Правителі доби освіченого абсолютизму: Марія-Терезія, Йосиф ІІ, Фрідріх ІІ, Єлизавета І, Катерина ІІ
- 28-03-2022, 01:38
- 935
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Сорочинська 2021
Зверніть увагу!!!
§ 19. Правителі доби освіченого абсолютизму: Марія-Терезія, Йосиф ІІ, Фрідріх ІІ, Єлизавета І, Катерина ІІ
Пригадайте:
- Що таке «освічений абсолютизм»? Які його головні риси?
1. Володіння австрійських Габсбургів
Священна Римська імперія складалася з близько 300 самостійних князівств, 51 вільного міста і майже 1,5 тис. самостійних рицарських володінь. Нею, як ви знаєте, правив виборний імператор, реальна влада якого поширювалась виключно на спадкові володіння. Не мала ця держава ані єдиної армії, ані скарбниці. Найбільшими державами, які входили до складу імперії, були Австрія, Бранденбург-Пруссія, Саксонія та Баварія.
Крім того, Австрія та Пруссія мали володіння, які не входили до складу Священної Римської імперії. Так, влада Австрії поширювалась також на чехів, словаків, хорватів, угорців, частину сучасної Італії. Кожне з цих окремих володінь австрійських Габсбургів жило за своїми законами і мало власну систему управління. Економічний розвиток окремих володінь теж був нерівномірним. Найбільш розвиненими вважалися власне Австрія та Чехія; найвідсталішими — Тіроль та Угорщина. Також у Тіролі селяни були особисто вільними; у Чехії, Угорщині, Словаччині — кріпаками; в Австрії — вільними.
Монархію Габсбургів для зручності називають Австрією, хоча на той час Австрія була лише однією зі складових держави, повна назва якої — «Спадкові володіння австрійського дому Габсбургів», а сучасні історики ще називають її «Австрійська монархія».
Кінець XVII — початок XVIII ст. Австрійська монархія вела майже безперервні війни з Османською імперією, Францією, згодом — Пруссією. У цих конфліктах вона змогла розширити свої володіння, проте здобула низку внутрішніх проблем, які ускладнювалися різними системами управління та ступенем розвитку її частин.
Мартін ван Майтенс «Портрет Марії-Терезії», 1759 р.
У 1740 р., не маючи спадкоємців чоловічої статі, помер імператор Священної Римської імперії Карл VI Габсбург. Ще замолоду, у 1713 р., він видав «Прагматичну санкцію», згідно з якою за відсутності чоловічого нащадка всі його спадкові володіння передавались спадкоємиці. У такий спосіб наступною правителькою стала його 23-річна донька Марія-Терезія (1740-1780). Її правління розпочалося з війни, яка увійшла в історію як Війна за австрійську спадщину 17401748 рр. У ній проти Австрії виступили Баварія, Франція, Іспанія, Пруссія. У результаті війни Австрія втратила більшу частину Сілезії.
За правління Марії-Терезії було запроваджено низку перетворень:
- збільшено армію, засновано академію для навчання офіцерів;
- проведено перший загальний перепис населення і класифіковано платників податків;
- ліквідовано мита та кордони всередині своїх володінь;
- забезпечено державне покровительство підприємництву, заборонено вивозити за кордон сировину, необхідну для вітчизняних підприємств;
- впорядковано відносини між селянами та землевласниками, визначено максимальну кількість днів панщини на тиждень;
- розпочато відокремлення судової влади від адміністративної;
- обмежено вплив Католицької церкви на суспільне та політичне життя;
- впорядковано законодавство у різних галузях (цивільне, карне, торгове), заборонено тортури;
- розпочато створення державної системи початкової освіти;
- відкрито професійні навчальні заклади (мистецтво, інженерія, техніка, ремесла тощо).
Зміни, впроваджені Марією-Терезією, були спрямовані на об’єднання її володінь та підпорядкування їх центральній владі. Продовжив та поглибив справу Марії-Терезії її син, Йосиф ІІ (1780-1790). Він захоплювався ідеями Просвітництва і тому намагався втілити в життя ті ідеали, які так припали йому до вподоби, але довести все задумане до кінця не зміг. «У нього тямуща голова, — казав про Йосифа король Пруссії Фрідріх ІІ, — але, на жаль, він часто робить другий крок, не завершивши першого».
Антон фон Марон «Портрет Йосифа ІІ зі статуєю Марса», 1775 р.
Так, Йосиф ІІ не зумів примусити знать сплачувати податки та зменшити їх для селян. Проте він звільнив селян від кріпацтва, оголосив свободу друку: в друкованих виданнях дозволялось обговорювати і критикувати чинну владу та монарха. Він дозволив некатоликам вільно сповідувати свою релігію, здійснив спробу перетворити Католицьку церкву на інструмент соціального захисту: мали бути закриті ті монастирі та духовні ордени, які не займалися народною освітою або доглядом за хворими, конфісковано частину їхнього майна, за рахунок якого створювались світські державні школи. Також у всіх володіннях Габсбургів німецьку мову було запроваджено як офіційну.
Мартін ван Мейтенс «Весілля Йосифа ІІ та Ізабелли Пармської», 1763 р. Фрагмент
Загалом реформи Йосифа ІІ сприяли подальшій уніфікації володінь Австрійських Габсбургів, зміцненню влади монарха, а також поліпшенню добробуту його підданих.
Проведені Йосифом ІІ реформи спричинили широкий опозиційний рух. Селянською реформою були невдоволені поміщики, особливо угорські. Релігійна реформа призвела до конфлікту з папою та повстання в Бельгії. Адміністративні зміни загострили суперечності між народами імперії. Зрештою, наприкінці свого правління Йосиф ІІ скасував свої реформи, крім селянської та введеної віротерпимості. «Я мав нещастя бачити, як усі мої плани занепадають», — сказав він перед смертю.
- У чому була особливість політичного устрою Австрійської монархії?
2. Королівство Пруссія. Фрідріх ІІ
Через Бранденбург-Пруссію пролягали основні торговельні шляхи (переважно річками) з німецьких земель до Балтійського та Північного морів. З XVII ст. на посередницькій торгівлі хлібом з Нідерландами та Англією Бранденбург-Пруссія і багатіла. У 1657 р. її правитель, курфюрст Фрідріх-Вільгельм, домігся зняття васальної залежності від Речі Посполитої. Його син Фрідріх І (1688-1713) за участь у Війні за іспанську спадщину на боці імператора Священної Римської імперії отримав від нього титул короля Пруссії.
Адольф фон Менцель «Концерт для флейти Фрідріха Великого в Сан-Сусі». Фрагмент, зображено Фрідріха ІІ, який грає на флейті, 1853 р.
Карл Рьохлінг «Прусська лінійна піхота йде в атаку. Битва біля Гогенфрідбергу 1745 року», 1913 р. Прусська армія використовувала так звану «лінійну тактику», суть якої полягала в тому, що 2-3 лінії солдатів вели вогонь по супротивнику
Наступник Фрідріха І, король Фрідріх-Вільгельм І (1713-1740), під час свого правління запровадив сувору економію: зменшив до мінімуму кількість придворних і витрати королівської сім’ї, скоротив розміри пенсій дворянам, продав зібрані батьком коштовності, створив смугу військових поселень, де селились озброєні колоністи, для яких головною винагородою за службу вважалась сама земля. Завдяки цьому чисельність війська вдалося довести до 80 тис. В армії насаджувалася сувора дисципліна (знаменита «прусська муштра»). Король нерідко сам бив палицею офіцерів і чиновників за провини.
Ставши королем, Фрідріх ІІ Великий (1740-1786) продовжив політику свого батька щодо розширення володінь Пруссії. Він одразу ж розпочав війну проти Австрії і захопив більшу частину Сілезії. Усі його внутрішньополітичні заходи, хоча вони іноді й збігалися з ідеями Просвітництва, були спрямовані на те, щоб створити державу, яка змогла б утримувати 150-тисячне військо. Фрідріх ІІ намагався ефективно організувати життя в країні: скасував внутрішні митниці, наказав будувати дороги, запровадив загальну початкову освіту, проголосив релігійну толерантність, заборонив тортури й оголосив про скасування цензури. Також ліквідував кріпосне право в особистих володіннях. За принципами видатного просвітника Монтеск’є було розділено судочинство та виконавчу владу. Приватна власність була оголошена недоторканою, проте Фрідріх сповідував політику меркантилізму — держава активно керувала господарством.
- За яких умов правителі Пруссії здобули королівський титул?
Цікаво знати
Щоб побороти загрозу голоду, Фрідріх ІІ розпочав культивування картоплі. Він власним коштом придбав цю культуру і запропонував її селянам безкоштовно. Поширена легенда, начебто він наказав засадити картоплею свої власні землі, заборонивши її викопувати і виставивши охорону, але лише на день. Він розраховував, що місцеві селяни захочуть вночі «викрасти» картоплю і в такий спосіб почнуть її вирощувати.
3. Російська імперія: правління Єлизавети І та Катерини ІІ
У січні 1725 р. Петро І помер, не залишивши по собі законного спадкоємця. Це призвело до боротьби за владу серед претендентів на трон. Вони усували один одного завдяки палацовим переворотам. Так на російському престолі змінилося декілька правителів: Катерина І (1725-1727), Петро ІІ (1727-1730), Анна Іванівна (1730-1740) Іван VI (1740-1741). На тривалий час владу змогла утримати донька Петра І Єлизавета Петрівна (Єлизавета І) (1741-1761). Вона відновила державні інститути, які занепали від часу смерті батька, а також провела деякі перетворення у дусі Просвітництва. За її наказом скасували внутрішні мита, але збільшилися розміри податків на зовнішню торгівлю, що оживило комерцію всередині країни. Також у країні постали перші банки.
Шарль Андре ван Лоо «Портрет Єлизавети Петрівни», 1760 р.
Єлизавета І скасувала обов’язкову дворянську службу і дозволила дворянам володіти селянами та землею. З 1755 р. селян, які працювали на створених ще Петром заводах, пожиттєво було прикріплено до них. У 1760 р. дворянам-землевласникам (поміщики) було дозволено замість того, щоб давати рекрутів до армії, відправляти своїх кріпаків на поселення до Сибіру. Було скасовано смертну кару, але не тортури. Навпаки, солдатів та селян карали дуже жорстоко.
У 1750 р. Єлизавета І дозволила Гетьманщині вибори гетьмана. Ним став Кирило Розумовський — брат її фаворита Олексія Розумовського.
М. Зайцев «Уложенна комісія 1767 р.»
Єлизавета Петрівна любила розкішне життя: розваги, бенкети. Вона витрачала величезні суми на своїх фаворитів.
Мода на ідеї Просвітництва проявилась у спробах Єлизавети І реформувати освіту. З’явився указ про відкриття державних початкових шкіл. Постали дві гімназії, закладено Московський університет та Академію мистецтв.
Свідченням зміцнення Російської імперії за правління Єлизавети І стали її перемоги у Семилітній війні (1756-1763 рр.). Своїм наступником Єлизавета зробила Карла-Петра Ульріха, внука Петра І. Він під іменем Петра ІІІ (17611762) протримався на імператорському троні лише 186 днів, поки його не усунули від влади і не вбили. Замість нього стала правити його дружина, Катерина II (1762-1796). Період її правління називали «золотим віком» Російської імперії.
Ф. Рокотов «Портрет Катерини ІІ», бл. 1780 р.
Катерина ІІ була добре ознайомлена з ідеями Просвітництва, а також непогано розуміла своїх підданих, попри те, що народилася і виросла в німецьких землях.
Катерина ІІ реорганізувала Сенат, наказала скликати «Комісію з Уложення» (1767-1769) — орган, який мав би чітко регламентувати права та обов’язки суспільних станів в імперії. Проте комісія не змогла виконати своє завдання і була розпущена.
У 1763-1764 рр. за наказом Катерини ІІ було проведено секуляризацію: величезні церковні земельні володіння та майно конфіскували на користь держави. Це збагатило державну скарбницю та підірвало самостійність Православної церкви.
У 1773-1775 рр. на Уралі та Поволжі спалахнуло повстання козаків і селян під проводом Ємельяна Пугачова. Його придушення стало приводом до адміністративної реформи, за якою місцева влада передавалась дворянству. Це сприяло його значному посиленню. Крім того, Катерина ІІ підтвердила звільнення дворян від державної служби. У 1785 р. Катерина ІІ видала «Жалувану грамоту дворянству», чим законодавчо оформила права та привілеї російського дворянства і прирівняла до нього українську козацьку старшину.
У ході російсько-турецьких війн 1768-1774 та 1787-1791 рр. Російська імперія захопила Південь України та Крим, а також встановила протекторат над Грузією. Катерина ІІ взяла активну участь у поділах Польщі, завдяки яким здобула Правобережну Україну, Східну Білорусь, Курляндію та інші землі.
Йосиф Кройцингер «Портрет графа Суворова», 1799 р. Олександр Суворов був видатним полководцем часів Катерини ІІ, завдяки якому відбулися придушення повстання Пугачова, поділи Речі Посполитої, придушення повстання Костюшка, перемоги російської армії над Пруссією та Османською імперією
Цікаво знати
За модою того часу, Катерина ІІ активно листувалася з відомими просвітниками. При цьому вона досить тверезо оцінювала їхні ідеї. Про Дені Дідро вона писала таке: «Його думка була більш цікавою для мене, аніж корисною. Якби я послухалася його порад, я б перевернула усю імперію догори дном; законодавство, адміністрацію, політику, фінанси — усе це довелося б зламати і замінити теоретичними мріями».
Дедалі розширюючи свою владу, Катерина ІІ ліквідувала автономні права Гетьманщини, Слобожанщини і Запорожжя, всі станові привілеї українського козацтва, у 1783 р. запровадила кріпацтво. Після ліквідації Кримського ханства були засновані або перейменовані міста Катеринослав, Херсон, Павловськ, Севастополь, Сімферополь, Миколаїв, Одеса. Водночас Російська імперія продовжувала колонізацію Далекого Сходу — вела війни з чукчами, заснувала поселення на Алясці.
У 1781-1783 рр. на території Гетьманщини проведено нові адміністративні перетворення: скасовувався полково-сотенний адміністративний устрій і вводився повітовий, замість Гетьманщини утворювалося Малоросійське генерал-губернаторство. Українські землі було перетворено на пересічну частину Російської імперії — Малоросію.
- Як секуляризація, проведена Катериною ІІ, вплинула на становище Православної церкви в Російській імперії?
Висновки
У XVIII ст. Австрією, Пруссією та Російською імперією правили монархи, що з більшим чи меншим успіхом намагалися проводити перетворення, які б зміцнили та розширили їхню владу, сприяли економічному розвиткові їхніх володінь, мали на меті поліпшення добробуту їхніх підданих. Частина цих реформ була підказана популярними на той час ідеями Просвітництва.
Запитання та завдання
І
- 1. На які землі поширювалася влада австрійських Габсбургів?
- 2. Для чого «освічені монархи» скасовували внутрішні кордони та мита?
- 3. Якими були наслідки правління Катерини ІІ для українських земель?
- 4. Чому Марія-Терезія та Йосиф ІІ намагалися уніфікувати різні сторони життя своїх володінь?
- 5. Визначте головні характерні риси правління Єлизавети Петрівни (Єлизавети І).
- 6. Укажіть, де і в якій послідовності правили такі монархи: Фрідріх ІІ, Єлизавета Петрівна, курфюрст Фрідріх-Вільгельм, Марія-Терезія, король Фрідріх-Вільгельм І, Йосиф ІІ.
ІІ
- 1. Чому, на вашу думку, освічені монархи відкривали професійні навчальні заклади та намагалися організувати систему державної початкової освіти?
- 2. Поміркуйте, чому монархи XVIII ст. намагалися вилучити з-під церковного впливу освіту та проголошували віротерпимість.
- 3. З якою метою Фрідріх ІІ проводив реформи?
- 4. Обговоріть у парах. Чому Катерина ІІ ліквідувала всі ознаки самостійності на українських землях?
- 5. Як ідеї Просвітництва проявилися у заходах Марії-Терезії, Йосифа ІІ, Єлизавети І, Катерини ІІ, Фрідріха ІІ?
- 6. Робота у малих групах. Прослідкуйте спільне у реформах Марії-Терезії, Йосифа ІІ, Єлизавети І, Катерини ІІ, Фрідріха ІІ. Дайте відповідь на запитання: Чи відповідає їхнє правління поняттю освіченого абсолютизму?
Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 8 клас Сорочинська 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)