Завершення формування абсолютної монархії у Франції
- 26-03-2022, 15:44
- 421
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021 (поглиблене вивчення)
§ 10. Завершення формування абсолютної монархії у Франції
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
про роль періоду правління короля Анрі IV в історії Франції; як відбувалося зміцнення абсолютизму за Рішельє під час правління Луї XIII; якими були особливості абсолютизму за Луї XIV; про роль Кольбера в історії тогочасної Франції.
ПРИГАДАЙТЕ
1. Що таке абсолютизм (абсолютна монархія)? 2. Якими були основні передумови появи абсолютизму у Франції? 3. Укажіть зміни, які відбувалися в управлінні Францією на початковому етапі становлення абсолютизму. 4. Назвіть найважливіші, на вашу думку, події історії Франції XVI — початку XVII ст. Поясніть свій вибір.
1. ПІДНЕСЕННЯ ФРАНЦІЇ ЗА АНРІ IV. У період правління Анрі IV (1594—1610 рр.) було наведено лад у господарстві Франції, яке занепало за роки релігійних війн; стягування податків із населення було впорядковано та зменшено. Анрі IV отримав прізвисько «добрий король».
Здійснення заходів, спрямованих на відбудову й розвиток економіки, було насамперед пов’язано з діяльністю першого міністра Франції Максимільяна де Бетюна Сюллі. Він вважав, що відновити економіку можна лише за сприяння розвитку сільського господарства та промисловості.
Чи можна вважати Анрі IV видатним державним діячем Франції? Чому?
Ремісників звільнили від обмежень, які накладали цехові статути, створили сприятливі умови для розвитку мануфактурного виробництва. Обмежувалося ввезення промислових виробів з інших країн, а вивезення сировини призупинялося. Для розширення виробництва з королівської скарбниці власникам мануфактур навіть надавалася грошова допомога. Виникли привілейовані королівські мануфактури, що виготовляли шовк, фаянсові вироби, парфуми. Політика, яку уряд Анрі IV здійснював для відродження господарського життя Франції, базувалася на популярних серед тогочасних європейських економістів принципах протекціонізму та меркантилізму.
Зовнішню політику Анрі IV спрямовував на сприяння розвитку заморської торгівлі. У 1604 р. розпочалася колонізація французької Канади, губернатором якої призначили мандрівника Самюеля де Шамплейна.
Головними противниками Франції в Європі Анрі IV вважав іспанських і австрійських Габсбургів. Він намагався протидіяти спробам іспанського короля Феліпе II придушити Реформацію, розуміючи, що посилення Іспанії зачіпатиме інтереси Франції. Вважаючи війну з Габсбургами неминучою, Анрі IV і Сюллі активно готувалися до неї. Проте вбивство французького короля припинило цю підготовку.
Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на підтримку й захист власних виробників товарів від іноземної конкуренції.
Меркантилізм — економічна політика доби становлення капіталізму, що характеризувалася активним втручанням держави в господарське життя, стимулюванням зовнішньої торгівлі, колоніальними загарбаннями й торговельними війнами.
2. ЗМІЦНЕННЯ АБСОЛЮТИЗМУ ЗА РІШЕЛЬЄ ПІД ЧАС ПРАВЛІННЯ ЛУЇ XIII. Зміцнення країни продовжив перший міністр Франції за правління короля Луї XIII (1610—1643 рр.) кардинал католицької церкви герцог Арман-Жан дю Плессі Рішельє.
Рішельє вдалося привернути увагу короля своїми виступами на зборах Генеральних штатів у 1614 р., куди його обрали представником від духовенства. Саме він виголосив промову від свого стану на завершальному засіданні Генеральних штатів 1615 р. Було вирішено, що наступного разу вони зберуться через 175 років. Це стало черговим свідченням того, що Франція переходила від станово-представницької до абсолютної монархії.
Одним зі своїх головних завдань Рішельє вважав посилення авторитету королівської влади. Наприкінці життя у своєму «Політичному заповіті» він писав: «Коли Ваша Величність вирішила запросити мене до Вашої Ради (Королівської ради), можу зазначити, що гугеноти поділяли з вами владу в державі, дворяни поводилися так, наче не були вашими підданими, а губернатори почували себе правителями своїх земель... Союзи з іншими державами перебували в занедбаному стані, а особиста вигода переважала над загальним добробутом».
Нагальною потребою, без вирішення якої Францію не можна було вважати цілісною державою з необмеженою владою короля, за переконанням Рішельє, стала ліквідація гугенотських привілеїв на півдні країни. Війни проти гугенотів, що розпочалися в 1620 р., завершилися перемогою королівської армії. Фортеці гугенотів зруйнували. У 1629 р. з’явився «Едикт милості», за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню віру, але заборонялося мати гарнізони та фортеці.
Рішельє розпочав рішучу боротьбу проти старої родовитої аристократії. Усіх її представників, які не бажали коритися королівській владі, відправили у вигнання або засудили, а їхні замки зруйнували. Під загрозою смерті заборонили дуелі — поєдинки між дворянами. Для виконання своїх рішень на місцях Рішельє змінив систему управління та зробив її залежною від короля. З’явилися посади інтендантів — королівських урядовців у провінціях, які повністю відповідали за надходження податків і стан справ на своїх землях. На відміну від інших чиновників, які купували свої посади, інтендантів призначав король. Вони поступово підпорядкували весь апарат управління провінціями, посилили в них владу короля та зменшили тим самим вплив місцевої знаті.
У центральному апараті посилилася роль призначуваних королем секретарів, що контролювали певні питання.
Чимало зусиль Рішельє доклав для розвитку військового й торговельного флоту. У цей час у Середземному морі панував флот Іспанії, яку Франція вважала своїм противником.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Із «Парламентської декларації про знесення замків» (1626 р.)
...Щоб в усіх укріплених місцях, що розташовані всередині нашого королівства... укріплення були знесені та зруйновані; навіть старі стіни мають бути зруйновані, відповідно до того, як це буде визнано для блага і спокою наших підданих і безпеки держави, так щоб наші піддані відтепер не боялися, що названі укріплення спричинять для них якийсь неспокій і щоб ми були вільні від видатків, які змушені виділяти на гарнізони.
1. Як у джерелі обумовлюється доцільність знищення укріплень усередині країни? 2. Як зруйнування замків мало посилити владу короля у Франції?
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Кардинал Рішельє. Художник Філіпп де Шампань. 1642 р.
Проаналізуйте портрети історичних діячів Франції XVII ст. (с. 77—79). Які риси своїх персонажів прагнули показати художники? Поясніть свою думку.
Арман-Жан дю Плессі Рішельє народився в небагатій дворянській родині. Спочатку він хотів вступити до війська, але потім вирішив служити церкві. У 22-річному віці Рішельє став єпископом. Юнак мав неабиякі літературні здібності, здобув добру освіту. У віці 31 року Рішельє призначили військовим міністром, із 1624 р. він був членом Королівської ради, згодом — першим міністром Франції (главою уряду). Упродовж 18 років Рішельє фактично правив Францією за досить нерішучого короля Луї XIII. Як влучно зауважив один із сучасників кардинала, «Луї XIII лише носив корону, а Рішельє мав скіпетр».
Франція мала там лише 12 галер. Зусиллями Рішельє ситуація змінилася. На 1635 р. французький флот у Середземному морі налічував декілька десятків суден різних видів, які мали 1 тис. гармат і понад 5 тис. матросів.
Зусилля з розвитку торговельного флоту були обумовлені прагненням Рішельє налагодити вільну торгівлю з Новим Світом і створити там французькі колонії. Він активно сприяв заснуванню торговельних компаній (за роки його перебування при владі з’явилося 22 компанії). Сам Рішельє був головним учасником торговельної компанії «Нова Франція», яка здійснювала колонізацію Канади. За Рішельє Франція активно розбудовувала свою колоніальну імперію, вела боротьбу проти Англії та Нідерландів за нові території.
У зовнішній політиці перший міністр робив усе, щоб піднести престиж своєї країни в європейських справах. У 1635 р. Франція втрутилася в Тридцятилітню війну. Завдяки дипломатичному таланту Рішельє країна домоглася послаблення впливу Іспанії в Європі.
Велику увагу Рішельє приділяв також розвитку науки й культури, але вимагав від їхніх діячів підтримки своєї політики, прагнучи поставити ці галузі на службу французькому абсолютизму. Він ініціював відродження Сорбонни (Паризького університету) і створення Французької академії.
Головним підсумком діяльності Рішельє стало затвердження у Франції абсолютизму. За роки перебування на посаді першого міністра він міцно тримав у своїх руках важелі управління державою, вчасно помічав небезпеку для розвитку Франції та усував її.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Із «Політичного заповіту» Рішельє (1688 р.)
Я кажу, що дворянство слід розглядати як один із найголовніших нервів держави, який може сприяти її збереженню й посиленню.
Хоча дворяни заслуговують на те, щоб із ними поводилися добре, коли вони поводяться добре, але потрібно бути з ними суворими, якщо вони нехтують тим, до чого зобов’язує їхнє походження. Я з усією твердістю кажу, що ті, хто відстав від доблесті предків, ухиляється від того, щоб служити короні шпагою та життям постійно й твердо, як вимагають закони держави, заслуговує бути позбавленим блиску свого походження і примушеним нести частину турбот народу.
Честь для них мусить бути дорожчою за життя, тому їх належить карати радше позбавленням першої, ніж останнього...
Якщо нічого не слід забувати, щоб зберегти дворянство в істинній доблесті його попередників, то водночас не треба нічого робити, щоб зберегти за ним володіння подарованої землі або перейматися можливим придбанням нової.
Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Яке місце в державі Рішельє відводив дворянству? 2. Чим, на вашу думку, була зумовлена така позиція Рішельє?
Луї XIV. Художник Гіацинт Ріго. 1701 р.
Фронда — громадсько-політичний рух проти абсолютизму у Франції середини ХVIII ст.; сукупність антиурядових заворушень, що відбувалися у Франції в 1648—1653 рр.
3. АБСОЛЮТИЗМ ЗА ЛУЇ XIV. Формування абсолютної монархії загалом завершилося за часів правління Луї XIV (1643—1715 рр.). Його проголосили королем Франції у п’ятирічному віці. Від його імені правила мати Анна Австрійська, а фактично — її фаворит, наступник Рішельє на посаді першого міністра кардинал Джуліо (Жуль) Мазаріні. На цій посаді він продовжував політику Рішельє, спрямовану на зміцнення Франції та посилення королівської влади.
За Мазаріні успішно для Франції завершилася Тридцятилітня війна. Держава здобула панівне становище в тогочасній Європі.
Потребуючи коштів на реалізацію своїх планів, Мазаріні запровадив нові податки, що викликало невдоволення населення та протести в різних регіонах країни.
У 1648 р. у Франції розпочалися антиурядові заворушення, що тривали до 1653 р. Ці події увійшли в історію як Фронда. Мазаріні зміг приборкати виступи. Поразка Фронди сприяла зміцненню королівської влади.
Після смерті Мазаріні Луї XIV заявив, що не призначатиме нового першого міністра та управлятиме сам. Своєю діяльністю король довів, що він є правителем, гідним могутньої європейської держави. Головним виконавцем волі короля, інтендантом (міністром) фінансів і фактичним главою уряду став Жан-Батіст Кольбер. Саме з його діяльністю пов’язана внутрішня політика уряду короля Луї XIV.
У сфері економіки Кольбер, як і його попередники, дотримувався політики протекціонізму. Запровадивши високе мито, він захистив французьких виробників від конкуренції з іноземними товарами. Вивезення із Франції сировини повністю заборонили.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Анна Австрійська. Художник Пітер Пауль Рубенс. 1620—1625 рр.
Анна Австрійська, донька іспанського короля Феліпе ІІІ, вважалася першою красунею тогочасної Європи. Проте її стосунки з Луї XIII поступово погіршувалися через схильність Анни до інтриг і спроби проводити у Франції проіспанську політику. Вона підтримувала змови проти Рішельє, а останній ставився до неї відверто вороже. Стосунки Анни Австрійської та Луї XIII стали однією із сюжетних ліній славнозвісної трилогії французького письменника XIX ст. Александра Дюма «Три мушкетери», «Двадцять років по тому», «Віконт де Бражелон, або Десять років по тому».
Кардинал Мазаріні. Художник П’єр Міньяр. 1658—1660 рр.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Зі спогадів Луї XIV (1661 р.)
Що ж до осіб, які мали допомагати мені в моїй праці, то я вирішив не брати зовсім першого міністра; і якщо зі мною погодитесь ви... то це ім’я назавжди зникне у Франції, бо немає нічого негіднішого, ніж бачити в руках одного всі королівські функції, а в руках іншого — самий лише королівський титул. Заради цього необхідно було розділити мою довіру й виконання моїх приписів, не віддаючи їх нікому повністю...
Коли працюєш для держави — працюєш на себе. Благо одного складає славу іншого. Коли перше щасливе, високо піднесене й могутнє, тоді той, хто є причиною цього щастя, набуває слави і, відповідно, має більше, ніж його підлеглі щодо нього й самих себе, користуватися всім, що є найбільш приємним у житті.
Робота в парах. 1. Обговоріть і визначте, як Луї XIV оцінював роль і місце короля в державі. 2. Яку особливість здійснення влади королем у період завершення формування у Франції абсолютної монархії відображено в тексті?
З Едикту про морську торгівлю, який видав Луї XIV за наполяганням Кольбера (1669 р.)
Через те, що торгівля, особливо морська, є життєдайним джерелом, що приносить державі добробут і поширює його також серед підданих, і що не можна знайти більш чистого й законного засобу набути багатства; при тому, що воно завжди було у великій пошані в найбільш забезпечених народів; через те, що для блага наших підданих і для нашого власного задоволення важливо повністю знищити залишки все ще поширених поглядів, що заняття морською торгівлею несумісне з дворянством і позбавляє його привілеїв, ми вирішили... оголосити заняття морською торгівлею таким, що не зменшує дворянської гідності...
Робота в парах. Обговоріть і визначте, як наведений документ мав вплинути на становище французького дворянства.
Із «Курсу державного права Франції» — підручника для онука Луї XIV (кінець XVII ст.)
Франція є монархічною державою в найбільш широкому значенні цього слова. Король уособлює в ній усю націю загалом. Тоді як кожна приватна особа являє собою лише ізольовану особу перед королем. Отже, уся могутність, уся влада зосереджені в руках короля, і в королівстві не може бути жодної іншої влади, крім тієї, яку встановлює король... Нація не створює самостійного тіла у Франції — вона вся перебуває в особі короля.
Робота в парах. Обговоріть і визначте, як у джерелі відображено державний устрій Франції як абсолютної монархії.
Значні кошти щорічно виділялися на утримання, ремонт і будівництво доріг. Чимало зусиль докладалося для створення та розвитку французьких колоній.
Розвивалася морська торгівля. За підтримки держави активну діяльність розгорнули Ост-Індська і Вест-Індська торговельні компанії. У 1683 р. Франція посіла третє місце в Європі після Нідерландів та Англії за обсягами морської торгівлі. За турботу про французький військовий флот Кольбера називали його «батьком». Значно зросла кількість французьких суден і було запроваджено матроську повинність для служби на флоті. Завдяки реформі армії тепер вона налічувала 320 тис. осіб і стала найсильнішою в Європі.
В управлінні фінансами Кольбер вирізнявся впертістю та суворістю аж до жорстокості. Викоріненням зловживань у цій сфері займалася Особлива судова палата.
Чимало уваги Кольбер приділяв розвитку науки й мистецтва. За його сприяння з’явилися Академія написів і літератури, Королівська академія наук, Королівська академія музики та Королівська академія архітектури. За пропозицією Кольбера було відкрито Паризьку обсерваторію. Він збільшив королівську бібліотеку, створив ботанічний сад, фінансував експедиції для дослідження нових земель.
Жан-Батіст Кольбер. Художник Філіпп де Шампань. 1655 р.
Кольбер знайомить Луї XIV із членами Королівської академії наук. Художник Анрі Тестелен. Близько 1667 р.
Члени Французької академії пропонують королю Луї XIV Словник Академії. Художник Жан Марієтт. 1694 р.
Міцна фінансова система, надійна армія — ось те, на що перш за все спиралася королівська абсолютна влада за Луї XIV. Уся вища судова влада також належала королю. За його наказом дозволялося ув’язнити будь-яку людину та без суду відправити її до паризької в’язниці Бастилії.
Навіть відносини з католицькою церквою Луї XIV побудував на її всебічній залежності від короля. У 1685 р. було повністю скасовано Нантський едикт, заборонено кальвінізм, а понад 200 тис. гугенотів мусили залишити Францію.
У зовнішній політиці Луї XIV докладав чималих зусиль, щоб перешкодити Габсбургам панувати в Європі. Водночас він намагався збільшити територію своєї держави, загарбавши сусідні землі. За 54 роки самостійного правління Луї XIV Франція протягом 32 років вела війни. У 1667—1668 рр. вона завоювала іспанські Нідерланди, однак війна 1672—1678 рр. за підкорення Голландії завершилася поразкою. Причинами невдач Франції у цій війні та наступних — у 1683—1684 рр. (Війна за об’єднання), 1688—1697 рр. (Війна Аугсбурзької ліги) та 1701—1713 рр. (Війна за іспанську спадщину) — став опір як католицьких, так і протестантських держав спробам короля підпорядкувати своїм інтересам усю Європу.
ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?
- За правління Анрі IV у Франції відновили зруйноване тривалими релігійними війнами господарство, король посилив свою владу та міжнародний авторитет країни.
- Рішельє відіграв важливу роль в історії Франції. Його зусилля були спрямовані на зростання могутності держави.
- Кольбер своєю економічною політикою сприяв посиленню Франції. Проте його діяльність часто ставала несумісною з невгамовною жагою до війн Луї XIV.
ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ
1629 р. — прийняття «Едикту милості».
1685 р. — заборона кальвінізму у Франції указом Луї XIV.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Історична абетка».
Правила гри. Учитель/учителька називає букву алфавіту. Окремі учні та учениці або команди за визначений час мають записати слова, які починаються на цю букву, пов’язані зі змістом параграфа. Перемагають ті, чий перелік буде найдовшим.
2. Дайте оцінку діяльності короля Анрі IV. 3. Яку роль в історії Франції відіграв її перший міністр Рішельє? Проаналізуйте діяльність Рішельє та визначте риси характеру та ділові якості, які були йому притаманні. 4. Колективне обговорення. Як вплинули на розвиток Франції дії короля Луї XIV та Кольбера?
5. Покажіть на карті (с. 70) місця, де відбулися події, пов’язані з розвитком Франції в цей період. 6. Продовжте роботу над складанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 6). 7. Складіть таблицю «Розвиток Франції в 1594—1715 рр.».
8. Робота в малих групах. За додатковими джерелами опрацюйте інформацію про правителів і глав урядів Франції наприкінці XVI — на початку XVIII ст. Обговоріть і сформулюйте обґрунтоване судження про їхню діяльність. Якими моральними цінностями, на вашу думку, керувалися французькі правителі й глави урядів цього періоду? 9. Напишіть листа від особи француза/француженки, що жив(-ла) за правління Анрі IV, Луї XIII або Луї XIV (на вибір), до своїх родичів в іншій країні зі спогадами про цей час. За необхідності зверніться до додаткових джерел. 10. Розв’яжіть пізнавальну задачу. Анрі IV у Франції називали «добрим королем». Як, на вашу думку, можна було б назвати Луї XIII і Луї XIV? Чому?
Коментарі (0)