§ 21. ІТАЛІЙСЬКІ ТОРГОВЕЛЬНІ РЕСПУБЛІКИ. РЕКОНКІСТА ТА УТВОРЕННЯ КОРОЛІВСТВА ІСПАНІЯ

Подумайте, які географічні та інші умови сприяли розвитку торгівлі у середньовічній Європі. Пригадайте, де і коли виник іслам. Якими досягненнями мусульманської цивілізації збагатилась європейська наука і культура?

ІТАЛІЙСЬКІ ТОРГОВЕЛЬНІ РЕСПУБЛІКИ ВЕНЕЦІЯ І ГЕНУЯ. Найбільш економічно розвиненими у Європі в XI—XV ст. були міста Північної Італії — Венеція, Генуя, Флоренція, Піза та ін. Цьому сприяли такі передумови:

— зручне географічне розташування на перетині шляхів із Західної Європи до країн Сходу;

— об’єднання міст із селами (північноіталійські міста скинули місцевих феодалів, підкоривши собі місцеві села);

— хрестові походи, під час яких північноіталійські міста встановили свою монополію на торгівлю зі Сходом.

Венеція, Італія (сучасне фото)

ЖИВА ІСТОРІЯ:

документи, особистості, цікаві подробиці

Рицарі-хрестоносці, які вважали, що вони б’ються за звільнення Гробу Господнього від магометан, насправді боролися за інтереси венеціанських і генуезьких купців. Особливий зиск від цього мала Венеція. На початку XIII ст. Їй вдалося направити Четвертий хрестовий похід замість Палестини у Візантію і змусити європейських рицарів бити не магометан, а християн-візантійців. Константинополь був узятий штурмом і розгромлений хрестоносцями. Візантія перестала відігравати роль торговельного конкурента Венеції, а інший її суперник — Генуя — був витіснений із грецьких ринків.

Генуя 1493 року (середньовічна мініатюра)

Венеція у XII—XV ст. була торговельною столицею й найбільшим містом Західної Європи (тут мешкало близько 100 тис. людей), потужною морською державою. Венеціанське купецтво твердо дотримувалося двох принципів торгівлі: безпеки й прибутковості. І перше, і друге мала гарантувати місцева влада.

Венеціанською торгівлею та заснуванням нових колоній займалася насамперед держава. Натомість у Генуї цими справами опікувалися приватні особи, купецькі компанії і об’єднання тощо. Торговельне суперництво між Венецією й Генуєю неодноразово призводило до кровопролитних морських війн.

Північноіталійські купці витіснили із середземноморських торгових шляхів візантійців і арабів та близько 400 років успішно розвивали міжнародну торгівлю. Через порти Близького Сходу європейці привозили товари з Індії, Китаю, Сирії.

У Венеції, Генуї, Флоренції, Пізі виникло власне виробництво шовку, скла, бавовняних тканин. Товарами зі Сходу, виробами європейських ремісників італійські купці забезпечували феодалів Західної Європи, одержуючи надприбутки золотом і сріблом.

ЖИВА ІСТОРІЯ:

документи, особистості, цікаві подробиці

Італія — батьківщина банків і бухгалтерії

Монархи, ніби змагаючись між собою, нещадно підробляли гроші: зберігаючи вагу, зменшували вміст дорогоцінного металу. Діловим людям було незручно і небезпечно перевозити велику кількість золотих, срібних чи мідних монет. Складно було розібратися, чи вони справжні. Тільки міняйли могли легко відрізнити фальшиві гроші. Агенти міняйла перебували там, де пролягали торговельні шляхи. Купець за відповідну плату міг отримати необхідну послугу чи пораду.

Поступово міняйли перетворилися на банкірів. Уперше вони з’явилися в північноіталійських містах, у провінції Ломбардія. І сьогодні за спеціалізованими магазинами-салонами збереглася назва «ломбард».

Банк Сан-Джорджо у Генуї виник ще в XI ст., а у XV ст. його капітал перевищував 10 млн лір. Італійці надавали такі фінансові послуги, як вексель, позика, укладення торговельної угоди тощо. Не випадково Італію вважають батьківщиною банків і бухгалтерії.

Багатства від торгівлі та виробництва товарів у підприємливих генуезців та венеціанців зростали завдяки їхній фінансовій діяльності. У Західній Європі в середні віки в обігу була велика кількість найрізноманітніших грошей. Проте найпопулярнішими були північноіталійські золоті дукати, які в 1140 р. почали чеканити венеціанці. Вага монети становила 3—4 грами. Але найпоширенішими були срібні гроші — від маленької роздрібної монетки до талера вагою 30 грамів.

Золотий дукат XIV ст.

Значну роль у системі східної торгівлі Венеції й Генуї відігравали їхні колонії в Північному Причорномор'ї, на території сучасної України. В Азові перебувала торговельна факторія Венеції, а у Феодосії — Генуї. Це були кінцеві пункти караванних торговельних шляхів, які вели з Індії через Середню Азію до Чорного моря.

Бурхливий економічний розвиток та передові на той час суспільні відносини перетворили Італію на найбільш передову країну Західної Європи XIV ст. Флоренція, Венеція, Генуя та інші італійські міста були головними осередками особливого культурного явища — Відродження, про яке йтиметься далі.

ІСПАНІЯ ПІД ВЛАДОЮ МУСУЛЬМАН. У 711—714 рр. Піренейський півострів завоювали араби та бербери, яких християни називали маврами (завойовники прийшли з Мавританії, що в Африці). Мусульманська Іспанія стала процвітаючою частиною Європи. Тут жили різні народи: вестготи, араби, бербери, євреї. Багато християн прийняли іслам, запозичили арабську мову, звичаї, одяг.

Вид на Римський міст і католицький собор Мескіта в Кордові. У середні віки Мескіта була другою за величиною мечеттю у світі (сучасне фото)

У середині VIII ст. арабські володіння в Іспанії відокремилися від халіфату й утворили емірат з центром у Кордові (або Кордобі).

Іспанія мала могутній флот, вела торгівлю з Африкою, Багдадським халіфатом, Італією, Візантією. На півдні збирали високі врожаї зерна і винограду, на плоскогір’ях розводили у великій кількості овець. Із Сходу були привезені нові культури — рис, цукрова тростина, гранатове дерево, пальма, шовковиця. Прогрес відбувся й у ремеслі: видобуванні металів, виробництві керамічних і шкіряних виробів. У Толедо в X ст. вже виробляли папір, тоді як у християнській Європі папір почали використовувати у XII ст.

X ст. було вершиною могутності Кордовського халіфату. Але на кінець XI ст. він розпався на десятки незалежних князівств, які очолювали еміри.

ЖИВА ІСТОРІЯ:

документи, особистості, цікаві подробиці

У середньовічному Парижі милися зазвичай раз на півроку. Це неабияк шокувало Анну Ярославну — слов’янську королеву Франції. Через тисячу років після доби, коли існували римські терми, вона, за легендою, ознайомила франків із поняттям «ванна».

У той же час Кордова славилася великою кількістю громадських лазень, бібліотек, мислителів, музикантів. При Кордовському халіфаті процвітали науки й мистецтва. Кордова протягом століть ісламського панування була інтелектуальним центром Європи. Тут працювали одна з найбільших у світі академій і бібліотека халіфа аль-Хакама II, яка налічувала понад 400 тис. томів. За правління аль-Хакама II було перекладено арабською чимало книжок із давньогрецької і латинської мов.

За розквіту халіфату в Х—ХІ ст. в Кордові жило понад 500 тис. людей — це було найбільш густонаселене місто у світі (сьогодні тут мешкає приблизно 330 тис. осіб). Під владою мусульман вільно почували ся християни та юдеї. У Кордові діяли понад 3 тис. мечетей, поряд з ними будували християнські церкви та синагоги. Християн у халіфаті називали «мозарабами» — від арабського «мустараб» — «той, хто став братом». Серед євреїв було чимало видатних учених, філософів, поетів, торговців.

Халіф Кордови аль-Хакам II

РЕКОНКІСТА. Одночасно з мусульманськими володіннями в Іспанії на півночі Піренеїв існували християнські держави. Християни прагнули реконкісти — відвоювання європейських земель у мусульман.

Реконкіста (ісп. reconquistar — відвойовувати) — відвоювання християнами у VIII—XV ст. Піренейського півострова та інших територій, що були захоплені арабами та берберами (які пізніше отримали загальну назву маври). Реконкіста тривала близько восьми століть.

Феодали в ході Реконкісти одержали нові землі і посади на відвойованій території. У війнах брали участь і селяни. Вони отримали землю, особисту свободу. У відвойованих містах упроваджувалося самоврядування.

Підсилювався вплив християнської церкви. Крім корінних жителів півострова, у Реконкісті брали участь французькій італійські рицарі.

Результатом Реконкісти було утворення на півночі Піренейського півострова королівства Кастилія (у перекладі з іспанської — Країна замків) і Арагон, а в Піренейських горах — Наварра. На заході півострова з Кастилії виокремилося королівство Португалія.

У 1085 р. християни захопили місто Толедо і згодом перенесли до нього столицю Кастильського королівства. Португальці захопили Лісабон.

ЖИВА ІСТОРІЯ:

документи, особистості, цікаві подробиці

Після падіння Кордови Гранада лишалася єдиним оплотом ісламу в Західній Європі. Тут розвинена та вишукана арабська культура створила архітектурну перлину, якою є Альгамбра (у перекладі з арабської — червона фортеця). Повітря, світло вода, зелень рослин тут гармонійно поєднуються з елегантністю архітектурного оздоблення, передаючи відчуття насолоди життям, що притаманне Альгамбрі.

Палац і сади Генераліфе в Гранаді (сучасне фото)

У маврів на Піренейському півострові залишилася тільки одна багата територія на півдні — Гранадський емірат, що вже не був небезпечним для християнських держав.

УТВОРЕННЯ ОБ’ЄДНАНОГО ІСПАНСЬКОГО КОРОЛІВСТВА. КОРТЕСИ. Протягом XIV ст. і більшої частини XV ст. Іспанія залишалася розділеною. На цей час на Піренейському півострові налічувалося п’ять держав: королівство Кастилія, Арагон з Каталонією і Валенсією, Португалія і Наварра, а також Гранадський емірат — останній оплот маврів на півострові.

Держави, що утворювалися на Піренейському півострові, були становими монархіями. Спочатку в Кастилії королі скликали на раду вищу світську і церковну знать. Пізніше на засідання почали запрошувати представників міщан і навіть вільних селянських общин. Так виникли збори представників станів — кортеси.

Кортеси (ісп. cortes, від corte — королівський двір) — у державах Піренейського півострова станово-представницькі збори (парламенти), найдавніші на території Західної Європи. У сучасній Іспанії кортесами називається парламент.

ЖИВА ІСТОРІЯ:

документи, особистості, цікаві подробиці

Раніше від інших кортеси з’явилися в Леоні, об’єднаному з Кастилією. Тут з 1188 р. почали засідати представники міст. З 1250 р. кортеси збиралися і в Кастилії, пізніше — в Каталонії, згодом — в Арагоні, Португалії, Наваррі. До кортесів належали три стани: духовенство, дворяни, міщани. В Арагоні — чотири: феодальна знать, дворяни, духовенство і представники деяких міст.

Кортеси не лише затверджували податки та вирішували інші фінансові справи, а й брали участь у творенні законів, престолонаслідуванні. Арагонські кортеси приймали присягу короля, що він буде поважати закони і звичаї країни. Кастильські кортеси визначали розмір грошових витрат на королівський двір. Члени кортесів користувалися недоторканністю.

Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, які саме податки встановлювали кортеси, які закони ухвалювали.

Каталонські кортеси (середньовічна мініатюра)

Досягнувши вирішальних успіхів, Реконкіста надовго припинилася. Рівень розвитку культури християнських завойовників був нижчим, ніж у переможених мусульман, що потребувало здійснення певних кроків від католицьких правителів.

Між християнськими державами розпочалися затяжні міжусобні війни. Об’єднанню держави перешкоджали великі сеньйори. Опорою королівської влади було дрібне і середнє дворянство та міста.

Тільки наприкінці XV ст. настав останній етап в об’єднанні країни.

ІЗАБЕЛЛА КАСТИЛЬСЬКА І ФЕРДИНАНД АРАГОНСЬКИЙ. Імена цих двох католицьких монархів стали легендою. Саме завдяки їм відбулося об’єднання Іспанії в єдину країну. Царювання Фердинанда й Ізабелли сприяло становленню іспанської нації. Водночас це була доба жорстоких переслідувань.

Фердинанд Арагонський та Ізабелла Кастильська (середньовічна мініатюра)

Ізабелла і Фердинанд повінчалися таємно. Фердинанд був на рік молодший за свою дружину, трохи нижчий на зріст і зовнішньо не надто привабливий. Ще до союзу вони домовилися допомагати одне одному і надавати підтримку в усьому.

Отримавши королівську корону, Ізабелла встановила свої порядки. Фердинанд отримав статус короля. Королева пообіцяла у своїй першій промові в усьому радитися з чоловіком і ухвалювати рішення спільно.

Фердинанд отримав владу в рідному Арагоні після смерті свого батька. Об’єднавши Арагон з Кастилією у 1479 р., монархи зробили важливий крок до створення великої іспанської держави. До неї увійшли більша частина Піренейського півострова, Сицилія, Сардинія та Південна Італія. Кастилія завжди була лідером у цьому союзі, тому що її площа втричі перевищувала площу Арагона, а кількість громадян була більшою в шість разів.

Герби держав Арагонської корони (барельєф на будівлі депутації в Сарагосі)

ГОНІННЯ НА АРАБІВ ТА ЄВРЕЇВ. Іспанія була багатонаціональною країною. Арагонці були відомі як рицарі і ревні оборонці католицької віри, каталонці вирізнялися купецькою підприємливістю, валенсійці — запальною вдачею. Крім цього, більш як півтисячоліття на Піренеях жили маври, що сповідували іслам, та євреї, які були юдеями.

Проте ревні католики Фердинанд та Ізабелла прагнули позбавитись іновірців. Фердинанд одержав від папи магістерство над орденами і відбирав їхні багаті земельні володіння. У 1480 р. в Іспанії була введена інквізиція, детальніше про яку ви дізнаєтесь у наступному розділі підручника. Було встановлено нагляд за всім населенням країни, а найбільше — за маврами та євреями. Суд інквізиції міг за таємним доносом засудити будь-кого, підозрюваного в єресі. Тисячі людей були страчені у жорстокий спосіб, ще більше — засуджені до ув’язнення.

У 1492 р. після тривалої облоги впала Гранада. Маврам пообіцяли зберегти їхнє віросповідання, однак цього не було дотримано. Розпочалися переслідування іновірців.

Першого удару було завдано євреям. За королівським указом 1492 р. вони зобов’язувалися або змінити віру, або залишити країну. Єврейські вигнанці прямували до Португалії, Італії, Нідерландів, а також до інших мусульманських країн. Переслідувань зазнали і мусульмани. Гонінням були піддані і ті араби, що прийняли християнство (їх називали «моріски»). Їм заборонялося носити арабські імена, розмовляти рідною мовою, дотримуватися своїх звичаїв. Уся культурна спадщина мусульман нищилася. Згодом морісків теж вигнали з країни.

Вигнання юдеїв з Іспанії. Картина художника Еміліо Сала Франсеса

В Іспанії утвердилося становище нетерпимості і фанатизму. Вигнання євреїв та морісків завдало величезної шкоди економіці країни, яка позбулася сотень тисяч працелюбних землеробів і ремісників. Колись родючі поля і квітучі міста Півдня Іспанії були занедбані.

ЖИВА ІСТОРІЯ:

документи, особистості, цікаві подробиці

Для підняття іспанської економіки необхідні були надзвичайні заходи. Іспанські монархи вдалися до пошуків нових шляхів до Індії через Атлантичний океан, сподіваючись на багату здобич. У 1492 р. Христофор Колумб відкрив Америку. Новий шлях до Індії через Атлантику виявився хибним, але він привів іспанців до нечуваних скарбів Нового світу — Америки. Втім, «дешеве золото» підірвало зернове господарство Іспанії. Постійно зростали податки, селяни розорювалися. Ці та інші чинники призвели до значних економічних проблем.

ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ:

запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію:

1. Розкажіть про розвиток Іспанії під владою мусульман. Які народи населяли тоді цю країну?

2. Як розпочалася Реконкіста? Хто брав у ній участь?

3. Як виникли представницькі органи влади в Іспанії?

4. Поясніть поняття: «маври», «реконкіста», «кортеси».

Мислю творчо і самостійно:

5. Які досягнення мусульманської культури Іспанії вам найбільш цікаві? Дізнайтеся, що таке «патіо». Чи збереглося мистецтво вишуканого оформлення внутрішніх двориків донині в культурі сучасної Європи? Чи є його риси в Україні?

6. Визначте позитивні та негативні риси правління Ізабелли Кастильської та Фердинанда Арагонського. Свою думку обґрунтуйте.

7. Відкриття Америки і надходження великих скарбів із Нового світу збагатило Іспанію, проте згодом це «дешеве золото» почало сповільнювати розвиток господарства країни, поступово призвело до її економічного занепаду. Подумайте самі та порадьтеся з учителем, батьками щодо причин таких явищу середньовічній і новітній історії.

Патіо в Кордові (сучасне фото)

Умію працювати з картою:

8. Покажіть на карті, вміщеній у вашому атласі, Кастилію, Арагон, Наварру, Португалію.

Обговоріть у групі:

9. Чому вирішальних успіхів Реконкіста досягла в ХІ—ХІІІ ст., а її закінчення стало можливим лише наприкінці XV ст.?

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ВАМ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ: ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ

1479 р. • утворення єдиного Іспанського королівства

1492 р. • відкриття Христофором Колумбом Америки

скачать dle 11.0фильмы бесплатно