Войти
Закрыть

Середньовічні держави в європейських країнах

7 Клас

В європейській історії існував тривалий період феодальної роздробленості, коли середньовічні держави були поділені на безліч окремих феодальних володінь. Поступово місцеві володарі - герцоги і графи - збагачувалися, накопичували маєтності й створювали власні армії. Це ставало основою їхньої самостійності. Економічно вони були незалежні від королів, тому ігнорували їхню владу. Нескінченні війни-усобиці між феодальними правителями виснажували держави. Страждало мирне населення, руйнувалися міста й села. Цей період тривав у різних країнах протягом різного часу: Франція об’єдналась у XV ст. Італія стала єдиною державою лише в XIX ст. Тоді ж завершилось об'єднання Німеччини. 2. Станово-представницькі монархії У ХІІІ-ХV ст. у західноєвропейських країнах поступово зміцнювалася влада королів. Щоб здолати феодальних правителів, королі потребували сильної армії й підтримки міст, які боролися за свободу від феодалів. Опорою королів служили дрібніші феодали - дворяни, а також духовенство й заможні верстви міста (купці, ремісники). Для підтримки короля, збирання податків і армії, прийняття важливих рішень у деяких країнах Західної Європи було створено представницькі органи тогочасних суспільних станів. У Англії виник парламент (1265), у Франції - Генеральні штати (1302), в Іспанії - кортеси (1188), у Ісландії - альтинг (930). Згодом у Польському королівстві, також з’явився представницький орган - сейм. Він представляв верхівку феодального суспільства - шляхту й духовенство. Але ці представницькі органи не відігравали такої самостійної ролі, як сучасні парламенти в демократичних країнах....
0 Переглянути

Практичне заняття. Наслідки хрестових походів

7 Клас

Хрестові походи не досягли тієї мети, яку ставили перед собою їх організатори, і закінчилися повного поразкою. Вони характеризувалися численними жертвами як серед учасників, так і серед мирного населення країн Сходу. Під час військових сутичок гинули пам’ятки архітектури, бібліотеки та інші культурні й матеріальні цінності, особливо постраждав Константинополь, який був основним центром східної християнської культури. Унаслідок хрестових походів вперше з часів античності зустрілися Захід і Схід. У результаті зросла торгівля між Заходом і Сходом. Міста о. Кіпр, Бейрут та інші стали важливими центрами торгівлі в Середземноморському регіоні. На торгівлі зі Сходом збагатилися італійські морські республіки Венеція і Генуя. Вони перетворилися на великі порти й банківські центри. У той самий час були послаблені позиції в торгівлі арабського світу і Візантії. Хрестові походи сприяли ознайомленню європейців зі східною культурою. На Схід почали возити європейське сукно, попит на яке стимулював розвиток ремесла у Західній Європі, хутро, шкіру, залізо, льон, срібло, рабів. Зі Сходу до Європи потрапили технологічні новинки, наприклад вітряк, технологія виробництва цукру, сільськогосподарські культури: цукрова тростина, бавовник, гречка, лимони, кавуни тощо....
0 Переглянути

Хрестові походи

7 Клас

Ще з II ст. християни здійснювали паломництва у Святу землю - в Палестину, на батьківщину Ісуса Христа. Коли Палестина була підкорена арабами, а згодом - турками-сельджуками, церква оголосила хрестові походи за звільнення Гроба Господнього й Святої землі та повернення їх християнам. Хрестові походи збирали десятки тисяч людей. За участь у походах церква обіцяла спасіння душі й Царство Небесне. Величезна кількість молодших синів феодалів, які не отримали спадщини, сподівалися знайти багатство й нові володіння на Святій Землі. Цього хотіли й світські володарі. Безземельні, знедолені селяни, які жебракували й голодували, плекали надію вирватися зі злиднів. Для багатьох авантюристів з’явився шанс знайти «рай на землі». Та головною була віра в те, що участь у поході принесе вічне спасіння душі. Загалом хрестові походи тривали з перервами майже 200 років - з 1095 р. по 1270 р. Рішення про початок хрестового походу було прийняте на церковному соборі, який відбувся в місті Клермоні в 1095 р. Після його завершення папа римський Урбан II звернувся до городян із промовою, в якій закликав звільнити Гроб Господній від сарацинів (так називали арабів-мусульман), які саме в той час захопили Єрусалим. Папа пообіцяв тим, хто візьме участь у поході, прощення гріхів, а загиблим - рай. На час походу було обіцяно захист майна, а також відтермінування боргів, багатство й радість. Промова була такою запальною, що всі, хто перебував на площі, - єпископи, рицарі, барони, простолюд - готові були вирушати негайно. Охочі йти в похід нашивали на одяг червоні хрести - символ перемоги. Тому їх назвали хрестоносцями, а походи дістали назву хрестових. Першими хрестоносцями були переважно найбідніші жителі великих міст і маленьких селищ....
0 Переглянути

Походи вікінгів та їхні завоювання

7 Клас

Скандинавський півострів, найбільший у Європі, простягнувся майже на 2000 км. Узбережжя його прорізане незліченними фіордами - заповненими водою ущелинами, які врізаються у суходіл на десятки, а іноді й сотні кілометрів. Здавна населення Скандинавії займалося мисливством і рибальством. Крім того, люди обробляли землю й розводили худобу. Гори, лісистість, прохолодний клімат, багато холодної талої води, - усе це не сприяло землеробству. Придатними для обробітку були лише південні рівнинні землі. В інших місцевостях основним заняттям було скотарство. Корму для худоби влітку було достатньо, але тривалі холоди вимагали великих його запасів, яких зазвичай не вистачало до наступного сезону. Навесні охлялих корів іноді на руках виносили на пасовища Не маючи можливості прогодувати велику сім’ю, скандинави обмежували кількість дітей. Новонародженого приносили батькові й той вирішував, жити дитині чи ні. У родинах, де дитину не могли прогодувати, її відносили в ліс або гори і залишали напризволяще. Якщо ж батько брав дитину на руки, кропив водою й давав ім’я, вона ставала повноправним членом сім’ї. Кілька родин утворювали рід, роди об’єднувалися в племена, а племена - у союзи племен. Племена очолювали вожді - конунги, або ярли. Бути вождем у народів Скандинавського півострова означало стояти на чолі війська Під час війни вождь зосереджував у своїх руках необмежену владу. Він оточував себе військовою дружиною з молодих людей, які шукали багатства й слави. Багатством вождя була не земля, азброя, худоба, раби, кораблі....
0 Переглянути

Європейське середньовічне місто

7 Клас

Описи середньовічних авторів і малюнки художників тієї доби змальовують міста як густо забудовані, невеликі за площею поселення, оточені одним, двома або й трьома рядами мурів, ровами, масивними вежами, призначеними для захисту жителів від частих ворожих нападів. Проте спочатку це були невеликі поселення ремісників і торговців. Зазвичай вони мали кілька десятків дерев’яних хатин, ринок і церкву. Міста переважно виникали навколо помешкань правителів, церковних можновладців, феодалів, воєначальників, на торговельних шляхах, біля мостів і переправ, бухт. Зростали населені пункти, що виникли з римських прикордонних укріплених поселень, відроджувалися деякі античні міста Поступово королі, графи, барони й рицарі почали зводити в найбільших містах міцно укріплені замки, які ставали їхніми резиденціями. Траплялося й навпаки: спочатку феодали споруджували замки, а згодом навколо них щільно розташовувалися будинки ремісників і селян. У мирний час городяни займалися своїми повсякденними справами, а в години небезпеки могли сховатися у фортецях феодалів....
0 Переглянути

Практичне заняття. Замок. Рицарські традиції. Життя селян

7 Клас

Замок є одним із символів Середньовіччя. Зазвичай він був великим приватним будинком феодала - короля, графа, рицаря. Замки будували з метою захисту власних володінь, кордонів, портів, річкових переправ, контролю за суходільними або водними торговельними шляхами. Феодал обирав для свого помешкання важкодоступні місця: річкові острови, схили гір, високі береги річок. Дозвіл на будівництво замку та будь-яких додаткових укріплень надавав король або сеньйор, який у будь-який час міг змінити своє рішення і відібрати землю. Перші замки в Європі з’явилися ще до середини X ст. і були своєрідними опорними пунктами для захисту навколишніх сіл від нападів ворогів. Зазвичай вони будувалися нашвидкуруч. Заздалегідь підготувавши деревину, цвяхи й інші необхідні матеріали, замок зводили упродовж тижня. Зрозуміло, що згодом на будівництво замків з каменю витрачалося значно більше часу, зусиль і коштів. Перші замки мали дерев’яну будівлю для розміщення військ та обносилися ровом і гострокіллям. Коли ворог долав укріплення, оборонцям замку доводилося битися не нажиття, а на смерть. Тому згодом власники вирішили зводити додаткові захисні споруди. У X ст. основною замковою оборонною спорудою була прямокутна дерев’яна, а потім кам’яна вежа, яку називали донжон. Вежу будували на природному або спеціально насипаному для цього пагорбі. Донжон поділявся на кілька поверхів, сполучених драбинами, які прибирали під час небезпеки....
0 Переглянути

Роль християнської церкви в становленні середньовічного суспільства

7 Клас

Церква тримала людей у страху за долю своєї душі після смерті. Вона контролювала життя не лише простої людини, а й намагалася підкорити своєму впливові землевласників і королів. З часом церква отримала у володіння величні собори і коштовності. Близько третини всіх орних земель у Європі за розвинутого Середньовіччя належало церкві. На її користь сплачували «десятину» (десяту частину доходів). Монастирі за часів Середньовіччя були не лише релігійними центрами, а й осередками освіти і культури. При монастирях працювали скрипторїі - спеціальні майстерні для переписування книжок. Крім Біблії, переписували книжки християнських мислителів, житія святих, уцілілі античні твори, а також складали хроніки - описи подій за роками. При монастирях зазвичай існували бібліотеки. Протягом майже 500 років християнство було поширене лише в межах Римської імперії. Ще в перші століття нової ери християнами стали бургунди, остготи, вестготи, згодом франки та інші варварські племена. Поширення християнства було тривалим і складним процесом. Охочіше сприймали нову віру жителі міст. Селян же, які стійко трималися за традиції й віру своїх пращурів, охрещували за наказом або збройним примусом правителів. Поширенню християнства серед численних народів Європи сприяла діяльність місіонерів і проповідників, яка розпочалася за папи римського Григорія І (590-604). Підтримані владою, вони руйнували язичницькі храми й капища, нищили ідолів, викорчовували священні дерева. Але шведи й литовці, навіть охрестившись, тимчасово повернулися до язичництва....
0 Переглянути

Середньовічне європейське суспільство

7 Клас

З утвердженням варварського світу відійшла в минуле Західна Римська імперія, а разом з нею - економіка, яка ґрунтувалася на рабстві, антична культура, яка оспівувала красу людини. Змінилися соціальний і державний устрій, законодавство. Основою економіки залишалося сільське господарство. На відміну від стародавнього світу воно забезпечувало переважно власні потреби виробника. Проте, хоча й дуже повільно, селяни долучалися до торгівельно-ринкових відносин. Володіння землею визначало становище людини в суспільстві. Той, хто мав багато землі, керував життям. Основною робочою силою були не раби, а селяни, які поділялися на особисто вільних і залежних. Особисто вільні селяни мали свої ділянки землі. Потрапляючи в боргову залежність від великих землевласників, вони втрачали право на землю і мусили працювати на нових господарів, віддавали господарю частину врожаю, виконували різноманітні роботи. Власники великих ділянок землі могли передавати їх разом із селянами у користування іншим особам. Така земельна ділянка називалася феодом. Відносини між різними землевласниками, а також між землевласниками і залежними селянами у середньовічному суспільстві вчені називають феодальними, а тогочасний суспільний устрій - феодалізмом....
0 Переглянути

Людина за Середньовіччя

7 Клас

Життя людини Середньовіччя так само, як і в давні часи, було тісно пов’язане з природою і значною мірою від неї залежало. У середині І тис. н. е. клімат на півдні Європи став вологішим і помірнішим. На північ від Альпійських гір зросла кількість опадів і стало холодніше. Зміни клімату сприяли поширенню і розвитку в Європі землеробства. З’явилися осушені за допомогою каналів поля на узбережжі моря на півночі Європи - польдери. Але примітивні засоби обробітку землі не давали селянам можливості збільшити врожаї. Причинами неврожаїв були також часті посухи. Все це призводило до нестачі сільськогосподарської продукції і, як наслідок, - до голоду. Протягом XI ст. 48 років зі 100 були неврожайними. Загалом у середні віки кожен п’ятий рік населення потерпало від голоду. У неврожайні роки вижити допомагали ліси, які вкривали дві третини суходолу Європи. Туди виганяли пастися худобу. У лісах збирали ягоди, добували мед диких бджіл, полювали на дичину. На відміну від доби Римської імперії за часів Середньовіччя кам’яниці мурували дуже рідко; зводили здебільшого дерев’яні будинки. Саме ліс давав середньовічній людині найдоступніший будівельний матеріал - деревину. Водночас ліс був прихистком для хижаків, розбійників, грабіжників....
0 Переглянути

Практичне заняття. Вплив перших середньовічних імперій на становлення середньовічної Європи

7 Клас

Пророк Мухаммад так говорив про значення цього дня: «П’ятниця - володарює над іншими днями... П’ятниця має п’ять особливих якостей. Перше - у п’ятницю Аллах створив Адама. Друге - у п’ятницю Аллах вигнав Адама на землю. Третє - у п’ятницю Аллах закликавАдама до себе. Четверте - у п’ятницю настає такий час, коли Аллах обов’язково дасть людині те, що вона просить. П’яте - у п’ятницю буде Страшний Суд». Кааба Кааба є невеликою спорудою кубічної форми, збудованою із сірого каменю. її висота 12,05 м. Загальна площа 191 м2. Товщина стін становить 1 м. Підлога всередині приміщення Кааби на 2,2 м підноситься над площею, де здійснюється обхід віруючими храму. У північно-східній стіні на висоті двох метрів від землі знаходяться закриті простирадлом двері, до яких під час відвідин ставлять драбину. Усередині Кааби меблів немає. Там знаходиться лише стіл, на який ставлять пахощі. Підлога вимощена мармуровими плитами. Споруду вкриває чорна парча, на якій вишито рядки з Корану. Щороку караваном з Єгипту привозять новий покрив. На свята чорний покрив замінюють білим. Кожен з давніх арабських родів мав власний родовий колір. Коли хтось із роду брав участь у битві, він вбирався у кольори свого роду й піднімав прапор відповідного кольору. Так, Фатіміди були у зеленому, Омейяди у білому, Аббасиди у чорному. Зелений колір до сьогодні вважається кольором нащадків Пророка....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 48 49 50 51 52 53 54 55 56 ... 68
Назад

Навігація