§ 17. Національно-визвольна війна в Нідерландах

Пригадайте

1. Знайдіть на карті Нідерланди, назвіть найбільші міста країни.

2. Як вплинули великі географічні відкриття на економічний і політичний розвиток Нідерландів?

3. Який рух називають національно-визвольним?

4. Пригадайте з історії Візантії, що таке іконоборський рух.

5. Як ви вважаєте, чи могли утвердитися в економічно розвинених Нідерландах ідеї М. Лютера чи Ж. Кальвіна?

6. Яке місто називають Північною Венецією?

1. Нідерланди в складі Іспанської монархії

Нідерланди («низинні землі») — загальна назва територій, розташованих на узбережжі Північного моря в нижній течії річок Мааса, Шельди й Рейну. Нині на цих землях знаходяться такі держави, як Нідерланди (Голландія),

НІДЕРЛАНДИ в першій половині XVII ст. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ 1566-1609 рр.

Цехові будинки в м. Антверпені. Сучасне фото

• Яку роль відігравав Антверпен у розвитку економіки Нідерландів?

Бельгія та Люксембург. Крім того, частина історичних Нідерландів входить до складу сучасних Франції та Німеччини.

На початку XVI ст. Нідерланди опинилися під владою Іспанії, а згодом стали важливою складовою велетенської імперії Карла V. У цей час Нідерланди були одним із найбільш густозаселених регіонів Європи: тут проживало 2 млн осіб. У середині XVI ст. Нідерланди мали 17 провінцій.

Управління Нідерландами здійснював королівський намісник із резиденції в Брюсселі. Тут були й головні урядові установи - Державна, Таємна й Фінансова ради, що складалися з вищої місцевої знаті, придворної аристократії та освічених чиновників. Крім того, у Нідерландах активно діяли станово-представницькі установи — Генеральні штати й штати окремих провінцій. У містах існували органи самоуправління — магістрати, які щороку переобиралися.

Найбільшими провінціями були Голландія, Фландрія та Брабант. Вони здавна славилися виготовленням високоякісного сукна. У Голландії, а також у Зеландії процвітали ще й суднобудування та риболовний промисел.

У Нідерландах швидко розвивалися капіталістичні відносини. Багате купецтво вкладало свої капітали у виробництво й створювало мануфактури, використовуючи працю найманих робітників. Найчастіше мануфактури виникали в текстильній галузі, що працювала на англійській сировині.

Через Нідерланди проходили важливі для Північної Європи морські й сухопутні торговельні шляхи. Тут було чимало портів, найбільшим і найбагатшим з-поміж яких був Антверпен. Значення цього міста значно зросло після великих географічних відкриттів. Розташоване в гирлі річки Шельди, воно стало справжнім центром міжнародної торгівлі й кредиту, зосередженням товарів, капіталів і купців. У його портах могли щоденно навантажувати 200-250 кораблів. У середині XVI ст. в Антверпені проживало 105 тис. осіб.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

1568 р. Уривок із книжки «Опис Нідерландів» італійського купця Людовіко Гвічардіні про Антверпен

(...) Місто живе переважно торгівлею і своїм добробутом і популярністю значною мірою зобов’язане іноземцям. Зазначу, по-перше, що, крім місцевих жителів і приїжджих з інших місць країни, а також численних купців із Франції, яких тут у мирний час буває дуже багато, в Антверпені перебуває ще понад тисячу купців, які належать до шести різних національностей і живуть тут навіть у воєнний час. До їхнього числа ввійшли й основні агенти іноземних купців. Це — німці, данці з ганзейцями, іспанці, італійці, англійці й португальці. Найбільше тут, напевно, іспанців. У всякому разі, серед них найбільше одружених і таких, що мають у місті власні будинки.

Дотримуючись місцевих законів, іноземні купці можуть жити тут цілком спокійно, носити національний одяг і наслідувати в усьому звичаї своєї країни.

Іноземці в Антверпені, як, зрештою, і скрізь у Нідерландах, наділені більшою свободою, ніж у всіх інших державах світу (...).

• Доведіть, що Антверпен насправді став центром міжнародної торгівлі.

• Поясніть, чому в місті серед іноземців було найбільше іспанців.

• Чи можна вважати, що в Антверпені панували національний мир і віротерпимість?

Обґрунтуйте свою думку.

Капіталістичні відносини утверджувались і в сільському господарстві Нідерландів.

Під впливом ідей М. Лютера в Нідерландах поширився реформаційний рух, який одразу зіткнувся з різкою протидією влади. Для боротьби з протестантами Карл V створив у Нідерландах інквізицію й видав спеціальні укази проти єретиків, які називалися плакатами. Особливо жорстоким був плакат 1550 р., який загрожував смертною карою та конфіскацією майна не тільки єретикам, а й кожному, хто бодай чимось їм допомагав, надавав притулок чи просто з ними розмовляв.

Після зречення в 1555 р. Карла V корони Нідерланди разом з італійськими землями, Іспанією та її колоніальними володіннями дісталися Філіппу II. Він зневажав Нідерланди через велику кількість кальвіністів. Для посилення боротьби з протестантами Філіпп II підтримав заходи щодо зміцнення в Нідерландах позицій католицької церкви. Було вирішено збільшити кількість єпископів. На їхнє утримання виділялися монастирські землі, які раніше частково перебували в користуванні місцевого дворянства. На допомогу кожному єпископові призначалося по два інквізитори.

Перебування в складі іспанської монархії зрештою стало для населення Нідерландів нестерпним. Наслідком політики Карла V та Філіппа II щодо насадження в країні абсолютистських порядків стала протидія місцевої знаті, яка всіляко боронила свої колишні свободи й привілеї.

2. Початок національно-визвольного руху. Вільгельм Оранський

Незадоволення абсолютистськими порядками вилилося в опозиційні виступи проти іспанського панування й засилля католицької церкви. Нідерландське дворянство вимагало від Філіппа II та його намісників відновлення вольностей, зменшення податків, припинення релігійних гонінь. Інтереси дворян-патріотів у Державній раді захищали представники вищої місцевої знаті: принц Вільгельм Оранський, граф Ламораль Егмонт і адмірал Філіпп Горн.

У 1565 р. з ініціативи принца В. Оранського кілька сотень дворян об’єдналися в союз під назвою «Компроміс». Наступного року їхні делегати вручили намісниці короля, Маргариті Пармській, петицію, у якій вимагали скасувати інквізицію й негайно скликати Генеральні штати для обговорення ситуації в країні.

A. Мор. Вільгельм Оранський. Приблизно 1555-1556 рр.

• Яку роль відіграв B. Оранський у розгортанні національно-визвольного руху?

Маргарита Пармська пообіцяла призупинити гоніння на єретиків і повідомити Філіппа II про стан справ.

Водночас активізувалися кальвіністські проповідники. На молитовних зібраннях протестанти критикували католицьку церкву, засуджували поклоніння іконам. Під впливом кальвіністських проповідників у серпні 1566 р. в Нідерландах спалахнуло іконоборське повстання, яке охопило більшість провінцій і стало початком національно-визвольної війни. Натовпи людей вривалися в церкви й монастирі, трощили статуї святих, ікони, вітражі. Було розгромлено майже 5,5 тис. католицьких церков і монастирів.

Маргарита Пармська була змушена видати маніфест, який обіцяв ліквідувати інквізицію, дозволити проводити протестантські зібрання, а також помилувати дворян, які разом із кальвіністськими консисторіями керували повстанцями.

Король Філіпп II вирішив жорстоко покарати бунтівників. Замість Маргарита Пармської намісником Нідерландів було призначено герцога Альбу. Він уважав, що управляти Нідерландами можна лише за допомогою сокири ката й вогнищ інквізиції. Тисячі людей покинули країну ще до його прибуття.

ІСТОРИЧНА ЦІКАВИНКА

Побачивши представницьку делегацію нідерландських дворян, Маргарита Пармська не на жарт розхвилювалася. Аби підбадьорити намісницю, хтось з її свити доволі голосно зауважив, що Маргариті не варто ніяковіти, адже всі присутні тут дворяни — це всього лише натовп гезів1. Представники нідерландського дворянства були спантеличені таким принизливим зауваженням, аж раптом один з їхніх лідерів вигукнув: «Приймаємо прізвисько жебраки! Будемо боротися проти інквізиції й вірно служити вітчизні аж до жебрацької торби!» Так дворяни-патріоти стали називатися тезами. Щоб показати, до якого зубожіння доведена країна, вони почали демонстративно носити символічні жебрацькі торби з написом «Вірні королю в усьому, аж до жебрацької торби».

Національно-визвольна війна — війна, основною метою якої є звільнення з-під влади іноземної держави, звільнення території від іноземних загарбників і встановлення (або поновлення) національної незалежності.

1 Гези (від фр. gueux — жебраки) — учасники національно-визвольної боротьби Нідерландів проти Іспанії.

У Нідерландах почалося запровадження іспанських порядків. Герцог Альба встановив у країні режим кривавого терору. Було страчено понад 8 тис. осіб, у тому числі графа Егмонта й адмірала Горна. Принц Вільгельм Оранський утік до Німеччини. Щоб підірвати значення Генеральних штатів і забезпечити безперебійне надходження коштів, герцог Альба встановив непосильні побори, зокрема 10-відсотковий податок з усіх торговельних угод (алькабала). Для економіки Нідерландів це було справжньою катастрофою.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

XVI ст. З біографії герцога Альби: про реакцію жителів Брюсселя на запровадження алькабали

(...) а) [Оголошення про податок] наповнило місто криками й сум’яттям; м’ясники, булочники, власники таверн зачинили свої заклади, клянучись, що вони краще все кинуть, ніж дозволять довести себе до зубожіння; інші городяни не могли придбати жодних продовольчих товарів і, побачивши, що торгівлю припинено, збіглися до воріт палацу, відкрито вигукуючи, що нехай [герцог] або скасує податок, або відправить їх на ешафот.

б) [За свідченням сучасника], пивовари відмовлялися варити пиво, пекарі випікати хліб... неможливо було купити хліба, чи м’яса, чи пива (...).

• До чого могло призвести введення алькабали?

• Чому саме в Нідерландах уведення податку спричинило катастрофічну ситуацію?

А. Люр. Герцог Альба. 1549 р.

У Нідерландах розпочалася партизанська війна. Ліси Фландрії та Геннегау стали прихистком для сотень відважних партизанів, які називали себе «лісовими» гезами.

У 1572 р. «морські» тези, яких англійська королева Єлизавета І під тиском Іспанії змусила залишити англійські порти, захопили м. Бріль у Зеландії. Це стало сигналом до початку визвольної боротьби в північних провінціях. Звільнившись від іспанців, Голландія й Зеландія проголосили Вільгельма Оранського своїм правителем.

Він прийняв кальвінізм і восени 1572 р. прибув до Голландії, щоб очолити рух опору проти іспанців.

Усі спроби герцога Альби придушити повстання в північних провінціях були марні. Окремі міста героїчно боронилися від іспанських військ по шість-вісім місяців. Якщо міста й села не могли витримати облогу, їхні мешканці відкривали шлюзи й затоплювали свої землі, щоб вони не дісталися іспанцям.

Наприкінці 1573 р. герцога Альбу відкликали до Іспанії. Новим намісником Нідерландів став більш лояльний дон Луїс Рекезенс, що, однак, не змінило ситуацію.

У жовтні 1576 р. в Генті зібралися Генеральні штати Нідерландів, які невдовзі оприлюднили «Гентське умиротворення» — угоду між північними й південними провінціями про спільну боротьбу проти іспанців. Договір передбачав виведення іспанських військ, припинення релігійних гонінь, збереження католицизму в південних провінціях і визнання свободи кальвіністського віросповідання на півночі Нідерландів. Водночас підтверджувалася вірність Нідерландів королю Філіппу II.

3. Народження республіки

Восени 1578 р. католицьке дворянство південних провінцій учинило заколот проти Генеральних штатів і розпочало переговори з новим іспанським намісником у Нідерландах Олександром Фарнезе. Наслідком цього стало укладення 6 січня 1579 р. Арраської унії. Вона передбачала дотримання статей «Гентського умиротворення», визнання католицизму єдиною релігією й збереження влади іспанського короля Філіппа II над Нідерландами за умови збереження ним привілеїв місцевого дворянства.

У відповідь на такі дії південного дворянства північні провінції 23 січня 1579 р. підписали в Утрехті договір про військово-політичний союз, відомий як Утрехтська унія. Її основною метою було ведення війни проти Іспанії до перемоги й досягнення повної незалежності.

У 1581 р. Генеральні штати об’єднаних північних провінцій позбавили Філіппа II влади як тирана, котрий зневажає інтереси своїх підданих. Після цього на основі Утрехтської унії на півночі Нідерландів постала нова держава — Республіка Об’єднаних Провінцій. За назвою найбільшої провінції її дедалі частіше стали називати Голландією.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

23 січня 1579 р. З Утрехтської унії

(...) Провінції (Голландія, Зеландія, Утрехт, Фрисландія, Гелдерн, Оверейсел, Гронінген) будуть з’єднані й пов’язані союзом одна з одною і всі разом завжди допомагатимуть одна одній різними шляхами й способами так, ніби вони становлять одну провінцію, ніколи не матимуть права відокремитися, дозволу відокремитись або вступити в чуже володіння, згідно із заповітом, обміном, продажем, мирним договором, шлюбним договором або якимось іншим способом...

Також постановили, що згадані провінції... повинні будуть допомагати одна одній, не шкодуючи життя, майном і кров’ю проти всіляких насильств, які будь-хто може завдати їм під прикриттям імені його величності короля Філіппа II або на його користь. (...)

Також постановили, що без спільної одностайної ради й згоди названих провінцій не буде укладено жодної угоди, жодного мирного договору, не буде розпочата війна, не братимуться жодні податки й оплати, які стосуються всього союзу, натомість інші справи, пов’язані з конфедерацією, або справи, що залежать від цих питань, будуть регулюватися, обговорюватися й вирішуватися більшістю голосів провінцій, які утворили цю конфедерацію. (...)

Ухвалено, що згадані провінції повинні будуть погодитись одна з одною щодо карбування монети (...) і жодна провінція не зможе змінити монету без згоди інших. (...)

• Пригадайте, що таке унія.

• Назвіть провінції, які підписали Утрехтську унію. Визначте мету її підписання.

• Як країни, що підписали Утрехтську унію, мали вирішувати питання зовнішньої політики?

• Що спільного передбачала унія для цих країн?

Однак війна з Іспанією тривала. Талановитий полководець і розважливий політик О. Фарнезе поступово зумів підкорити центри визвольної боротьби Фландрії та Брабанту. Та головною його перемогою стало завоювання в 1585 р. Антверпена. Отже, визвольна війна в центральних і південних провінціях Нідерландів зазнала поразки. Тут міцно утвердилася влада Іспанії.

Інакше склалася доля об’єднаних північних провінцій, які прагнули досягти незалежності. Після тривалої боротьби в 1609 р. було укладено дванадцятилітнє перемир’я, згідно з яким Мадрид визнав фактичну незалежність Республіки Об’єднаних Провінцій. Південь країни залишився під владою Іспанії. У 1621 р. війна з Іспанією поновилася, але не призвела до суттєвих змін. За умовами Вестфальського миру 1648 р., Республіка Об’єднаних Провінцій здобула міжнародне визнання своєї незалежності.

Республіка Об’єднаних Провінцій була федерацією. Керівництво країною здійснювали Генеральні штати, які обиралися від окремих провінцій і засідали в Гаазі. Кальвінізм був визнаний офіційною релігією.

Звільнення від іспанського панування зумовило бурхливе економічне піднесення Республіки Об’єднаних Провінцій. На початку XVII ст. разом з Англією вона стала лідером серед європейських країн у галузі виробництва й торгівлі. Тут розвивалися мануфактури з виготовлення сукна, канатів, морських снастей.

Значних успіхів було досягнуто в суднобудуванні й рибальстві, якими особливо славилася Голландія. Щороку в Республіці Об’єднаних Провінцій будувалося до 1 тис. суден. Її торговий флот складався з 4,5 тис. кораблів і був найбільшим у Європі. Голландський порт Амстердам став центром міжнародної торгівлі й банківської справи. У середині XVII ст. товарообіг Республіки Об’єднаних Провінцій становив 100 млн гульденів на рік.

Отже, визвольна війна з Іспанією, що тривала понад 80 років, завершилася перемогою тільки північної частини Нідерландів. Тут утворилася перша в Європі буржуазна республіка. Південні провінції країни залишилися під владою іспанського короля. Спочатку вони називалися Іспанськими Нідерландами, потім - Австрійськими Нідерландами. У 1830 р. тут постала незалежна держава Бельгія.

Національно-визвольна війна, унія, терор, іконоборці; 1566-1648, 1566, 1572, 1579, 1581; Вільгельм Оранський.

1. Назвіть причини національно-визвольного руху в Нідерландах.

2. Установіть відповідність між датою й подією національно-визвольного руху в Нідерландах.

1 1566 р.

2 1572 р.

3 1579 р.

4 1609 р.

5 1648 р.

А Утрехтська унія

Б укладення перемир’я між Іспанією та Республікою Об’єднаних Провінцій

В офіційне визнання Іспанією незалежності Республіки Об’єднаних Провінцій

Г іконоборський рух, початок повстання проти іспанського володарювання

Д захоплення «морськими» тезами Бріля

3. Знайдіть і покажіть на карті: а) райони іконоборського руху; б) райони, де діяли «морські» й «лісові» тези; в) провінції, які об’єдналися за Утрехтською унією; г) сучасну територію Голландії.

4. У бойовій пісні «Десятий пфеніг» тези співали, що іспанці прислали до них ката, який обклав їх десятиною. Вони закликали нідерландців віддавати гроші тим, хто перебуває в лісах з принцом Оранським, а не поповнювати іспанську скарбницю. Про які події національно-визвольного руху в Нідерландах ідеться в пісні?

5. Герцог Альба сказав: «Краще зберегти бідну й розорену війною державу для Бога й короля, ніж залишати її квітучою для єретиків і сатани». Визначте справжню причину й мету боротьби Іспанії проти нідерландців. Чим виправдовує свої дії герцог Альба?

6. Доведіть, що національно-визвольна війна в Нідерландах сприяла перетворенню новоствореної держави на найрозвиненішу країну Європи.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно