Міжнародні відносини в XVI — першій половині XVII ст. Тридцятилітня війна
- 27-03-2022, 15:33
- 1 101
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021
Зверніть увагу!!!
§ 15. Міжнародні відносини в XVI — першій половині XVII ст. Тридцятилітня війна
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: про зміст міжнародних відносин XVI — першої половини XVII ст.; якими були причини, перебіг та наслідки Тридцятилітньої війни.
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Назвіть провідні європейські держави в XVI ст. 2. Покажіть на карті атласу території поширення протестантських громад та панування католицької церкви.
1. Характер міжнародних відносин у XVI ст. У міжнародних відносинах Європи доби Раннього Нового часу, як і раніше, важливе значення мали династичні принципи. Проте новим чинником відносин між державами став розкол Європи за релігійною ознакою внаслідок Реформації. Чимало держав ставали учасниками міжнародних конфліктів, приєднуючись до своїх одновірців або прагнучи перешкодити поширенню віросповідання, яке вони не підтримували.
Вирішальну роль у міжнародних відносинах Європи цього періоду відігравали іспанські та австрійські Габсбурги, Англія і Франція. Сильні суперечки виникали між Францією та Габсбургами, володіння яких межували з її кордонами. Найбільшим проявом цих суперечностей були Італійські війни (1494—1559 рр.). Гострої форми набуло протистояння між протестантською Англією та католицькою Іспанією.
Проте жодна з провідних європейських країн — учасників конфліктів не мала достатньо сил, щоб завдати поразки противнику. Таку систему міжнародних відносин називали системою рівноваги.
Наприкінці XVI ст. важливу роль у Європі почала відігравати Швеція. Підпорядкувавши Норвегію та Фінляндію, вона намагалася поширити вплив на данські, німецькі, польські землі та узбережжя Східної Балтії.
Вагомим чинником міжнародних відносин XVI ст. була боротьба з просуванням у Європу Османської імперії. Турецька загроза примушувала європейських правителів спільно виступати проти агресора. Проте це не заважало деяким державам укладати тимчасові союзи з турецьким султаном задля власної користі.
1. Які держави відігравали вирішальну роль у міжнародних відносинах Європи XVI ст.? 2. Які чинники були головними для міжнародних відносин XVI ст.
2. Загострення суперечностей між європейськими державами на початку XVII ст. Причини Тридцятилітньої війни. Міжнародне становище в Європі наприкінці XVI ст. було напруженим і складним. Іспанська та австрійська гілки династії Габсбургів після періоду суперництва вирішили об’єднати зусилля в боротьбі за встановлення свого панування в Європі. Франція прагнула не допустити цього й надавала підтримку протестантам у Німеччині. До того ж Франція бажала утвердити свою владу в Італії та була невдоволена посиленням тут впливу іспанських Габсбургів.
Перемир’я в Ніцці в 1538 р. між королем Франції Франсуа I та імператором Священної Римської імперії Карлом V за посередництва Папи Римського Павла III. Художник Таддео Зуккарі. XVI ст.
Чи можливо було уникнути воєнного розв’язання загальноєвропейського конфлікту?
Тридцятилітня війна — перша загальноєвропейська війна між двома великими угрупованнями: габсбурзьким союзом (іспанські та австрійські Габсбурги, католицькі князівства Німеччини, Річ Посполита) та антигабсбурзькою коаліцією (Франція, Швеція, Данія, протестантські князівства Німеччини та інші).
Рудольф II. Художник Йозеф Хейнц (Старший). 1594 р.
Англія не хотіла збільшення впливу католицьких Габсбургів у Нідерландах та Німеччині, але водночас посилення Франції не відповідало її торговельним інтересам. Данія, яка мала політичні та економічні зв’язки з Північною Німеччиною, також не бажала зміцнення в Німеччині Габсбургів. Королі Швеції та Данії намагалися посилити вплив своєї країни на північних морських шляхах. Експансія Іспанії заважала їхнім намірам.
Водночас на більшості території Європи спостерігалося падіння авторитету католицької церкви. В одних країнах перемогу здобули прихильники Реформації, в інших — Контрреформації. Обидві сторони не бажали домовлятися. Наслідком загострення цих суперечностей стала Тридцятилітня війна, що тривала в 1618—1648 рр.
Якими були причини війни? На початку XVII ст. обидві гілки династії Габсбургів вели боротьбу з протестантами, підтримували католиків і намагалися затвердити своє панування над країнами Європи. Активну боротьбу з протестантами розпочав обраний імператором Священної Римської імперії Рудольф II Габсбург (1576—1612 рр.). За його підтримки єзуїти поширили свою діяльність у Чехії та протестантських князівствах Німеччини.
У відповідь на переслідування протестантські князі Німеччини в 1608 р. об’єдналися в Євангелічну унію (лігу), яку очолив курфюрст Фрідріх V Пфальцський. У свою чергу, католицькі князі створили в 1609 р. союз під назвою Католицька ліга, очолюваний герцогом Максимільяном Баварським. Обидва об’єднання шукали прихильників у Європі. Євангелічну унію підтримали протестантські країни Нідерланди, Данія, Швеція та Англія, а також католицька Франція, яка не бажала посилення впливу Габсбургів у Європі. Католицьку лігу підтримували австрійські та іспанські Габсбурги.
3. Чеський період війни (1618—1623 рр.). Події, які стали приводом до початку війни, сталися в Чехії, що перебувала під владою австрійських Габсбургів. Більшість верств населення Чехії була невдоволена утисками, відсутністю політичних прав. У 1617 р. королем Чехії було обрано прихильника Габсбургів Фердінанда ІІ Штирійського (згодом він став імператором Священної Римської імперії німецької нації). Ця подія викликала в Чехії вибух невдоволення. У столиці Чехії Празі спалахнуло повстання. Натовп протестантів захопив замок Празький град і викинув із вікна трьох королівських радників, які керували країною за відсутності короля. Ця подія відома як «празька дефенестрація». На чеський престол запросили главу Євангелічної унії Фрідріха V Пфальцського.
«Празька дефенестрація». Художник Карел Свобода. 1844 р.
У битві біля Білої Гори 1620 р. на боці Католицької ліги брали участь українські козаки-найманці на чолі зі Станіславом Русиновським (приблизно 12—25% від 28-тисячного війська Габсбургів). Козацька кіннота забезпечила перемогу в битві, у вирішальний момент розгромивши угорську (трансільванську) кавалерію.
У відповідь на це Фердінанд ІІ, не бажаючи втратити корону, розпочав воєнні дії за підтримки Католицької ліги. Чехи мужньо воювали й здобули декілька перемог. Проте їхня армія була набагато меншою, ніж війська Католицької ліги, очолювані досвідченим полководцем Йоганном Тіллі. У битві біля Білої Гори 8 листопада 1620 р. він розгромив чеських протестантів. У Чехії розпочався католицький терор. Ще одним наслідком цієї поразки була втрата Чехією своєї державності майже на 300 років.
Тим часом Й. Тіллі рушив далі на німецькі землі й захопив володіння Фрідріха V Пфальцського.
Успіхи католиків на першому етапі війни занепокоїли протестантських правителів країн Північної Європи.
4. Данський період війни (1624—1629 рр.). На боці Євангелічної унії у війну проти Габсбургів вступив король Данії Крістіан IV. Тепер угруповання мало значно більше сил, ніж Фердінанд ІІ, якому не вистачало коштів на утримання армії. Вихід із цієї ситуації Фердінанд ІІ знайшов, прийнявши пропозицію про створення нової армії від полководця Альбрехта Валленштейна.
А. Валленштейн зобов’язався своїм коштом зібрати 20-тисячне наймане військо, якщо Фердінанд ІІ дозволить утримувати цю армію за рахунок реквізицій (пограбування) місцевого населення. Імператор погодився та призначив А. Валленштейна головнокомандувачем. За домовленістю з імператором у нього залишалася вся воєнна здобич. За короткий час було створено 100-тисячну армію, завдяки якій католики розбили данське військо Крістіана IV. Проте успіхи головнокомандувача викликали заздрість у керівників Католицької ліги. За їхнім наполяганням імператор усунув А. Валленштейна від командування армією та наказав розформувати його війська.
Занепокоєний розвитком подій, перший міністр Франції кардинал Рішельє почав підбурювати шведського короля Густава II Адольфа (1611—1632 рр.) до війни проти Католицької ліги.
5. Шведський період війни (1630—1634 рр.). Улітку 1630 р. Густав II Адольф прибув до Північної Німеччини й розпочав воєнні дії. Шведська армія складалася з вільних селян-протестантів, які вважали, що захищають своїх одновірців від католиків.
Успіхам на цьому етапі війни протестанти були зобов’язані Швеції. Армія Густава II Адольфа розбила війська Й. Тіллі та вступила до Баварії — центру католицьких сил у Німеччині. Щоб урятувати ситуацію, імператор Фердінанд ІІ повернув А. Валленштейну командування й надав йому необмежені повноваження. Полководець швидко сформував нову армію й розпочав наступ проти шведських сил.
Фердінанд ІІ Штирійський. Художник Георг Пахманн. 1635 р.
Альбрехт Валленштейн. Художник Ентоні Ван Дейк. 1629 р.
Густав II Адольф. Художник Якоб Хефнагель. 1624 р.
Густава II Адольфа називали «північним левом». Завдяки успішним війнам проти Польщі та Московської держави він значно посилив позиції Швеції в Балтійському регіоні, перетворивши Балтійське море на «Шведське озеро» (усе його узбережжя, крім південної частини, перебувало у власності Швеції).
Війна набувала затяжного характеру. У листопаді 1632 р. біля Лейпцига, під містечком Лютцен, відбулася вирішальна битва. Обидві армії зазнали великих втрат і змушені були відступити. Густав II Адольф загинув у битві, і протестантський табір залишився без керівника. А. Валленштейн відступив до Чехії та розпочав переговори з протестантами про мир. За це його було звинувачено в державній зраді, усунуто від командування, а через деякий час убито.
У вересні 1634 р. імператорські війська завдали поразки ослабленій шведській армії в битві біля Нердлінгена в Південній Німеччині. Однак Габсбургам не довелося святкувати перемогу. Проти них виступила Франція, яка очолила антигабсбурзьку коаліцію.
6. Французький період війни (1635—1648 рр.). Воєнні дії розгорталися переважно на території Німеччини, Іспанії та іспанських Нідерландів. Кардинал Рішельє, скориставшись ослабленням обох сторін, прагнув отримати для Франції всі можливі політичні переваги. Габсбурзький союз спробував одним ударом змінити перебіг війни на свою користь.
У травні 1643 р. 27-тисячна армія Габсбургів вторглася до Франції, але в битві біля Рокруа була фактично знищена. У наступні роки Габсбурги зазнали нових поразок. У 1646 р. об’єднана шведсько-французька армія захопила Баварію; виникла загроза поділу Священної Римської імперії німецької нації між Швецією та Францією й захоплення столиці Габсбургів Відня. Імператор Фердінанд III (1637—1657 рр.) мусив прийняти продиктовані Францією та її союзниками тяжкі умови мирного договору.
7. Вестфальський мир. Наслідки Тридцятилітньої війни для Європи. Переговори країн — учасників війни проходили у двох містах Вестфалії: із 1644 р. в Мюнстері — між послами імператора та французьким урядом, а з 1645 р. в Оснабрюку — між послами імператора та делегацією шведського уряду й німецьких протестантських князів. Переговори просувалися дуже повільно.
Лише 24 жовтня 1648 р. було оголошено про підписання Вестфальського миру. Переможці здобули значні території: Швеція отримала Східну та частину Західної Померанії; Франція — землі Ельзасу та остаточне підтвердження прав на Лотарингію. Було закріплено роздробленість Німеччини, визнано незалежність Швейцарії та Нідерландів.
Незважаючи на укладення миру, війна між Іспанією та Францією тривала до 1659 р., коли було підписано Піренейський мир, за яким остаточно встановлювався кордон між державами по Піренеях.
Фердінанд III. Художник Ян ван ден Хеске. 1643 р.
Тридцятилітня війна спричинила значні зміни в Європі. Держави-переможці Франція та Швеція посилили свій вплив у європейських справах. Для Німеччини війна мала найтяжчі наслідки. На 200 років було закріплено її політичну роздробленість, населення скоротилося із 17 млн до 10 млн осіб. У Чехії із 3 млн залишилося 700 тис. осіб. Більшу частину міст було зруйновано, землі перетворилися на пустища, торгівля й промисловість занепали. Австрійські Габсбурги обмежили свій вплив Австрією. Іспанська монархія Габсбургів втратила вплив на європейську політику.
Працюємо з хронологією
1618—1648 рр. — Тридцятилітня війна.
1648 р. — підписання Вестфальського миру.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
- У міжнародних відносинах Європи XVI ст. склалася система рівноваги й водночас утворилися угруповання держав, що ворогували за ознаками віросповідання.
- Тридцятилітня війна 1618—1648 рр. стала продовженням релігійного протистояння попереднього століття європейської історії.
- Унаслідок Тридцятилітньої війни вплив династії Габсбургів у Європі суттєво послабився.
Запитання і завдання
1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Відгадайте героя/героїню».
Правила гри. Учитель/учителька записує на картці прізвище історичного діяча/діячки та кладе її до конверта. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань (наприклад, десяти) відгадати, про кого йдеться. Учитель/учителька може відповідати лише «так», «ні», «частково». Гру можна проводити в парах, малих групах або з усім класом.
2. Робота в парах. Обговоріть і з’ясуйте, у чому полягало загострення суперечностей між європейськими державами на початку XVII ст. 3. Визначте причини та привід до Тридцятилітньої війни. 4. Робота в малих групах. Обговоріть і назвіть основні періоди війни. Дайте характеристику воєнних дій кожного з них. 5. Які країни внаслідок перемоги в Тридцятилітній війні посилили свій вплив у Європі?
6. Простежте за картою атласу, які територіальні зміни відбулися в Європі за підсумками Тридцятилітньої війни. 7. За допомогою додаткових джерел підготуйте повідомлення з презентацією за темами «Полководці Тридцятилітньої війни», «Українські козаки в Тридцятилітній війні» (на вибір). Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку до підручника. 8. Складіть у зошиті таблицю «Тридцятилітня війна».
9. Вестфальський мир започаткував нову систему міжнародних відносин, яка проіснувала до XIX ст. Назвіть основні принципи цієї системи. 10. Колективне обговорення. Що найбільше впливало на перебіг бойових дій у Тридцятилітній війні?
Практичне заняття за розділом ІІІ
Узагальнення за розділом ІІІ
Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом ІІІ
Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)