§ 18. Міжнародні відносини у XVI — першій половині XVII ст. Тридцятилітня війна 1618-1648 рр.

За цим параграфом ви зможете:

- характеризувати зміст міжнародних відносин XVI — першої половини XVII ст.;

- визначати причини і наслідки Тридцятилітньої війни.

Пригадайте:

1. Назвіть провідні європейські держави у XVI ст.

2. Покажіть на карті території поширення протестантських віросповідань та панування католицької церкви.

1. Характер міжнародних відносин у XVI ст.

У міжнародних відносинах Європи доби раннього Нового часу поряд з традиційними явищами з’являються нові. Важливе значення відігравав династичний принцип, за яким укладання угод, союзів тощо пов’язувалося зі спорідненістю або шлюбами представників сшей коронованих осіб.

Новим фактором міждержавних відносин став розкол Європи за релігійною ознакою внаслідок Реформації. Чимало держав ставати учасниками міжнародних конфліктів, підтримуючи своїх одновірців або прагнучи перешкодити поширенню віросповідання, котрого вони не підтримували.

Вирішальну роль у міжнародних відносинах Європи того періоду відігравали іспанські та австрійські Габсбурги, Англія та Франція. Гострі суперечки виникали між Францією та іспанськими й австрійськими Габсбургами, володіння яких межували з її кордонами. Найбільшим з виявів суперечностей між ними стати Італійські війни (1494-1559 рр.). Гострої форми набуло протистояння між протестантською Англією та католицькою Іспанією.

Незважаючи на численні воєнні сутички, жодна з провідних європейських країн — учасниць конфліктів — не мала достатніх сил, щоб завдати поразки противнику. Таку систему міжнародних відносин називали системою європейського балансу.

Наприкінці XVI ст. важливу роль стала відігравати Швеція, котра, підпорядкувавши Норвегію та Фінляндію, стала намагатися поширити вплив на данські, польські та балтійські землі.

Вагомим чинником міжнародних відносин XVI ст. була боротьба з проникненням у Європу Османської імперії. Турецька загроза змушувала європейців долати релігійні суперечності й спільно виступати проти агресора. З іншого боку, це не виключало укладання тимчасових союзів з турецьким султаном задля власної користі. Зокрема, Франція підтримувала дружні стосунки з Османською імперією, щоб ослабити Габсбургів.

Німецькі солдати XVI ст.

► У чому полягав зміст міжнародних відносин XVI ст.?

2. Загострення суперечностей між європейськими державами на початку XVII ст. Причини Тридцятилітньої війни

Міжнародне становище у Європі наприкінці XVI ст. було напруженим і складним. Іспанська та австрійська гілки династії Габсбургів після періоду суперництва вирішили об'єднати зусилля в боротьбі за встановлення свого панування у Європі. Франція, яка на той час зміцніла, прагнула не допустити цього й надавала підтримку протестантам у Німеччині. До того ж Франція хотіла утвердити своє панування в Італії та була невдоволена тамтешнім посиленням іспанських Габсбургів.

Англія, з одного богу, не хотіла зміцнення впливу католицьких Габсбургів у Нідерландах і Німеччині, з іншого — посилення Франції не відповідало її торговельним інтересам. Двозначність позиції Англії вимагала від неї постійного лавірування між Габсбургами та їхніми противниками. Данія, будучи пов’язаною з Північною Німеччиною політично та економічно, також не бажала посилення в Німеччині Габсбургів. Король Швеції Густав II Адольф, як і король Данії Кристіан IV, намагався посилити вплив своєї країни на північних морських шляхах. Експансія Іспанії заважала його намірам.

Водночас у більшості країн Європи спостерігалося падіння авторитету католицької церкви. У частині країн перемогу здобули прихильники Реформації, в інших — Контрреформації. Обидві сторони не бажали домовлятися, прагнули знищити супротивника. Наслідком загострення цих суперечностей стала Тридцятилітня війна (1618-1648 рр.).

Англійські солдати XVII ст.

Тридцятилітня війна — перша загальноєвропейська війна між двома великими угрупованнями: габсбурзьким союзом (іспанські та австро-німецькі Габсбурги, католицькі князі Німеччини, Річ Посполита) та антигабсбурзькою коаліцією (Франція, Швеція, Данія, протестантські князі Німеччини та ін.). Основним змістом війни було загострення суперечностей між католицизмом і протестантизмом, хоча у її перебігу зміст цих суперечностей ускладнювався й поглиблювався, а сама війна поступово перетворювалася на боротьбу за панування у Європі.

Якими були причини війни? На початку XVII ст. обидві гілки династії Габсбургів вели боротьбу з протестантами, підтримували католиків і намагалися утвердити своє панування над країнами Європи. На початку XVII ст. Габсбурги дійшли висновку, що спільні дії підуть їм на користь. У багатьох країнах Європи це викликало велике занепокоєння.

Тридцятилітня війна 1618-1648 рр.

Герб Габсбургів

Рудольф II Габсбург

Фрідріх Пфальцський

Габсбурги продовжували, як і раніше, мріяти про створення світової католицької імперії під їхнім верховенством. Спираючись на підтримку католицької церкви, вони прагнули знищити в підвладних їм землях не лише протестантський рух, а й будь-які рухи за звільнення від панування їхньої династії.

Активну боротьбу з протестантами розгорнув обраний імператором Священної Римської імперії Рудольф II Габсбург (1576-1612 рр.). За його підтримки єзуїти поширили свою діяльність у Чехії та протестантських князівствах Німеччини. У відповідь на переслідування протестантські князі Німеччини у 1608 р. об’єдналися у Євангелічну унію, яку очолив курфюрст Фрідріх Пфальцський. Натомість католицькі князі створили 1609 р. свій союз під назвою Католицька ліга, очолюваний Максиміліаном Баварським. Обидва союзи шукали прихильників у Європі. Євангелічну лігу підтримали протестантські країни: Голландія, Данія, Швеція та Англія, а ще — Франція, яка хоч і була католицькою, проте не бажала посилення впливу Габсбургів у Європі. На бік Католицької ліги стали австрійські та іспанські Габсбурги. Відносини між двома таборами загострювалися, бракувало лише приводу для того, щоб почалася війна.

► Якими були причини Тридцятилітньої війни?

3. Чеський період війни (1618-1623 рр.)

Події, що стали приводом до початку війни, сталися у Чехії, яка перебувала під владою австро-німецьких Габсбургів. Більшість верств населення цієї країни була незадоволена національними утисками, відсутністю політичних прав. У 1617 р. королем Чехії було обрано прихильника Габсбургів Фердинанда Штірійського (після смерті Рудольфа II він став імператором). Ця подія викликала в країні вибух народного невдоволення.

У 1618 р. у столиці Празі спалахнуло повстання. Натовп протестантів захопив замок Празький град і викинув із вікна трьох королівських радників («празька дефенестрація»), які керували країною за відсутності короля. На королівський престол чехи запросили голову Євангелічної унії Фрідріха Пфальцського. У відповідь на це Фердинанд Штірійський, не бажаючи втрачати чеський престол, розпочав за підтримки Католицької ліги воєнні дії.

Чехи мужньо воювали і здобули декілька перемог. Проте їхня армія була набагато меншою, ніж війська Католицької ліги, очолювані досвідченим полководцем Й. Тіл лі. У битві біля Білої Гори 8 листопада 1620 р. він розгромив чеських протестантів. У Чехії розпочався католицький терор: запалали багаття інквізиції, заборонялася чеська мова, нищилися праці чеських учених. «Епохою темряви» назвали ті часи чехи.

Тим часом Тіллі рушив далі на німецькі землі й захопив володіння Фрідріха Пфальцського. Успіхи католиків на першому етапі війни дуже занепокоїли протестантських володарів країн Північної Європи.

Фердинанд Штірійський

«Празька дефенестрація» 1618 року (гравюра)

П. Снаєрс. Битва біля Білої Гори

► Яка подія стала приводом до війни?

► Де розгорталися основні події першого періоду війни?

Кристіан IV

4. Данський період війни (1624—1629 рр.)

На боці Євангелічної унії у війну проти Габсбургів вступив данський король Кристіан IV. Тепер сил у Євангелічної ліги стало значно більше, ніж у Фердинанда Штірійського, якому не вистачало коштів на утримання армії Тіллі. Вихід із цієї ситуації Фердинанд знайшов, прийнявши пропозицію про створення нової армії від талановитого полководця Альбрехта Валленштейна (1583-1634).

Постать в історії

Альбрехт Валленштейн

Альбрехт Валленштейн — одна з найцікавіших постатей часів війни. У його особі поєднувалися безпринципний авантюрист і талановитіш полководець. За походженням А. Валленштейн — чеський дворянин. Виховувався єзуїтами, став ревним католиком. Був талановитою, честолюбною та надзвичайно цинічною людиною. Брав участь у розгромі чехів під Білою Горою. Вдячний імператор Фердинанд допоміг Валленштейнові за символічну ціну скупити землі, конфісковані в чехів, і той став власником найбільших володінь у Чехії (9 міст, 57 замків, кілька сотень сіл). У 1624 р. імператор надав йому титул герцога Фрідландського.

Валленштейн командував загонами найманців-професіоналів і запропонував імператорові створити 20-тисячне наймане військо (причому коштом Валленштейна), якщо Фердинанд дозволить утримувати цю армію за рахунок реквізицій (пограбування) місцевого населення.

Імператор із радістю погодився і призначив Валленштейна головнокомандувачем. Уся воєнна здобич, за домовленістю з імператором, залишалася полководцю. Так було впроваджено принцип «Війна годує війну», що став жахом для мирного населення. За короткий термін було набрано 100-тисячну армію, у якій Валленштейн установив жорстку дисципліну. Саме завдяки Валленштейну католики розбили данську армію Крістіана IV Вдячний імператор винагородив свого головнокомандувача Мекленбурзьким герцогством і титулом «генералісимуса Балтійського та Океанічного морів». Успіхи Валленштейна викликали заздрість у керівників Католицької ліги. За їхнім наполяганням імператор усунув Валленштейна від командування армією та наказав розформувати його війська.

► Який принцип у війні запровадив полководець А. Валленштейн?

С. Вранкс. Напад солдатів на ферму

Розгляньте малюнок. Складіть за ним розповідь про страждання мирного населення від війни.

6. Шведський період війни (1630-1634 рр.)

Успіхи Католицької ліги занепокоїли першого міністра Франції кардинала Рішельє. Він почав заохочувати шведського короля Густава II Адольфа (1611— 1632 рр.) до війни проти неї.

Постать в історії

Густав II Адольф

Густава II Адольфа називали «північним левом». Завдяки успішним війнам проти Польщі та Московської держави він значно посилив позиції Швеції в Балтійському регіоні, перетворивши Балтійське море на «Шведське озеро» (все його узбережжя, крім південної частини, перебувало у власності Швеції). Густав П Адольф був палким прихильником протестантів і не бажав посилення позицій католицьких Габсбургів у Європі. Рішельє надавав королю Швеції щедрі субсидії та обіцяв усіляку підтримку, якщо він почне війну проти Католицької ліги.

Улітку 1630 р. Густав II Адольф висадився в Північній Німеччині й розпочав воєнні дії. Шведська армія складалася з вільних селян-протестантів, які були переконані, що захищають своїх братів по вірі від ненависних католиків. До моральних ідеалів додавалися високі бойові якості армії Густава II Адольфа: вона була озброєна за останнім словом тогочасної військової техніки — мала кремінні мушкети, швидкострільну польову артилерію, добре організовану піхоту й кінноту. Успіхам на цьому етапі війни протестанти зобов’язані діям шведської армії.

Армія Густава II Адольфа розбила війська Тіллі та вдерлася до Баварії — центру зосередження католицьких сил у Німеччині.

Аби врятувати ситуацію, імператор Фердинанд повернув Валленштейна й надав йому необмежені повноваження.

Перебуваючи в опалі у своїх чеських володіннях, Валленштейн уважно стежив за розгортанням подій. Коли він побачив, що Густав II Адольф почав перемагати, то без вагань запропонував йому свої послуги. Те, що той воював на боці протестантів, Валленштейна не хвилювало. Король Швеції відмовив, і це мато для нього фатальні наслідки.

К. Вальбом. Загибель Густава II Адольфа біля Лютцена

Валленштейн швидко сформував нову армію й розпочав наступ проти шведів. Війна почала набувати затяжного характеру. Сили сторін були фактично однакові. У листопаді 1632 р. неподалік Лейпцига, біля невеликого містечка Лютцена сталася вирішальна битва Валленштейна й Густава II Адольфа. Обидві армії зазнали великих втрат і змушені були відступити. Шведський король загинув у битві, і протестантський табір залишився без лідера. Валленштейн відійшов до Чехії та розпочав переговори з протестантами про мир. Його вороги у Католицькій лізі використали це як привід, аби звинуватити командувача армії у зраді. На початку 1634 р. Валленштейна було усунуто від командування, звинувачено в державній зраді, а через певний час вбито змовниками, які діяли за наказом Католицької ліги.

Імператорська армія завдала поразки ослабленій шведській армії в битві біля Нердлінгена в Південній Німеччині у вересні 1634 р. Здавалося, що воєнне щастя знову усміхнулося Габсбургам. Проте перший міністр Франції кардинал Рішельє вирішив, що настав час Франції взяти участь у війні. Він розрахував усе точно, як у шахах: вступ Франції у війну ускладнив становище Габсбургів і призвів до їхньої остаточної поразки.

► Як змінився хід війни після вступу в неї Франції?

6. Французький (франко-шведський) період війни (1635-1648 рр.)

Воєнні дії розгорталися переважно на території Німеччини, Іспанії та Іспанських Нідерландів. Уже в перші роки цього періоду визначилася вирішальна перевага антигабсбурзької коаліції. Керівна роль у ній перейшла до Франції. Кардинал Рішельє хотів, використовуючи ослаблення обох сторін, отримати всі можливі політичні переваги. Для цього він вирішив прийняти на службу загони українських козаків, слава про мужність яких була відома далеко за межами їхньої батьківщини. Уряд Франції через свого посла у Варшаві де Брежі найняв на службу 2-2,5 тис. запорожців на чолі з полковником Богданом Хмельницьким та сотниками Сірком і Солтенком. У 1645-1646 рр. козаки під керівництвом І. Сірка брали участь в облозі захопленої іспанцями фортеці Дюнкерк на березі Ла-Маншу, Мужність і рішучі дії козаків відіграли вирішальну роль у її здобутті. Однак жодна зі сторін не мала достатньо сил для перемоги. Лише на початку 40-х рр., уже після смерті кардинала Рішельє, визначилася перевага Франції та Швеції. Тим часом габсбурзький союз спробував змінити перебіг війни на свою користь.

Ф.-Ж. Ейм. Битва біля Рокруа

Фердинанд III

У травні 1643 р. 27-тисячна армія Габсбургів вторглася до Франції, маючи намір досягти перемоги. Вирішальна битва сталася біля Рокруа. Армію Габсбургів було фактично знищено. Протягом наступних років Габсбурги зазнали нових поразок. У 1646 р. об’єднана шведсько-французька армія зайняла Баварію; виникла можливість поділу Німеччини між Швецією та Францією й захоплення столиці Австрії — Відня. За цих умов імператор Фердинанд III (1637-1657 рр.) змушений був прийняти продиктовані Францією та її союзниками надзвичайно тяжкі для Німеччини умови мирного договору.

7. Вестфальський мир. Наслідки Тридцятилітньої війни для Європи

Переговори країн-переможниць із переможеними велись у двох містах Вестфалії: із 1644 р. в Мюнстері — між послами імператора та французьким урядом, і з 1645 р. в Оснабрюці — між послами імператора та делегацією шведського уряду й німецьких протестантських князів. Перемовини просувалися дуже повільно, оскільки їхні учасники проводили більше часу в бенкетних залах, А війна точилась аж до 1648 р.

24 жовтня 1648 р. було оголошено про підписання Вестфальського миру. Переможці здобули значні території: Швеція отримала Східну та частину Західної Померанії; Франція — землі Ельзасу та остаточне підтвердження прав на Лотарингію. Німеччина як держава фактично припинила існування, було закріплено її політичну роздробленість. Визнано незалежність Швейцарії та Нідерландів. Незважаючи на підписання Вестфальського миру, війна між Іспанією та Францією тривала аж до 1659 р., коли було підписано Піренейський мир.

Тридцятилітня війна спричинила значні зміни у Європі. Держави-переможниці Франція та Швеція посилили свій вплив у європейських справах. Для Німеччини війна мала найтяжчі наслідки. На 200 років було закріплено її політичну роздробленість, населення скоротилося на 10 млн осіб. У Чехії із 3 млн населення залишилося лише 700 тис. Більшу частину міст було зруйновано, землі перетворилися на пустирі, торгівля і промисловість занепали.

Періоди Тридцятилітньої війни 1618-1648 рр.

Г. Терборґ. Підписання миру в Мюнстері

Значення Габсбургів у Європі значно послабилося. Австрійські Габсбурги обмежили свій вилив Австрією, а в Німеччині його повністю втратили. Іспанська монархія також втратила вилив на європейську політику.

Висновки

У міжнародних відносинах Європи XVI ст. сформувалася система європейського балансу і водночас сформувалися угруповання держав, що ворогували за віросповідними ознаками.

Тридцятилітня війна 1618-1648 рр. стала продовженням релігійних зіткнень попереднього століття європейської історії. Внаслідок війни вилив династії Габсбургів у Європі суттєво послабився.

Закріпимо знання

1. Які країни відігравали вирішальну роль у міжнародних відносинах Європи XVI ст.?

2. Якими були особливості міжнародних відносин у XVI ст.?

3. У чому полягало загострення суперечностей між європейськими державами на початку XVII ст.?

4. Назвіть хронологічні межі Тридцятилітньої війни.

5. Які події стали приводом до початку війни?

6. У якій битві загинув шведський король Густав II Адольф?

7. У яких містах Вестфалії відбувалися перемовини про завершення війни?

8. Які країни внаслідок перемоги у Тридцятилітній війні посилили свій вплив у Європі?

9. Схарактеризуйте причини і привід Тридцятилітньої війни.

10. Назвіть основні періоди війни. Дайте характеристику воєнним діям кожного з періодів.

11. Якими були результати та наслідки Тридцятилітньої війни?

12. Складіть таблицю «Тридцятилітня війна» за схемою:

13. Прослідкуйте за картою, які територіальні зміни відбулися у Європі внаслідок Тридцятилітньої війни.

14. Вестфальський мир започаткував нову систему міжнародних відносин, яка проіснувала до початку ХІХ ст. Які основні принципи цієї системи?

• Запам'ятайте дати:

1618-1648 рр. — Тридцятилітня війна.

1648 р. — Вестфальський мир.

А тим часом в Україні...

Перша чверть XVII ст. — «Доба героїчних походів»,

1618 р. — похід козаків під проводом гетьмана П. Сагайдачного на Москву.

1620-1630-ті рр. — козацькі повстання.

1648 р. — початок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Запитання і завдання для повторення

1. Складіть перелік подій XVI-XVII ст., які ви вважаєте найважливішими для розвитку західноєвропейського суспільства цієї доби. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Поясніть значення понять і термінів «мануфактура», «капіталізм», «абсолютизм», «релігійні війни», «королівська Реформація», «протекціонізм», «меркантилізм», «протекторат», «національно-визвольна війна», «Славна революція».

3. Виконайте завдання за історичною картою:

A) які протестантські віросповідання і де встановилися внаслідок поширення Реформації у Європі?

Б) прослідкуйте перебіг Національно-визвольної війни у Нідерландах;

B) визначте ключові події Англійської революції;

Г) назвіть держави, які належали до воюючих угруповань у роки Тридцятилітньої війни;

Д ) покажіть на карті місця укладання Вестфальського миру й основні територіальні зміни, які він спричинив.

4. Як ви гадаєте, хто з історичних діячів мав найбільший вплив на перебіг подій в Західній Європі в XVI-XVII ст.? Поясніть свою думку.

5. Визначте характерні риси абсолютної монархії.

6. Висловіть власне судження про передумови, причини й вплив на розвиток європейського суспільства наведених подій та явищ:

A) Релігійні війни у Франції;

Б) Національно-визвольна війна в Нідерландах;

B) Англійська революція;

Г) Тридцятилітня війна.

7. Схарактеризуйте найважливіші зміни в політичному та соціально-економічному житті західноєвропейських держав XVI-ХVII ст.

Тестові завдання

1. Яким документом англійський парламент вивів англійську церкву із підпорядкування Рима?

A) «Символ віри»;

Б) Акт про супрематію;

B) «Знаряддя управління»;

Г) Навігаційний акт.

2. На період правління якого французького короля припадає перебування при владі кардинала Рішельє?

A) Людовіка XIII;

Б) Людовіка XIV;

B) Людовіка XV;

Г) Людовіка XVI.

3. Який наслідок події, відображеної на історичній карті?

A) втрата Іспанією морської першості;

Б) припинення піратських нападів Англії на іспанські колонії;

B) перехід Ірландії і Шотландії під протекторат Іспанії;

Г) початок Тридцятилітньої війни.

4. Який період Тридцятилітньої війни був останнім?

A) Чеський;

Б) Французький;

B) Данський;

Г) Шведський,

5. Запровадження алькабали стало приводом до...

A) повстання «комунерос»;

Б) революції в Нідерландах;

B) релігійних війн у Франції;

Г) королівської Реформації в Англії.

6. Який монарх започаткував королівську Реформацію в Англії?

A) Генріх VIII Тюдор;

Б) Карл І Стюарт;

B) Єлизавета І Тюдор;

Г) Яків VI Стюарт.

7. Англійські «пуритани», французькі «гугеноти» були послідовниками...

A) лютеранства.

Б) англіканства.

B) кальвінізму.

Г) католицизму.

8. У якій країні відбулась «Славна революція»?

A) Англії;

Б) Франції;

B) Австрії;

Г) Московії.

9. Який французький король вважається автором крилатого вислову: «Париж вартий меси!»?

A) Генріх IV;

Б) Франциск II;

B) Карл IX;

Г) Людовік XIII.

10. Яку область Іспанії у 1520-1521 рр. охопило повстання комунерос?

A) Арагон;

Б) Андалузія;

B) Кастилія;

Г) Каталонія.

11. У якому нідерландському місті у 1581 р. було підписано унію, що започаткувала створення нової незалежної держави — Об’єднаних провінцій Нідерландів?

A) Аррас;

Б) Утрехт;

B) Лейден;

Г) Амстердам,

12. Зображену картину можна використати як ілюстрацію до подій...

A) релігійних війн у Франції.

Б) Тридцятилітньої війни.

B) Селянської війни в Німеччині.

Г) Тридентського собору.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно