Общини

В Індії винятково міцними були общини, особливо сільські. Вони не руйнувалися ні за яких обставин. Змінювалися династії правителів-раджів, спалахували війни, країна поринала у прірву смут і безладу, а їм хоч би що. Траплялося, що селяни мусили полишити своє рідне село, проте згодом усі поверталися до рідного вогнища — якщо не самі вони, то їхні діти чи онуки.

Селяни жили відособлено, нічого не купували за межами свого села. Щоб мати необхідні речі, вони наймали майстрів, працю яких оплачували. Держава їх не чіпала, лише стягувала з них податки.

Село. З рельєфа в індуському храмі II ст.

На основі цього зображення склади розповідь про побут селян.

Общини в Індії складалися з поважних землевласників, залежних селян, які на них працювали, та зневажених низів, які виконували найбрудніші, найважчі роботи. За таких умов общинників не пов’язували спільні інтереси. Отож вони не були згуртовані ні у загальній масі, ні навіть у межах свого села. Тому індійська історія не знала руйнівних селянських повстань.

Поміркуй, чи мало потребу так організоване суспільство в сильній центральній владі?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно