Слов’яни цивілізуються

Важливу роль в історії середньовічної Європи відігравали слов’яни. Вони розселилися в Центральній, Східній та Південно-Східній Європі й поділялися на західних (поляки, чехи, словаки, серби-лужичани), східних (українці, росіяни, білоруси) та південних (болгари, серби, хорвати, боснійці, македонці, словенці та чорногорці).

Проживали слов’янські племена у давнину і на півночі Європи — в басейні р. Лаба (Ельба) (полабські слов’яни) та на Балтійському узбережжі (поморські слов’яни). Але на них напосідали франки, а пізніше — німецькі рицарі. До кінця ХІІ ст. німці утвердилися на цій території. Полабо-поморські слов’яни розчинилися серед завойовників — втратили свою мову і звичаї.

У другій половині І тисячоліття з’явилися слов’янські держави. Першим було князівство Само (VII ст.), що його населяли переважно чехи, морави та словаки. Але воно невдовзі розпалося на самостійні князівства (слов’яни погано трималися купи — на радість ворогам). Одне з цих князівств, Моравське, утворило в IX ст. Великоморавську державу.

Святі Кирило й Мефодій. Ікона XIX ст.

Слов’яни майже до кінця І тисячоліття сповідували поганство (найбільше вшановували бога грому і блискавки Перуна та бога багатства і торгівлі Велеса). Але хід історії переконував, що настала пора прийняти віру Христову, щоб прилучитися до християнського світу. Та для цього треба було навчитися читати християнські книги. У IX ст. князь Великої Моравії Ростислав звернувся до Візантії з проханням, щоб вона направила християн-проповідників, які б навчили слов’ян християнства на рідній мові. Такі проповідники знайшлися. Це були брати Кирило та Мефодій, народжені гречанкою й болгарином. Вони знали слов’янську мову. У 863 році Кирило й Мефодій на основі грецького письма розробили слов’янську абетку та переклали давньослов’янською мовою кілька християнських праць. Так почалася доба могутніх культурних впливів Візантії на слов’янський світ.

Подумай, яке значення для всієї слов'янської культури мало створення слов’янської писемності? Обґрунтуй свою думку, використовуючи відомості з історії України.

Для допитливих

Кирило й Мефодій народилися в грецькому місті, яке слов'яни називали Солунь. Тому їх нарекли «солунськими братами». Ці болгарські просвітителі розробили лише одну слов'янську абетку, тим часом слов'яни користувалися двома: глаголицею (від слов'янського «глагол», тобто «слово») й кирилицею (назва на честь Кирила). Яку з них, глаголицю чи кирилицю, розробили «солунські брати» — точно не відомо.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно