Войти
Закрыть
 

§ 12. Англія

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: які зміни відбулися в економіці й суспільстві Англії в XVI ст.; про перебіг Реформації в країні та процес посилення королівської влади; як виник рух пуритан; про правління королеви Елізабет І й особливості відносин Англії та Шотландії; як Англія підкорила Ірландію та боролася з Іспанією за панування на морі.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Колективне обговорення. Якими були особливості розвитку Англії наприкінці XV ст.? 2. Що таке Реформація? 3. Які держави захопили найбільшу кількість колоній завдяки Великим географічним відкриттям?

1. Зміни в економіці та суспільстві. У XVI ст. Англія була невеликою за територією країною. Її володіння в Ірландії були незначними, Шотландія також не входила до її складу. На початку XVI ст. населення Англії становило близько 3 млн осіб, а наприкінці століття збільшилося до 4 млн (без урахування Шотландії). Це була переважно аграрна країна: у містах проживало 10—20% населення. Земля належала лендлордам (землевласникам) і королю. Більшість селян не мала власної землі, а за користування нею сплачувала грошову ренту.

Справжнім потрясінням для Англії стала «революція цін», унаслідок якої великі землевласники збільшили грошову ренту селян у 3—7 разів. Селяни втрачали свої господарства й перетворювалися на жебраків.

Головною галуззю промисловості стало виробництво сукна. Попит на нього спричинив поширення мануфактурного виробництва в країні.

Унаслідок Великих географічних відкриттів Англія опинилася на перехресті торговельних шляхів між Європою та Америкою. Це стало поштовхом до зростання зовнішньої торгівлі. Поодинці купцям було ризиковано вирушати в далекі мандрівки, тому в 70-х рр. XV ст. почали виникати перші об’єднання англійських купців. Із XVI ст. вони засновували нові капіталістичні акціонерні компанії. Купці об’єднували свої капітали та ставали акціонерами компанії, отримуючи прибутки відповідно до свого внеску.

Особливістю розвитку сільського господарства Англії XVI ст. став початок аграрної революції. Після зростання попиту на вовну, необхідну для виробництва сукна, почало розширюватися вівчарство. Лендлорди активно перетворювали свої землі на пасовища. Збільшуючи площі пасовищ, вони привласнювали землі селянських громад та обгороджували їх. Цей процес отримав назву обгороджування.

Унаслідок обгороджувань в Англії з’явилися нові суспільні верстви — нові дворяни та сільські наймити. Нові дворяни отримували прибутки від розведення овець і продажу вовни. Поява нових суспільних верств свідчила про формування в сільському господарстві Англії капіталістичних відносин. Гроші перетворювалися на капітал, який його власники вкладали в розвиток господарства.

Про що свідчили зміни, які відбувалися в економіці й суспільстві Англії в XVI ст.? Поясніть свою думку.

Сільське життя в XVI ст. Мініатюра Раннього Нового часу

Акціонерна компанія — колективне товариство, що об’єднує індивідуальні капітали акціонерів.

Аграрна революція — перехід від натурального до товарного виробництва в сільському господарстві, ліквідація дрібних господарств і зосередження землі в руках великих землевласників, орендарів; запровадження найманої праці. Основним результатом цих змін було встановлення капіталістичних ринкових відносин.

Обгороджування — форма ліквідації громадських земель шляхом примусового позбавлення селянства землі, яку землевласники потім обгороджували в період первинного накопичення капіталу.

У XVI ст. швидко зростало економічне значення Лондона, який став одним із великих портів світу, центром торгівлі та фінансових операцій. Почалося формування лондонського Сіті — центральної частини міста, де зосереджувалися банківські контори та великі торговельні підприємства.

Влада намагалася зупинити процес обгороджувань. Король Генрі VIII статутом 1516 р. заборонив перетворювати орні землі на пасовища, а статутом 1533 р. дозволив одному власнику мати не більше 2 тис. овець. Статутом 1597 р. королеви Елізабет І зруйновані селянські садиби мали відновити. Проте все було марним.

Мануфактурні підприємства та господарства нових дворян не могли забезпечити роботою позбавлених землі селян. Міста заполонили жебраки. На початку XVII ст. лише в Лондоні їх налічувалося 50 тис. осіб. Генрі VIII почав видавати закони, спрямовані проти жебрацтва. Збирати милостиню дозволялося тільки немічним і старим; тих, хто міг працювати, били батогом і зобов’язували повертатися додому. Якщо жебрака затримували вдруге — знову били та відрізали половину вуха. Тих, кого затримували втретє, — страчували. За роки правління Генрі VIII було страчено 72 тис. осіб. В історію його закони увійшли під назвою «Криваве законодавство».

Король Едвард VI посилив ці закони. Людину, яка не працювала, віддавали в рабство тому, хто на неї доніс. Якщо раб тікав, то за першу втечу йому випалювали на лобі або щоці тавро й віддавали в довічне рабство. За другу втечу ставили друге тавро, за третю — страчували.

2. Зміцнення королівської влади. Королівська Реформація. У XVI ст. Англією правила королівська династія Тюдорів. Цей період пов’язаний із посиленням абсолютизму. Король Генрі VII (1484—1509 рр.) позбавив баронів можливості воювати з ним, заборонивши мати артилерію та озброєні загони. Для розгляду злочинів, які чинила знать проти держави, утворили суд Зоряної палати, суд палати лордів і канцелярський суд. За правління Генрі VIII (1509—1547 рр.) головним органом управління країною стала підпорядкована королю Таємна рада. Однак, на відміну від Франції та Іспанії, де діяльність станово-представницьких органів фактично припинилася, в Англії важливе значення зберігав парламент. Крім цього, особливостями англійської абсолютної монархії були існування у графствах місцевого самоврядування та відсутність постійної армії.

У період правління Генрі VIII в Англії розпочалася Реформація. Вона здійснювалася «згори» — за активного втручання самого короля, і тому її називали королівською. Приводом до проведення Реформації стала відмова Папи Римського Климента VII дати дозвіл Генрі VIII на розірвання шлюбу з його першою дружиною — іспанською принцесою Катариною Арагонською. Тоді Генрі VIII змусив духовенство ухвалити рішення, за яким король очолив церкву в Англії.

Назвіть події, пов’язані зі здійсненням в Англії Реформації.

Генрі VIII Тюдор. Художник Ганс Гольбейн (Молодший). 1540 р.

Уявіть, що ви проводите екскурсію до зали англійського портрета XVI ст. в музеї. Ознайомте відвідувачів із персоналіями на картинах (с. 63, 67).

Англіканська церква — державна церква в Англії, утворена в країні в XVI ст. під час Реформації. З усіх протестантських церков вона зберегла найбільше рис католицької.

За часів Генрі VIII в Англії за рішенням парламенту закривалися всі монастирі, а їхнє майно переходило до короля. Землі купували або брали в оренду нові дворяни та буржуазія для створення на них своїх господарств. Реформа церкви сприяла розвитку ринкових відносин в Англії. Проте десятки тисяч англійських ченців опинилися без притулку й були покарані «кривавими законами» проти жебраків. Від усіх англійців вимагали беззаперечного визнання англіканської церкви, а за відмову карали, як за державну зраду. Як і в лютеранстві, проголошувався принцип спасіння людини вірою, але в Англії зберігалися два таїнства: хрещення та причастя. Богослужіння мало здійснюватися лише англійською мовою за особливим служебником, затвердженим урядом. В іншому нова церква нагадувала католицьку: зберігалися шанування ікон, урочисті процесії тощо.

Після цього він без перешкод розлучився та уклав шлюб із придворною красунею Енн (Анною) Болейн. Коли Климент VII пригрозив королю за такі дії відлученням від церкви, парламент у 1534 р. прийняв «Акт про супрематію» (верховенство), яким оголосив про виведення англійської церкви з-під зверхності Риму й перехід її під опіку Генрі VIII. Утворювалася державна англіканська церква.

Наступний король Едвард VI (1547—1553 рр.) продовжив реформування церкви. Усі служби здійснювалися англійською мовою, було спрощено церковні обряди. Прихильниками католицизму залишалися старі дворяни й велика кількість селянства, яке пов’язувало нову церкву з обгороджуванням.

За правління королеви Мері І Тюдор (1553—1558 рр.), яка дотримувалася католицизму, в Англії було здійснено спробу повернутися до старої, католицької віри. Королева відновила католицьку церкву, почала страчувати протестантів, за що отримала прізвисько Мері Кривава. Однак англіканська церква вже досить глибоко увійшла в суспільне життя. Повертати землі й майно монастирям ніхто не хотів.

Після смерті Мері І Тюдор корона перейшла до Елізабет I (1558—1603 рр.). Вона відновила англіканську церкву. Проти католиків було видано суворі закони. У 1571 р. був прийнятий англійський «Символ віри» («39 статей»), у якому проголошувалися основні принципи англіканської церкви.

3. Виникнення руху пуритан. Серед частини буржуазії, невдоволеної обмеженістю Реформації, поширилися ідеї кальвінізму. Ці люди виступали за «очищення» англіканської церкви від залишків католицизму. Називали їх пуританами. Поступово вони вийшли з англіканської церкви та почали створювати власні церковні громади на чолі з обраними старійшинами (пресвітерами).

Пуритани сподівалися на підтримку Елізабет I, але її не влаштовували вимоги відокремити церкву від держави й підпорядкувати королівську владу церкві. Пуритан почали переслідувати та карати.

Проте рух пуритан відіграв помітну роль в історії Англії та англійських колоній у Північній Америці. У середині XVII ст. відбулася Англійська революція, у якій пуритани разом з англійським парламентом виступили проти короля Чарльза I Стюарта й засудили його до страти (про це ви дізнаєтеся в наступному параграфі).

4. Правління Елізабет I. Відносини Англії та Шотландії. Підкорення Ірландії. Елізабет I дотримувалася політики протекціонізму, сприяючи розвитку власного виробництва й торгівлі, надаючи привілеї торговельним компаніям, особливо Ост-Індській. Свідченням успішного розвитку торгівлі стало відкриття Лондонської біржі.

Пуритани (від латин. purus — чистий) — англійські протестанти, які не визнавали авторитет державної церкви, виступали за ліквідацію залишків католицизму й поглиблення Реформації в країні; послідовники кальвінізму в Англії в XVI—XVII ст.

Чи можна вважати Елізабет I однією з видатних правительок в історії Англії? Чому?

АНГЛІЯ в XVI — першій половині XVII ст.

Значними були успіхи королеви і в зовнішній політиці. Елізабет I активізувала боротьбу за включення до складу англійських володінь сусідніх Шотландії та Ірландії.

Економічно слабка, роздерта внутрішньою боротьбою Шотландія в XVI ст. перетворилася на об’єкт загарбницьких прагнень Англії. Війна Шотландії проти Англії в першій половині XVI ст. тривала впродовж кількох десятиліть. У 1542 р. шотландський король, який зазнав поразки в цій війні, помер. Корона перейшла до його новонародженої доньки Мері І Стюарт. Її відправили на виховання до Франції, де вона стала ревною католичкою. Шотландією в той час правила мати королеви — Марі Гіз.

У середині XVI ст. в Шотландії поширилися ідеї кальвінізму. Лідером шотландської Реформації став Джон Нокс. Боротьбу кальвіністів проти католицької церкви підтримувала зброєю та грошима Елізабет I.

Після смерті свого чоловіка, короля Франції Франсуа II, у 1560 р. Мері І Стюарт повернулася до Шотландії. Боротьба кальвіністів і католиків спалахнула з новою силою.

Кораблі Ост-Індської компанії на верфі в Лондоні. Гравюра XVII ст.

Мері Стюарт була католичкою, Елізабет — протестанткою.

Дитинство Мері було безтурботним. Корону Шотландії вона отримала майже з народженням, у 16 років стала королевою Франції.

Елізабет росла як донька людини, звинуваченої в державній зраді. Після страти матері — Енн Болейн — Елізабет опинилася у в’язниці Тауер. Мері Стюарт була переконана, що будь-яка країна належить монарху, її не турбувало, у якій саме країні правити. Елізабет вважала, що вона сама належить Англії та її народу, а керуючи державою, вона виконує волю Бога. Елізабет не вагалася у прийнятті рішень тоді, коли це, на її думку, мало принести користь Англії.

Мері І Стюарт підтримувала католицьку церкву, установила зв’язки з англійськими дворянами-католиками, які готували змову проти Елізабет I. Натомість остання організувала проти Мері І Стюарт виступ кальвіністів у 1567 р. Мері І Стюарт змушена була тікати й попросила захисту в Елізабет І. Підступна королева надала їй притулок, ув’язнивши в замку аж на 20 років.

У Шотландії за підтримки англійської королеви до влади прийшли проанглійські сили. Королем Шотландії став син Мері І Стюарт Джеймс VI.

У 1585 р. англійський парламент прийняв закон, за яким кожен, хто брав участь у змові проти королеви, мав бути страчений. За цим законом королівський трибунал засудив Мері І Стюарт до страти за діяльність, небезпечну для Англії та королеви. У 1587 р. вирок виконали. Джеймс VI погрожував Англії війною за страту матері, але Елізабет І знайшла спосіб його приборкати. Бездітна королева визнала Джеймса VI спадкоємцем англійського престолу. Після смерті Елізабет I він став королем Англії під ім’ям Джеймс I (1603—1625 рр.), започаткувавши правління в країні династії Стюартів.

Процес підкорення Англією Ірландії прискорився ще за Генрі VIII, який у 1541 р. оголосив себе її королем. Головним засобом цих процесів стала конфіскація земель у місцевої знаті. Землі роздавали англійським колоністам.

У другій половині XVI ст. на півдні острова спалахнуло кілька повстань проти англійського панування. Усі вони завершилися поразкою, й Ірландія потрапила під контроль Англії.

5. Боротьба Англії проти Іспанії за панування на морі. У XVI ст. Англія розпочала спроби проникнення в Америку. Проте на її шляху була Іспанія, яка після об’єднання з Португалією мала там величезні колонії. Боротьба Англії проти Іспанії із середини XVI ст. набула форми контрабандної торгівлі з колоніями Іспанії та нападів флібустьєрів на її порти й кораблі, що перевозили золото до Європи. Ці «шукачі пригод» мали дозвіл англійського уряду на пограбування володінь і кораблів держав, ворожих до Англії. У той час це була звична практика боротьби з противником для багатьох європейських держав.

Короля Іспанії Феліпе II обурювала зухвалість англійської королеви. Для вторгнення в Англію він вирішив зібрати величезний флот. Проте в 1587 р. за наказом Елізабет І флібустьєр і мореплавець Френсіс Дрейк здійснив рейд до порту Кадіс — бази іспанського флоту — і знищив більшість іспанських кораблів. Іспанії довелося знову збирати сили. У 1588 р. флот Феліпе II під гучною назвою «Непереможна армада» вирушив до берегів Англії. Командувати англійським флотом королева доручила Ф. Дрейку.

Назвіть основні події боротьби Англії проти Іспанії за панування на морі.

Флібустьєри — у XVI — на початку XVII ст. пірати й контрабандисти, які діяли переважно у володіннях Іспанії в Новому Світі та на морських шляхах до них.

У 1562 р. англійські флібустьєри почали завозити до іспанських колоній в Америці рабів з Африки. Фаворит королеви Елізабет І флібустьєр і мандрівник Волтер Релі в 1584 р. відкрив територію в Північній Америці та назвав її на честь незаміжньої королеви Вірджинією (від англ. virgin — діва).

Англійські кораблі атакували «Непереможну армаду» в протоці Ла-Манш. Битва, яку назвали Гравелинською, тривала два тижні. Важкі іспанські кораблі було розбито легкими англійськими. Флот Англії не втратив жодного корабля. Для Англії ця перемога започаткувала процес її перетворення на країну — «володарку морів», а для Іспанії означала втрату нею морської переваги.

Працюємо з хронологією

1534 р. — прийняття парламентом Англії «Акта про супрематію».

1588 р. — Гравелинська битва.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?

  • У XVI ст. економіку й суспільство Англії охопили зміни, які руйнували чимало традиційних зв’язків і відносин.
  • У добу правління Тюдорів в Англії відбулася королівська Реформація та сформувався абсолютизм.
  • Остання королева з династії Тюдорів — Елізабет I — сприяла перетворенню Англії на впливову європейську державу.

Запитання і завдання

Мері І Стюарт. Художник Роуленд Локкі. Початок XVII ст.

Елізабет I Тюдор. Художник Ніколас Хіллард. 1573—1575 рр.

1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Закінчіть речення».

Правила гри. Учитель/учителька пропонує учням та ученицям завершити речення з характеристиками подій, притаманних певному історичному явищу.

Зразок речень: 1) Головною галуззю англійської промисловості в XVI ст. стало... 2) Колективне товариство, що об’єднує індивідуальні капітали акціонерів, — це. 3) Королівська Реформація в Англії була започаткована за правління. 4) Англійський «Символ віри» («39 статей») було прийнято за правління. 5) Англійських протестантів — послідовників кальвінізму, які не визнавали авторитет державної церкви, називали. 6) Морську битву 1588 р., у якій загинула іспанська «Непереможна армада», називають.

2. Які зміни в економіці й суспільстві Англії в XVI ст. ви вважаєте найважливішими? Чому? 3. Назвіть основні події з історії Англії, пов’язані з розгортанням королівської Реформації. 4. Порівняйте французький та англійський абсолютизм. 5. Яку роль у розвитку Англії відіграла її боротьба проти Іспанії за панування на морі?

6. Покажіть на карті (с. 65) події, пов’язані з розвитком Англії в XVI — першій половині XVII ст. 7. Продовжте роботу над складанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 5). 8. Складіть таблицю «Внутрішня та зовнішня політика королеви Елізабет I: основні заходи та результати».

9. Робота в парах. Уявіть, що патріотично налаштовані англієць та іспанець у XVI ст. сперечаються про своїх правителів — королеву Англії Елізабет I та короля Іспанії Феліпе II. Розподіліть ролі та розіграйте діалог між ними 10. Чому другу половину XVI ст. називають «епохою Елізабет»? Які події цього періоду ви вважаєте найважливішими? Поясніть свою думку.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Зверніть увагу!!!
 
Ви переглядаєте матеріал до підручника "Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021", якщо раптом вам потрібні ВІДПОВІДІ до цієї теми:
 
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду