Практичне заняття. Середньовічні школи й університети. Життя середньовічного студента
- 17-04-2022, 23:15
- 540
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Щупак
§ 23. Практичне заняття. СЕРЕДНЬОВІЧНІ ШКОЛИ Й УНІВЕРСИТЕТИ. ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СТУДЕНТА
Якими були навчання і виховання дітей у Стародавній Греції та Римі? Які науки найбільше цікавили жителів цих країн? Опрацювавши текст параграфа і додаткову літературу, підготуйте розповідь про особливості розвитку освіти в середні віки.
СЕРЕДНЬОВІЧНІ ШКОЛИ Й УНІВЕРСИТЕТИ. Традиційно навчанням грамоти займалися духовні особи. При великих монастирях і церквах відкривалися школи, де за релігійними книжками навчали читання, письма, лічби, церковного співу.
У містах працювали приватні школи, а також навчальні заклади, що утримувалися за кошти міста. У них ліпше, ніж у церковних школах, навчали письма й арифметики, давали знання з природознавства.
Гуманісти привнесли в освіту й виховання чимало нового. Вони наголошували на вихованні вільної, моральної, освіченої особистості, яка працює для власного блага і добробуту всього суспільства. Новим для середньовічної людини було виховання патріотизму, почуття громадянства.
Навчання ґрунтувалося на повазі до особистості учня, відмові від покарань, прищепленні навичок самостійного мислення. Найважливішими навчальними предметами гуманісти вважали етику, поезію, літературу, медицину, право, математику, логіку й граматику. Освіченість почали розглядати як складову повноцінної особистості.
Навчання в церковній школі (середньовічна мініатюра)
У тих містах, де жили найбільш освічені, відомі вчителі, з’явилися перші вищі школи — університети. Найстаріший університет Європи у 1088 р. було засновано в м. Болонья, що в Італії. На українських теренах першим освітнім центром на взірець європейського була Острозька школа (1576 р.); У XVII ст. почала діяти славетна Києво-Могилянська академія.
Університет (від лат. universitas — сукупність) — вищий навчальний заклад, у якому об’єднуються різні напрями підготовки фахівців з точних, природничих і гуманітарних наук. В університетах також проводяться наукові дослідження.
У перших університетах традиційно вивчали богослов’я, право й медицину. На заняттях викладач зачитував уривки з книжок і пояснював незрозумілі місця, а студенти слухали і записували лекції (у перекладі з латинської lectio — читання).
Заняття у вищих школах проводилися латинською мовою, тому в них могли навчатися представники різних країн. Викладачі створювали об’єднання за предметами — факультети.
Студенти Болоньї німецького земляцтва (мініатюра XV ст.)
ЖИТТЯ СТУДЕНТА. Слово «студент» походить від латинського слова studens, що означає старанно вчитися. Студенти, що приїхали з однієї країни, об’єднувалися в земляцтва. Викладачі і студенти обирали главу університету — ректора.
У боротьбі з міською владою університети добивалися самоврядування: вони мали виборних керівників, власний суд. Студенти звільнялися від військової служби. У XV ст. в Європі діяли 65 університетів. Найвідомішими були Паризький, Болонський, Оксфордський, Празький і Краківський.
У Болонському університеті навчався Юрій (Георгій) Котермак із Дрогобича. На 1481—1482 навчальний рік він був обраний ректором цього навчального закладу. Тоді вийшла друком його праця «Передбачення на 1482 рік магістра Георгія Дрогобича з Русі». Вона вважається першою друкованою книгою українського автора.
ЖИВА ІСТОРІЯ:
документи, особистості, цікаві подробиці
Найактивніше ідеї педагогів-гуманістів втілювалися в школах Італії. Лише у Флоренції у XIV ст. близько 10 тис. дітей ходили до початкової школи, 1200 — до середньої і 600 — до вищої. Видатним педагогом був Вітторіно да Фельтре, який у 1425 р. в місті Мантуя створив школу «Будинок радості». Вітторіно вважав, що навчання має відбуватися без примусу. Водночас були чіткі вимоги до дітей, яких привозили до цієї школи не лише з Італії, а й із Франції, Німеччини, Греції. Учні мали виявити здібності до навчання, а основне — бажання вчитися. Завданням учителя було допомогти учневі якнайліпше розкрити самого себе.
Вітторіно да Фельтре
ЖИВА ІСТОРІЯ:
документи, особистості, цікаві подробиці
Окрім лекцій, в університетах проводилися диспути. Це були усні словесні змагання в знаннях із заздалегідь визначених тем. Учені, що брали участь у диспуті, займали місця на двох кафедрах у протилежних кінцях великої зали. Нападник намагався за допомогою запитань з’ясувати погляди опонента на Біблію і твори церковних письменників. Для перемоги потрібно було складно говорити, швидко міркувати, мати добру пам’ять, щоб запам'ятати запитання і докази супротивника, уміти заперечити йому. Іноді диспути були такими бурхливими, що закінчувалися бійками між учасниками або між слухачами.
Диспут між богословами (гравюра на дереві. XV ст.)
ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ:
запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію:
1. Що викликало необхідність розвитку освіти в епоху Середньовіччя?
2. Розкажіть, як і чого навчали в середньовічних школах.
3. Як було організовано навчання в університетах? Поясніть поняття: «університет», «студент», «ректор», «факультет», «лекція», «диспут».
Умію працювати з картою:
4. Покажіть на політичній карті світу міста й країни, де розташовані найвідоміші університети середньовічної Європи.
Болонський університет, Італія (сучасне фото)
Оксфордський університет, Велика Британія (сучасне фото)
Коментарі (0)