Середньовічні школи та університети. Книгодрукування. Наукові й технічні досягнення
- 18-04-2022, 01:37
- 1 071
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Васильків 2020
§ 18. Середньовічні школи та університети. Книгодрукування. Наукові й технічні досягнення
Чи знаєте Ви, що...
- ... упродовж 1481-1482 рр. на посаді ректора Болонського університету перебував галичанин, уродженець міста Дрогобич, син солевара або ремісника Юрій Котермак;
- ... за деякими припущеннями, першим українським книгодрукарем був Степан Дропан, який ремісникував у місті Львів та подарував у 1460 р. власну друкарню тамтешньому монастиреві святого Онуфрія?
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:
Університет — від латинського слова «універсітас» — «сукупність (тих, хто вчить, і тих, хто навчається)»; заклад вищої освіти (з гуманітарними і природничими факультетами), що постав у добу Середньовіччя в Європі.
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/HcT6OB
- QR 18.1. 5 технічних новинок Середньовіччя.
18.1. Де і як навчалися в середні віки? Як постали європейські університети?
У ранньому Середньовіччі за освітою наглядала церква. Ситуацію змінив розвиток міст, жителі яких потребували знань для здобуття професій. Тому саме містяни (аж ніяк не рицарі) опікувалися школами, що від XII ст. відкривалися повсюдно. Окрім тих, які діяли при храмах, з’являлися приватні світські. Популярності набувало ще одне цікаве явище: з XIII ст. Європою мандрували вчителі, які проводили заняття з дітьми за певну плату. Навчання тоді виглядало незвично: без підручників і зошитів. Зазвичай учитель читав уголос із власної книги, а учні повторювали за ним. За будь-який непослух карали різкою. Так своєрідно насамперед опановували правила християнського віровчення; вчилися писати: спершу — видряпувати на воскових дощечках, згодом — пером на пергаменті; лічити на пальцях. Поступово перелік умінь і предметів збільшувався та ускладнювався. Усього студіювали сім «вільних мистецтв»: тривіум — граматику, риторику (красномовство), діалектику (логіку); квадривіум — арифметику, геометрію, астрономію, музику.
Середньовічне навчання, мініатюра, XIV ст.
В Італії, де міста розвивалися доволі швидко, громадяни потребували якіснішої освіти. Тому вже в XI ст. там з’явилися перші університети — вищі школи, де здобували найґрунтовніші на той час знання. Вважається, що першим у 1088 р. заснували Болонський університет, близько 1168 р. — Оксфордський (Англія), у 1215 р. — Паризький, у 1230 р. — у місті Саламанка (Іспанія). У Центрально-Східній Європі найшвидше виникли Празький (Чехія, 1348 р.) та Краківський (Польща, 1364 р.). Вони часто займали цілі квартали, де у колегіях (гуртожитках) жили й навчалися студенти. Університети отримували привілеї, кошти від духовенства, феодалів, завдяки цьому розширювали власні території, залучали кращих викладачів, займалися науковою діяльністю. Кожен із «вищих» закладів мав зазвичай чотири факультети: артистичний, правничий, медичний, богословський.
Мовою історичного джерела
Тілесні покарання в школі за текстом «Швабського зерцала» («Швабських законів», XIII ст.): «Якщо вчитель б’є учня лозиною або рукою, але так, що кров не виступить, то він за це не відповідає. Якщо він ударить так, що з носа кров потече, то й у цьому разі він до відповідальності не притягається. Якщо ж він його ударить, хоч і не лозиною, по інших частинах тіла так, що виступить кров, то він повинен за це відповідати, а якщо він уб’є його на смерть, то підлягає судові».
Лист студента Оксфордського університету до батьків (XIII ст.): «Цим повідомляю Вас, що я з величезним старанням навчаюсь в Оксфорді. Але відсутність грошей дуже заважає моєму просуванню до промоції (екзамену), тому що минуло вже два місяці відтоді, як я в останній раз отримав гроші, котрі Ви мені надіслали. Це місто вельми велике і висуває його мешканцям великі вимоги. Я мушу винаймати квартиру, купувати все необхідне і робити, крім того, багато непередбачених витрат. Тому я шанобливо звертаюся до Вашої батьківської турботливості, щоб Ви з божественного співчуття підтримали мене, щоб я міг повністю закінчити те, що я так добре розпочав».
Студентам доводилося нелегко. Вони самостійно дбали про харчування в чужому місті й оплату за навчання. Юнаки з незаможних сімей шукали підробітки або жебракували. Стати до ремесла в майстерні було майже неможливо, бо там працювали підмайстри, учні та різнороби — міщани. Тому студенти погоджувалися на принизливі пропозиції. Наприклад, інколи доглядали за міськими цвинтарями. Щоби скласти іспити й отримати вчений ступінь бакалавра чи магістра (не кажучи вже про доктора) права, медицини чи богослов’я, доводилося навчатися у поті чола, ще й сплачувати внесок у касу університету. Ті, в кого в кишенях «гуляв вітер», а «наука» видавалася непосильною, залишалися «вічними» студентами.
Думаємо і діємо!
1. Чому предмети, які опановували в середньовічних закладах освіти, називали «вільними мистецтвами»? Зіставте перелік тодішніх предметів із тими, що ви вивчаєте в школі. Які з них схожі? 2. Покажіть на мапі місця розташувань найвідоміших європейських університетів. Чому перші університети постали в Італії? Чому їх не засновували в Русі-Україні? 3. Як навчалися та жили тодішні учні і студенти? Обговоріть у парах, використовуючи тексти параграфа й історичних джерел.
18.2. Як філософи впливали на розвиток середньовічних наук? Яке значення винайденого Йоганном Гутенбергом книгодрукування?
Тогочасні науки опиралися, передусім, на теологію (богослов’я) та філософію. А вони, своєю чергою, формували уявлення про світ, про сенс людського життя. Сьогодні чи не найславетнішим середньовічним богословом і любомудром уважають француза П’єра Абеляра (1079-1142). Свої думки він висловив у творах «Християнська теологія», «Так і ні», «Пізнай самого себе», «Історія моїх нещасть». У них учений переконував, що всі релігійні тексти (окрім Біблії) потребують ретельного дослідження, адже туди могли вкрастися помилки. Також він стверджував, що християнські заповіді можливо обґрунтувати за допомогою розуму та логіки; закликав до віротерпимості; розповідав, що Бог відкривав язичникам Ісуса Христа різними шляхами. За такі погляди вільнодумця двічі засуджували на церковних Соборах. Окрім того, він зазнав нещасливого кохання, таємно обвінчавшись зі своєю ученицею Елоїзою, талановитою і мудрою дівчиною. Її знатні родичі постали проти шлюбу. Закохані розлучилися і вимушено прийняли чернецтво. До наших днів збереглося їхнє листування — справжній скарб літератури Середньовіччя.
Від XIII ст. європейські мислителі активно цікавилися арабськими та здебільшого античними науками. Це спонукало їх сумніватися в обстоюваних духовенством застарілих забобонах. Англійський філософ, професор, викладач Оксфордського та Паризького університетів Роджер Бекон (1214-1292) доводив, що підґрунтям теорії є досвід — справжнє «джерело» знань. «Зовнішній» досвід, що його людина набуває завдяки органам чуття, допомагає пізнавати предмети, а «внутрішній» — це Боже осяяння, інтуїція. А ще він витлумачував, що факти треба завжди перевіряти. Для цього найкраще годиться математика — найлегша і доступна кожному, хто сумнівається в достовірності інформації. Ідеї Роджера Бекона рухали світову науку шляхом від «сліпої віри» до практичних досліджень.
П’єр Абеляр та Елоїза, мініатюра, XIV ст.
Справжній переворот у тодішній культурі відбувся після винайдення книгодрукування. У середині XV ст. німецький ювелір Иоганн Гутенберг (1400-1468) придумав «рухливі літери», з яких набирали текст й фарбу для них. Першою з-під друкарського верстата вийшла в світ Біблія, що її виготовили в ста вісімдесяти примірниках. Поступово видавничі майстерні виникали чи не у всіх західноєвропейських країнах. Так відкриття кмітливого німця зробило книжки більш доступними, пришвидшило поширення знань та інформації. Рукописи створювали переважно в монастирях, тому, з одного боку, із появою друкарства церква втрачала вплив на суспільство, а з другого — кількість тих, хто могли читати Боже слово, значно зросла.
Мовою історичного джерела
Із листа П’єра Абеляра до Елоїзи: «Ті, хто зараз навчається в монастирях, до того скніють у глупоті, що задовольняються звуками слів, не хочуть мати і гадки про їх розуміння і наставляють не серце своє, а один язик... І що може бути смішніше за це заняття — читати, не розуміючи? Адже, що осел із лірою, те її читець із книгою, коли він не вміє зробити з нею того, на що вона призначена. І значно пристойніше було би таким читцям зайнятися чимось іншим, де була б якась користь, замість даремно дивитися на літери Писання і перегортати його аркуші...»
Думаємо і діємо!
1. Доберіть по кілька слів чи словосполучень для розповідей про П’єра Абеляра, Роджера Бекона, Йогання Гутенбегра. Дізнайтеся, у часи яких найвідоміших правителів вони жили та діяли. Результати своєї роботи запишіть у зошити. 2. Як ви гадаєте, чому доля більшості з тогочасних видатних людей була нелегкою? Які перешкоди поставали на їх життєвих шляхах? 3. Про яку особливість тодішнього навчання писав П’єр Абеляр до Елоїзи? З’ясуйте значення словосполучення «осел з лірою».
18.3. Які середньовічні винаходи найбільше прислужилися людям?
Окрім книгодрукування, Середньовіччя уславилося багатьма винаходами. Нині невідома точна дата винайдення пороху. Але вже в XIV ст. у війнах активно використовували гармати. У 1399 р. із них стріляли навіть військові великого князя Литовського Вітовта в бою проти татар поблизу річки Ворскла. Пізніше настала «ера» вогнепальної зброї. Вона зробила непотрібними «послуги» рицарів, обладунки яких кулі легко пробивали. Вже в XVI ст. рицарство занепало остаточно. Отже, порох руйнував не тільки ворожі фортеці, але так само «підривав» феодальний устрій.
Сторінка з Біблії, видрукуваної Йоганном Гутенбергом
Деякі винаходи з’явилися унаслідок потреб торговців. Ще давні народи (єгиптяни, фінікійці та греки) добре плавали морями, але лише вздовж узбережжя, бо не вміли орієнтуватися в просторі. Покладалися на зірки та сонце, однак ті часто підводили. Перші згадки про компас датовані 1187 р. Його поява дозволила мандрувати навпростець і допомогла зробити чимало географічних відкриттів. Визначати час допомагали сонячні та водяні годинники, які хибували неточностями. Вже від кінця XIV ст. на вежах соборів, церков, на громадських спорудах почали встановлювати механічні хронометри. У їх начиння вмонтовували рухомі фігурки, які «виходили» та «витанцьовували» під бій годинникових дзвонів, привертаючи увагу й викликаючи захоплення людей.
У XIII—XIV ст., наслідуючи арабів і візантійців, у Європі захопилися алхімією. Лікарі, аптекарі, ювеліри, хіміки, проводячи досліди, намагалися розгадати таємниці перетворення металів у золото, віднайти «філософський камінь» тощо. Завдяки удосконаленню способів видування скла винайдено окуляри. Уже наприкінці XIII ст. ними послуговувалися для читання, а з XV ст. — для покращення зору. За однією з версій, придумав такі «диво очі» чернець Алессандро делла Спіна з італійського міста Піза. Найдосконаліші лінзи виготовляли венеційці. Загалом дослідження властивостей збільшувальних скелець поглиблювали знання з хімії, фізики та геометрії.
Думаємо і діємо!
1. Для кожного з п’яти винаходів доберіть докази на підтвердження чи спростування його корисності. 2. Відомо, що впродовж кінця IX—X ст. війська руських князів, ідучи походами на Візантію, пливли Чорним морем вздовж його узбережжя. Чому вони так чинили? Чому годинники називають хронометрами? Поясніть, використовуючи знання давньогрецької міфології. 3. Як сьогодні ставляться до людей, які носять окуляри? Як таких людей сприймали в середні віки? Обміняйтеся думками в парах.
Ще раз про головне
Перевірте себе!
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:
Коли ____ ? Що ____ ? Хто ____ ? Де ____ ? Звідки ми можемо дізнатися про ____ ? Чому ____ ? Як ____ ? Який результат ____ ? Запропонуйте свої запитання однокласникам.
2. А. Скільки століть минуло між заснуванням перших університетів та винайденням книгодрукування в Європі? Чому між цими подіями такий значний часовий проміжок? Б. Назвіть університетські центри Середньовіччя та покажіть їх на мапі. Установіть їх належність до країн. В. Яким ви уявляєте повсякденне життя середньовічного учня/студента?
3. Укладіть кросворд із десяти слів на тему «Досягнення наук і техніки в добу Середньовіччя».
4. Вивчаючи історію Давнього Китаю, ви дізнаєтеся про винайдення китайцями пороху, компаса та книгодрукування. Чому європейцям довелося придумувати все заново? Що спільного та відмінного між давньокитайськими і середньовічними європейськими винаходами?
5. Оцініть: а) вплив церкви на освіту в добу Середньовіччя; б) наслідки виникнення університетів у Європі; в) значення наукових праць П’єра Абеляра та Роджера Бекона; г) значення книгодрукування для розвитку європейської культури. Виберіть одне з питань та обговоріть його з однокласниками.
6. Намалюйте винайдені предмети або пристрої, що, на вашу думку, входять до п’ятірки найкорисніших. Для достовірності малюнків використайте зображення, поміщені в параграфі, та з пошукового сервісу «Ґугл». Улаштуйте виставку своїх робіт у класі.
Коментарі (0)