Практичне заняття. Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій
- 17-04-2022, 23:22
- 759
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Щупак
§ 31. Практичне заняття. ВИНИКНЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ. КИРИЛО І МЕФОДІЙ
Пригадайте, коли і де сформувалася православна церква. Дайте визначення понять: «монастир», «церковнослов’янська мова». Використовуючи текст підручника, додаткову літературу й інтернет-джерела підготуйте презентацію на тему «Святі Кирило і Мефодій — слов’янські просвітителі й проповідники християнства, творці слов’янської азбуки».
ЮНІ РОКИ КИРИЛА І МЕФОДІЯ. Кирило (мирське ім’я Костянтин) і його старший брат Мефодій народилися у Греції в сім’ї воєначальника. Їхній батько був болгарин, мати — гречанка. У родині росло сім братів, і всі здобули добру освіту.
Кирило і Мефодій (ікона, XIX ст.)
Мефодій протягом кількох років правив візантійською провінцією Славінія (на території Македонії), але залишив посаду і пішов до монастиря.
Молодший брат Костянтин з дитинства виявляв здібності до навчання. З 15 років читав твори мислителів церкви. Був узятий до двору імператора, де навчався з його сином. Там вивчав античну літературу та різні науки. Добре знав слов’янську, грецьку, латинську, єврейську й арабську мови. Він з успіхом брав участь у богословських диспутах, а пізніше виконував дипломатичні доручення в Сирії і Хазари, де досить швидко опановував нові мови і письмо.
Утім Костянтин відмовився від успішної кар’єри, багатства й одруження, і, як його старший брат, оселився в монастирі. Пізніше став священиком, працював у патріаршій бібліотеці, почав викладати еллінську і християнську філософію в Моравській академії.
Князь Ростислав, що очолював Велико-Моравське князівство, звернувся до візантійського імператора Михаїла III з проханням прислати вчителів, які знають слов’янську мову, щоб для його народу переклали Святе Письмо. У своєму посланні Михайлу Ростислав писав також про бажання поширити християнську віру слов’янською мовою не тільки на землі мораван, а й інші слов’янські землі.
Михайло ІІІ охоче відгукнувся на прохання моравського князя: це давало можливість розширити вплив візантійської церкви на Європу й таким чином потіснити римо-католицьку церкву. Місію щодо проповідування християнства в Моравії було запропоновано здійснити братам Костянтину і Мефодію.
ДІЯЛЬНІСТЬ КИРИЛА І МЕФОДІЯ В МОРАВІЇ. Для мораван Кирило створив спеціальну азбуку (сьогодні достеменно невідомо, яку саме — кирилицю чи глаголицю), спільно з Мефодієм переклав грецькі релігійні книги слов’янською мовою. За основу брати взяли говір староболгарської мови, доповнивши новотворами з інших мов. Саме цю мову назвуть старослов'янською. Таким чином, старослов’янська мова багато в чому була штучною.
Сталося це у 863 р. Саме цей рік вважається початком слов’янської писемності.
Кирилиця і глаголиця
Брати прибули у Велику Моравію, маючи з собою переклади старослов’янською мовою Євангелія, Апостола, Псалтиря, Часослова, деяких інших книг релігійного змісту. Впродовж трьох років вони впроваджували культуру, сприяли поширенню християнського слова, вчення у слов’янському світі.
Римський папа Адріан II визнав старослов’янську мову й освятив богослужбові книги, написані нею. Це стало серйозною перемогою першовчителів слов’ян. Організовувалися слов’янські школи, засновувалися монастирі, церкви.
Проте після смерті у 885 р. Мефодія відбулися різкі зміни: було заборонено слов’янське богослужіння, розгромлені слов’янські школи, храми, спалені слов’янські книги. Учнів Кирила і Мефодія, священиків, проповідників забивали на смерть.
Деякі учні братів втекли і знайшли притулок у Болгарії. Тут вони продовжували перекладати грецькі релігійні книги і сприяли розвитку болгарської літератури.
НАСЛІДКИ ТА ЗНАЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КИРИЛА І МЕФОДІЯ. Справа Кирила і Мефодія не тільки вижила, а й отримала небувале продовження. Церковнослов’янську мову визнали офіційною мовою болгарської церкви (894 р.) на період царювання Симеона (893—927 рр.). Цей період був золотим віком старослов’янської писемності. З Болгарії кирилична слов’янська писемність проникла в Сербію, Русь.
Таким чином, Кирило і Мефодій заклали основи слов’янської писемності і літератури. Сьогодні більш як 100 мільйонів слов’ян спілкуються мовою, початок якої дали ці слов’янські апостоли.
Щороку 24 травня у більшості слов’янських країн, у тому числі в Україні, урочисто відзначають День слов’янської писемності і культури. У 1980 р. папа Іван Павло II оголосив святих Кирила і Мефодія «покровителями» Європи.
Пам’ятники Кирилу і Мефодію: а — м. Софія, Болгарія; б — м. Мукачеве. Україна (сучасні фото)
ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ:
запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію:
1. Які знання, освіта допомогли Кирилу і Мефодію в їхній справі?
2. Розкажіть про життя та діяльність Кирила і Мефодія.
3. Що називається алфавітом? Назвіть найбільш поширені алфавіти.
4. У чому полягає історичне значення діяльності Кирила і Мефодія?
Мислю творчо і самостійно:
5. Які народи користуються сьогодні кирилицею?
6. Що вам відомо про «глаголицю» і «кирилицю»?
7. Прочитайте старослов’янські слова. Визначте, якими звукосполученнями вони відрізняються від незапозичених слів (у дужках подано для порівняння незапозичені слова):
Глава (голова), злато (золото), прах (порох), вражий (ворожий), возвеличити (звеличити), воздвигнути, представити, соратник (співробітник), собор (збір), священний (святий), огненний (вогняний), трудящий (трудовий), грядущий.
Обговоріть у групі:
8. Як ви розумієте проголошення папою Іваном Павлом II святих Кирила і Мефодія «покровителями» Європи?
9. Прочитайте вірш. Які слова вам невідомі? З’ясуйте за словником значення слів «отверзлися», «глагол», «манкурт», «словоблуд», «лжепророк».
Слово (Іван Гнатюк)
Уста отверзлися — і слово,
Лихим безбатченком на зло,
Глаголом істини раптово,
Як зерно в ґрунті, ожило.
І хоч те слово ще не всюди
Пробилось ростом крізь броню,
Хоч злі манкурти й словоблуди
Його бояться, як вогню;
І хоч ще й нині лжепророки
Його зрікаються в житті,
Та крига скресла, і потоки
Життя — злітають їх з путі.
ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ВАМ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:
863 р. • виникнення слов’янської писемності, основи якої заклали Кирило і Мефодій
Коментарі (0)