Великі географічні відкриття
- 27-03-2022, 15:52
- 843
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Сорочинська 2021
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Сорочинська 2021
Пригадайте:
1. Причини та передумови, початок Великих географічних відкриттів
Ще за часів Римської імперії Європа була пов’язана з Азією торговельними маршрутами — Шовковим шляхом та Шляхом прянощів. У VIII ст. контроль над ними здобули араби. Вони займалися посередницькою торгівлею: купували прянощі (мускатний горіх, гвоздика, духмяний та чорний перець, кориця) в Індії і в Константинополі перепродували ці товари візантійським купцям, а ті — торговцям з Венеції та Генуї за величезну ціну, яка ставала ще більшою, коли генуезці та венеційці продавали їх далі — до решти європейських країн.
Шлях прянощів
У ті часи шлях прянощів був приблизно таким: на Молуккських островах їх збирали місцеві жителі, і тут їх купували арабські купці, які довозили їх до Малакки (місто на території суч. Малайзії). У Малаці прянощі перевантажувалися на більші кораблі. Звідти товар через узбережжя Індії та Аравійського півострова прямував до Єгипту, а вже потім — до країн Середземномор’я. На кожному етапі подорожі місцеві правителі збирали з купців, що перевозили прянощі, мита. В гирлі Нілу цінний товар або перевантажували на судна італійських купців, або ж його викуповували візантійські купці, до Константинополя, де його перепродували знову-таки італійцям. Зазвичай минало близько двох років, перш ніж прянощі потрапляли до споживача, а перепродували їх на цьому шляху близько 12 разів.
У Європі спеції цінувались надзвичайно високо — їх використовували для того, щоб продовжити термін придатності їжі, перш за все м’яса, а також — щоб приховувати смак та запах несвіжих продуктів. Прянощів тоді споживали набагато більше, ніж у наш час, і були вони набагато дорожчими. У середньовічній Франції за фунт (близько 450 г) мускатних горіхів можна було придбати 3-4 вівці або корову. В Генуї перець слугував платнею солдатам-найманцям. Навіть штрафи можна було сплачувати прянощами.
У 1453 р. Константинополь захопили турки-османи, які перервали торговельні зв’язки між європейськими та арабськими купцями. Тому європейці мусили шукати інших шляхів до східних та південних земель, звідки раніше привозилися прянощі, а також предмети розкоші — шовк, слонова кістка, золото тощо.
Продавець прянощів. Мініатюра XV ст. Через високу ціну прянощі ретельно зважувались на терезах
Станом на XV ст. європейці здійснили низку винаходів, які дозволили влаштовувати тривалі морські подорожі у незнайомих водах.
Після завершення Реконкісти і постання Іспанії та Португалії виявилось, що місцеві лицарі — ідальго, які вміли лише воювати, — залишилися без «роботи». Саме їхній військовий досвід, жага до багатства і пригод стали рушійною силою для відкриттів і завоювань. Свій вплив на нові території прагнула поширити і Католицька церква. Нові шляхи до країн Сходу першими почали шукати Португалія та Іспанія.
Португалія, яка розташовувалась найзахідніше з європейських країн, була не настільки багатою, аби мати змогу купувати у бажаній кількості прянощі. Самостійно плавати до Константинополя чи Александрії Єгипетської португальські купці не могли: Східне Середземномор’я контролювали італійці, а західне — алжирські пірати.
Правитель Португалії інфант Енріке Мореплавець (1394-1460) спочатку намагався побороти піратів і навіть захопити Марокко. Коли цей план не вдався, він почав відправляти свої кораблі на захід та південь, уздовж західного узбережжя Африки в пошуках нового шляху до Індії. У той час у Європі ніхто не знав, що прянощі вирощують не в Індії, а на островах в Індійському океані.
За організацію морських експедицій інфант Енріке отримав прізвисько Мореплавець. Уважається, що саме з його правління у Європі розпочалася епоха Великих географічних відкриттів.
Зображення Енріке Мореплавця з картини Нуну Гонсалвіша, XV ст.
Цікаво знати
Винаходи європейців, які зробили можливими далекі морські подорожі
Морські експедиції Енріке виявилися успішними: португальські моряки відкрили та оголосили власністю португальської корони острів Мадейра, Азорські острови, острови Зеленого мису, а також дослідили західноафриканське узбережжя. Зрештою, у 1488 р. мореплавець Бартоломеу Діаш дістався крайньої південної точки Африки і таким чином довів, що Атлантичний та Індійський океани сполучаються, а отже, пливучи навколо Африки, можна потрапити в Індію. Тому мис, який відкрив Діаш, назвали мисом Доброї Надії.
Пам’ятник Бартоломеу Діашу в Лондоні. Сучасний вигляд
У Гвінейській затоці (затока на західному узбережжі Екваторіальної Африки) португальці мали змогу купувати золото без посередництва арабських купців, які контролювали маршрути, що вели з півдня на північ через Сахару. Також вони розгорнули активну посередницьку торгівлю рабами.
2. Морські подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана
Першим європейським мореплавцем, який спробував дістатися Індії західним шляхом, був Христофор Колумб (Крістобаль Колон; 1451-1506). Колумб вірив, що Земля є кулею, а тому до Індії можна потрапити, увесь час пливучи на захід. Вважається, що ці ідеї він запозичив у флорентійського вченого Паоло Тосканеллі — автора карти світу, де Індія знаходилась на західному узбережжі Атлантичного океану. Але Тосканеллі помилився у розрахунках, зобразивши Азію вдвічі більшою, ніж вона є насправді. Відповідно, Атлантичний океан за його уявленнями був набагато вужчим.
Колумб запропонував свій план — пливучи на захід, дістатися Індії — іспанським монархам Фернандо та Ізабель. Вони погодилися профінансувати цю морську експедицію.
3 серпня 1492 р. експедиція Колумба у складі трьох каравел — «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья» — та з екіпажем в 90 осіб вийшла в море. Подорож тривала понад два місяці. Матроси, не витримуючи труднощів, вимагали повернення додому. Нарешті, через 69 днів плавання, вони побачили землю. На березі невеликого острова було встановлено іспанський прапор і проголошено його володінням іспанського короля під назвою Сан-Сальвадор, що означає «острів Святого Спасителя». Саме цей день — 12 жовтня 1492 р. — вважається датою відкриття Америки. Продовживши подорож, Колумб віднайшов острови Куба та Гаїті, і з цим повернувся до Іспанії. Там він повідомив про відкриті на заході землі, які вважав Індією, але золота майже не привіз. Королівський двір був розчарований.
Себастіано дель Пйомбо. Можливий посмертний портрет Христофора Колумба, 1519 р.
Робота з історичними джерелами
Із листа Христофора Колумба до короля і королеви Іспанії
Подорожі Колумба
Прибуття європейців до берегів Америки. Сучасний малюнок
Колумб здійснив ще три морські подорожі, впродовж яких дістався островів Карибського басейну та узбережжя Центральної Америки. Тут йому не вдалося знайти омріяного золота. Проте Колумб все одно вірив, що це землі Індії.
Королівський двір був незадоволений, бо прибутки від експедицій ледве покривали витрати. Після смерті королеви Ізабель — захисниці Колумба — його позбавили всіх титулів, а майно розпродали за борги. У 1506 р. він помер у бідності, покинутий та забутий.
Експедиції португальців
• Поясніть, чому португальці обрали саме такий шлях для досягнення берегів Індії.
Проте саме завдяки мандрівці Колумба європейці довідалися про існування нової частини світу, яку спочатку називали «Вест-Індією» (Західною Індією). Америкою її почали іменувати пізніше, за іменем флорентійського мандрівника Амеріґо Веспуччі, який у 1501-1502 рр. здійснив подорожі по відкритих Колумбом землях і довів, що це не Азія.
Експедицію, якій вдалося знайти морський шлях до Індії, очолив 28-річний португалець Васко (Вашку) да Гама (14691524). Влітку 1497 р. він із чотирма кораблями вирушив із Лісабона. Пропливши вздовж західного узбережжя Африки та обминувши мис Доброї Надії, Васко да Гама дістався Мозамбіку. Там, побачивши арабські кораблі, навантажені дорогоцінними металами та прянощами, він вирішив, що такі ж багатства може знайти в Індії. Попри опір арабів, він знайшов провідника, який знав морський шлях до Індії.
Невідомий автор «Портрет Васко да Гами», прибл. 1525-1550 рр.
20 травня 1498 р. португальські кораблі увійшли до індійського порту Калькутта (сучасна Колката). Там вони навантажили свої кораблі прянощами та вирушили додому.
Майже рік тривало повернення експедиції да Гами до Португалії. З великими почестями португальський король Мануель прийняв Васко да Гаму і нагородив його титулом «адмірала індійських вод». Значення експедиції Васко да Гами полягало в тому, що вона відкрила європейцям морський шлях до Індії, котрий пролягав уздовж західного узбережжя Африки.
Завдяки своїй перевазі у військовій силі та морській техніці португальці витіснили з Індійського океану арабських купців. Великих територій португальці зазвичай не захоплювали, а створювали на узбережжі численні, добре укріплені факторії. Вони обклали місцевих вождів і володарів даниною у вигляді прянощів, а всі торговельні кораблі мали сплачувати за прохід водами, що були під португальським контролем. Поступово португальці збільшували сферу свого впливу, доки у 1521 р. досягли найбільшого успіху — їхні факторії з’явилися на Молуккських островах, де, власне, і вирощувались прянощі.
Факторія — торговельна контора і поселення, організовані купцями в чужій країні, місцевості.
Торгівлю прянощами оголосили монополією (винятковим правом) португальського короля. Купці, які привозили цей товар до Лісабона, отримували 800 % прибутку.
Завдяки відкритому шляху з Європи та здійсненим відкриттям і завоюванням португальці першими створили колоніальну імперію, населення якої на початку XVI ст. становило близько 1 млн осіб. Відкриття Колумба призвели до загострення суперництва між Іспанією та Португалією за право володіти нещодавно відкритими землями, які вони перетворювали на свої колонії. Для того, щоб врегулювати конфлікт, обидві сторони звернулися до Папи Римського Александра VI. У 1494 р. в місті Тордесільяс
Перший колоніальний поділ світу
ці держави уклали угоду, за якою було проведено межу, що тягнулася від Південного полюса до Північного. Всі землі на захід від цієї лінії віднині вважалися власністю Іспанії, а на схід — Португалії. Проте це розмежування стосувалось лише Західної півкулі. Згодом нове зіткнення суперників відбулося на Молуккських островах. Тому у 1529 р. у Сарагосі було укладено угоду про поділ володінь у Східній півкулі. Нова лінія розмежування проходила на схід від Молуккських островів. Так суперництво за нові землі, що розгорнулось між Португалією та Іспанією, стало приводом для укладення першого в історії колоніального поділу світу.
Колонія — залежна територія, що перебуває під контролем іншої держави.
Колоніальна імперія — держава, яка захопила певні території і включила їх до свого складу як колонії.
Іспанські правителі, довідавшись про те, що за відкритими Колумбом землями є ще одне море, повернулися до ідеї пошуку західного шляху до Індії. Першим європейцем, який знайшов цей шлях до Індії, а також здійснив першу в історії навколосвітню подорож, став Фернан (Фернандо) Магеллан (1480-1521).
20 вересня 1519 р. експедиція з п’яти кораблів під командуванням Магеллана вирушила на захід. Вона дісталася південного краю Америки і через щойно відкриту протоку, яка зараз називається Магеллановою, вийшла у невідомий океан. Під час плавання стояла чудова погода, і Магеллан назвав цей океан Тихим. Тривале плавання було дуже важким: команди кораблів страждали від нестачі харчів і води, помирали від цинги та інших хвороб. Більшість учасників експедиції загинула. Лише навесні 1521 р. моряки досягли островів біля східного узбережжя Азії, які зараз називаються Філіппінськими. Там у бою з місцевими племенами Магеллан загинув. Два кораблі, які залишилися, під командуванням Хуана Себастьяна дель Кано (1487-1526) дійшли до Молуккських островів і, захопивши вантаж прянощів, рушили додому. 6 вересня 1522 р., після трирічної подорожі, мореплавці повернулися до Іспанії. Із п’яти кораблів уцілів лише один, із 253 осіб екіпажу залишилося 18.
Значення експедиції Магеллана було цінним перш за все тим, що вперше люди на власному досвіді переконалися, що Земля є кулею, а також здобули приблизні уявлення про її розміри.
Невідомий художник «Портрет Фернана Магеллана», прибл. 1480-1521 рр.
Постать в історії
Фернан Магеллан
Навколосвітня подорож Фернана Магеллана
• Обговоріть у групах. Нерідко картографічну помилку Тосканеллі називають найбільшою помилкою в історії людства, яка призвела до найбільшого з відкриттів. Поміркуйте, чому ця помилка отримала таку характеристику.
Робота з історичними джерелами
Витяг зі щоденника учасника однієї з експедицій
Висновки
Пошуки європейцями нових шляхів до країн Сходу і дедалі більша потреба у золоті та прянощах стали головною причиною Великих географічних відкриттів. Тривалі морські подорожі зробилися можливими завдяки мореплавському досвіду та технічним удосконаленням. Так Христофор Колумб відкрив для європейців Америку, а Васко да Гама відкрив європейцям західний шлях до Індії вздовж африканського узбережжя. Експедиція під керівництвом Фернана Магеллана вперше обпливла Землю, тим самим довівши, що вона має форму кулі.
Запитання та завдання
І
ІІ
Коментарі (0)