Войти
Закрыть

Середньовічні Китай, Індія, Японія. Досягнення культури

7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Васильків 2020

 

§ 25-26. Середньовічні Китай, Індія, Японія. Досягнення культури

Чи знаєте ви, що...

  • ... японський нунчаку нагадує український ціп; японське кімоно має такий самий крій, як кожух; самураї, як і козаки, носили шаровари та стилізовані пера на шоломах, тоді як гетьмани — справжні пера на шапках; самурайський чуб називається «хокку»;
  • ... деякі вчені наполягають на спільному походженні мови санскрит та української, а сучасні українці вживають кілька тисяч «санскритських» слів, зокрема, «брат», «війна», «куля», «ніс», «ніч», «панна», «пошана», «рай», «річ», «рута», «таїна», «уста», «честь» тощо?

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Індуїзм — від перського слова «хінду», що є санскритським варіантом назви річки Сіндх [Інд].; від санскритського словосполучення «санатана-дхарма», що в перекладі означає «вічна релігія», «вічний шлях» або «вічний закон»; найдавніша релігія, що виникла в Індії на основі брахманізму та буддизму.

Каста — від португальського однойменного слова, що означає «чиста порода», «рід», «походження»; від латинського слова «кастус» — «чистий»; замкнена суспільна група людей, які пов’язані походженням і заняттям.

«Піднебесна» імперія — від китайського словосполучення «тянься» — «під Небом»; китайський простір, де панують спільні цінності й порядок; імперія, якою керує глава китайської правлячої династії.

Додаткова інформація з теми

https://is.gd/Jzddym

  • QR 25-26.1. Як жилося населенню середньовічного Китаю?

25-26.1. Як розвивався Китай у Середньовіччі?

Найвища влада в Китаї належала «Сину Неба» — імператорові. Території, на які розповсюджувалися його повноваження, називали «Піднебесною імперією». Розпорядження імператора мали силу законів. Він карав і милував на свій розсуд. Китайські правителі опиралися на численних чиновників. Добробут мандаринів (так їх іменували європейці) залежав від посад. Марнотратство придворних та їх інтриги довкола імператорів не знали меж. Доходило до того, що чесні урядовці, аби вижити, працювали як селяни, тоді як злодії купалися в розкошах. У країні процвітало хабарництво. Невдоволення народу придушувала потужна армія.

Вільних селян і ремісників звали «добрими людьми». А «підлими» — особисто залежних і рабів. Однак «добрі» жили далеко не безтурботно. Брак родючих ґрунтів, повені, зростання населення, війни спричиняли голодування та інші, часто смертельні, негаразди, подолання яких лягало на плечі простолюду. До того ж, чиновники полюбляли вказувати землеробам, коли, що, де сіяти, який планувати урожай, скільки сплатити податків. Покидати власні наділи не дозволяли. Жінкам належало додатково виробляти певну кількість полотна, а чоловікам — служити у війську. Постійну небезпеку становили кочівники, неодноразові вторгнення яких завдавали непоправних утрат.

Отож не дивно, що історія середньовічної «Піднебесної» уподібнювалася до «американських гірок». Піку могутності імперія досягла за правління династії Тан (VII-IX ст.). Держава контролювала чималий відтинок «Великого шовкового шляху», вдале землеробство тішило врожаями до 900 кг зерна на людину в рік, ремісники навчилися виготовляти порцеляну, що уславила країну. Після запеклих міжусобних воєн при владі утвердилася родина Сун (X-XIII ст.). Вона забезпечила довгоочікуваний мир, що зумовив чергове піднесення, завдяки чому світ отримав у «подарунок» папір і порох. Військо використовувало облогові та метальні машини. Однак це не врятувало від монголів, які впродовж XIII-XIV ст. почувалися повноправними господарями в Китаї. Лише внаслідок народних повстань вдалося вигнати завойовників. За династії Мін (середина XIV-XVII ст.) столицю перенесли в місто Пекін, де спеціально для імператорів збудували палацовий комплекс — «заборонене місто», в якому вони повністю відгородилися від підданих.

Думаємо і діємо!

1. Назвіть три-чотири події, що відбулися в країнах Європи тоді, коли правили династії Тан, Сун і Мін у Китаї. 2. Покажіть на мапі територіальні зміни в Китаї за правління різних середньовічних династій. 3. Які винаходи, середньовічних китайців увійшли в скарбницю світових досягнень? Обговорітьу парах.

25-26.2. Як розвивалася Японія в середні віки?

«Ніппон», написане японською мовою

Історія Японії в середні віки — це історія замкненої країни, яка підтримувала контакти з Кореєю та Китаєм. Уважають, що тоді вона пережила два періоди: «Кодай» (давнину — IV-XII ст.) і «Тюсей» (середньовіччя — XII-XVI ст.). У IV ст. виникла перша держава Ямато, що пізніше називалася Ніппон («Корінь Сонця», звідки — англійське «Japan», тобто Японія). Її очолював тенно («Небесний монарх») — імператор. У легендах його описували як живого бога, вищого від людей. Однак родова знать, яка не поступалася багатствами та впливами, обмежувала його можливості. Тривалі усобиці вивели на чільні місця військових діячів, які поступово перебрали владу в свої руки.

Від XII ст. в країні основу війська становили самураї. Вони мали свій кодекс честі «Бусідо», згідно з яким дотримувалися правил щоденної поведінки, були ощадливими, чесними, вірними аж до самопожертви. На перший погляд, ці правила уподібнювали їх до європейських рицарів. Проте насправді між військовими традиціями Заходу і Сходу існували відмінності (наприклад, рицар не атакував противників із засідки, тоді як самурай не вбачав у цьому жодних моральних пересторог). Японський воїн служив своєму даймьо (господарю) і виконував будь-який його наказ. За це винагороджувався необхідним утриманням (зокрема, оплатою рисом) або за наявності — земельним наділом. Після смерті чи страти даймьо самурай набував статусу роніна (вільного воїна). Це не робило йому честі, адже таких підозрювали в зраді, боягузтві та інших «гріхах».

Буденне життя тодішніх японців минало невибагливо. Вони харчувалися рисом з овочами чи фруктами. М’яса майже не споживали, натомість полюбляли морепродукти, запивали їх водою, соками, пивом та саке (рисовою горілкою). Звичне кімоно (своєрідний костюм) різнилося залежно від належності його носія до стану. Прості чоловіки і жінки ходили у вузьких штанях, широких куртках вільного крою, у сандалях на плоскій підошві та в солом’яних капелюхах. Самураї носили таке саме взуття, але халати і штани-спідниці — з «крилатками», що накидалися поверх. Знатні особи, бажаючи виділитися, вбирали по кілька кімоно. Знатні японки могли хвалитися вдяганками яскравіших кольорів, куртками з довгими рукавами та широкими поясами. У відокремленій Японії традиційний національний одяг та звички збереглися аж до новітнього періоду.

Самураї в традиційному одязі, мініатюра, XIII ст.

Думаємо і діємо!

1. Позначте на лінії/стрічці/шкалі часу хронологічні межі періодів середньовічної Японії. Назвіть кілька європейських держав, що постали впродовж IV—XII ст. 2. Покажіть на мапі території Японії в середні віки. Чому вона розвивалася як відокремлена держава? 3. Використовуючи пошуковий сервіс «Іуґл», дізнайтеся про японське мистецтво ікебани та символіку й перебіг чайної церемонії. Виконайте завдання в групах.

25-26.3. Коли утворився Делійський султанат? Що таке кастовий устрій?

На початку VIII ст. араби впритул наблизилися до річки Інд. Однак аж до IX ст. поширення ісламу припинилося. Величезні багатства Індії приваблювали загарбників, але сил для опанування територій, схованих у джунглях, не вистачало. Лише в 1206 р. тюрки розбили місцевих князів, утворивши Делійський султанат (1206-1526). У ньому правила військова знать, яка обирала султана. Також діяв дорадчий орган — спілка «Сорок» (за кількістю засновників). Офіційною релігією проголосили іслам. Влада заохочувала переселення персів і таджиків, які радо погоджувалися обіймати керівні посади. У XIII ст. справжнім жахом стало нашестя монголів. Щоправда, в 1306 р. полководець Ала ад-дін Мухаммед завдав їм нищівної поразки, залучивши до свого війська понад 450 тис. вершників! Такі кількості, а ще розкішне життя можновладців потребували колосальних витрат, що покривалися за рахунок грабіжницьких походів. Проте внутрішні незгоди послабили султанат. Коли наприкінці XIV ст. в Індію вторгся монгольський хан Тимур, йому змогли протиставити тільки 10 тис. воїнів. Нещадне руйнування столиці — міста Делі — спричинило розпад країни. Як наслідок, у 1526 р. Бабур, онук Тимура, остаточно знищив владу султана та заснував імперію Великих Моголів.

Індійське суспільство поділялося на чотири варті (стани, верстви): брахманів (жерців), кшатріїв (правителів, воїнів), вайшіїв (торговців, землеробів) та шудр (ремісників, слуг). Тих, які не входили до жодної, називали «недоторканими» і ставилися до них гірше, ніж до звірів. У добу Середньовіччя варни подробилися на касти — замкнені спільноти, фактично об’єднані одною професією, що успадковувалася. Змінювати касту заборонялося, хлопець з однієї касти не міг взяти собі дружину з іншої. Частково успіхи мусульманського завоювання пояснювалися таким устроєм. Жоден індус, якщо він не належав до кшатріїв, ніколи не йшов воювати. А селянам було байдуже, яким володарям (індуїстським чи ісламським) підкорятися й сплачувати данину.

Буддизм заперечував кастовий устрій, тому в країні дедалі частіше схилялися до індуїзму. Індуїсти обожнювали все: від річок (Ганг) і гір (Меру) — до дерев (бодхі) й тварин (корови, мавпи). Їхній світ населяли мільйони богів, серед яких найповажніші Брахма, Шива і Вішну. Крім того, індуїсти вірили в переселення душ, у карму — співвідношення добрих і злих думок та вчинків, від чого те переселення залежало. Співжиття представників різних релігій вирізнялося крайньою напруженістю.

Думаємо і діємо!

1. Скільки років і скільки десятиліть проіснував Делійський султанат? Запишіть у зошит дві події (по одній з історії України і всесвітньої), які відбулися попереднього або того ж року, коли тюрки утвердилися в місті Делі. 2. Покажіть на мапі територіальні та державні зміни в середньовічній Індії. Прокоментуйте їх у парах. 3. Як релігії впливали на повсякденне життя індійців? Доведіть свою думку реченнями з параграфа. 4. Попрацюйте з відповідною схемою на форзаці.

26.4. Які культурні досягнення середньовічного Сходу поповнили світову скарбницю?

Культурні здобутки середньовічного Сходу вражають людську уяву. Китайські міста виглядали справжніми архітектурними та суспільними «шедеврами». Будівельники, плануючи вулиці, дотримувалися досконалої симетрії. Кількість городян дивувала. Тодішні «мегаполіси» Учан, Гуанчжоу та інші налічували понад 1 млн жителів. Європейським ремісничо-торговельним центрам до таких показників було дуже далеко! «Піднебесна», крім усього, рясніла буддійськими святилищами та храмами, де містилися унікальні витвори. Зокрема, знамениту «Печеру тисячі Будд» прикрашали фрески загальною довжиною понад 25 км. Японські умільці вдало наслідували китайські зразки. Чи не найбільшу дерев’яну будівлю в світі — монастир Тодай — споруджено за заморськими «кресленнями». Проникнення ісламу вплинуло на індійських митців. Скульптура й живопис зазнали змін, адже, як відомо, мусульманам заборонено зображувати людей і тварин. їх мальовані образи заступили рослинні та геометричні орнаменти, мозаїки. Світські і духовні пам’ятки в Індії почали проектуватися з арками, куполами, склепіннями, у монтуванні яких використовували вапняковий розчин. Як приклад — делійський мінарет Кутб-Мінар (XIII ст.).

Монастир Тодай, Японія, сучасне фото

Мінарет Кутб-Мінар, Індія, сучасне фото

Відзначилися східні країни в математиці, астрономії, інших природничих науках. «Арабські» цифри, якими ми користуємося, насправді придумали індійці. Китайці, щоб передбачати землетруси, винайшли сейсмограф — прилад для визначення коливань земної кори. Японці першими з довкільних народів споглядали за Полярною Зіркою, як за орієнтиром, у мореплавстві. Лікування із застосуванням цілющих рослин було притаманне всім трьом середньовічним країнам.

Китайські паперові гроші, XII ст.

У IX ст. китайські алхіміки, «шукаючи» еліксир безсмертя, винайшли порох. Спочатку його запалювали для феєрверків, а згодом пристосували для військових справ. У XI ст. Бі Шен друкував книжки, тобто приблизно за 500 років до того, як це зробив Иоганн Гутенберг! І вже в період правління династії Сун у Китаї з’явилося понад 2000 історичних творів! В Індії набувала популярності література мовою санскрит. Поет Чанда Бардаї (ХII ст.) описав подвиги свого господаря в борні з мусульманами. Він закликав до опору, але до його голосу не дослухалися. У 712 р. укладена японськомовна хроніка «Кодзікі» («Записи про справи давнини»). Пізніше з’явилася «Манйосю» («Збірка міріад листів») — перша ластівка японської поезії.

Думаємо і діємо!

1. Які здобутки народів Сходу запозичили європейці? Якими східними винаходами ми послуговуємося сьогодні? 2. Покажіть на мапі місця розташування найвідоміших історично-культурних пам’яток Китаю, Японії, Індії. 3. Укладіть рейтинг найвідоміших винаходів чи мистецьких витворів народів Сходу. Проголосуйте в класі. Спільно визначте чільні п’ятірки.

Ще раз про головне

Перевірте себе!

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:

Коли ____ ? Що ____ ? Хто ____ ? Де ____ ? Звідки ми можемо дізнатися про ____ ? Чому ____ ? Як ____ ? Який результат ____ ? Запропонуйте свої запитання однокласникам.

2. А. Як ви розумієте значення слів і словосполучення «індуїзм», «каста», «"Піднебесна” імперія»? Складіть із ними речення та запишіть їх у зошити. Б. Розкажіть про середньовічні пам’ятки культури в Китаї, Японії та Індії.

3. А. Укладіть синхроністичну таблицю основних подій, що відбувалися в Китаї, Японії та Індії впродовж середини IV—XV ст. Б. Покажіть на мапі території середньовічних Китаю, Японії та Індії. В. Прочитайте текст параграфа, уривки з історичних джерел, розгляньте ілюстрації. На їх основі укладіть письмовий перелік ремесел і мистецтв, що набули найбільшого поширення в середньовічних Китаї, Японії та Індії.

4. Зіставте і порівняйте управління в середньовічних Китаї, Японії та Індії. Виокремте спільне та відмінне. Обговоріть у групах.

5. Оцініть значення культурних досягнень середньовічних Китаю, Японії та Індії для формування європейського культурного простору.

6. А. Проведіть уявну екскурсію до пам’яток культури середньовічних Китаю, Японії та Індії. Б. Об’єднайтеся в групи. Підготуйте проект у вигляді вікторини чи гри про здобутки середньовічного Сходу, що мали непроминальний уплив на формування європейської культури.

Цікаві ігри ви знайдете тут

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 7 клас Васильків 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду