на княжіння у Владимирі. Іван Калита (1325—1340 рр.) вважав, що краще не сердити хана, а удаваною покірливістю завоювати його прихильність. Ніхто з руських князів не оббивав частіше за нього пороги ханської столиці, тому монголо-татари задали спокій Московському князівству. Підтримку Іванові Калиті надав переїзд із Владимира до Москви митрополита Київського і всія Русі. Влада Івана Калити поширювалася на кілька сусідніх князівств. Отже, не Твер, а Москва ставала політичним центром Північно-Східної Русі.

1125—1157 рр. — князювання Юрія Довгорукого.

Початок XII ст. — встановлення Новгородської боярської республіки.

1147 р. — Перша літописна згадка про Москву.

Початок ХІІІ ст. — проголошення Темучина Чингісханом, заснування Монгольської імперії.

1237—1240 рр. — Походи хана Батия на Русь.

1240 р. — Невська битва між Швецією та Новгородом.

1242 р. — Льодове побоїще (битва на Чудському озері між тевтонцями та новгородцями).

XIV ст. — початок формування Московського царства.

1325—1340 рр. — княжіння Івана Калити в Москві.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Охарактеризуй, чим уславився кожен зі згаданих Володимиро-Суздальських князів.

2. Порахуй, наскільки Київ старший за Москву.

3. За схемою склади розповідь про управління Новгородською республікою. Згадай, як називається форма державного правління, що здійснювалася виборними органами влади.

4. Вибери правильну відповідь та поясни свій вибір.

1) Новгородська республіка:

а) сприяла об'єднанню Русі;

б) перешкоджала йому;

в) закрила шлях на Русь для німців і шведів.

2) У ХІІ— XV ст. Русь:

а) не входила до складу Золотої Орди;

б) була незалежною;

в) до складу Золотої Орди не входила, але залежала від неї.

5. На твою думку, чому новгородці шанобливо називали рідне місто «Паном Великим Новгородом»?

6. Які держави в ХІІІ ст. змагалися за Прибалтику?

7. Дивлячись на портрет Олександра Ярославовича Невського (с. 236 підручника), склади розповідь, яке почнеться словами самого князя: «Хто до нас з мечем прийде, той від меча і загине».

8. Розкажи про залежність Русі від монголо-татар. Як ти гадаєш, чому монголо-татари не стали переселятися на Русь і навіть не включили її до складу своєї держави?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно