Войти
Закрыть

Франція

7 Клас

Наприкінці X ст. у Франції відбулася зміна династії. Останніх Каролінгів спіткала така сама доля, як і їхніх попередників Меровінгів. Засновником нової династії став один із нащадків графа паризького Еда, що уславив своє ім’я під час захисту міста від норманів — Гуго Капет. Таку Франції розпочалося правління нової династії Капетингів (987—1328). У ці часи Франція переживала часи феодальної роздробленості. Перші Капетинги не мали майже ніякої влади і визнавалися лише «першими серед рівних». Король не був навіть найсильнішим серед інших феодалів. Господарем він був лише у своїх власних володіннях — королівському домені — Іль-де-Франс. Це була вузька смужка земель, які простягалися вздовж річок Сени і Луари від Парижа до Орлеана, з усіх боків оточена володіннями інших феодалів. Часто герцоги та графи володіли більшими землями, ніж король, і не поступалися йому силою. Та навіть у власному домені королю доводилося вести наполегливу боротьбу проти свавільних баронів, які засіли в замках і не дуже боялися свого сеньйора. Представники нової династії не бажали визнавати такий стан речей, і в першій половині XII ст. королі почали поступово посилювати свою владу, спираючись на підтримку різних верств населення Франції....
0 Переглянути

Держава в середньовічній Європі

7 Клас

Початок середніх віків відзначився тим, що у Європі постали принципово нові форми держави. Свій початок вони беруть із союзів германських племен, що рушили в межі Західної Римської імперії. Зруйнувавши імперію та підкоривши її територію і населення (за останніми підрахунками вчених, завойовники складали близько 5 % від підкореного населення), вожді племен опинилися перед проблемою управління цими територіями. Існуюча система влади виявилася непридатною для управління захопленими територіями, а римська фактично була знищена і відродитися вже не могла. До того ж вожді зустрічали опір одноплемінників, які не могли зрозуміти, чому руйнуються старі традиції племінної влади. Зрештою, окремим вождям удавалося приборкувати опір змінам, що настали, а свою владу зміцнити настільки, що її вже ніхто не міг заперечувати. Попервах, як і раніше, така могутня влада трималася на силі (військовій дружині) та авторитеті. Особливо яскраво це видно на прикладі вождя франків Хлодвіга. Але, як вам уже відомо, він знайшов для своєї влади й інші опори: закони, гроші (скарбниця), апарат управління і церкву, яка стверджувала, що «влада від Бога». Фактично Хлодвіг створив державу, у якій був не просто вождем племені, а монархом, королем, котрий правив одноосібно і передавав свою владу у спадок....
0 Переглянути

Практичне заняття: «Наслідки хрестових походів»

7 Клас

Хрестові походи як військові експедиції з метою визволення Святої Землі зазнали краху. Вони спричинили значні людські втрати як серед населення країн Сходу, так і серед їхніх учасників. Під час походів було знищено багато пам’яток культури, бібліотек, палаців. Унаслідок четвертого хрестового походу зазнав значної шкоди Константинополь — центр східної християнської культури. Хрестові походи спричинили погіршення відносин між Європою і країнами Сходу, християнським та ісламським світами. Проте епоха хрестових походів не минула безслідно для Європи. Значно пожвавилася торгівля на Середземному морі. Особливо великі переваги отримали італійські міста-держави — Венеція, Ґенуя, Піза, до яких перейшла першість у торгівлі з країнами Сходу. Візантія як торговельний суперник італійських міст-держав після четвертого хрестового походу зникла. Торговельні зв’язки Сходу і Заходу за час хрестових походів набули регулярного характеру. Кількість товарів, що їх привозили європейські купці зі Сходу, збільшилася в десятки разів. Європейці познайомилися з виробництвом цукру, шовкових тканин і скляних дзеркал, запозичили зі Сходу голубину пошту і вітряки. Знайомство зі Сходом справило великий вплив і на побут європейців. Рицарі засвоїли східні манери, придворну ввічливість. Саме відтоді на Заході призвичаїлися мити руки перед їжею, приймати ванни і митися в гарячих лазнях. У рицарських замках з’явилася нова захоплююча гра — шахи....
0 Переглянути

Епоха хрестових походів

7 Клас

Кінець ХІ— ХІІІ ст. це період коли європейці, керовані ідеєю визволення Гробу Господнього, здійснювали походи на завоювання Єрусалима і Палестини. Ці походи отримали назву — хрестові. Усього з 1095 до 1291 р. було здійснено вісім хрестових походів до Святої Землі. Згодом назву «хрестові походи» стали застосовувати щодо релігійних війн, які вела католицька церква з метою захисту і поширення християнства. Хрестові походи на Схід — це військові експедиції, які організовував західний християнський світ проти мусульман. Для того щоб зрозуміти, чому розпочалися хрестові походи, необхідно подивитися, яким був християнський світ наприкінці XI ст. Завдяки реформам папи Григорія VII католицька церква мала великий вплив на європейські справи. Заклик, що лунав із Риму від папи, вважався обов’язковим для всіх католиків. Європейське рицарство перебувало в досить складній ситуації. Право майорату (першості в успадкуванні) спричиняло те, що маєток феодала успадковував лише його старший син, а молодші змушені були самі шукати засоби до існування. Безземельні рицарі, що грабували та влаштовували криваві війни зі слабшими сусідами, перетворилися на справжнє лихо. Вільних земель на цей час у Європі вже не було, а працювати чи торгувати вважалося для рицаря ганьбою. Упродовж семи років європейські країни потерпали від голоду, епідемій чуми та інших хвороб. До цього додалися незвично суворі зими і повені 1089—1094 рр. Стали поширюватися чутки про наближення кінця світу. Усі чекали Божої кари за свої гріхи та були готові спокутувати їх паломництвом до Святої Землі або отримати спасіння іншим подвигом за віру. Паломники, які поверталися з Єрусалима, відвідавши Гроб Господній, розповідали про переслідування християн турками-сельджуками. Із цих повідомлень народилася ідея особливого паломництва — війни за Христа і визволення Гробу Господнього з-під влади невірних....
0 Переглянути

Північна Європа у VIII—XI ст.

7 Клас

Початок IX — першу половину XI ст. в історії Європи називають «епохою норманів». У той час германські племена, які жили на півночі Європи, на Ютландському, Скандинавському півостровах і деяких островах Балтики, рушили на завоювання нових земель. У країнах Європи їх називали норманами — «північними людьми». Звичною молитвою тоді було прохання Бога врятувати від люті норманів, коли зненацька біля берегів з’являлися їхні довгі безпалубні кораблі — дракари — під чотирикутними червоними або смугастими вітрилами зі страхітливими різьбленими головами драконів на носах. У самій Скандинавії тих, хто не хотів працювати вдома, а надавав перевагу життю, сповненому небезпек і пригод, називали вікінгами (походження цього слова остаточно не з’ясовано). Вікінги плавали не лише на захід, а й на схід. Балтійським морем і далі Західною Денною діставалися вони земель, де жили східні слов’яни, які називали чужинців варягами. Тут вони торгували з місцевим населенням, засновуючи свої факторії, або рухалися шляхом «із варягів у греки» далі, до Константинополя. Варязькі дружини наймалися до візантійських імператорів, які високо цінували хоробрість і військову майстерність норманів. Походи вікінгів були останньою хвилею Великого переселення народів. Перша його хвиля в V—VI ст. зруйнувала Римську імперію і призвела до появи у Європі нових держав — варварських королівств. Друга хвиля в ІХ—ХІ ст. докотилася до нової Європи. Вікінги не змогли зруйнувати її, тому змушені були пристосуватися до неї, запозичуючи традиції та порядки феодальної Європи. Який період історії називають «епохою норманів»?...
0 Переглянути

Виникнення середньовічного міста. Ремесло і торгівля в середньовічному місті. Повсякденне життя

7 Клас

У Римській імперії було багато великих та квітучих міст. Вони виконували, насамперед політичну, адміністративну і воєнну функції, тобто були осередками, де розміщувалися органи влади, війська тощо. Крім того, вони були центрами торгівлі та ремесла. Із занепадом Римської імперії згасло і міське життя. Майдани і вулиці перетворилися на поля й пасовища. Кількість мешканців зменшилася до кількох тисяч або й сотень. Майже 500 років у Західній Європі домінував сільський пейзаж. Тільки деякі міста Італії та півдня Франції зберегли свій ритм і рівень життя завдяки міжнародній торгівлі та резиденціям єпископів. У Х—ХІ ст. у Західній Європі почалося відродження деяких старих і виникнення нових міст. Що ж зумовило відродження міського життя у Європі? Насамперед, процеси в економіці, розвиток сільського господарства. Так, у Х—ХІ ст. збільшилося виробництво зерна, розвивалося садівництво, виноградарство, городництво тощо. У селян поступово виникає надлишок сільськогосподарських продуктів, які можна було обміняти на ремісничі вироби. Своєю чергою, зросла майстерність сільських ремісників. Вони вже не встигали займатися сільським господарством, це тільки відволікало їх від основної роботи. Зрештою, ремісництво відокремилося від сільського господарства. Для збуту своєї продукції ремісники зосереджувалися в тих місцях, де були значні скупчення людей: на перехресті важливих шляхів, річних переправах, під стінами замків резиденцій єпископів і королів. Поступово в цих місцях формувалися постійні поселення ремісників....
0 Переглянути

Християнська церква в V—XI ст.

7 Клас

Релігія і церква в середні віки відігравала величезну роль. Усе життя людини, її свідомість були пройняті вірою. Уява людини середньовічної Європи про Бога, світ і людину впродовж багатьох віків формувалася на основі християнства. Згідно з християнськими уявленнями, людину створив Бог, наділивши її особливими якостями: душею, розумом, мовою, почуттями, красою, силою. Сама природа, живі істоти були створені Богом заради людини. Але перші люди — Адам і Єва — ослухалися Бога, учинивши гріх — перший, або первородний. За це вони були вигнані з Раю. Людина стала смертною, слабкою, нещасною. Душа будь-якої людини страждає, бо ув’язнена в гріховному тілі. Хороші якості, почуття, учинки людей називали чеснотами, погані — гріхами. Ворогами людини були сім її «смертних гріхів»: гординя, заздрість, гнів, лінощі, жадібність, марнотратство, ненажерливість. Ці гріхи штовхали людину на брехню та всілякі злочини. Усі віруючі повинні були приходити до священика на сповідь. Ідеалом середньовічної людини був аскет. Так називали людей, які заради любові до Бога відмовлялися від рідних, усіх задоволень і багатств. Люди вірили, що після смерті душа може потрапити або в пекло, або в рай. Усі дуже боялися Пекла. У Західній Європі поступово склалося уявлення про чистилище — місце, де душа може очиститися від дрібних гріхів і потрапити в Рай....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ... 68
Назад

Навігація