Міжнародні відносини: на полях битв і в палацах монархів
- 28-03-2022, 13:12
- 472
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Ладиченко, Лукач, Подаляк 2021
Зверніть увагу!!!
§ 14. Міжнародні відносини: на полях битв і в палацах монархів
Подумайте!
Утворіть логічні пари зі слів, зазначених у хмаринці.
• 1. Характер міжнародних відносин. На початку XVI ст. політична ситуація в Європі помітно змінилася. Тимчасом як Німеччина та Італія залишалися роздробленими, Франція, Іспанія і Англія перетворилися на міцні централізовані держави, у межах яких надалі склалися сучасні нації. Тут посилення монархії супроводжувалося використанням нових підходів до зовнішньої політики:
- зовнішні контакти не обмежувалися сусідніми країнами, а поширювалися всією Європою;
- діяв принцип «державного інтересу» - створення для власної країни найсприятливіших умов;
- зростали чисельність армії та масштаби воєнних зіткнень;
- використовувався релігійний чинник.
Проте, як і раніше, діяв середньовічний принцип династичних шлюбів та успадкувань. Його наслідком було періодичне перекроювання карти Європи.
• 2. Система політичної рівноваги. На початку XVI ст. наймогутнішими державами Західної Європи були Іспанія, Священна Римська імперія (у 1519 р. вони об’єдналися під владою Карла V) і Франція. Володіння Габсбургів майже з усіх боків оточували Францію, тому між двома країнами неодноразово виникали суперечки через прикордонні території. Воєнні дії велися з перемінним успіхом, однак остаточна перемога залишилася за Іспанією, після чого роздроблені італійські держави надовго підпали під її вплив. Під час релігійних війн Франція на тривалий час відійшла від активної зовнішньої політики. Головним ворогом Іспанії стала Англія. З приходом до влади Тюдорів вона отримала можливість впливати на хід європейських конфліктів і 1588 р. завдала важкої поразки «Непереможній армаді» Філіппа II.
У таких умовах важливо було не допустити переважання якоїсь із великих держав. Коли одна з них починала стрімко посилюватися, інші негайно укладали між собою союзи для стримування небезпечного суперника. До них зазвичай приєднувалися також менш значні країни-сусідки, і всі разом вони створювали противагу грізному претенденту на головування. Таку систему міжнародних відносин називають системою політичної рівноваги.
Постійна загроза з боку могутньої Османської імперії істотно впливала на міжнародні відносини. Турки захопили майже весь Балканський півострів, зламали опір Угорщини й наприкінці XVI ст. розгорнули наступ на австрійські володіння Габсбургів. Невдовзі вони почали просуватись і в українські землі, які входили до складу Речі Посполитої. На тиск з боку Османської імперії запорозькі козаки відповіли воєнними походами в турецькі володіння.
Пригадайте!
Назвіть найвідоміші епізоди протистояння турків і запорозьких козаків.
Виник гострий польсько-турецький конфлікт, який уладнали завдяки втручанню англійської королеви Єлизавети. Саме тоді між Англією і українськими землями встановилися перші політичні контакти.
Серед європейських країн посилилося прагнення забути про релігійні суперечності та об’єднати весь християнський світ - католиків, протестантів і православних - проти грізного ворога.
• 3. Народження постійної дипломатії. Ускладнення взаємовідносин між європейськими державами супроводжувалося змінами в дипломатичній діяльності. Раніше кожне посольство відряджалося з конкретним дорученням та одразу після його виконання припиняло своє існування. У XVI ст. така тимчасова форма дипломатичних зв’язків була вже недостатньою. Виникла потреба у створенні постійних дипломатичних представництв в інших країнах. Поступово система постійних посольств набула загального поширення.
Тогочасного посла не випадково називали «почесним шпигуном»: у країні перебування він збирав корисну для своєї держави інформацію. Регулярно, інколи навіть двічі на день, він надсилав на батьківщину довгі звіти. Уряд отримував від послів повідомлення про стан військ, фінансові можливості, події внутрішнього життя інших країн. Усе це дозволяло вдало підбирати союзників, успішно використовувати слабкості противників, своєчасно вносити потрібні зміни в зовнішньополітичний курс.
Ганс Гольбейн Молодший. Посланці. 1533 р.
Виникнення постійної дипломатії спричинило появу спеціальних трактатів, присвячених правам та обов’язкам посла, правилам його поведінки. Загальновизнаний став принцип посольської недоторканності. Отримали наукове обґрунтування норми взаємовідносин між державами під час війни й миру, правила користування морями, поняття про непорушність міжнародного договору.
Розгляньте репродукцію картини. Опишіть церемонію повернення послів.
Вітторе Карпаччо. Повернення послів. 1497-1498 рр.
• 4. Тридцятилітня війна. На початку XVII ст. вибухнула війна, яка палала в Європі аж 30 років - з 1618 по 1648 р. Ця перша загальноєвропейська війна увійшла в історію під назвою Тридцятилітня. Її спричинило загострення політичних суперечностей і релігійного розбрату.
Ще із середини XVI ст. в Німеччині з розгортанням Контрреформації посилився тиск католиків на протестантів. На допомогу католикам прийшли Папа Римський і Габсбурги - німецький імператор та іспанський король. Їхніх противників підтримували протестантські Англія, Республіка Сполучених Провінцій, Данія, Швеція, а також католицька Франція.
Приводом до війни стало повстання у Празі, де 23 травня 1618 р. озброєні захисники чеської незалежності розігнали уряд, сформований із прибічників Габсбургів. У відповідь велике католицьке військо вирушило проти повстанців і в 1620 р. розгромило їх у битві біля Білої Гори. Чехією прокотилася хвиля масових вигнань протестантів і жорстоких розправ над бунтівниками. Потім війна перекинулася на територію Німеччини, де перемагали також католики.
Це створювало умови для встановлення панування Габсбургів на Балтиці та викликало занепокоєння у протестантських правителів Північної Європи. Воєнні дії проти Габсбургів почала Данія.
Документ
1627 р. З донесення французького дипломата Фанкана про міжнародне становище в Європі
...Габсбурги знайдуть кошти створити та екіпірувати флот, аби тримати в шорах північ, тривожити південь; у них знайдуться сили не лише для того, щоб перешкоджати торгівлі датчан, англійців і французів, а й для того, щоб захопити те, що їм не належить, і повернути те, що вони втратили. Ось чому вони поводяться так уперто й з таким піднесенням атакують усіма своїми силами короля Данії, міста Нижньої Саксонії, більшу частину яких вони вже зайняли.
Трохи не вистачає їм для того, аби стати власниками всього, і вони досягнуть цього, якщо дозволити їм діяти без перешкод і якщо король Данії капітулює. Отже, вся Німеччина, якщо вона буде підпорядкована Габсбургам, допоможе піднестися останнім і стане для них міцним п’єдесталом для того, щоб спорудити на ньому монархію та взяти гору над усім християнським світом.
1. Схарактеризуйте ставлення французького посла до Габсбургів. 2. Як французький уряд міг відреагувати на таке повідомлення?
Для боротьби з протестантами імператору Фердінанду II потрібна була власна армія. Її запропонував створити чеський дворянин Альбрехт Валленштейн - безстрашний воїн і талановитий полководець. Він набрав стотисячне військо та завдав датчанам декілька нищівних поразок. Справа протестантів здавалася програною, але тут у війну вступила Швеція.
У 1630 р. військо під командуванням видатного полководця короля Густава II Адольфа почало наступ. Переможним маршем воно пройшло всю Німеччину й у 1632 р. зійшлося з католиками у вирішальній битві біля містечка Лютцена поблизу Лейпцига. Під ударами доблесних шведів Валленштейн відступив, але в розпалі бою загинув Густав Адольф. Протестанти втратили свого кращого полководця.
Розгляньте портрети. Яку роль у Тридцятилітній війні відіграли зображені історичні особистості?
Антоніс ван Дейк. Альбрехт фон Валленштейн. 1629 р.
Якоб Хофнагель. Портрет короля Густава ІІ Адольфа. 1624 р.
Останньою у війну вступила Франція. Разом зі Швецією вона здійснила низку успішних операцій. Становище протестантів поступово покращилося, однак загалом війна велася мляво. Сили країн-учасниць були виснажені, землі Німеччини, Австрії та Чехії вкрай розорені, а їхнє населення скоротилося в декілька разів. Усією Європою дедалі голосніше лунали заклики до миру.
Мирний конгрес проходив у німецькій Вестфалії і тривав близько семи років. Нарешті в 1648 р. у м. Мюнстер було підписано договір, який підбив підсумки Тридцятилітньої війни, - Вестфальський мир. Він закріпив нове співвідношення сил в Європі: переважання Іспанії та імперії відійшло в минуле, посилилися Швеція та Франція. За умовами договору Швеція отримала низку територій у Північній Німеччині, що дозволило їй посісти панівні позиції на Балтиці. Франція заволоділа більшою частиною Ельзасу та Лотарингії та перетворилася на наймогутнішу в Європі державу. Європейські країни визнали незалежність Голландії та Швейцарії.
Найбільших збитків від війни зазнала Німеччина: частина її земель знелюдніла й буквально лежала в руїнах. Вестфальський мир остаточно закріпив самостійність окремих німецьких князівств, тобто політичну роздробленість країни. Співвідношення сил за Вестфальським миром визначило ситуацію в Європі на наступні десятиліття. Тривала та виснажлива війна забрала безліч людських життів, принесла горе та розорення цілим народам. Її головним уроком стало розуміння того, що релігійні суперечки неможливо розв’язати збройним шляхом.
Отже, сформувалася Вестфальська система міжнародних відносин, що заклала основи сучасного світового порядку - поділу світу на національні держави й утвердження принципу державного суверенітету.
Розгляньте репродукцію картини. Представників яких верств населення зображено? Чому, на вашу думку, одні учасники конгресу піднімають руки під час зачитування документа, а інші - не піднімають?
Герард Терборх. Укладання миру в Мюнстері. 1648 р.
- 1. Що змінилося в характері міжнародних відносин порівняно із середньовіччям? Які нові та старі риси вони в собі поєднували?
- 2. Чому європейські країни прагнули підтримувати систему політичної рівноваги? Як вони це робили?
- 3. Що спричинило зміни в організації дипломатичної служби та в чому вони полягали?
- 4. Схарактеризуйте результати Тридцятилітньої війни.
1. На контурній карті зафарбуйте території держав, які брали участь у Тридцятилітній війні, відповідно до коаліцій, до яких вони належали.
2. Спробуйте визначити основні етапи Тридцятилітньої війни та позначте їх на стрічці часу.
3. Візьміть участь у вікторині: виконайте онлайн-вправу «Становлення Вестфальської системи міжнародних відносин»:
https://cutt.ly/Og8Uad4
1. Робота у групах. Візьміть участь в імітаційній грі «Вестфальська конференція». Оберіть по дві-три особи до кожної з делегацій: Іспанії, Франції, Священної Римської імперії, Швеції. Коуч (ведучий) розпочинає конференцію і за чергою надає слово «делегаціям», які висловлюють свої претензії одна одній та обговорюють умови мирного договору й врешті-решт підписують документ. Коуч підбиває підсумки та пропонує решті присутніх визначити роль Вестфальського миру як події, що заклала основи сучасного світового порядку.
2. Перегляньте відео «Вестфальський мир, наслідки війни». Письмово перерахуйте ключові наслідки Тридцятилітньої війни та Вестфальського миру.
https://cutt.ly/Eg8FlZZ
(тривалість 01 хв 24 с)
Запам’ятайте дати й синхронізуйте їх з подіями, що відбувалися в тогочасній Україні.
Узагальніть вивчений матеріал розділу та за допомогою тестів перевірте, як ви його засвоїли.
https://cutt.ly/lg4LuIH
Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 8 клас Ладиченко, Лукач, Подаляк 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)