Цивілізації доколумбової Америки. Завоювання Нового світу
- 28-03-2022, 22:05
- 662
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський 2021
§ 3. Цивілізації доколумбової Америки. Завоювання Нового світу
Чи знаєте ви, що...
... у середині 1950-х рр. першим у світі розшифрував писемність народу майя уродженець Харківщини Юрій Кнорозов, який склав каталог та дослідив переклад деяких ієрогліфів;
... наш сучасник із Рівненщини Юрій Полюхович у двадцятирічному віці вперше витлумачив важливий «майський» ієрогліф «алай», а також науковець знає мову майя та є одним із найавторитетніших дослідників їхньої цивілізації.
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:
«Зустріч цивілізацій» — образний вислів для пояснення особливостей взаємодії цивілізацій Європи, Азії та Америки внаслідок Великих географічних відкриттів.
Колоніальна імперія — (від поєднання слів «колонія» та «імперія»); держава, яка володіє внутрішніми або зовнішніми колоніями та використовує їхні природні й людські ресурси.
Конкіста — (від однойменного іспанського слова, що означає «завоювання»); завоювання європейцями народів Центральної та Північної Америки (Нового світу) впродовж кінця XV — першої половини XVI ст.
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/hz120P
QR 3.1. Малінче — перекладачка і дружина Фернандо Кортеса. QR 3.2. Шоколад при дворі ацтеків. QR 3.3. Відкриття майя.
3.1. Що науковці знають про цивілізації доколумбової Америки?
До початку Великих географічних відкриттів європейці нічого не відали про населення Нового світу. Терени півострова Юкатан (у сучасній Мексиці та у двох центральноамериканських країнах) належали державі майя. Їх очолював цар (ахав), походження та владу якого обожнювали. Із його родини вибирали жерців і знать. (Крім заможності, їх вирізняли особливі татуювання та модна тоді, набута спеціально, косоокість.) Впливом у суспільстві користувалися також чиновники (ахкухуноб), які стежили за порядком, та військові, звання яких не передавалися в спадок. Землю ділили між землеробами. Майстри (ахнуен) виготовляли предмети повсякденного вжитку. Майя добре розумілися на вирощуванні томатів, червоного перцю, кукурудзи, картоплі, тютюну тощо. Вони вправно полювали та рибалили.
Послуговувались особливим ієрогліфічним письмом, яке вдалося розшифрувати лише в XX ст., а також, як індійці, ввели поняття «нуль» у математику. Вони зводили стадіони для гри в м’яч та величні, прикрашені барельєфами храми. Наприклад, легендарний «Палац масок» оздобили сотнями зображень бога Чака, начебто здатного карати віровідступників.
Імперія ацтеків у сучасній Мексиці зростала поступово. Спочатку нею керували окремі роди, які обирали наступників із-поміж кращих. Однак згодом особиста влада правителів так зміцніла, що це навіть відобразилося на придворному церемоніалі. Наприклад, до володаря забороняли повертатися спиною, тому після завершення зустрічі вельможі «задкували» до виходу. Більшість населення становили землероби, які вирощували кукурудзу, агаву, бавовник, какао, перець, квасолю, гарбузи, полювали і воювали. Вони ж «сплачували» основні податки. Ремісники виготовляли кераміку, обробляли метали, ткали. Столиця ацтекської держави — місто Теночтитлан — постала за чітким планом. Її перетинали канали, увінчували піраміди на честь бога Кетцалькоатля. Для розваг звели стадіон. Обов’язковим елементом обрядів і церемоній була музика. Діяли державні школи.
Місто Теночтитлан — столиця держави ацтеків, макет.
1. Темпло Майор («Великий» храм). 2. Півкруглий храм (присвячений Еекатль-Кетцалькоатль). 3. Цомпантлі (стіна черепів). 4. Стадіон для гри в м’яч. 5. Будинок Орлів. 6. Будинок Ягуарів. 7. Храми Орлів і Ягуарів (відповідно). 8. Південний Червоний храм і північний Червоний храм. 9. Вівтар цомпантлі. 10-16. Храми. 17. Святині Еекатль. 18. Тоцпалатль (басейн для жерців). 19. Кальмекак (школа)
Цивілізація інків у сучасному Перу також відома науковими досягненнями. Інки вірили, що зірки заселені розумними істотами, подібними до людей. Вони склали точний календар на 12 місяців. Також зналися на цілющих травах і хірургії. Для записів та обрахунків використовували вузликове письмо кіпу. Особливими вміннями відзначалися в ювелірній справі. Золото вважали священним сонцесяйним металом. Зокрема, на початку XVI ст. багатство столичного міста Куско досягло вінця краси. Двері усіх споруд позолотили, палац правителя оздобили численними золотими фігурами — зміями, черепахами, ящірками. Водночас вагомі культурні здобутки доколумбової Америки поєднувалися з рабством, людожерством, кривавими жертвоприношеннями. Поруч із майя, ацтеками та інками жили численні підлеглі народності, між якими не було згоди, єдності. Цим уміло скористались європейці для завоювань.
Міркуємо і діємо!
1. Яким був рівень розвитку майя, ацтеків, інків? 2. Що новочасні європейці запозичили в народів доколумбової Америки? 3. За однією із версій, назва міста Теночтитлан у перекладі з мови ацтеків начебто означала «місто колючих кактусів». Як ви його назвали б, розглянувши зображення макета та прочитавши підписи будівель?
3.2. Що таке «конкіста» і хто такі конкістадори?
Після відкриття Америки іспанці одразу взялися її колонізувати. Збіднілі рицарі помчали до невідомих земель у гонитві за золотом, купці цікавилися новими товарами, монахи ж узялися навертати язичників у католицтво. Кожен переслідував свої цілі. Позаяк іспанською мовою завоювання звучало як «конкіста», то її учасників називали конкістадорами. У 1517 р. невеликий загін Франсіско Ернандеса де Кордоби нишпорячи за скарбами, висадився на півострові Юкатан. Прибульців чекала приємна несподіванка: величні міста з кам’яними будівлями, палацами, пірамідами, храмами. Так європейці зіткнулися з цивілізацією майя. Господарі зустріли доволі обережно. Їх насторожував вигляд вершників на конях, а залп вогнепальної зброї нагадував небесний грім. Тому вони спочатку уникали настирливих чужинців, потім намагались їм опиратися. Розпалилися збройні сутички. Невдовзі конкістадори перейшли в наступ і з 1518 р., споряджаючи численні воєнні експедиції, заповзялися підкорювати «юкатанських» тубільців, тобто місцевих жителів.
Чималими покладами золота володіли ацтеки. Довідавшись про це, в 1519 р. озброєна ватага Фернандо Кортеса, що налічувала 600 вояків, 16 вершників, 13 гармат та кількасот місцевих носіїв і провідників, націлилася на загарбання «ацтецької» країни. Щоправда, під час походу до нападників долучилися племена, які ворогували з правителем Монтесумою II. Його підступно полонили, однак піддані повстали й вирішили дати рішучий бій конкістадорам. Наступного року в долині Отумба, подейкують, майже 100 тис. індіанців зазнали поразки від кількасот європейців та їхніх місцевих союзників. В атаку ринула іспанська кіннота, проти якої оборонці воювати геть не вміли. Згодом здалось і було знищене столичне місто. Самобутня цивілізація перестала існувати. Переможець Фернандо Кортес суворо управляв завойованими територіями. На місці Теночтитлана започаткував будівництво міста Мехіко — столиці сучасної Мексики.
Мовою історичного джерела
Опис ринку ацтеків із книжки Берналя Діаса дель Кастільйо «Правдива історія завоювання Нової Іспанії», 1576 р.: «...I ось ... ми потрапили до ювелірів, майстрів золотих виробів, продавців дорогих тканин, а також рабів і рабинь. Рабський ринок був нітрохи не менший за португальський ринок гвінейських бранців; невільники мали на собі ошийники, які були прикріплені до довгих гнучких жердин; мало хто з невільників міг вільно пересуватися... Варто сказати ще, що в окремому місці продавали "аматл”, тобто папір, а в іншому — штучні вироби для особливого куріння, "тютюни”, далі — пахощі різні, запашні мазі і протирання, далі — велику кількість насіння. Було окреме місце для продажу солі, окремий ряд для виробників кремінних інструментів, для інструментів музичних...»
Одночасно конкістадори розправлялися з інками в Південній Америці. Похід у 1532 р. очолив Франсіско Пісарро. Його «армія» — це 62 вершники та 102 піхотинці. Хіба не мізерно? Проте іспанці розбили придворну сторожу й захопили інкського правителя Атахуальпу неймовірно швидко. Він помилився, не сприйнявши противника як серйозну небезпеку. Підкорювачі зажадали викупу — понад 5 тонн золота і 12 тонн срібла. Коли ж інки зібрали коштовності, Франсіско Пісарро все-таки звелів стратити полоненого, опісля призначивши нового, покірного, володаря. Це полегшило підкорення й пограбування заможної країни. Її жителів тисячами зганяли в копальні та на плантації, де вони гинули від важкої праці і голоду. Чужинці переплавляли унікальні золоті витвори інкських умільців. Місіонери навертали «поган» у католицтво, при цьому теж плюндруючи давні неповторні пам’ятки місцевої культури. Інфекційні хвороби, завезені з Європи, остаточно знищили цивілізацію. До 1572 р. безмежні простори Південноамериканського материка опинилися під іспанським правлінням.
Міркуємо і діємо!
1. Чому невеликі іспанські загони легко здобували перемоги над чисельними військами індіанців? 2. Чому конкістадори жорстоко поводилися з тубільцями та безжально нищили їхні пам’ятки? 3. Після висадки на американському узбережжі Фернандо Кортес наказав затопити власні кораблі. Чому він так учинив? Що нині означає усталений вислів «спалити кораблі»?
3.3. Які європейські країни долучилися до освоєння Нового світу? Як формувалися колоніальні імперії?
У завойованому Новому світі іспанці встановили своє панування. У набутих колоніях проголосили віцекоролівства Нова Іспанія (1535 р.), куди включили північно- й центральноамериканські володіння, та Перу (1542 р.) на південноамериканських територіях, окрім частини португальської Бразилії. Тамтешні землі роздавали колоністам. Вони змушували аборигенів (корінних мешканців) платити податки та виконувати повинності. Усі протести жорстоко придушували. Однак, як мовилося вище, індіанці масово гинули не стільки від рук конкістадорів, скільки від захворювань, принесених ними. Місцеві жителі не мали імунітету від віспи, тифу, кору, грипу та інших заразних недуг, що миттєво поширювалися континентом, немов біологічна зброя. Надто висока смертність спонукала до пошуку замінної дармової робочої сили. Тому вже від 1518 р. до Америки завозили рабів з Африки. Їхня виснажлива праця забезпечувала іспанцям сталий достаток, хоча, з другого боку, афроамериканці опинилися перед загрозою цілковитого винищення.
Могутність Іспанії зростала, що непокоїло інші європейські держави. Вони теж прагнули стати колоніальними імперіями. У 1497 р., коли слава про Христофора Колумба досягла Англії, купці з міста Брістоль організували свою експедицію через Атлантику. Генуезець Джованні Каботто, зібравши команду, на одному-єдиному кораблі досяг півострова Ньюфаундленд і оголосив його власністю англійської корони. Однак ані золота, ані срібла там не знайшов. Хоча довкільні води виявилися плідними для вилову тріски й оселедця, англійці все ж заселяли узбережжя значно пізніше й повільніше. Француз Жак Картьє доплив до північноамериканських берегів у 1534 р. Зустрівши індіанців, які полювали на хутряних звірів, він запитав, як зветься їхня земля. Один із них відповів: «Канада!» (що у перекладі означало: «Поселення»!). Ця назва поступово усталилася звичною для великої країни. Її терени оголосили власністю Франції.
На відміну від іспанців, наступні колонізатори Північної Америки спочатку поводилися миролюбно. Тамтешні жителі не володіли дорогоцінностями, тож грабувати їх не було сенсу. Тому перші прибульці-переселенці самостійно працювали на землі, доглядали за худобою, полювали. Вони нерідко купували ділянки чи обмінювали їх на привезені товари. І лише в XVII ст., коли вихідців із Європи побільшало, їм стало тісно. Проти аборигенів застосували зброю. Їх зганяли з обжитих місць і селили в резерваціях — особливих територіях, які не дозволяли покидати.
Міркуємо і діємо!
1. Доведіть, що Іспанія ставала колоніальною імперією. 2. Через скільки років після відкриття Христофором Колумбом Америки розпочали досліджувати й освоювати Новий світ англійські та французькі колонізатори? Складіть і запишіть у зошит дві хронологічні задачі. 3. Поясніть значення словосполучення «зустріч цивілізацій» на прикладах іспанської конкісти та англійсько-французького мирного проникнення.
- 1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі.
- 2. А. Як пов’язані між собою поняття «конкіста», «конкістадор», «індіанець», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій»? Поясніть двома-трьома реченнями. Розташуйте їх у логічній послідовності. Б. Як Великі географічні відкриття розширили вплив європейської цивілізації на світ?
- 3. А. Накресліть у зошиті й укладіть хронологічну таблицю іспанської конкісти та англійсько-французького освоєння Америки. Б. Покажіть на мапі, що на форзаці, об’єкти, які відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації.
- 4. А. Чому сьогодні громадяни країн Центральної, більшої частини Південної Америки розмовляють іспанською мовою, у Сполучених Штатах Америки — переважно англійською, в Канаді — англійською та французькою мовами? Б. Чим відрізнялась англійсько-французька колонізація Америки від тієї, що її здійснювали іспанці? Обґрунтуйте своє судження.
- 5. Визначте передумови та причини піднесення і панування європейської цивілізації в світі після Великих географічних відкриттів.
- 6. А. Об’єднайтеся в три пари або групи. Використовуючи Microsoft Office PowerPoint або Microsoft Office Publisher, створіть презентацію чи буклет «Цивілізації доколумбової Америки (майя, ацтеки, інки)». Продемонструйте свої витвори в класі. Б. Розгляньте систему числення майя. Запишіть «по-майськи» числа 20, 35, 47, 59 або інші, які забажаєте.
Коментарі (0)