Хрестові походи
- 21-04-2022, 22:42
- 1 426
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
Зверніть увагу!!!
§ 10. Хрестові походи
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: що спричинило хрестові походи; якими були основні події та результати перших чотирьох хрестових походів; яке значення мали хрестові походи для розвитку середньовічної Європи; що таке «хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «Орден госпітальєрів», «Орден тамплієрів», «Тевтонський орден».
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Що таке колонізація? Наведіть приклади зовнішньої колонізації в Середньовіччі. 2. Що таке паломництво? 3. Що християни вважали Святою Землею та чому? 4. Під чиєю владою перебувала Свята Земля наприкінці XI ст.? Покажіть її на карті.
1. Причини хрестових походів. Хрестові походи, як ви вже знаєте, були одним із проявів зовнішньої колонізації, яку здійснював західний християнський світ проти мусульман із метою повернення своєї влади над Єрусалимом і Палестиною.
Для того щоб зрозуміти, чому розпочалися хрестові походи, необхідно подивитися, яким був християнський світ наприкінці XI ст.
Хрестові походи — воєнні експедиції християн в XI—XV ст., що дали обітницю звільнити Святу Землю від мусульман. У 1096—1291 рр. європейці здійснили вісім хрестових походів до Святої Землі. Згодом назву «хрестові походи» вживали щодо релігійних війн, які вела католицька церква з метою захисту й поширення християнства.
Європейське рицарство в цей час перебувало в досить складній ситуації. Право майорату (першості в успадкуванні) спричиняло те, що маєток феодала успадковував лише його старший син, а молодші змушені були самі шукати засобів до існування. У результаті з’явилися безземельні рицарі, що грабували та влаштовували криваві війни зі слабшими сусідами.
Карта «Церква в середньовічній Європі. Хрестові походи»
Протягом семи років європейські країни потерпали від голоду, епідемій чуми та інших хвороб. Усі чекали на Божу кару за свої гріхи та були готові спокутувати їх паломництвом до Святої Землі або іншим подвигом за віру. Паломники, що поверталися з Єрусалима, відвідавши Гроб Господній (місце поховання Ісуса Христа), розповідали про переслідування християн турками-сельджуками.
Візантійський імператор Алексій І Комнін звернувся до Папи Римського з проханням про допомогу через постійні напади турків-сельджуків. Його заклик було почуто.
27 листопада 1095 р. в південнофранцузькому місті Клермон відбувся великий церковний собор. Після його завершення Папа Урбан II звернувся з промовою до натовпу, який зібрався на площі. Він закликав усіх до походу на Схід заради визволення Палестини з-під влади «невірних» і повернення християнам Гробу Господнього. Усім визволителям Святої Землі Папа пообіцяв спокутування гріхів. «Нехай стануть віднині воїнами Христа, — промовив Урбан II, — ті, що раніше були грабіжниками. Нехай справедливо б’ються з варварами ті, що раніше воювали проти братів і родичів».
Папа Урбан II виступає на Клермонському соборі. Середньовічна мініатюра. XV ст.
• Як Клермонський собор засвідчив авторитет Папи Римського?
2. Перший хрестовий похід. Духовно-рицарські ордени. У 1096—1099 рр. відбулася перша воєнна експедиція християн до Святої Землі. Спочатку в похід вирушили тисячі непідготовлених і неозброєних французьких і німецьких селян. Дорогою вони грабували та вбивали всіх, кого зустрічали. Коли це «воїнство» прибуло до візантійського імператора, він швидко відправив його через Боспор до Малої Азії. Там його розгромили турки-сельджуки.
«Так хоче Бог!» — ці слова Папи Урбана II проповідники поширили по всій Європі. У Франції, Німеччині, Італії люди нашивали на свій одяг хрести, називаючи себе паломниками, а свій похід — паломництвом, або священним шляхом. Лише набагато пізніше ці походи до Святої Землі дістали назву хрестових, а їхніх учасників почали називати хрестоносцями. Кожен, хто ставав хрестоносцем, отримував певні привілеї — прощення гріхів, які він скоїть у поході, непідсудність світській владі, недоторканність особи й майна тощо.
Незабаром прибули основні сили хрестоносців, що складалися з добре озброєних чотирьох рицарських армій. Їхні дії в Малій Азії проти турків-сельджуків були успішними.
У червні 1099 р. рицарі розпочали облогу Єрусалима. Після декількох невдалих штурмів вони захопили місто та влаштували там жахливу різанину місцевих мусульман та юдеїв. Після «звільнення Єрусалима від невірних» і взяття міста під захист хрестоносців мета походу була виконана.
До початку XII ст. хрестоносці побудували в Сирії та Палестині міцні замки й заснували там декілька своїх держав. Головним вважалося Єрусалимське королівство, а його монарх — захисником Гробу Господнього. Так завершився Перший хрестовий похід.
На завойованих землях хрестоносці організували три духовно-рицарські ордени. У 1099 р. було засновано Орден госпітальєрів, або іоаннітів. Назва пов’язана з тим, що в Єрусалимі раніше існував будинок для відпочинку паломників — госпіталь (притулок) Святого Іоанна, патріарха Александрійського (VII ст.). Своїм завданням орден проголосив лікування хворих і боротьбу з ворогами християнства. Після відвоювання мусульманами в 1309 р. Палестини госпітальєри оселилися на острові Родос. Коли в 1522 р. його захопили турки-османи, орден перебрався на острів Мальта й став Мальтійським. Він існує й дотепер, а зовнішнім проявом його діяльності є благодійність.
Від'їзд хрестоносців у Святу Землю. Середньовічна мініатюра. XIII ст.
• Опишіть зовнішній вигляд та озброєння рицарів-хрестоносців.
На початку XII ст. французькі рицарі заснували Орден тамплієрів, або храмовників (від франц. temple — храм). Резиденція ордену розташовувалася в Єрусалимі, на місці храму Соломона. Метою ордену проголосили захист шляхів до Святої Землі та самих паломників. Тамплієри, на відміну від інших орденів, мали значний вплив у Європі. Незважаючи на обітницю бідності, вони накопичили значні багатства.
У 1190 р. німецькі хрестоносці заснували в Палестині Тевтонський орден. На відміну від інших, до нього вступили переважно рицарі зі східнонімецьких («тевтонських») земель. Тевтонці захищали угорські землі від половців, а згодом перемістилися до Східної Балтії. Спочатку метою тевтонців був захист польських земель від нападів місцевих племен пруссів, але приблизно за півстоліття орден завоював усі прусські землі й утворив на них власну державу.
Духовно-рицарські ордени — у Західній та Центральній Європі військово-чернечі організації рицарів, які створювалися в період хрестових походів під керівництвом католицької церкви переважно для боротьби з ворогами християнської віри.
Ордени хрестоносців підпорядковувалися безпосередньо Папі. На обладунки «брати-рицарі» надягали довгі плащі — мантії. Іоанніти мали чорний плащ із білим восьмиконечним хрестом, тамплієри — білий плащ із червоним восьмиконечним хрестом, тевтонці — білий плащ із простим чорним хрестом.
До Святої Землі разом із чоловіками рушило чимало жінок. Жінки прали одяг рицарів, носили воду, а також підтримували моральний дух, закликаючи на битву й оборону. Більшість жінок нарівні з чоловіками брали участь у бойових діях. Вони підносили метальні заряди, перевертали кам'яні глиби й тягали на вали кошики із землею для засипання ровів. Хроніка повідомляє, що дружина одного фламандського рицаря котила величезний камінь, коли дві стріли влучили їй у шию та груди. Умираючи на руках чоловіка, жінка просила кинути її тіло до рову, щоб він швидше наповнився.
3. Другий і Третій хрестові походи. У середині XII ст. турки-сельджуки перейшли в наступ проти хрестоносців і проголосили джихад — священну війну за мусульманську віру. Єрусалимський король, втративши більшу частину своїх володінь, звернувся по допомогу до Папи, який у відповідь оголосив Другий хрестовий похід (1147—1149 рр.). Очолили його німецький імператор Конрад III і французький король Луї VII. Похід завершився поразкою. Єгипетський султан Саладін розгромив хрестоносців і захопив Єрусалим. Для визволення міста Папа Римський проголосив Третій хрестовий похід (1189—1192 рр.). Ним керували три монархи — німецький імператор Фрідріх І Барбаросса, французький король Філіп II Август та англійський король Річард І Левове Серце. Проте німецький імператор на початку походу потонув у річці, а французький та англійський королі, між якими існувала взаємна неприязнь, лише чинили перешкоди один одному.
Висадившись у 1191 р. в Сирії, англійські та французькі війська оточили фортецю Акру й після тривалої облоги захопили її. Однак Філіп II Август і Річард І Левове Серце посварилися остаточно, і французи, залишивши англійців напризволяще, повернулися додому.
Облога Акри. Середньовічна мініатюра. XIV ст.
• Яку інформацію про облогу та взяття хрестоносцями фортеці можна отримати за наведеною мініатюрою?
Річард І Левове Серце тричі намагався взяти Єрусалим, але не зміг. Він лише уклав у 1192 р. угоду із Саладіном, за якою султан гарантував християнським паломникам безперешкодне відвідування святих міст — Єрусалима, Назарета і Віфлеєма протягом трьох років.
Другий і Третій хрестові походи довели, що західний християнський світ уже не мав того релігійного піднесення, як раніше. Католицька церква була не здатна подолати суперечки між державами Західної Європи за допомогою величної ідеї служіння християнству.
4. Четвертий хрестовий похід. Завершення епохи хрестових походів. На початку XIII ст. стало зрозумілим, що вирішальне значення для долі Святої Землі має Єгипет, султан якого постійно загрожував володінням хрестоносців. Папа Інокентій III оголосив проти нього новий хрестовий похід. Однак до Єгипту хрестоносці так і не дійшли.
Голова Венеціанської республіки дож Енріко Дандоло, до якого хрестоносці звернулися з проханням про допомогу, намовив їх спочатку знищити свого торговельного суперника — християнське місто Задар на східному узбережжі Адріатичного моря, а через деякий час підбурив узяти участь у поході проти іншого свого ворога — Константинополя.
У квітні 1204 р. після кількамісячної облоги хрестоносці захопили Константинополь, пограбували його та вбили тисячі жителів міста.
Хрестоносці під час узяття Константинополя. Середньовічна мініатюра. XV ст.
• Яку інформацію про взяття хрестоносцями Константинополя можна отримати за ілюстрацією?
Папа Римський відлучив Венецію та хрестоносців від церкви, але пообіцяв зняти відлучення, якщо вони все-таки здійснять похід до Єгипту.
Захоплені землі Візантійської імперії латиняни (як ви пам’ятаєте, так називали хрестоносців візантійці) перетворили на свої володіння, які в середньовічній Європі називали Латинською Романією. На цьому похід завершився.
Четвертий хрестовий похід, під час якого було знищено центр східного християнства — Візантійську імперію, засвідчив глибоку кризу руху хрестоносців. У XIII ст. відбулося ще чотири походи. Усі вони не спрямовувалися до Палестини й завершилися поразками.
Після припинення хрестових походів держави хрестоносців були приречені. Одне за одним впали міста-фортеці хрестоносців — Триполі, Tip, Сідон. У 1291 р. єгиптяни завоювали Акру — останню столицю Єрусалимського королівства. Епоха хрестових походів завершилася.
У період Четвертого хрестового походу в Західній Європі поширилася думка, що лише безгрішні діти зможуть звільнити Єрусалим. У 1212 р. близько 50 тис. дітей із Франції та Німеччини рушили в похід до Святої Землі. Похід провалився. Частина дітей не витримала труднощів і втекла. Тих, хто прибув до порту Марселя, власники кораблів захопили та продали в рабство мусульманам.
5. Значення та наслідки хрестових походів. Хрестові походи як воєнні експедиції для визволення Святої Землі загалом не виправдали своєї мети. Вони спричинили значні людські втрати як серед населення країн Сходу, так і серед самих хрестоносців. Під час походів було знищено багато пам’яток культури, бібліотек, палаців. Унаслідок Четвертого хрестового походу зазнав значних руйнувань Константинополь — центр східної християнської культури.
Проте епоха хрестових походів не минула безслідно для Європи. Значно пожвавилася торгівля на Середземному морі. Особливо великі переваги отримали італійські міста-держави — Венеція, Генуя, Піза, до яких перейшла першість у торгівлі з країнами Сходу. Візантія як торговельний суперник італійських міст-держав після Четвертого хрестового походу зникла. Торговельні зв’язки Сходу й Заходу за час хрестових походів значно розширилися. Кількість товарів, які привозили європейські купці зі Сходу, збільшилася в десятки разів.
Хрестові походи сприяли тому, що до Європи потрапили нові сільськогосподарські рослини та плодові дерева — рис, гречка, лимони, абрикоси, кавуни. Європейці опанували виробництво цукру, шовкових тканин і скляних дзеркал, запозичили зі Сходу голубину пошту й вітряки. Знайомство зі Сходом вплинуло і на побут європейців. Рицарі засвоїли східні манери, придворну ввічливість. Саме відтоді на Заході призвичаїлися мити руки перед їжею, приймати ванни й митися в гарячих лазнях.
Завдяки хрестовим походам у рицарських замках з'явилася нова захоплююча гра — шахи. Назва нової гри, яку хрестоносці привезли до середньовічної Європи, походить від перського вигуку «Шах мат!» (шах — правитель деяких держав Сходу, мат — перекладається як «помер»).
Хрестовий похід дітей. Гравюра Г. Доре. XIX ст.
• Що, на вашу думку, прагнув сказати своїм твором художник?
Запам'ятайте дати
• 1095 р. — виступ Папи Урбана II у Клермоні із закликом звільнити Святу Землю
• 1096—1291 рр. — хрестові походи
• 1099 р. — узяття Єрусалима хрестоносцями
• 1204 р. — узяття Константинополя хрестоносцями
• 1291 р. — падіння Акри, останньої столиці Єрусалимського королівства. Завершення епохи хрестових походів
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
• Хрестові походи за звільнення Святої Землі від мусульманського гніту тривали майже 200 років і загалом не виправдали своєї мети.
• Хрестові походи вплинули на культурне життя, суспільний і політичний устрій середньовічної Європи.
• Для мусульманських країн Сходу, де розгорталися воєнні дії, хрестові походи спричинили чимало негативних наслідків.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Асоціації».
Правила гри. Ведучий(-а) називає учням та ученицям термін, назву, історичне явище тощо за розглянутим матеріалом і пропонує навести асоціації, які вони в них викликають. У разі необхідності ведучий(-а) пропонує пояснити асоціацію.
2. Назвіть причини й мету хрестових походів. 3. Як відбувся Перший хрестовий похід і до яких результатів він призвів? 4. Що таке духовно-рицарські ордени? Які три ордени були створені в цей час? 5. Якою була роль жінок у хрестових походах?
6. Робота в парах. Обговоріть і поясніть твердження: «Другий і Третій хрестові походи довели, що західний християнський світ уже не мав того релігійного піднесення, як раніше». 7. Чим Четвертий хрестовий похід відрізнявся від попередніх? Якими були його результати? 8. Охарактеризуйте значення та наслідки хрестових походів. Які з них були найважливішими й чому?
9. Колективне обговорення. Чи потрібні були середньовічній Європі хрестові походи? 10. Покажіть на карті напрямки хрестових походів і держави, створені хрестоносцями на Сході. 11. Продовжте роботу із синхроністичною хронологічною таблицею «Європа в добу Середньовіччя» (с. 7). 12. Робота в парах. Складіть таблицю «Хрестові походи».
13. Робота в малих групах. Підготуйте та зобразіть один із чотирьох хрестових походів (одна-дві репліки від імені персонажів подій). 14. Робота в парах. Виконайте завдання. Після Четвертого хрестового походу Папа Інокентій III звернувся до хрестоносців із листом, де писав: «Ви бездумно ухилилися від вашого чистого наміру й рушили не на завоювання Єрусалима, а на завоювання Константинополя, віддавши перевагу земним благам над небесними. Але ваша провина є набагато більшою, бо нікому не було порятунку, незважаючи на релігійний сан, вік або стать. Ви простягнули руки до майна церков...». 1) Порівняйте заклик до Першого хрестового походу зі змістом цього листа. 2) Як змінилися цінності, яких дотримувався рух хрестоносців, від Першого до Четвертого хрестового походу?
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 7 клас Гісем, Мартинюк 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)