Що таке історія середніх віків?

1. Місце Середньовіччя в історії людства

Цього року ви вивчатимете період в історії людства, який називається середніми віками, або Середньовіччям. Він протривав тисячу років — від падіння Західної Римської імперії у 476 р. до першої морської подорожі Христофора Колумба 1492 р., у ході якої він досягнув берегів Америки. Звісно, ці дати є умовними. Насправді життя європейців у 1491 р. не надто відрізнялося від 1492 р. та навіть 1493 р. Тому не буде помилкою сказати, що середні віки тривали з V по XV ст.

Періодизація історії людства

Чому відтинок часу з V по XV ст. так називається? Звісно, люди, які тоді жили, не думали про свій час як середину між чимось і чимось. Так його назвали набагато пізніше, у XVI ст. італійські вчені. «Середніми віками» вони іменували відтинок між двома епохами піднесення та розквіту культури — Античністю та Відродженням. Середньовіччя вони ще називали «темними віками» і загалом вважали, що це був час занепаду і дикунства, коли люди втратили дорогоцінну спадщину Античності. Згодом звичку назвати період V-XV ст. середніми віками перейняли й в інших країнах.

Коли італійці XVI ст. говорили про середні віки, вони мали на увазі перш за все територію сучасної Західної та Центральної Європи та її найближчих географічних сусідів — Північної Африки та Близького Сходу. Проте нерідко трапляються терміни «середньовічний Китай» чи «середньовічна Індія». Це не зовсім точно. Індійська, китайська та інші світові цивілізації мали зовсім інші віхи розвитку, ніж західноєвропейська. Протягом V-XV ст. там могло й не бути тих процесів та явищ, що у Європі. Так само ті процеси та явища, що відбувалися на теренах України, не завжди збігалися у часі із західноєвропейськими, а іноді були і зовсім іншими. Історичний розвиток українських земель було перервано монгольською навалою та зазіханнями більш сильних сусідів, які не так від неї постраждали.

Отже, середні віки — це період в історії Європи, що охоплює відрізок часу V-XV ст. і, як правило, поділяється на три періоди:

• Раннє Середньовіччя (кінець V-X ст.);
• Зріле (Високе) Середньовіччя (XI — перша половина XIV ст.);
• Пізнє Середньовіччя (друга половина XIV — кінець XV ст.).

Цій періодизації приблизно відповідають такі періоди середньовічної історії України: 1) V-X ст. — Велике розселення слов’ян, становлення Русі-України; 2) XI - перша половина XIV ст. — розквіт Київської держави, дроблення (децентралізація) Русі, Галицько-Волинська держава (Королівство Руське); 3) друга половина XIV — кінець XV ст. — інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав та утворення Кримського ханства.

Історичний період, що тривав після середніх віків, у нас зазвичай називають Новим часом або ранньомодерною епохою (відтинок часу, коли почав формуватися сучасний (модерний) світ).

2. Середньовіччя як період розвитку людства

Період раннього Середньовіччя тривав з кінця V по X ст. У цей час було закладено підвалини середньовічного світу. Після падіння Західної Римської імперії на її землях виникли нові держави:

• Східна Римська імперія, яка тепер називалася Візантійською, у VI ст. переживала свій розквіт. За імператора Юстиніана вона завоювала Західне Середземномор’я.
• Землі Західної Римської імперії заселили германські племена. Тут вони заснували низку своїх королівств. У VIII-IX ст. Карл Великий об’єднав ці «варварські королівства» у єдину імперію.

Обидві названі держави сповідували одну і ту ж релігію — християнство. Тим часом, у VII ст. на Аравійському півострові виникла нова релігія — іслам. Вона швидко поширилась на захід, до узбережжя Середземного моря, а також Азією та Африкою. На основі цієї релігії сформувалася нова мусульманська цивілізація.

За Високого Середньовіччя (XI - перша половина XIV ст.) закладена у попередній час система організації суспільства та влади — феодалізм — у західноєвропейських країнах досягла свого розквіту. Те ж саме можна сказати про християнську Церкву — вона постала як складна організована структура, що відігравала одну із ключових ролей у європейській політиці, впливала на життя всіх європейців.

У час пізнього Середньовіччя (друга половина XIV - кінець XV ст.) вже розпочалося формування сучасного світу: в Італії зародився гуманізм та розпочалося Відродження, приблизно у сучасних межах сформувалися такі країни: як Іспанія, Португалія, Франція, Англія та Швейцарія. Поряд з цим ті зміни у суспільстві, які відбувалися в цей час, призвели до занепаду феодальних відносин.

• Коли розпочався та закінчився період середніх віків?

3. Джерела вивчення історії середніх віків

Знання про будь-яку історичну епоху ми здобуваємо завдяки історичним джерелам. Історичні джерела — це все, що було створене у процесі людської діяльності. Досліджуючи їх, вчені дізнаються про те, яким було життя людей минулого.

Середньовіччя віддалене від наших часів меншим відрізком часу, ніж стародавня історія, тому історичних пам’яток і різноманітних історичних джерел для вивчення середньовічної епохи набагато більше. Для вивчення історії Середньовіччя використовують речові джерела. До них належать залишки матеріальної культури минулого, зокрема різноманітні будівлі, знаряддя праці, меблі, зброя, одяг тощо.

Велике значення мають писемні джерела — документи, історичні твори хроніки або інші писемні свідчення. Вони доповнюють те, про що можна дізнатися за речовими пам’ятками, і допомагають повніше відобразити картину життя середньовічної людини, думки й погляди людей тієї доби.

Велике значення мають етнографічні джерела. Етнографічними історичними джерелами для вивчення Середньовіччя є збережені до нашого часу давні звичаї, вигляд житла, елементи побуту, різноманітні технології та фольклор.

Етнографія — історична наука про особливості життя, побуту та господарства різних народів.

До наших часів збереглося чимало легенд, переказів, казок, пісень тощо з епохи Середньовіччя. Всі вони становлять масив усних джерел. Вони дають розуміння того, як сприймався світ середньовічною людиною, а іноді оповідають про події, які не відображають інші джерела.

Також значну цінність становлять мовні джерела. Мова не є сталою. Вона розвивається і змінюється, відбиваючи зміни у розвитку суспільства. Аналіз мов дає безцінний матеріал для розуміння зовнішніх впливів, рівня розвитку суспільства тощо.

Лише поєднання інформації з усіх цих джерел дозволяє створити повну картину життя середньовічної людини та її світу.

Закріпимо знання та вміння

1. На які періоди сучасні вчені поділяють історію людства? 2. Які хронологічні межі епохи середніх віків? 3. Чому середні віки так називаються? 4. На які менші періоди поділяється епоха Середньовіччя? 5. Що таке історичні джерела? Як їх використовують історики? 6. Висловіть власні міркування щодо того, чому терміни «Середньовіччя», «середні віки» не завжди доцільно використовувати для історії, наприклад, Далекого Сходу.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 7 клас Сорочинська, Гісем 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)