§ 11. Практичне заняття. ЗАМОК. РИЦАРСЬКІ ТРАДИЦІЇ. ЖИТТЯ СЕЛЯН

ЗАМОК

Використовуючи текст підручника та ілюстрації, обговоріть у парах, яким був зовнішній вигляд замків. Поміркуйте, чому з часом замки перетворилися на міцні оборонні споруди. Підготуйте розповідь на тему «Життя в середньовічному замку» і представте її класу.

У центрі помістя стояв замок феодала. Він був його житлом і фортецею для захисту від завойовників і повсталих селян. Спочатку замки будували з дерева, а пізніше — з каменю. Замок часто зводили на пагорбі або на високій горі. Його оточували широким ровом, наповненим водою. Іноді замок будували на острові посеред річки або озера. Через рів перекидали звідний міст, у разі нападу ворога його піднімали за допомогою ланцюгів.

З башти над брамою варта постійно оглядала місцевість. А коли помічала вдалині ворога, подавала сигнал тривоги. Тоді воїни поспішали зайняти свої позиції на мурах і баштах.

Щоб потрапити в помешкання феодала, необхідно було подолати чимало перешкод. Вороги повинні були засипати рів і по відкритій місцевості наблизитися до мурів, потім вилізти на них по приставних штурмових драбинах або розбити тараном дубову, оковану залізом браму. Далі ворогам доводилося штурмувати другий, ще вищий мур.

Донжон. Типова схема внутрішнього облаштування: а — склад, колодязь, в'язниця; б — каплиця і вартова; в — велика зала; г — спальня; д — кімнати

Над усіма будівлями замку височіла головна башта — донжон. У ній феодал зі своїми воїнами і слугами міг витримати облогу, навіть якщо інші укріплення були захоплені. Усередині башти одне над одним розташовувалися приміщення, у яких жив феодал зі своєю родиною. У підвалі був колодязь, у якому зберігали запаси продуктів на випадок облоги. Тут тримали також в’язнів.

Замок Лідс, Англія (сучасне фото)

Кам’янець-Подільська фортеця, Україна (сучасне фото)

Єдині залізні двері, що вели в башту, розташовувалися високо над землею. Коли їх розбивали, то доводилося вести боротьбу за кожний поверх. По приставних драбинах треба було пробиратися через люки, що закривалися важкими кам’яними плитами. У товщі стіни були виткі сходи. По них господар замку разом із сім’єю і воїнами міг спуститися до підземного ходу, що вів до річки або лісу.

РИЦАРСЬКІ ТРАДИЦІЇ

Турніри

Підготуйте розгорнуту відповідь на запитання: «Яку поведінку ми тепер називаємо рицарською, а яку людину — благородною?»

Важливою рицарською традицією було проведення турнірів. Ці змагання влаштовували королі та знатні феодали. На них збиралося багато глядачів, іноді з кількох країн. Знать, судді та дами (знатні жінки) сиділи на трибунах. Прості люди товпилися за дерев’яним бар’єром навколо арени.

Рицарські турніри — це військові змагання рицарів у силі та вправності.

Спеціальні оповісники — герольди — оголошували імена рицарів, що ставали до бою. Учасники турніру, одягнені в бойове спорядження, роз’їжджалися в протилежні боки арени. За сигналом судді вони мчали на конях назустріч один одному. Тупим турнірним списом рицар намагався вибити противника із сідла. Змагання іноді закінчувалися каліцтвами і навіть загибеллю когось з учасників.

Король Рене виїжджає на турнір (мініатюра поетичного опису турніру в Сомюре, Франція, 1470—1480 рр.)

Переможець одержував у нагороду коня та спорядження супротивника. Наприкінці турніру влаштовувалися змагання двох рицарських загонів.

Турніри поширили моду на використання рицарями свого відмітного знака — герба, зміст якого розкривав короткий вислів — девіз. Їх зображали на щитах, плащах, шоломах, знаменах і навіть на попонах* для коней. Так рицарі засвідчували свою приналежність до знатного роду.

* Попона — покривало для коня та деяких інших тварин.

Герб Жоффруа Плантагенета, графа Анжуйського. Перший герб у Європі, що засвідчений документально, 1127 р.

У Середньовіччі були вироблені особливі правила рицарської честі: шукати подвигів, боротися з ворогами християнської віри, захищати слабих і скривджених, особливо вдів і сиріт.

Рицарська література

Пригадайте, які книжки про рицарів ви читали, які фільми дивилися. Якими рисами наділяють рицарів автори художніх творів?

У сказаннях про рицарів оспівувалися сміливість, молодецтво, зневага до смерті. Знаменитою поемою Франції того часу, що возвеличує воєнні подвиги рицарів, є «Пісня про Роланда». У ХІІ ст. з’явились і рицарські романи про легендарного англійського короля Артура (V—VI ст.) і його воїнів. Видатним автором таких творів був Кретьєн де Труа.

У ХІІ—ХІІІ ст. розвивалася французька лірична поезія рицарства. Її головною ідеєю було служіння «дамі серця », заради якої рицар був готовий на будь-які подвиги. Поетів називали трубадурами (у перекладі з французької — ті, хто складає вірші). Відомим трубадуром того часу був Бертран де Борн.

Видатною пам’яткою німецької рицарської літератури є поема «Пісня про Нібелунгів». У ній розповідається про знатного рицаря Зигфріда, що закохався в сестру бургундського короля Гунтера Кримхільду.

Рицарська тема знайшла своє відображення і у віршованих романах. Найпопулярнішим із них є роман німецького поета Готфріда Страсбурзького про Трістана й Ізольду — літературна обробка схожої теми французької поезії.

Ілюстрації з Манеського кодексу — збірки віршів 140 середньовічних поетів

Водночас з романом у Німеччині виникла і рицарська лірична поезія. Її представники називалися міннезингерами (у перекладі з німецької — співці кохання). Найвищим досягненням рицарської лірики є поезія Вальтера фон дер Фогельвейде. Героїнею багатьох його пісень була проста дівчина з її щирими почуттями. Поета засмучували міжусобиці та чвари, що панували в імперії.

Мовою документів

Пісня про Роланда (Переклад Вадима та Нінелі Пащенків)

88

Роланд побачив — битва неминуча,

Грізніший став за лева й леопарда.

Скликає франків, Олів’єру мовить:

«Мій друже, так не говоріть ніколи!

Довірив імператор нам цих франків,

Зібрав найкращих цілих двадцять тисяч

І знає — боягузів тут не знайдеш.

За нашого сеньйора слід терпіти

Жорстокий холод і нестерпну спеку,

Віддати кров свою і тіло разом.

То бийте ж списом, я мечем дістану,

Дарунком Карла, славним Дюрандалем,

Якщо ж загину, той, хто його візьме,

Все ж скаже: «Меч шляхетного васала!»

Роланд отримує меч Дюрандаль з рук Карла Великого (середньовічна мініатюра)

Які рицарські чесноти оспівуються в поемі? Як у поемі зображуються відносини сеньйорів і васалів?

ЖИТТЯ СЕЛЯН

Пригадайте основні стани середньовічного суспільства. Якими були умови життя селян? Як змінилися вони сьогодні? Свою відповідь обґрунтуйте.

Селянські будинки були здебільшого дерев’яними, а дахи солом’яними. Траплялися хати з дерев’яних каркасів, наповнених та обмазаних глиною. На півдні Європи селянські житла будували з каменю. Найбідніші селяни тулилися в землянках. У селянській хаті було дві кімнати й горище, де іноді облаштовували сіновал. Двері відчинялися в єдину житлову кімнату, а інша — використовувалася як комора. У будинках селян не було вікон, тому в них завжди панувала темрява. Більшість хатин були курними й обігрівалися за допомогою відкритого багаття та диму. Часто під одним дахом з людьми зимувала й худоба.

Сільський будинок та подвір'я. Мініатюра братів Лімбург

скачать dle 11.0фильмы бесплатно