Чернечі рицарські ордени та християнізація Східної Європи
- 18-04-2022, 01:39
- 887
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Васильків 2020
§ 20. Чернечі рицарські ордени та християнізація Східної Європи
Чи знаєте ви, що...
- ... у 1203-1204 рр. в місті Ерфурт (Німеччина) відбулася зустріч князя Романа Мстиславовича з майбутнім великим магістром Германом фон Зальцом, які, ймовірно, уклали перший договір між Галицько-Волинською державою і Тевтонським орденом, після чого руський правитель подарував на потреби рицарів 30 марок, що дорівнювали майже 7 кг срібла;
- ... у Грюнвальдській битві в складі польсько-литовського війська брали участь вихідці з Волині, Галичини, Поділля, Київщини, Чернігово-Сіверщини;
- ... за подвиги в Грюнвальдській битві Іванка Сушика із села Романів теперішньої Львівської області король Владислав II Ягайло нагородив трьома селами в Галичині, а незалежна Україна вшанувала зображенням на поштовій марці?
Поняття, яке варто знати й розуміти:
Християнізація — процес прийняття християнства особисто чи колективно, в деяких випадках примусово.
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/B1dOAC
- QR 20.1. Тевтонський орден і Русь
20.1. Як Тевтонський орден утворив власну державу?
Як уже йшлося, в 1196 р. німецькі рицарі, які прибули в Палестину, заснували Тевтонський орден. Однак із поступовою втратою хрестоносцями Святої землі він перебрався в Європу. Стараннями великого магістра Германа фон Зальци (1209-1239) тевтонці почали служити угорським королям, за що отримали території на межі з Трансильванією. Вони заповзялися насильно християнізувати жителів дністровсько-дунайських низовин, що належали Галицько-Волинському князівству. Завдання виявилося надзвичайно складним, а тому в 1226 р. великий магістр разом із вірними воїнами вирішили переселитися в Прибалтику для протистояння язичницьким племенам пруссів. Того ж року від німецького імператора Фрідріха ІІ Тевтонський орден отримав грамоту, згідно з якою йому передавалися всі майбутні землі, відвойовані в язичників.
Герб Германа фон Зальци, мініатюра, XVI ст.
Уже до кінця XIII ст. тевтонці розбудували сильну державу зі столицею в місті Марієнбург. У 1311 р. вони відмовилися сплачувати данину Папі Римському. Польські королі, сподіваючись на підтримку церкви, оголосили їм війну, але зазнали нищівної поразки та втратили Східне Помор’я. Таким чином, у середині XIV ст. орден зайняв простори між річками Вісла й Нарва. Особливо активно тевтонці боролися проти балтських і слов’янських племен, які ще сповідували язичництво. Численні війни закінчилися розширенням кордонів та хрещенням ятвягів і жемайтів, але схилити шальки терезів на свій бік нападникам не вдавалося. їх збройний тиск на Литву спонукав тамтешніх князів зближуватися з Польським королівством.
Під час великої воєнної кампанії, що розгорнулася на початку XV ст., об’єднана польсько-литовська армія (куди входили й руські ратники) вирішила дати рішучу відсіч Тевтонському ордену. У 1410 р. він зазнав дошкульної поразки в битві поблизу міста Грюнвальд. Хоча за умовами почесного миру переможені зобов’язувалися лише повернути Жемайтію, їх невдача виявилася роковою. Відчувалося зовнішнє ослаблення. Після програної війни 1454-1466 рр. тевтонці визнали себе васалами Польщі. Межі їхньої території зменшилися майже вдвічі. Проте вони залишалися корисними союзниками проти Великого князівства Московського чи степовиків. Саме тому тевтонців не поспішали знищити. Аж у XVII ст. Тевтонський орден припинив існування та ввійшов до складу маркграфства Бранденбург.
Думаємо і діємо!
1. Через скільки років після заснування Тевтонського ордену відбулася битва поблизу міста Грюнвальд? Скільки століть проіснував Тевтонський орден? Запишіть обчислення в зошит. 2. Покажіть на мапі місце створення Тевтонського ордену, територіальні володіння держави тевтонців. Із якими країнами вона сусідила? 3. Розгляньте герб Германа фон Зальци та печатку великих магістрів Тевтонського ордену. Як їх символіка свідчить про діяльність ордену і його підлеглість католицькій церкві?
20.2. Як розвивалася й занепадала держава Тевтонського ордену?
Тевтонський орден виглядав своєрідною середньовічною державою. Її привілейованими «громадянами» вважалися «брати-рицарі» (нащадки знатних родин) та «брати-священники» (від яких підтвердження родовитості не вимагали). Щорічно «брати-рицарі» збиралися на Генеральний капітул, де ухвалювали рішення щодо нагальних проблем. Найвищою правлячою особою був великий магістр. Дрібнішими справами опікувалися ландмейстери — керівники провінцій. Чимало угідь належало єпископам. Спершу тевтонці не мали великого війська. У 1239 р. в ньому налічувалося заледве 600 рицарів. Пізніше до служби взялися наймати сержантів і кнехтів (німецьких колоністів, які селилися на завойованих територіях, відпрацьовуючи повинності). Із такими «добровольцями» розраховувалися платнею або феодами.
Рицар-тевтонець, мініатюра, XIV ст.
Тевтонці виживали завдяки комерції. У ній провідні ролі відігравали міста Торн, Кульм, Данціг (сучасні польські Торунь, Хелмно і Гданськ), що входили в Ганзу і контролювали торгівлю в Східній Прибалтиці. Продавали здебільшого полотно і бурштин, від яких одержували великі прибутки. Наплив срібла давав змогу карбувати монети, що ними розплачувалися в Польщі, Чехії, на українських просторах.
У тевтонських володіннях пліч-о-пліч проживали різні (корінні та прийшлі) народи, що заважало їх єдності. Адже місцеві городяни, прусські шляхтичі прохолодно ставилися до прибульців: їх сприймали як нахабних чужаків. Із другого боку, привілеї, зокрема, польської шляхти приваблювали багатьох із цієї, прибулої, еліти, унаслідок чого вона віддалялася від одноплемінників та схилялася до союзу з королівством. Такі суперечності підточували державу і стали внутрішніми причинами її падіння.
Думаємо і діємо!
1. Намалюйте схему правління в тевтонській державі. Зіставте та порівняйте її з тими, що ілюструють особливості розподілу влади в інших країнах Європи. Обговоріть у парах. 2. Що робили тевтонці для християнізації Східної Європи? 3. Які внутрішні суперечності спричинили падіння держави тевтонців?
20.3. Як постали і діяли рицарські ордени Мечоносців, Лівонський та Добжинський?
Тевтонський орден возвеличився як провідна рицарська держава, але в Прибалтиці він виявився не єдиним. Ще до його появи прусси та балти переймали християнство від жителів міста Рига. Саме там у 1202 р. постав орден Мечоносців, який узявся охороняти купців і захоплювати терени язичників. Його рицарі, здебільшого німецького походження, носили білі плащі з гербами, що зображували червоні хрест і меч, від якого й усталилася назва. Однак зібрати чисельне військо великим магістрам Віну фон Рорбаху та Волквіну фон Вінтерштаттену не вдалося. До того ж, вони наштовхнулися на опір руських і литовських князів. Спочатку поразки їм завдали новгородці, а в 1236 р. — остаточно розгромили жемайти і земгали неподалік міста Шауляй, що на півночі теперішньої Литви.
У 1237 р., після низки програних воєн, мечоносці влилися в тевтонську державу і стали йменуватися Лівонським орденом, зберігаючи певну незалежність в управлінні. Депутати Генерального капітулу обирали великих магістрів, які призначали ландмейстерів Лівонського ордену, а ті — управителів менших провінцій та замків. Щоправда, зайшлі німецькі рицарі в Лівонії (сучасних Латвії та Естонії) поводилися вільно, тоді як місцевий люд залежав від феодалів та виконував зобов’язання на їх користь.
У частих війнах лівонці вдавалися до різноманітних хитрощів. Із-поміж них — бойові походи углиб територій супротивників. У такий спосіб на межі 1227-1228 рр. в польській Мазовії півтора десятка мечоносців відокремилися в Добжинський орден, що отримав назву від осідку в місті Добжин. У 1237 р., як стверджують деякі дослідники, вісім важкоозброєних рицарів та кільканадцять легкоозброєних кнехтів ордену захопили волинське місто Дорогичин і спробували контролювати його околиці. Край тій спробі поклав Данило Романович — князь-король Русі. У короткотривалій сутичці з його дружиною один «добжинець» загинув, решта з «командиром» потрапили в полон і згодом були передані тевтонцям, які покарали зрадників-свавільців.
Думаємо і діємо!
1. Через скільки років після заснування ордену мечоносці ввійшли до складу тевтонської держави? Обчислення запишіть у зошит. 2. Покажіть на мапі місця започаткування орденів: Мечоносців і Добжинського, напрямки походів їх рицарів. 3. Використовуючи пошуковий сервіс «Ґуґл», дізнайтеся докладніше про створення та діяльність Добжинського ордену, інші версії розгортання Дорогичинської сутички.
Ще раз про головне
Перевірте себе!
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:
Коли ____ ? Що ____ ? Хто ____ ? Де ____ ? Звідки ми можемо дізнатися про ____ ? Чому ____ ? Як ____ ? Який результат ____ ? Запропонуйте свої запитання однокласникам.
2. Як ви розумієте значення слова «християнізація»? Згадайте, як поширювалося християнство в західноєвропейських країнах? Яку роль відігравали рицарські ордени (Тевтонський, Мечоносців, Лівонський) у християнізації Східної Європи?
3. А. Обчисліть, коли відзначалося 500-ліття, 600-ліття Грюнвальдської битви. Коли відзначатимуть її 700-ліття? Обчислення запишіть у зошити. Б. Покажіть на мапі: місця заснування рицарських орденів (Тевтонського, Мечоносців, Лівонського), території, які вони заселяли, приєднували чи втрачали; місце битви поблизу міста Грюнвальд, установіть його теперішню державну приналежність. В. Використовуючи пошуковий сервіс «Ґугл», дізнайтеся про участь русинів-українців у Грюнвальдській битві.
4. Зіставте і порівняйте прояви діяльності орденів госпітальєрів, тамплієрів із Тевтонським, Мечоносців, Лівонським. Обговоріть у групах. Запишіть кілька спільних та відмінних ознак.
5. Оцініть значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи.
6. Об’єднайтеся в групи. Використовуючи текст, ілюстрації параграфа, Інтернет, додаткову літературу, за допомогою комп’ютерних програм Microsoft Office PowerPoint або Microsoft Office Publisher виготовте презентацію чи буклет про заснування та діяльність орденів Тевтонського, Мечоносців, Лівонського (на вибір). Продемонструйте свій витвір однокласникам.
Коментарі (0)