§ 5. КАРЛ ВЕЛИКИЙ. ІМПЕРІЯ ФРАНКІВ

Пригадайте визначення понять: «монарх», «імперія», «хроніка». Які імперії існували в давнину на європейських теренах? Якою мовою розмовляли мешканці Стародавнього Риму?

ЗАНЕПАД ВЛАДИ МЕРОВІНГІВ. Меровінги щедро роздавали своїм дружинникам, чиновникам і церкві великі наділи землі. У результаті постійних дарувань влада Меровінгів значно ослабла. Силу в державі отримали інші, найбагатші землевласники.

Золотий диск епохи Меровінгів

У зв’язку з цим королі з роду Меровінгів відійшли на задній план і дістали прізвисько «ледачі», а фактична влада в королівстві перейшла до рук великих землевласників, так званих майордомів — старших управителів королівським двором.

Згодом майордоми зосередили у своїх руках усю владу в королівстві й стали його фактичними правителями. «Королю, — як зазначав літописець, — залишилося задовольнятися лише титулом». Одному з майордомів, Карлові Мартеллу (717—741 рр.), вдалося об’єднати під своєю владою все королівство франків.

У першій половині VIII ст. на Галлію почали нападати араби. У 732 р. майордом Карл Мартелл у битві під містом Пуатьє завдав поразки арабам. Їхнє просування в Європу було зупинено. Незабаром арабів було витіснено з Південної Галлії.

Статуя Карла Мартелла у Версальському палаці, Франція

КОРОНАЦІЯ ПІПІНА КОРОТКОГО — ЗАСНОВНИКА ДИНАСТІЇ КАРОЛІНГІВ. Після смерті Карла Мартелла майордомом став його син Піпін Короткий (741—768 рр.), прозваний так через маленький зріст. Він навертав на християнство германські племена.

Піпін Короткий (малюнок доби Нового часу)

У 751 р. Піпін відправив у монастир останнього Меровінга і став королем франків. Однак перед цим Піпін відрядив посланців до папи римського із запитанням: «Чи добре, що у Франкській державі правлять королі, які не мають реальної королівської влади?» На що папа відповів: «Краще називати королем того, хто має владу, ніж того, хто не володіє нею». Згодом папа коронував Піпіна Короткого.

Як вдячність за це, Піпін допоміг папі в боротьбі з державою лангобардів. Під владу папи римського було передано міста Рим і Равенна з околицями. Так у Середній Італії утворилася держава римських пап — Папська область, що проіснувала понад тисячу років (до 1870 р.).

ІМПЕРІЯ КАРЛА ВЕЛИКОГО. У 768 р. Піпін Короткий помер. Влада перейшла до його сина Карла Великого (768—814 рр.). У середні віки про Карла Великого було складено багато пісень і легенд. Він був високий на зріст. Письменники І хроністи прославляли його бойові подвиги, справедливість і мудрість. Сучасників вражала його кипуча енергія, він вникав у всі подробиці управління державою. Від Імені Карла Великого походить назва династії франкських правителів — Каролінгів.

Карл Великий

Військо Карла Великого здійснило понад 50 походів на сусідні країни. Карл прославився також служінням християнській церкві, сприянням культурі й освіті. У 774 р. на прохання папи римського він виступив проти лангобардів. Розгромивши їх, Карл приєднав до своїх володінь велику частину Італії.

У 778 р. військо Карла здійснило похід в Іспанію. Однак війна з арабами була для Карла невдалою, і франкам довелося відступити. Відхід франкського війська прикривав маленький загін на чолі з небожем короля графом Роландом. У Піренейських горах загін потрапив у засідку і був повністю знищений у запеклому бою з місцевими жителями. Про загибель загону Роланда пізніше було складено героїчну поему. Карл знову розпочав війну з арабами і завоював невелику область на півдні від Піренейських гір.

Найбільш тривалою і запеклою була війна з племенами саксів. Карл здійснив проти них вісім походів. Спочатку він підкорив землі західних і східних саксів. На зборах вожді більшості сакських племен прийняли присягу на вірність Карлові. Вони також зобов’язалися прийняти християнську віру. Але щойно франкське військо повернулося додому, сакси повстали. Вони вбивали франкських воїнів, руйнували фортеці та монастирі. Карл придушив ці виступи з надзвичайною жорстокістю, страчуючи тисячі саксів.

Зрештою сакси були переможені і стали підданими франкського короля. Цьому сприяло те, що Карл подарунками привернув на свій бік багатьох знатних саксів і таким чином заручився їхньою підтримкою. Країну саксів було розділено на графства. Графами було призначено знатних франків і вождів саксів.

Символи державної влади Карла Великого: Євангеліє та імператорська корона

Підпис імператора (фрагмент)

Дізнайтеся, чому слово «король» походить від імені Карла Великого. Як це відображено в його підписі?

Спільно зі слов’янами Карл Великий розгромив державу кочівників, що прийшли з Азії й жили на землях уздовж середньої течії Дунаю.

Наприкінці правління Карла Великого під його владою опинилося багато племен і народів. За розмірами своєї території Франкське королівство було майже таким, як колишня Західна Римська імперія.

У 800 р. Карл Великий прибув до Рима і був оголошений імператором. Папа одягнув на його голову золоту імператорську корону. Титул (почесне або високе звання) потрібний був Карлові для того, щоб зміцнити свою владу над завойованими народами. Правителі інших країн Європи прагнули заступництва Карла Великого і союзу з ним.

Уся влада належала Карлові, а управління здійснювали чиновники. Офіційною мовою була латинська. Найближчими радниками Карла були люди, що знали римську історію і культуру.

У військо призивали у цей час власників не менш як чотирьох звичайних наділів. Значну його частину становила кіннота. Здебільшого вирушали в похід феодали зі своїми загонами.

Коронація Карла Великого (середньовічна мініатюра)

Визначте, яке значення мала коронація: для самого Карла; для його роду; для держави франків; для Візантії.

«КАРОЛІНГСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ». За часів Карла Великого відбулося піднесення культури, назване істориками «каролінгським відродженням» (800 р. — перша половина IX ст.). Карл запрошував до двору освічених людей з інших країн. У королівському палаці збиралися видатні вчені, історики, поети. Діяло наукове товариство — «Придворна академія», в якому читали й обговорювали твори античних і церковних авторів. За наказом Карла збирали й переписували давні латинські та грецькі рукописи.

Відерце для святої води (різьба по кістці)

Зростала роль церкви. В її руках була освіта. З церковних шкіл набирали грамотних людей для управління державою.

Карл наказував будувати палаци і собори. Будинки прикрашали мармуровими колонами. Проте більшість будинків зводили з дерева.

«Каролінгське відродження» було короткочасним. Швидкий розпад імперії позначився на подальшому розвитку культури. Проте за часи правління Карла Великого були закладені підвалини європейської духовно-політичної культури.

ВЕРДЕНСЬКИЙ ДОГОВІР. Франкська імперія не була міцною і проіснувала недовго. Народи і племена, завойовані франками, були тимчасово об’єднані силою зброї, але вони продовжували жити за своїми звичаями і розмовляти різними мовами.

Підписання Верденського договору (середньовічна мініатюра)

Панування натурального господарства, відособленість окремих областей, слабкий розвиток міст і торгівлі підривали єдність держави. Для великих землевласників централізована влада була обтяжливою. Франкська знать спочатку підтримувала Карла Великого, оскільки він допоміг їй у захопленні земель і покріпаченні вільних селян. Але, досягнувши своєї мети, феодали вже не потребували сильної влади імператора. Вони створювали у своїх володіннях власні загони воїнів, суд, мали своїх управителів і прикажчиків. Селянські повстання охоплювали тоді невеликі райони. Феодали могли впоратися з ними і без допомоги короля.

Після смерті Карла Великого його спадкоємці, що правили окремими частинами імперії, неперервно воювали один з одним. У 843 р. три внуки Карла Великого уклали між собою в місті Верден договір про поділ імперії. Пізніше на її території утворилося три великих королівства: Франція, Німеччина й Італія. Однак і ці держави не були стійкими. Кожна з них розпалася на окремі володіння, а ті — на кілька дрібних. Настав час феодальної роздробленості.

Володіння кожного великого феодала стало майже самостійною державою. Такий феодал збирав податки з населення, чинив над ним суд. Феодали постійно воювали між собою — вели міжусобні війни.

Сеньйор наділяє землею васала (мініатюра XIV ст.)

Щоб мати свій загін воїнів, кожний великий феодал віддавав частину своїх земель із селянами дрібним феодалам як винагороду за службу. Власник земель вважався стосовно цих феодалів сеньйором (старшим), а феодали, що одержували від нього ці землі, ставали його васалами (військовими слугами).

Главою всіх феодалів у країні вважався король. Він був найвищим суддею в суперечках між ними й очолював військо, якщо на країну нападали вороги. Король був сеньйором для герцогів і графів. На щабель нижче стояли барони і віконти — васали герцогів і графів. Барони були сеньйорами рицарів — дрібних феодалів, у яких не було своїх васалів. Коли розпочиналася війна з іншою державою, король закликав у похід герцогів і графів, а ті зверталися до баронів, які приводили з собою загони рицарів. Так створювалося феодальне військо.

Відносини між феодалами нагадували сходи, на верхніх щаблях яких стояли великі феодали, на нижніх — дрібні. Така організація феодалів дістала назву феодальні сходи.

Мовою документів

Придворний історик Ейнгард про війну Карла Великого із саксами

І от почалася проти них ця війна, що велася з великою взаємною запеклістю, але все ж із більшими втратами для саксів, ніж для франків, цілих 33 роки. Складно полічити, скільки разів сакси були переможені й здавалися на милість нашого государя.

Ніколи государ не давав їм безкарно робити це, мстився за злочин і карав по заслугах, чи то сам приводив військо, чи то посилав його зі своїми графами. Нарешті, приборкавши всіх, хто разу раз повставав, він перевів 10 тис. чоловіків, що жили по обидва боки Ельби, піднявши їх разом із жінками й дітьми, і розселив по всій Галліїта Германії. Відомо, що ця війна, яка тривала стільки років, закінчилася на умовах, запропонованих государем і прийнятих підкореними.

Зіставте текст параграфа зі змістом історичного джерела. Що нового ви дізналися про війну із саксами?

ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ:

запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію:

1. Назвіть причини занепаду династії Меровінгів.

2. Розкажіть про коронацію Піпіна Короткого.

3. Поясніть поняття «каролінгське відродження». У чому воно виявлялося?

4. За допомогою словника іноземних слів поясніть значення таких слів: герцог, граф, сеньйор, васал.

5. Накресліть схему «Феодальні сходи» та підпишіть кожен зі щаблів.

Мислю творчо і самостійно:

6. Складіть розповідь про завоювання франками саксів:

а) від імені воїна-сакса;

б) від імені воїна-франка.

Умію працювати з картою:

7. Покажіть на карті території, захоплені Карлом Великим (див. с. 36 цього підручника або атлас).

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ВАМ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

768—814 рр. • правління Карла Великого

843 р. • укладення Верденського договору про поділ імперії Карла Великого

скачать dle 11.0фильмы бесплатно