Поширення Реформації та Контрреформації в Європі
- 27-03-2022, 14:47
- 2 473
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021
Зверніть увагу!!!
§ 7. Поширення Реформації та Контрреформації в Європі
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: як виник протестантизм; про особливості кальвінізму; що таке Контрреформація; якою була роль ордену єзуїтів у поширенні Контрреформації.
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Як у Середньовіччі католицька церква боролася з тими, хто виступав проти неї? 2. Чому католицька церква придушувала будь-які спроби заперечення її привілейованого місця в середньовічному суспільстві?
1. Народження протестантизму. Шмалькальденські війни. Боротьба між прихильниками та противниками ідей М. Лютера в Німеччині тривала ще 30 років після закінчення Селянської війни. Прихильники лютеранства в Північній Німеччині реформували католицьку церкву. Главою церкви в кожному князівстві став князь, скасовувалися дорогі обряди, шанування ікон, богослужіння велося рідною мовою. Усі церковні володіння конфісковувалися.
У 1529 р. на засіданні рейхстагу в місті Шпаєр католицька більшість прийняла рішення, за яким католицькі церковні служби мали стати обов’язковими на території князівств і в містах, прихильних лютеранству. У відповідь представники п’яти князівств і 14 міст склали протест, у якому заявили, що в питаннях віри неможливо підкорятися рішенню більшості. Відтоді прихильників лютеранства почали називати протестантами, а лютеранську церкву — протестантською.
Протистояння між католиками й протестантами в Німеччині не припинялося та переросло в релігійні війни.
Протестантські князі об’єдналися у Шмалькальденський союз. Імператор Карл V у 1546 р. розпочав проти нього Першу Шмалькальденську війну, переміг у ній, але результатами перемоги скористатися не зміг. Його спроба призупинити Реформацію в Німеччині до рішення Тридентського собору (про нього ви дізнаєтеся далі в параграфі) зустріла запеклий опір населення.
Чи було правильним, на вашу думку, твердження прихильників лютеранства, що в питаннях віри неможливо підкорятися рішенню більшості? Поясніть свою думку.
Лютеранство — напрям протестантизму, що виник під час Реформації в Німеччині в XVI ст. У його основу було покладено вчення М. Лютера.
Протестантизм — один із трьох основних (поряд із католицизмом і православ’ям) напрямів у християнстві, що виник під час Реформації в XVI ст. Протестантизм є сукупністю численних самостійних церков.
Релігійні війни — збройний конфлікт між представниками різних релігійних груп. Релігійні війни найчастіше виникають між країнами з різною релігією або між представниками різних релігійних течій у межах однієї країни.
Секуляризація (від латин. saecularis — світський) — 1) у широкому розумінні: зменшення впливу церкви на суспільне життя та впливу релігії на свідомість людей; 2) у вузькому розумінні: конфіскація державою церковної власності, земель тощо.
У Другій Шмалькальденській війні, що розпочалася в 1552 р., союз протестантських князів діяв разом із військом французького короля Анрі II. Вони розбили армію імператора. Після цього в 1555 р. на рейхстазі в місті Аугсбург було укладено релігійний мир. Незважаючи на вимоги лютеран, населення імперії не отримало права вибору релігії. Релігію у своїх володіннях визначали князі, а піддані мали дотримуватися її. Діяв принцип «чия влада, того й віра». У тексті договору закріплювалося право на переселення для тих жителів князівств, які не бажали прийняти релігію свого правителя, причому їм гарантувалася недоторканність особи й майна. Аугсбурзький мир не вирішив усіх проблем, проте послабив протистояння католиків та протестантів.
Усвідомлюючи повний крах своїх планів і те, що Аугсбурзький мир підтвердив фактичний розпад імперії, Карл V відмовився його підписати та зрікся престолу.
2. Реформація у Швейцарії. Кальвінізм. Події в Німеччині мали великий вплив на кантони — окремі незалежні землі, що об’єднувалися у Швейцарський союз. Більшість населення тут також була невдоволена католицькою церквою, виступала за обмеження її впливу й секуляризацію володінь. Реформацію в країні започаткував Ульріх Цвінглі, який був прибічником поглядів Еразма Роттердамського. У 1523 р. в Цюриху він оприлюднив «67 тез», де виклав основи свого вчення. Головним проголошувалося твердження, що благодать дарується Богом глибоко віруючій людині. За словами У. Цвінглі, істинним у християнській вірі є лише те, що підтверджується Святим Письмом, а не те, що, як вважав М. Лютер, не суперечить йому. У. Цвінглі вимагав усунути із церков усе, що відволікає від зосередження вірян на зверненнях до Бога, — прикраси, картини, скульптури, музику тощо. Крім цього, він заперечував необхідність ушанування святих, поклоніння мощам, існування чернецтва й дотримання постів.
У дискусіях із католиками в Цюриху У. Цвінглі фактично переміг. Проте після його загибелі вчення поступово занепало.
Іншим центром реформаційного руху у Швейцарії стало місто Женева. Городяни підтримали лютеранських проповідників і примусили католицьке духовенство залишити місто. Остаточну перемогу Реформація здобула в Женеві, коли в 1541 р. туди прибув французький богослов Жан Кальвін, рятуючись від релігійних переслідувань. Він став відомим серед прихильників реформування церкви завдяки своїй головній праці «Настанова у християнській вірі».
Чому саме кальвінізм став основою світогляду «ділової людини» Нового часу?
Жан Кальвін. Художник Тіціан Вечелліо. XVI ст.
Кальвінізм — напрям протестантизму, що виник під час Реформації у Швейцарії в XVI ст. У його основу було покладено вчення Ж. Кальвіна.
У часи затвердження кальвіністської церкви у Швейцарії трагічно склалася доля іспанського лікаря Мігеля Сервета. За виступи проти католицької церкви його переслідувала інквізиція, і він сподівався знайти порятунок у Женеві. Проте Ж. Кальвіну також була не до вподоби звичка М. Сервета брати все під сумнів. «Женевський Папа» звинуватив його в єресі та засудив до спалення на вогнищі.
В основу вчення Ж. Кальвіна, яке отримало назву кальвінізм, було покладено ідею про божественне призначення. Він вважав, що доля кожної людини заздалегідь визначена Богом, і тільки Бог вирішує, потрапить людина до пекла чи до раю. У своєму земному житті людина має працювати, не прагнути комфорту й насолод, бути сумлінною та накопичувати багатства.
Якщо католицька церква вважала багатство гріхом, то Ж. Кальвін, навпаки, видавав його за ознаку Божого благословення. Він виправдовував лихварство, вважав за можливе існування рабовласництва.
У Європі Женеву почали називати «протестантським Римом», а Ж. Кальвіна — «женевським Папою». Він залишався релігійним і політичним лідером міста до самої смерті. Кальвіністська церква у Швейцарії досить суворо контролювала всі сфери життя людей; заборонялися танці, пісні, святковий одяг, прикраси. За порушення норм християнської моралі жорстоко карали.
Незважаючи на суворі вимоги до людей, кальвінізм загалом відповідав потребам нового капіталістичного суспільства. Погляди Ж. Кальвіна поширилися із Женеви до країн, де розвивалися ринкові відносини, і стали основою системи поглядів на світ і своє місце в ньому «ділової людини» Нового часу. Кальвінізм поряд із лютеранством належав до церковного, або магістерського, напряму Реформації.
3. Контрреформація. Тридентський собор. Через поширення впливу протестантизму католицька церква розпочала власну реформу та вступила на шлях відродження. Це була система заходів, які отримали назву Контрреформація. Її представники пропонували скликати церковний собор для здійснення перетворень у житті католицької церкви та водночас активніше протидіяти наступу протестантизму.
Коли виникла небезпека поширення ідей лютеранства в Італії, Папа Павло III створив у 1542 р. Конгрегацію верховної інквізиції, якій доручив боротися з поширенням єресей. Із часом вона почала впливати майже на всі католицькі держави. Особливо жорстоко інквізиція діяла в Іспанії та Португалії, де всі підозрювані, «залишки лютеран» і «прибічники еразмізму», засуджувалися до спалення.
Наступного року з’явився «Індекс заборонених книг». Внесені до нього твори вилучали та спалювали на майданах разом із портретами їхніх авторів. Винним у читанні або переховуванні заборонених книг загрожував суд інквізиції. Одночасно із цим Папа Римський доручив раді церковних вчених розробити проєкт реформи для оновлення католицької церкви. Затвердити цю реформу мав церковний собор, який зібрався в місті Тридент. Тридентський собор працював із перервами протягом 1545—1563 рр. та отримав від Папи повну свободу дій в обговоренні питань церковного життя.
Які основні заходи передбачала Контрреформація?
Контрреформація (католицька Реформація, або католицьке відродження) — релігійно-церковний рух у Європі другої половини XVI — середини XVII ст. за оновлення та реформування католицької церкви, що виник як реакція на протестантську Реформацію та поширення протестантизму.
Ігнатій Лойола. Невідомий художник. XVI ст.
Собор закликав до очищення церкви від негідних церковних діячів, заборонив продаж індульгенцій і церковних посад, установив суворий нагляд за поведінкою священників. Церква повернулася до своєї головної справи — піклуватися про душі людей і допомагати бідним; ченці відкрили двері монастирів для хворих і жебраків, надавали притулок нужденним і годували голодних. На Тридентському соборі було також затверджено основні католицькі настанови. Рішення собору надихали прихильників католицизму, але його категорична відмова знайти порозуміння із протестантами призвела до посилення релігійного розколу в Європі.
4. «Товариство Ісуса» (орден єзуїтів). Особливу роль у боротьбі проти Реформації відіграло «Товариство Ісуса», або орден єзуїтів, створене іспанським дворянином Ігнатієм Лойолою в 1534 р. Затверджений Папою в 1540 р. орден швидко розростався. У 1556 р. він налічував близько 1 тис. осіб, а в 1615 р. — уже близько 13 тис. осіб. Спочатку орден намагався займатися лише проповідницькою та доброчинною діяльністю, але пізніше його метою проголосили також захист католицької віри.
Чітка організація та сувора дисципліна сприяли ефективній діяльності ордену, дозволяли швидко досягати поставленої мети, використовуючи будь-які засоби. Проте це не була спільнота людей, які сліпо виконували накази керівників. «Товариство Ісуса» об’єднувало високоосвічених людей, які зналися на психології, мали неабиякі природні здібності й усвідомлено присвячували себе справі відродження могутності церкви. Впливаючи на думки людей, єзуїти намагалися схилити їх на свій бік.
Із розгортанням Контрреформації єзуїти стали першим в історії католицької церкви релігійним орденом, для якого освіта перетворилася на основну діяльність. Дві третини всіх організацій «Товариства Ісуса» в XVII—XVIII ст. складали школи та університети. У своїх навчальних закладах єзуїти надавали ґрунтовні знання з предметів, водночас виховуючи учнів у дусі католицизму. Метою ордену стало через вплив на молодь поступово посилити прихильність населення до католицької церкви. Станом на 1615 р. орден єзуїтів по всьому світу опікувався 370 школами, а на 1773 р. — понад 800.
Не менш впливовим напрямом діяльності ордену стало місіонерство. Характерною рисою цієї діяльності було те, що єзуїти, не втручаючись у місцеві звичаї та традиції, мирно узгоджували їх із вимогами християнської релігії. Стикаючись із фактами грубого порушення колонізаторами норм християнської моралі, єзуїти засуджували ці дії, ставали на захист місцевого населення. У 1556 р., коли помер І. Лойола, орден уже мав понад 100 місій у різних країнах світу.
Єзуїти (від латин. Jesus — Ісус) — члени католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса».
Місіонерство — тут: проповідь християнства, що здійснювалася в найвіддаленіших куточках планети.
Із листа І. Лойоли до імператора Карла V (середина XVI ст.)
Для боротьби зі злом, що поширюється і лютує в Німеччині, необхідно перш за все віддати перевагу такому засобу, як університети, що є прикладом релігійного життя, цілісності католицького вчення та приводить учнів до добра...
Робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. До чого автор листа закликав імператора? 2. Які можливості для боротьби з поширенням Реформації, на вашу думку, могли дати католицькій церкві заклади освіти?
На українських землях у складі Корони Польської орден єзуїтів розпочав діяльність у 1569 р. Він розгорнув широку освітню роботу, створюючи публічні школи гуманістичного спрямування, колегіуми для шляхетської молоді, учительські семінарії та духовні семінарії для священників. На середину XVII ст. на українських землях діяло 13 колегіумів. Із часом школи у Львові, Перемишлі та Ярославі перетворилися на навчальні заклади вищого типу. Модель єзуїтського шкільництва стала взірцем для створення православної Києво-Могилянської колегії.
Єзуїтські школи приваблювали безкоштовним навчанням і використанням рідної мови.
Працюємо з хронологією
1555 р. — укладення Аугсбурзького релігійного миру.
1534 р. — створення «Товариства Ісуса» (ордену єзуїтів).
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
- Шмалькальденські війни стали першими релігійними війнами між католиками та протестантами в межах однієї країни.
- Завдяки Аугсбурзькому релігійному миру в Європі вперше перемогла ідея віротерпимості, що стало одним із проявів формування культури Нового часу.
- У середині XVI ст. Ж. Кальвін сформулював вчення про призначення людини й розвинув ідеї Реформації. Женева, де він оселився, стала одним із центрів європейської Реформації.
- Вчення Ж. Кальвіна та створена ним церква здобули у світі навіть більше прихильників, ніж лютеранство. Перетворенню та зміцненню католицької церкви сприяла Контрреформація.
- Рішення Тридентського собору оновили католицьку церкву, пристосовуючи її до потреб європейського суспільства того часу.
- Орден єзуїтів завдяки своїй освітній діяльності став найбільшим у Європі вчителюючим орденом.
Запитання і завдання
Соборна церква ордену єзуїтів у Римі, у якій похований його засновник І. Лойола. XVI ст.
1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Ланцюжок». Правила гри. Учитель/учителька об’єднує учнів та учениць у чотири команди. Вони мають розкрити зміст певного пункту параграфа, відповідаючи по черзі одним реченням. За зупинку понад 30 секунд і помилкове твердження нараховуються штрафні бали.
2. Як прибічники лютеранства в Німеччині боролися за свої права? 3. Чим кальвінізм приваблював підприємців Раннього Нового часу? 4. У чому полягав зміст Контрреформації як католицького відродження? 5. Чим орден єзуїтів відрізнявся від інших чернечих орденів?
6. Продовжте роботу над складанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 5). 7. Покажіть на карті (с. 31) території поширення лютеранства й кальвінізму в Європі. 8. Складіть порівняльну таблицю «Лютеранство і кальвінізм».
9. За висловом сучасного історика, «у тих країнах, де протестантизм зазнавав поразки, його переможцем був учитель — єзуїт». Поясніть, як ви розумієте це судження. Чи поділяєте ви думку історика? Чому? 10. Напишіть листа до німецького лютеранина від імені жителя/жительки Женеви часів, коли там діяв Ж. Кальвін, з описом змін, які відбулися в житті міста. 11. Робота в парах. Обговоріть і висловіть свою думку щодо моральних цінностей і переконань тих, хто: 1) підтримував розгортання Контрреформації; 2) присвячував своє життя діяльності в ордені єзуїтів. 12. Напишіть есе за темою «Уроки поширення Реформації і Контрреформації в Європі». Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку до підручника.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)