Завоювання Нового Світу

§ 2. Завоювання Нового Світу

1. Де пролягали основні торговельні шляхи з країнами Сходу до XVI ст.?

2. Що вам відомо про рівень суспільного розвитку народів доколумбової Америки? 3. Якими були уявлення про Землю в Середні віки?

Конкістадори в Новому Світі. У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, яким дозволяли всім бажаючим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота. Дві третини знайденого золота вони мали віддавати до королівської скарбниці. Завдяки цьому іспанська корона вирішувала одразу дві важливі проблеми: позбавлялася тієї небезпечної сили, якою були численні войовничі ідальго (дворяни), що не знаходили заняття на батьківщині після завершення Реконкісти, і забезпечувала нове джерело прибутків.

Піраміда Сонця — найбільша споруда доколумбового міста Теотіуакан (Мексика)

Ернан Кортес

Зустріч правителя ацтеків Монтесуми та Е. Кортеса

? Як наведена ілюстрація відображає зустріч корінного населення Америки з європейськими конкістадорами?

Спочатку іспанці захоплювали острови, будували на них фортеці та поселення для переселенців з Іспанії, прокладали дороги, створювали плантації цукрової тростини, прянощів.

Із 1510 р. розпочався новий етап Конкісти (ісп. conquista — завоювання) Америки — освоєння земель континенту. У 1517—1518 рр. загони Ернана де Кордоби і Хуана де Гріхальви, шукаючи нових рабів, висадилися на півострові Юкатан. Тут на конкістадорів чекала велика несподіванка. Замість примітивних будиночків тубільців, які вони бачили на островах Карибського моря, перед ними постали чудові міста, піраміди, кам’яні храми.

Це була держава майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки. Індіанці майже не чинили опору, оскільки іспанці здавалися їм богами. У храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що ці речі майя отримують із країни ацтеків, розташованої на північ від Юкатану.

На завоювання держави ацтеків у 1519 р. вирушив загін іспанців на чолі із Ернаном Кортесом, що налічував 400 солдатів-іспанців, 16 вершників, 200 індіанців і 13 гармат. Висадившись на берег, Кортес наказав спалити кораблі, пояснивши, що відступати і повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й жорстоко, Кортес підкорив ацтеків.

Карта ацтекської столиці Теночтітлан, складена в 1524 р. Е. Кортесом та його підлеглими

Франсіско Пісарро

Кортес із відносно невеликими втратами підкорив цілу державу. Правитель ацтеків Монтесума зустрів іспанців як друзів і запросив їх до столиці своєї держави — Теночтітлана, що була розташована посеред озера. Однак Кортес плекав недобрі наміри. Коли Монтесума зі своїми наближеними увійшов до палацу, де оселився Кортес, іспанці раптово зачинили ворота палацу й захопили Монтесуму в полон. У палаці іспанці знайшли скарбницю ацтеків, де ті століттями накопичували коштовності, і пограбували її.

У «ніч смутку» ацтеки спробували звільнити свого правителя, але іспанці вбили Монтесуму. Кортес наказав відступати. Коли іспанці, атаковані ацтеками, у великій паніці скупчилися на містку через дамбу, він обвалився. У провалля падали коні, поранені іспанці. ПротеКортесу вдалося вирватися із пастки, забравши скарби. Він втратив армію й товаришів, але отримав золото. Згодом, складаючи звіт про події тієї ночі королю Іспанії, він, однак, написав, що всі скарби ацтеків поглинули води озера.

За рік Кортес повернувся і знову захопив столицю ацтеків. Місто Теночтітлан було зруйновано, а на його руїнах Кортес заснував нову столицю — Мехіко.

Кортес став намісником «Нової Іспанії» (так іспанці називали Мексику). Протягом кількох років він захопив усю Мексику. Іспанці стали володарями чи не найбагатших у світі золотих і срібних копалень. Однак на шляху до повного підкорення країни на Кортеса чекало розчарування. Племінник Монтесуми, останній правитель ацтеків Куаутемок, сховав більшу частину золота, і ніякі тортури не примусили його розкрити таємницю.

Одночасно із завоюванням Мексики іспанські конкістадори рушили до Південної Америки вздовж її Тихоокеанського узбережжя. Завойовників приваблювали розповіді про казкові багатства країни Біру (або Перу). На цих землях у той час існувала імперія інків.

Протягом 1531—1536 рр. державу інків завоював конкістадор Франсіско Пісарро із загоном, що налічував 62 вершники і 102 піхотинці. Завойовані землі були проголошені володіннями іспанської корони і поділені на віце-королівства Перу та Нова Іспанія (Мексика). Керували ними призначені з Мадрида віце-королі.

Пісарро хитрощами захопив у полон «верховного інку» Атахуальпу, знищивши при цьому три тисячі інків. Решта індіанців, утративши вождя, розбіглися. Коли Атахуальпа зрозумів, що іспанців найбільше цікавить золото, він запропонував за свою свободу нечуваний викуп: засипати золотом величезну кімнату на висоту піднятої руки, а дещо меншу кімнату двічі наповнити сріблом. Пісарро погодився на це. Два місяці інки збирали коштовності, щоб звільнити свого правителя. За приблизними оцінками, викуп становив 60 центнерів золота і 120 центнерів срібла. Проте це не врятувало життя Атахуальпи — Пісарро наказав його стратити. Після смерті «верховного інки» загони іспанських завойовників розсіялися по всій країні, грабуючи храми й палаци. Усе награбоване золото вони розплавляли, знищуючи унікальні витвори мистецтва інків.

Перші колонії. Індіанці після Великих географічних відкриттів.

На відкриті землі Нового Світу ринули шукачі пригод і легкої поживи. Вогнем і мечем підкоряли вони нові землі. Жорстокість конкістадорів викликала обурення навіть серед самих іспанців. Такі дії іспанців щодо індіанців, а також завезені завойовниками хвороби (чума, віспа, тиф) призвели до катастрофічного зменшення кількості місцевого населення.

На 1630 р. у Центральній Америці із 40 млн осіб, які жили там у доколумбову еру, залишилося близько 4 мільйонів.

У тих, кому пощастило врятуватися, іспанці відбирали землі, а самих індіанців примушували працювати в копальнях, видобуваючи золото і срібло. Там індіанці невдовзі вмирали або вбивали себе і своїх близьких, щоб не бути рабами. Католицькі священики силою навертали їх на християнство. Індіанці вимирали від тяжкої праці, голоду, хвороб. Для того щоб замінити померлих на важких роботах, до Америки почали завозити чорношкірих рабів з Африки. За одного чорношкірого раба на невільницьких ринках Бразилії в XVI ст. платили в 15 разів більше, ніж за раба-індіанця. Із тисяч рабів, яких захоплювали в Африці та везли на суднах через океан, виживали не більше половини, але й це забезпечувало торговцям «живим товаром» нечувані прибутки.

З Африки до Америки завозили чорношкірих рабів

? Визначте за ілюстрацією, як європейські колонізатори ставилися до рабів.

Работоргівля стала вигідною справою й тривала в Америці до першої половини XIX ст.

Наслідки і значення Великих географічних відкриттів. Географічні відкриття справили величезний вплив на економічне життя всієї Європи. Якщо раніше головні торговельні шляхи пролягали через Середземне й Балтійське моря, то тепер вони перемістилися в океани. Виникла світова торгівля, що налагоджувала зв’язки між окремими материками. На відкриті континенти до колоній везли вироби із заліза, зброю, тканини тощо. До країн Європи з Америки та Азії завозили тютюн, каву, чай, какао, прянощі, золото, срібло, коштовності. Почалося формування світового ринку як складової частини економіки нового суспільства.

Місце Італії як найбільш розвиненої торговельної країни у Європі посіли спочатку Португалія та Іспанія, а згодом — Нідерланди та Англія. Новими центрами ділової активності стали такі європейські міста, як Кадіс і Севілья в Іспанії, Антверпен і Амстердам у Нідерландах, Лондон в Англії.

Європейці навчилися вирощувати нові культури — кукурудзу, квасолю, картоплю, томати. Поширилося вживання шоколаду, цукру, земляних горіхів, тропічних фруктів, м’яса індички. Із поширенням картоплі європейці нарешті позбулися загрози голоду. Кукурудза стала поживною їжею для людей та гарним кормом для худоби. Розвиток виробництва цукру у Бразилії та його експорт до Європи сприяли появі нових галузей харчової промисловості. Солодощі стали доступні не лише заможним, а й простим людям. У меню

Прянощі — головний товар Індії

Колоніальні війни — збройні зіткнення між великими державами за перерозподіл колоній.

«Революція цін» — знецінення грошей унаслідок падіння вартості золота і зростання цін на товари першої необхідності.

європейців з’явилися різноманітні рибні страви. З Америки європейці запозичили також звичку палити тютюн і грати з пружним каучуковим м’ячем (зародження сучасних баскетболу і волейболу).

Безпосереднім наслідком відкриттів стало створення колоніальної системи. Першими колоніальні імперії створили Португалія та Іспанія, згодом — Нідерланди, Англія, Франція. Володіння колоніями приносило країнам-колонізаторам величезні прибутки та сприяло розвитку їхньої економіки. У той самий час колонії стали причиною колоніальних війн. Першою з них вважається спроба французів у 60-х рр. XVI ст. відібрати в іспанців північноамериканський півострів Флориду.

Одним із найважливіших наслідків Великих географічних відкриттів стала «революція цін».

У 40-х рр. XVI ст. ціни на більшість товарів почали стрімко зростати, дивуючи та обурюючи жителів Європи, які звикли до усталених цін.

Ціна на хліб у XVI ст. зросла в 5—7 разів. Європейці звинувачували скупників, спекулянтів у завищенні цін, але причина подорожчання полягала в тому, що кількість золота і срібла, завезених до Європи з Америки та Індії, була надзвичайно великою. Це призвело до значного здешевлення золотих і срібних грошей та відповідного підвищення цін на товари, що, у свою чергу, і зумовило підвищення вартості життя.

Наплив коштовних металів, збільшення попиту на ремісничі вироби завдяки заснуванню колоній у Новому Світі привели до виникнення нових підприємств — мануфактур. Завдяки поділу праці на них виготовлялося набагато більше продукції, ніж у ремісничих майстернях.

Епоха Великих географічних відкриттів охопила порівняно невеликий відрізок часу — із кінця XV до середини XVII ст. Півтора століття — незначний проміжок часу в історії людства, але за цей час сталися величезні зміни в уявленнях людей про світ, який їх оточував. На карті світу з’явилися нові континенти, острови, торговельні шляхи. Уже ніхто не мав сумнівів у тому, що Земля є кулею. Великі географічні відкриття стали поштовхом до нових досліджень. Розпочиналися пошуки легендарного Південного материка (Австралії), відомого з міфів. З’явився величезний матеріал для розвитку природничих наук — географії, біології, астрономії, фізики, хімії.

Наслідки Великих географічних відкриттів

Географічні відкриття змінили звичну для європейців картину світу. Уперше вони відчули, наскільки величезним і різноманітним є навколишній світ. Відома європейцям на початку XVII ст. територія Землі збільшилася в шість разів порівняно з XIV ст. Зустріч з іншими народами допомогла їм також усвідомити власну історичну єдність, спільність релігійних і культурних традицій.

Висновки

Унаслідок завоювань іспанців у Новому Світі сформувалася найбільша на той час іспанська колоніальна імперія, що простягалася від Вогняної Землі в Південній Америці до верхів’їв річки Ріо-Гранде в Північній Америці.

Великі географічні відкриття спричинили важливий і неоднозначний вплив на розвиток як європейських країн, так і відкритих європейцями континентів.

Запитання і завдання

1. Який конкістадор завоював державу ацтеків? 2. Коли було завойовано державу інків? 3. На яких роботах іспанські колонізатори використовували індіанців? 4. Які європейські міста внаслідок Великих географічних відкриттів стали новими центрами ділової активності? 5. Що таке «революція цін»? 6. Із якою метою велися колоніальні війни?

7. Дайте оцінку дій іспанців під час підкорення Нового Світу. 8. Визначте спільне і відмінне в діях іспанців та португальців при формуванні своїх колоніальних імперій. 9. Які з наслідків Великих географічних відкриттів, на вашу думку, є найважливішими? Чому?

10. Визначте за картою в атласі, якими були колоніальні володіння європейських держав на середину XVII ст.

11. Один іспанський конкістадор писав про індіанців: «Переважна частина цієї землі заселена і безправно захоплена дикими тваринами і нерозумними істотами або грубими дикунами, які внаслідок свого безбожного невігластва і богохульного ідолопоклонства гірші за хижаків». Поясніть наведене твердження. 12. Як іспанці виправдовували своє право підкорювати індіанців? Ким, на вашу думку, були конкістадори: поширювачами християнської цивілізації чи жорстокими завойовниками?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно