Войти
Закрыть

Важкі обійми вікінгів

7 Клас

З кінця VIII до середини X ст. північно-східну частину Англії плюндрували данці, які не залишили на ній живого місця. Середньовічний автор сумно повідомляв, що данці вбивали людей і худобу, руйнували церкви. Віднадити цих розбійників в англосаксів бракувало снаги. Данці осідали в Англії. Наприкінці IX ст. вони поділили з англосаксами країну. Їм дісталася її північно-східна частина, англосаксам — південно-західна. Енергійно боровся проти загарбників король Альфред Великий (871—900 рр.). Він бачив, що народне ополчення не справиться з данцями, тому створив професійне військо. Щоб віднадити піратів від узбережжя Англії, побудували морський флот. Данці не вміли штурмувати замки, тому король звів прикордонні сторожові фортеці. Він запровадив спеціальний податок — «данські гроші», які йшли на оборону від нападників....

Англосаксонські королівства

7 Клас

На початку V ст. римські війська назавжди залишили Британію, яку тоді населяли племена кельтів (бритти та ін.). Ще не вляглася за ними курява, а в Британію вже прийшли германські племена англів, саксів і ютів. Вони безцеремонно поселилися на землях господарів. Джерело VIII ст. Із праці англійського історика і письменника Беди Шановного Одержавши від короля запрошення, плем'я англів, чи саксів вирушило на трьох кораблях у Британію й зайняло для стоянки місце у східній частині острова за наказом того ж короля, ніби маючи намір оборонити батьківщину, а насправді — щоб її завоювати... Кажуть, що їхніми вождями були двоє братів — Хенгест і Хорса. Хорса пізніше загинув на війні з бриттами, і в східній частині Кента до цього часу є пам'ятник йому....

Закінчення «столітнього» кошмару й об’єднання Франції

7 Клас

Жанна д’Арк віддала своє життя за Францію недаремно. Французи поступово звільняли свою країну від англійських зайд. Карл VII увійшов у Париж. У 1453 р. англійці володіли на території Франції лише містом Кале, проте незабаром втратили і його. Найтриваліша в історії Європи війна завершилася перемогою Франції. У Франції створили єдину армію, солдати якої служили вже не сеньйорам, а державі, запровадили обов’язковий для всіх єдиний податок. Франція ставала сильною централізованою державою. Після смерті Карла VII трон дістався Людовику XI — талановитому політику. Віч-на-віч Людовик XI (1461—1483 рр.) брав не силою, а хитрістю, більше покладався на переговори та підкуп. Він вважав, що «хто не вміє прикидатися, той не вміє правити». Король легко йшов на поступки своїм ворогам (їх у нього не бракувало), але принагідно переходив у наступ. Інтригувати проти них, сварити їх між собою було його стихією. Він нікому не довіряв, своїх радників «носив на спині свого коня». Був мстивим і жорстоким, переможених ворогів тримав у невеликих залізних клітках, де часом не можна було випрямитися на повен зріст....

«Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть»

7 Клас

Хоч полум’я народного повстання і вдалося погасити, проте до змін на краще було ще далеко. Країна нагадувала розтривожений вулик. У ній вибухали повстання городян і селян, іноді грізніші за Жакерію. Англійці все ще перемагали у війні. У 1415 р. вони вщент розбили набагато численнішу французьку армію біля Азенкура, захопили всю Північну Францію й увійшли в Париж. За мирним договором 1420 р. Франція й Англія стали єдиним королівством. Але й ці невдачі не зломили французький народ. Французи вже відчули себе французами, хотіли бути підданими свого короля, жити у своїй державі, а англійців вважали забродами. Вони піднялися на партизанську боротьбу, загасити полум’я якої англійцям було не під силу. Щоб звільнити свою батьківщину, французам не вистачало лише одного — повірити в свої сили. Ця віра була їм особливо потрібна в зв’язку з облогою англійцями Орлеана — останньої твердині того, що залишилося від незалежної Франції. Вселила у французів віру в перемогу юна дівчина Жанна — національна героїня Франції. Вважають її простою селянкою із Домремі. але є також версія, що вона могла бути аристократкою....

Франція в полум’ї повстань

7 Клас

Після смерті Філіппа IV один за одним померли за загадкових обставин три його сини. Вельможі проголосили королем Філіппа VI Довгого — представника сімейства Валуа. Він започаткував у 1328 р. королівську династію Валуа, яка проіснувала у Франції до 1589 р. Проте новій династії не поталанило. У Філіппа IV Красивого залишилася донька — англійська королева. Її син. Едуард ІІІ, посів англійський трон. Він заявив, що в нього більше прав на французьку корону, аніж у будь-кого з Валуа. Щоб віднадити настирливого Едуарда III, французькі правники-крутії придумали спосіб, як унеможливити передачу корони по жіночій лінії. Виходило, що мати Едуарда III не могла передати сину право на французький трон, бо сама його не мала. Едуард ІІІ стояв на своєму. Настала пора вдатися до «останнього доводу королів» — зброї. Питання про те. кому належатиме французький трон, було лише приводом до війни, бо вона давно назріла. Яблуком розбрату між Францією та Англією стала багата Фландрія, яка лише вважалася васалом Франції. Міста Фландрії більше горнулися до Англії, з якою їх пов'язували спільні господарські інтереси....

«Залізний король»

7 Клас

Особливо посилилася королівська влада у Франції за Філіппа IV Красивого (1285—1314 рр.). Вигідно одружившись, він заволодів областю Шампань і королівством Наварра за Піренеями, позбавив незалежності багату Фландрію. Однак міста Фландрії невдовзі повстали і розгромили в «битві шпор» (1302 р.) добірне французьке рицарство. Для всезнайок Назва «битва шпор» походить від того, що переможці познімали з полеглих французьких рицарів 4000 позолочених шпор і порозвішували їх у соборі на знак своєї перемоги. Філіппу IV Красивому постійно не вистачало грошей. Він позичав їх у банкірів-іноземців, навіть став фальшивомонетником. Але найбільші надії король покладав на стягування податків з населення, велів, щоб податок платило також духовенство. Фальшивомонетник — той, хто заради особистої вигоди карбує несправжню, неповноцінну монету. Щоб примирити народ з новими податками, Філіпп IV Красивий у 1302 р. скликав Генеральні штати — слухняний дорадчий орган при королі, який проіснував у Франції до 1789 р. До Генеральних штатів входили представники духовенства, дворянства та городян. З появою Генеральних штатів у Франції зміцніла станова монархія....

Посилення королівської влади

7 Клас

У X ст. західну частину колишньої імперії Карла Великого вже називали не Галлією, а Францією («країною франків»). Але централізованою державою Франція тоді не була. В ІХ—Х ст. вона першою в Західній: Європі розпалася на ряд незалежних володінь — герцогства Нормандія, Аквітанія, Гасконь, Бургундія, графства Тулузьке, Шампань, Фландрія (васал відразу і французької, і німецької корон) та ін. Кожне з них було державою в державі. їхні володарі часом були могутнішими за короля і лише вдавали з себе вірнопідданих. Джерело XI ст. Із листа Одона, графа Блуа, королю Роберту ІІ Але здивував мене дуже ти, мій короле, тим, що... визнав ти мене негідним феода твого. Адже якщо йдеться про умови походження, то, дякуючи Богу, я родовитий. Якщо йдеться про якість феоду, якого ти мені надав, то відомо, що він не належить до твоїх володінь.... а дістався у спадок від предків моїх. Щодо виконання служби, то тобі добре відомо, що, допоки я користувався твоєю прихильністю, служив тобі і при дворі, і у війську, й на чужині. Якщо ж потім, коли ти наклав на мене опалу й вирішив відібрати наданий мені феод, я, захищаючи себе й свій феод, чимось тебе скривдив, то вчинив це я у стані роздратування несправедливістю й через безвихідь. Справді, як же я можу не захищати феода свого? Бога й душу кличу в свідки, що ліпше помру на своєму феоді, аніж житиму без нього....

Загибель богів

7 Клас

Германські племена Північної Європи (Скандинавії) розмовляли схожими мовами. Нерідко мови сусідніх племен ніби змішувалися, тому їхня граматика спрощувалася. Це пояснює, чому нинішня англійська граматика простіша за граматику мов інших європейських народів. У народів Північної Європи склалася єдина писемність, єдиний алфавіт — руни. Руни вирізали на дереві, камені чи металі, тому вони мали кутасту форму. Пізніше рунами прикрашали наконечники списів, мечі, могильні камені. Спершу всі користувалися однаковими рунами, але поступово у данців, норвежців, англосаксів склалися свої мови, а отже й свої руни. Руни існували впродовж усього середньовіччя. Але з наверненням скандинавів у християнство й поширенням у них латини, латинська абетка почала витісняти цю стародавню писемність. Руни — давньогерманський алфавіт, давня писемність народів Північної Європи. Скандинави вірили, що руни винайшов мудрий Одін (у стародавніх германців — Вотан) — наймогутніший бог. Він не скаче — летить у повітрі на восьминогом у коні. В нього багато помічників і серед них — два круки, які вміють говорити; вони знають про все, що діється в світі, і сповіщають про те Одіна. Прислуговують Одіну й небесні діви — валькірії, які доправляють на небо тіла загиблих у бою воїнів. Боги можуть бути водночас і добрими, і злими, і справедливими, й не дуже. Світ скандинавів населяли також різні чудовиська, скажімо, потворні чоловічки тролі — охоронці захованих в земних надрах скарбів....

Скандинавські держави

7 Клас

Наприкінці IX ст. вікінги з Норвегії поселилися на великому безлісому острові. Вони назвали його Ісландією — «Країною криги». Клімат в Ісландії був надто суворий для землеробства, але наявність чудових лук давала змогу випасати худобу. Невдовзі все узбережжя Ісландії рясніло хуторами колоністів-вікінгів. Ісландці лише в 1000 р. прилучилися до віри Христової. Впродовж IX—XIII ст. у них не було ні державної влади, ні армії (жителям острівної країни вона була ні до чого). Проблеми внутрішнього життя вирішували всім миром, на щорічних зібраннях хуторян. Розшарування серед норманів Скандинавії було глибшим. Завдяки воєнним походам конунги та їхні наближені збагачувалися, впливи їхні зростали. Зрештою, в Скандинавії виникли держави норманів — Данське, Норвезьке та Шведське королівства....

Походи вікінгів

7 Клас

До кінця VIII — початку ІХ ст. Західна Європа нічого не знала про норманів. Коли ж вона зіткнулася з ними віч-на-віч, то впала у відчай, бо стала жертвою їхніх жахливих набігів, які тривали впродовж ІХ—ХІ ст. Саме цих нападників західні європейці й назвали вікінгами. Вікінги були відважними воїнами. Вдягнені в кольчуги й гостроверхі шоломи, озброєні бойовою сокирою чи мечем, списом та круглим щитом, вікінги запливали на своїх кораблях у гирла річок Франції, Англії, Німеччини. Вони висаджувалися в глибині цих країн і зненацька нападали на тамтешні міста, села й монастирі — заради здобичі й слави. Вікінги вбивали геть-чисто всіх, палили і грабували церкви, монастирі. Люд стогнав від їхнього розбою й звертався до Бога з молитвою: «Від шаленства норманів порятуй нас, Господи!» Спершу вікінги нападали невеликими озброєними дружинами, а згодом — уже цілими арміями. Вони відвоювали в арабів острів Сицилію, прогнали з південної частини Апеннінського півострова візантійців і утворили там Неаполітанське королівство, чи Королівство Обох Сицилій (Південь Італії вважався «другою Сицилією»). У Північній Франції вікінги-данці утворили герцогство Нормандія....

Навігація