Людина і природа в Середньовіччі
- 18-04-2022, 01:28
- 386
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Васильків 2020
§ 5. Людина і природа в Середньовіччі
Чи знаете ви, що...
- ... навіть після завершення Великого переселення народів та (Великого) розселення слов’ян мешканці Європи продовжували змінювати місця проживання;
- ... останніми кочовиками, які колонізували Центральну Європу, були мадяри (угри), печеніги та половці?
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:
Колонізація — від латинського слова «колонія», що означає «поселення»; 1) заселення вільних територій; 2) захоплення якої-небудь території або країни з метою подальшого освоєння чи використання в своїх інтересах.
Внутрішня колонізація — заселення і освоєння земель, територій усередині країни.
Зовнішня колонізація — заселення (підкорення) і освоєння земель, територій за межами країни, що деколи супроводжувалося жорстокими діями щодо місцевого населення.
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/50SC24
- QR 5.1. Як полювали на єдинорогів?
5.1. Як співіснували людина і природа в ранньому Середньовіччі?
Якби людині античних часів раптом удалося потрапити в ранньосередньовічну Європу, її здивувало б те, що вона могла там побачити. Буденність простолюду була нестерпною, сповненою поневірянь унаслідок постійних війн і чвар «варварських» королів та їх підлеглих чиновників. Занепали міста, знелюдніли села, оточені мурами, аби зведеними для убезпечення від раптових розбійницьких чи ворожих набігів. Географічні особливості та кліматичні чинники зумовлювали певні відмінності у веденні господарства. Землеробство не скрізь могло забезпечувати харчами. Орали здебільшого перелоги, тобто цілинні, необроблювані раніше землі. Навіть там, де їх обробляли, залишали у спокої на два роки, щоби природа відновлювала родючість. За зрошувальними каналами й дамбами ніхто не доглядав. Унаслідок цього значно збільшилися обшири боліт. За відсутності сухопутних шляхів мандрівники плавали річками, які часто слугували і додатковими джерелами добування їжі, і оборонними перешкодами, і державними кордонами, і торговельними маршрутами.
Смаження дикого кабана, мініатюра, XV ст.
Найбільшим другом та воднораз і ворогом ранньосередньовічної людини був ліс. У деяких регіонах Європи дерева швидко «відвойовували» полишені землеробами простори. У Центрально-Східній та Північній Європі вони перетворилися в густі непроникні царства, куди неозброєні навіть не потикалися. Із деревини зводили чи не усі тодішні будівлі. Дерево живило рятівний вогонь, на якому готували страви, яким зігрівали домівки суворими зимами. Ліси також «постачали» їжу, бо там полювали на дичину, м’ясо якої неодмінно входило до середньовічного раціону. Окрім того, в лісах добували бортний мед (від лісових бджіл), збирали ягоди, гриби, кедрові горіхи, жолуді, що ними годували свиней. Зграї вовків, ведмеді та інші дикі звірі завдавали відчутної шкоди господарству, а іноді нападали і на людей. У заростях дерев ховалися грабіжники. Казки й легенди розповідали про дивовижних і небезпечних мешканців хащ. Там, як уявлялося, ховалися відьми, відлюдники, язичники, які поклонялися деревам і гаям. Разом із реальними вепрами та оленями, начебто уживалися фантастичні єдинороги, дракони, кентаври, феї, гноми, грифони і чимало тих, зустріч з ким не віщувала нічого доброго.
З погляду сучасності здається, що ранньосередньовічні європейці свавільно розправлялися із довкіллям. Справді, пожвавлення господарства впродовж ІХ-ХІ ст. призвело до вирубування лісів, осушування боліт, «пограбування» природи. Однак причина всьому — бажання вижити, а не нажитися. Люди справді поводилися жорстоко, але, на відміну від сьогодення, їхню поведінку можна виправдати.
Думаємо і діємо!
1. Чи справедливо історики називають раннє Середньовіччя періодом занепаду в Європі? 2. Що можна дізнатися про «взаємини» природи і людини, розглянувши мініатюру «Смаження дикого кабана»? 3. Як середньовічні європейці ставилися до довкілля? Як громадяни теперішніх європейських держав «поводяться» з природою?
5.2. Чому відбувався рух населення в середньовічній Європі? Що таке внутрішня та зовнішня колонізація?
Селяни обробляють землю феодала, мініатюра, XV ст.
Народна мудрість каже: риба шукає, де глибше, а людина — де ліпше. Середньовічні європейці також шукали кращого, тому часто змінювали місця проживання. Запорошеними, розмоклими чи перемерзлими дорогами мандрували прочани й ченці, жебраки, ремісники, студенти, актори та зазвичай, торговці. Вони виявлялися справжніми першопрохідцями як на суші, так і на морі. Іноді вони потрапляли у небезпечні ситуації, однак на шляху до матеріального збагачення це їх не зупиняло. У XI ст., коли міста поступово відроджувалися, купці-негоціанти (ті, які займалися гуртовою торгівлею) стали своєрідною мирною силою, що об’єднувала країни.
З другого боку, торговці з’являлися лише епізодично і зазвичай в уже обжитих містах, а отже, засновувати нові їм майже не доводилося. Зростання народжуваності у селах змушувало і селян задумуватися про майбутнє своїх родин, адже площі оброблюваних земель не збільшувалися. Родючих угідь на всіх не вистачало. Від неврожаїв рятувалися переселеннями.
Що цікаво, влада сприяла переселенським рухам. Воліючи розкішніше облаштовувати власні маєтки й вигідніше порядкувати на неозорих, але необроблених, полях, знатні та заможні спеціально запрошували звідусіль працівників, гарантуючи їм певні привілеї: права та свободи. Так відбувалася внутрішня колонізація — заселення й освоєння вільних земель усередині країни. Однак таких місць, придатних до господарювання, деколи бракувало. Тому зазіхали на закордонні володіння, завойовуючи їх, що виливалося в зовнішню колонізацію.
Думаємо і діємо!
1. Чому відбувалися рухи населення в Західній Європі? 2. Чи можлива мирна зовнішня колонізація? 3. Розгляньте мініатюру, де змальовано повсякдення селян. У яку пору року відбуваються події? Яку роботу вони виконують?
5.3. Як відбувалася зовнішня колонізація західних європейців? Що таке міграції?
Зовнішня колонізація в Західній Європі проявлялася по-різному і здебільшого збройно. Прикладом можна вважати нашестя скандинавів (норманів-вікінгів-варягів, про яких ітиметься далі). Через несприятливі природні умови на батьківщині вони нерідко з боями «вигризали» собі осідки, розміщалися, засновували міста й села, господарювали, долучалися до чужого державотворення, як у випадку з Руссю-Україною. Подекуди європейці навіть за сприятливих років удавалися до зовнішньої колонізації. Зокрема, заклик до хрестових походів призвів до масового кривавого руху християн на землі сповідників ісламу (про цю сторінку історії йтиметься у розділі III цього підручника).
Хоча доба Великого переселення народів минула, деякі з них продовжували мігрувати. Скажімо, в IX ст. у Європі з’явилися угри (угорці), які заволоділи територією Паннонії (давньої провінції Римської імперії, обмеженої з півночі і сходу річкою Дунай, на заході — «верхньою» Італією, на півдні — Далмацією та «верхньою» Мезією). Степами Північного Причорномор’я кочували печеніги, які після поразки від візантійського війська поступилися половцям. їх у середині XIII ст. витіснили монголи. Своєю чергою, східнофранкські війська посунули слов’ян на схід. Місцеві жителі протистояли арабам в Іспанії, де відвойовані землі згодом обживали представники різних народностей майже з усього континенту.
Часто до міграційних рухів призводили епідемії, що спалахували в різних країнах Європи. У середині XIV ст. «чорна смерть» (чума) звела зі світу ледь не половину населення. Ті ж, які могли пересуватися, рятуючись від хвороби, втікали з рідних земель і оселялися в «безпечних» місцевостях. Отже, колонізаційні та міграційні процеси в Середньовіччі тривали безперервно.
Думаємо і діємо!
1. За допомогою пошукового сервісу «Ґуґл» з’ясуйте значення слова «міграція». 2. Що спільного і що відмінного між словами «експансія», «колонізація», «міграція»? 3. Чому хвороби спричиняли переселенські рухи?
Ще раз про головне
Перевірте себе!
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:
Коли ____ ? Що ____ ? Хто ____ ? Де ____ ? Звідки ми можемо дізнатися про ____ ? Чому ____ ? Як ____ ? Який результат ____ ? Запропонуйте свої запитання однокласникам.
2. Заповніть пропуски в тексті: «Влада сприяла всіляким переселенським рухам. Знатні та заможні спеціально запрошували до себе працівників, гарантуючи їм певні привілеї: права та свободи. Так відбувалася ____ — заселення й освоєння вільних земель усередині країни. За браком «внутрішніх» територій зазіхали на закордонні володіння, завойовуючи їх, що виливалося в ____ ». Доберіть до слова «колонізація» синоніми.
3. А. Скільки століть минуло: від початку Великої грецької колонізації до початку переселення угрів у Паннонію; від початку Великого переселення народів до витіснення монголами половців із Північного Причорномор’я, до поширення «чорної чуми»? Для зручності обчислень позначте вказані дати на лінії/стрічці/шкалі часу. Б. Уявіть, що Вам потрібно потрапити із середньовічного Києва в Париж. Використовуючи карти, поміщені в попередніх параграфах, прокладіть для себе сухопутний та водний маршрути. Який із них виявиться коротшим? Який безпечнішим? Які країни чи території ви відвідаєте? У якому історичному періоді ви хотіли би мандрувати?
4. Розташуйте словосполучення й фрази в логічній послідовності: внутрішня колонізація; зростання потреб у землях, придатних для господарювання; збільшення кількості населення; освоєння занедбаних територій. Поясніть свої міркування.
5. Ураховуючи те, що європейці Середньовіччя займалися здебільшого сільським господарством, спробуйте відповісти на запитання: «Чому в параграфі майже не йдеться про природні "багатства”, які впливали на землеробство і скотарство, натомість детально розповідається про значення лісів?».
6. За допомогою пошукового сервісу «Ґуґл» дізнайтеся про перебіг «чорної смерті» на теренах України. Чи спричинила та хвороба внутрішні переселенські рухи?
Коментарі (0)